Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №462/3760/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/3760/26

Номер провадження 3/462/1504/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції у Львівській області (далі – ВП № 1 ЛРУП № 2), електронна пошта: zaliznychnyi@lv.police.gov.ua, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Чернівецька, 2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, студентки ЛТЕУ, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомостей про притягнення раніше до адміністративної відповідальності та про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),

за ознаками вчинення правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

встановив:

І. Рух справи.

ВП № 1 ЛРУП № 2, 29.04.2026 року (вх. № 11132) звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Галайко Н. М.

ІІ. Опис обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

2.1. Щодо протоколу серії ВБА № 215213 від 23.04.2026 року

Згідно з вказаним протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 25.02.2026 року о 13 год. 25 хв. за адресою: Львівська обл., Львівський р-н, с-ще Рудно, вул. Шептицього, 2 (ТЦ «LOCUS») на торгівельному острівку здійснювала продаж тютюнових виробів, а саме нікотиновмісними рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, у місцях де така торгівля заборонена законом.

2.2. Правова кваліфікація діяння.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз`яснені при складанні протоколу.

ІІІ. Щодо явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , будучи належно та завчасно повідомленою про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення шляхом скерування судових повісток на її адресу вказану у протоколі, у судові засідання не з`явилася, жодних заяв чи клопотань до суду не подала.

Окрім цього, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.

Разом з тим, 29.06.2026 року (вх. № Еп-2693/26, Еп-2703/26), 02.07.2026 року (вх. № Еп-2782/26) на електронну пошту суду, а також 30.06.2026 року (вх. № 17117) на поштову адресу суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення. Зі змісту поданих пояснень вбачається, що остання просить здійснювати розгляд справи без її участі та без участі її представника. Щодо суті правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що у торговій точці за вказаною адресою вона перебувала перший день з метою стажування без офіційного оформлення трудових відносин чи зарахування до штату, будь-якого умислу на реалізацію продукції без дозвільних документів вона не мала, оскільки її було запевнено у наявності всієї документації, у зв`язку з чим просила суд суворо її не карати.

Враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглядати дану справу за відсутності особи щодо якої складено протокол.

Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ІV. Позиція суду

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Адміністративне провадження є не формальною процедурою, а дієвим інструментом забезпечення захисту прав, свобод і законності у суспільстві. Закон встановлює його основне призначення – не лише реагування на факти порушень, а й запобігання їхнім наслідкам, формування правової культури і поваги до норм, що регулюють суспільні відносини (ст. 1 КУпАП).

Водночас факт певної події сам по собі не є підставою для визнання правопорушення.

Для настання адміністративної відповідальності необхідне одночасне встановлення трьох складових: протиправної дії або бездіяльності, вини особи – умисної або необережної, а також наявності шкоди або реальної загрози охоронюваним законом інтересам (ст. 9 КУпАП). Лише сукупність цих елементів створює правову основу для притягнення до відповідальності.

Таким чином, суд оцінює не просто фактичні обставини, а їхню правову природу, умови та характер, що впливають на кваліфікацію події. Такий підхід забезпечує збалансоване і справедливе застосування закону, що захищає права громадян і підтримує правопорядок.

V. Застосоване судом законодавство при розгляді справи

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

У ч. 2 ст. 38 КУпАП зазначено – якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв`язку з цим тлумачення положень частини другої ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.

Так, у справі «Волков проти України» (Оlеksаndr Vоlkov v. Ukraine, рішення від 09.01.2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень» (§ 137, 139).

Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз`ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (ОАО Neftyanaya KompaniyaYukos v. russia, § 571).

У п. 7 ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

VІ. Щодо накладення адміністративного стягнення

Із матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП від 23.04.2026 року, щодо події, яка мала місце 25.02.2026 року.

Вказана справа надійшла на розгляд до Залізничного районного суду м. Львова 29.04.2026 року. Розгляд справи в засіданні суду призначався на 15.05.2026 року, 29.06.2026 року, однак, кожного разу мало місце відкладення у встановленому законом порядку.

Інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за своєю юридичною природою не є триваючим, у зв`язку з чим перебіг строку давності притягнення до відповідальності розпочався з дня його вчинення, тобто з 25.02.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП встановлений законом тримісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився 25.05.2026 року.

Таким чином, на момент розгляду справи Залізничним районним судом м. Львова строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, вже минули.

У п. 7 ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: - про накладення адміністративного стягнення; - про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; - про закриття справи.

Так, приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

VІІ. Вирішення питання про вилучені речі і документи

Відповідно до ч. 6 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.

Згідно з ч. 1 ст. 265 КУпАП, вилучені речі зберігаються до розгляду справи, після чого підлягають конфіскації, поверненню володільцю або знищенню залежно від результатів розгляду. Водночас, конфіскація як вид адміністративного стягнення (п. 4 ч. 1 ст. 24, ст. 29 КУпАП) є похідною від встановлення вини особи у вчиненні правопорушення.

Оскільки провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення), а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях особи складу правопорушення, застосування до неї заходів державного примусу у вигляді конфіскації є юридично недопустимим.

Разом з тим, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215213 від 23.04.2026 року було вилучено нікотиновмісну продукцію без марок акцизного податку.

Згідно з п. п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку є обов`язковим знаком суворого обліку, що засвідчує легальність походження товару та сплату податків. Відсутність маркування автоматично відносить таку продукцію до категорії неякісної та небезпечної (п. 6 ч. 1 ст. 1, ст. 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції»), що зумовлює її обов`язкове вилучення з обігу.

Окрім процесуальних питань, суд звертає увагу на критичну невідповідність даних, відображених у матеріалах справи: в Акті фактичної перевірки ДПС зафіксовано наявність 354 одиниць товару, у Рапорті поліції – 254 одиниці, тоді як у Протоколі про адміністративне правопорушення зазначено 243 одиниці.

Означені кількісні суперечності свідчать про неналежне дотримання процедури фіксації речових доказів.

Враховуючи, що зазначена продукція перебуває в обігу з порушенням вимог законодавства та не може бути повернута у вільний обіг, суд вважає за необхідне вирішити питання про вилучені предмети шляхом їх знищення, а не конфіскації.

VІІI. Щодо вирішення питання судових витрат

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи із змісту ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення із ОСОБА_1 судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 23, 33, 34, 35, 40-1, 156, 283-285 КУпАП, суд -

ухвалив:

1. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП – закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

2. Нікотиновмісну продукцію (блістери з нікотиновмісними рідинами), передану на відповідальне зберігання ОСОБА_1 згідно з актом фактичної перевірки ГУ ДПС у Львівській області від 26.02.2026 року № 7692/13-01-09-01/3825008643, факт зберігання якої зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215213 від 23.04.2026 року – знищити у встановленому законом порядку.

3. Порядок оскарження постанови та набрання нею законної сили

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко