Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №465/9896/24 — Франківський районний суд м. Львова

465/9896/24

1-кп/465/488/26

Вирок

Іменем України

15.07.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження 12024142370000428 від 07.08.2024 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.мурманськ, російської федерації, громадянина України, із зареєстрованим та фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України –

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 07.08.2024, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 14, поблизу парку «Горіховий Гай», знайшов прозорий зіп-пакет, із вмістом кристалічної речовини білого кольору, обмотаного ізоляційною стрічкою чорного кольору та, діючи всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», яким заборонено незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, не маючи на це спеціального дозволу, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив її незаконно придбати, шляхом привласнення знахідки і в подальшому зберігати для власного вживання без мети збуту, заховавши згорток із психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP у загальній масі 0,7161 грами у праву зовнішню кишеню штанів.

У подальшому попрямував в сторону вулиці Янева, 10 у місті Львові, до стадіону «Динамо», де був виявлений працівниками поліції, яким добровільно видав прозорий зіп-пакет, із вмістом кристалічної речовини білого кольору, обмотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – PVP у загальній масі 0,7161 грами.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, при вищезазначених обставинах визнав у повному обсязі. Зазначив про те, що він дійсно 7 серпня 2024 року у парку «Горіховий Гай» знайшов згорток, обмотаний чорною стрічкою, і взяв його собі для власного вживання без мети збуту, у подальшому був запинений працівниками поліції, яким добровільно його видав. Про вчинене щиро шкодує та згідний понести те покарання, яке вказане прокурором.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; останнім судом було роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченого вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, згідно із ст. 67 КК України, не встановлено. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікується за ст. 12 КК України як проступок, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мету, спосіб вчинення, поведінку ОСОБА_3 під час та після вчинення неправомірних дій, враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, а також те, що ОСОБА_3 має вищу освіту, не одружений, тимчасово безробітний, дітей чи інших осіб на утриманні не має, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до вчиненого ставиться критично, у зв`язку із чим згідний понести будь-яке покарання, суд дійшов висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе з призначенням покарання у виді обмеження волі на рівні мінімальної межі санкції статті.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Крім того 01.06.2026 набрав законної сили вирок Сихівського районного суду м. Львова від 29.04.2024 у справі №464/957/22, яким ОСОБА_3 , з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 01.06.2026, визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України, та на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна. Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з часу фактичного звернення вироку до виконання. Зараховано ОСОБА_3 в строк покарання термін його перебування в місцях попереднього ув`язнення з 18.08.2021 по 25.11.2021 та з 17.03.2026 по 01.06.2026, з розрахунку один день перебування в місцях попереднього ув`язнення до одного дня позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71; ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, оскільки дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку Сихівського районного суду м. Львова від 29.04.2024, який 01.06.2026 набрав законної сили, застосувавши п.п.«б» п.1 ч.1 ст.72 КК України.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. А тому, з обвинуваченого потрібно стягнути документально підтверджені судові витрати на залучення експерта на суму 1 514,56 грн. (висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів від 11.09.2024 № СЕ-19/109-24/12136-НЗРАП).

Арешт на майно не накладався. Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлялося.

Керуючись ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71; п.п.«б» п.1 ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29.04.2024 у справі №464/957/22, з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 01.06.2026, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, зарахувати строк частково відбутого покарання за вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29.04.2024 у справі №464/957/22, з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 01.06.2026.

Речові докази, які містяться у камері зберігання речових доказів ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області:

- PVP у загальній масі 0,7161 грами упакованих експертом в полімерний пакет Експертної служби МВС України №3864649 (квитанція №00276) – знищити після набрання вироком законної сили;

- змив із згортку обмотаного чорною ізоляційною стрічкою, який поміщено у паперовий пакет «Національна поліція України» (квитанція №0011712) – знищити після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 1 514 (однієї тисячі пятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя: ОСОБА_1