Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №462/5616/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/5616/26

Номер провадження 3/462/2136/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши об`єднану в одне провадження справу за матеріалами, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі – УПП у Львівській області), електронна пошта: lviv@patrol.police.gov.ua, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),

за ознаками вчинення правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку, передбачених ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

-

встановив:

І. Рух справи

УПП у Львівській області, 25.06.2026 року (вх. 16852, 16853) звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП № 462/5616/26 (провадження № 3/462/2136/26) та за ст. 124 КУпАП № 462/5617/26 (провадження 3/462/2137/26).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року (та Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2026 року) для розгляду вказаних справ визначено головуючого суддю – Галайко Н. М.

1.1. Щодо об`єднання справ в одне провадження

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 13.07.2026 року справи про адміністративні правопорушення за ст. 122-4 КУпАП № 462/5616/26 (провадження № 3/462/2136/26) та за ст. 124 КУпАП № 462/5617/26 (провадження 3/462/2137/26) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – об`єднано та ухвалено розглядати у одному провадженні, присвоївши спільній справі єдиний унікальний номер 462/5616/26 (провадження № 3/462/2136/26).

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

За загальним правилом більш серйозним визнається правопорушення, за яке встановлена більш сувора міра адміністративного стягнення (більший розмір штрафу, більш тривалий строк громадських робіт, застосування штрафу замість попередження, застосування арешту замість штрафу, тощо).

При цьому, види адміністративних стягнень закріплено у ст. 24 КУпАП, у якій їх зазначено з урахуванням зростання суворості.

ІІ. Опис обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення

2.1. Щодо адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695473 від 17.06.2026 року, ОСОБА_1 , 16.06.2026 року о 17 год. 43 хв. за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 36, керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , була не уважною, не врахувала дорожньої обстановки не дотрималася інтервалу та скоїла наїзд на припаркований транспортний засіб «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 . При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

2.2. Правова кваліфікація діяння

Таким чином ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху (далі – ПДР). Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

2.3. Щодо адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695478 від 17.06.2026 року, ОСОБА_1 , 16.06.2026 року о 17 год. 43 хв. за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 36, керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди залишила місце події і не повідомила працівників поліції.

2.4. Правова кваліфікація діяння

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10.а ПДР. Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст. 122-4 КУпАП.

Права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз`яснені при складанні протоколів.

ІІІ. Правова позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнала повністю, не заперечила фактичних обставин справи та підтвердила обставини, викладені у протоколі.

Водночас ОСОБА_1 не визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та заперечила проти його обставин, зазначивши, що не відчула зіткнення транспортних засобів, оскільки пошкодження були незначними, а тому поїхала з місця пригоди без умислу на його залишення.

Окрім цього, 10.07.2026 року (вх. № 18397) від ОСОБА_1 до суду надійшло письмове заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695478, у якому вона додатково зазначила, що дізналася про подію ДТП лише наступного дня, 17.06.2026 року, після телефонного дзвінка директора та виклику до Управління патрульної поліції. Також вказала, що на момент пригоди її цивільно-правова відповідальність як власника автомобіля «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , була належним чином застрахована за двома договорами (полісом обов’язкового страхування серії ЕН-231099327 та сертифікатом серії № 6021/400/217238), а одразу після складання протоколів 17.06.2026 року вона невідкладно повідомила свого страховика про настання події шляхом надсилання текстових СМС-повідомлень. З огляду на наведене, а також на характер наявних пошкоджень заднього правого крила її автомобіля, зафіксованих на фотознімках, ОСОБА_1 стверджувала про повну відсутність у її діях прямого умислу на залишення місця пригоди та просила закрити провадження у справі за ст. 122-4 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

ІV. Позиція суду

Суд, дослідивши матеріали об`єднаної справи в одне провадження про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Адміністративне провадження є не формальною процедурою, а дієвим інструментом забезпечення захисту прав, свобод і законності у суспільстві. Закон встановлює його основне призначення – не лише реагування на факти порушень, а й запобігання їхнім наслідкам, формування правової культури і поваги до норм, що регулюють суспільні відносини (ст. 1 КУпАП).

Водночас факт певної події сам по собі не є підставою для визнання правопорушення.

Для настання адміністративної відповідальності необхідне одночасне встановлення трьох складових: протиправної дії або бездіяльності, вини особи – умисної або необережної, а також наявності шкоди або реальної загрози охоронюваним законом інтересам (ст. 9 КУпАП). Лише сукупність цих елементів створює правову основу для притягнення до відповідальності.

Таким чином, суд оцінює не просто фактичні обставини, а їхню правову природу, умови та характер, що впливають на кваліфікацію події. Такий підхід забезпечує збалансоване і справедливе застосування закону, що захищає права громадян і підтримує правопорядок.

V. Застосоване судом законодавство при розгляді справи

Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

VІ. Оцінка та висновки суду щодо обставин справи

Із досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушила:

- п. 2.3 б ПДР, яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.10.а ПДР, згідно якого, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди;

- п. 13.1. ПДР, де зазначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Попри невизнання ОСОБА_1 своєї вини в частині правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, її винуватість у вчиненні обох адміністративних правопорушень повністю підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, які містяться у:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695473 від 17.06.2026 року;

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695478 від 17.06.2026 року;

- схемі з місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.06.2026 року;

- рапорті інспектора поліції від 16.06.2026 року;

- письмових поясненнях ОСОБА_2 від 16.06.2026 року;

- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 17.06.2026 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Оцінюючи твердження ОСОБА_1 про те, що вона не відчула моменту зіткнення, суд відноситься до них критично та розцінює як намагання уникнути відповідальності за ст. 122-4 КУпАП. Характер пошкоджень (зокрема, притертості та подряпини на задньому правому крилі автомобіля «Toyota Camry», що зафіксовані на наданих самою особою фотоматеріалах) та механізм ДТП (дотичне зіткнення під час маневрування) свідчать, що водій за умови належної уважності та контролю за дорожньою обстановкою не могла не усвідомити факт контакту з іншим транспортним засобом.

Посилання особи на наявність чинних полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та подальше повідомлення страховика шляхом надсилання СМС-повідомлень 17.06.2026 року не спростовують факту невиконання нею імперативних вимог п. 2.10.а ПДР України безпосередньо 16.06.2026 року в момент настання ДТП (а саме: обов`язку негайно зупинити транспортний засіб, залишатися на місці пригоди та повідомити про подію орган поліції). З огляду на це, дії ОСОБА_1 умисно спрямовані на залишення місця пригоди, що повністю охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративних правопорушень.

Обсяг досліджених судом доказів є достатнім для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.

VІI. Накладення адміністративного стягнення

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги обставини, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП, так суд дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 остаточного адміністративного стягнення із врахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданням та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним та достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також для запобігання вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При цьому дотримано принципу «Culpae poena par esto» (покарання повинно відповідати провині), що забезпечує справедливість, обґрунтованість і пропорційність адміністративного впливу, з урахуванням ступеня вини правопорушника.

VІІІ. Судові витрати

Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665 грн. 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 221, 276-285 КУпАП, суд -

ухвалив:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП.

2. Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення:

- за ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695473 від 17.06.2026 року) – штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.;

- за ст. 122-4 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 695478 від 17.06.2026 року) – штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

3. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

5. Роз`яснення суду

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, такий стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/admshtrtafsank; https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/rekv

6. Порядок оскарження постанови та набрання нею законної сили

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко