Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №462/5117/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/5117/26

Номер провадження 1-кп/462/484/26

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026141390000274 від 22.04.2026 року відносно:

ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення, передбаченого ч. 3 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

встановив:

І. Рух справи в суді

10.06.2026 року (вх. № 15286) з Франківської окружної прокуратури у Залізничний районний суд м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026141390000274 від 22.04.2026 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, оптичний диск (а.с. 1-2, 3-7, 8-11, 12, 13).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – ОСОБА_1 (а.с. 14).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.06.2026 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні (а.с. 15).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.06.2026 року клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області – ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із внесенням застави – задоволено. Продовжено строк дії покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків строком на два місяці. Покладено на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (а.с. 30-32).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.06.2026 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 33).

ІІ. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

2.1. Щодо обставин кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 309 КК України

ОСОБА_4 , діючи всупереч положень Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів», Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними», усвідомлюючи суспільну протиправність своїх дій, тобто діючи з прямим умислом, вчинив кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Так, ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання наркотичних засобів без мети збуту у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 15 год. 47 хв. 16.04.2026 року, за допомогою Інтернет-магазину «Кратом Україна», із використанням телеграм-каналу «Кратом Україна» незаконно замовив та оплатив (придбав) у невстановленої слідством особи наркотичну речовину кратом для власного вживання, яку домовився отримати поштовим відправленням за допомогою ТОВ «Нова пошта».

22.04.2026 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи поблизу поштомату ТОВ «Нова пошта» № 46336, що за адресою: м. Львів, вул. Рудненська, 8В, отримавши вищевказану посилку із наркотичним засобом, який був розфасований у 2 паперові пакети із пазовими замками, у поліетиленовому пакеті із маркуванням ТОВ «Нова пошта», де був зупинений працівниками поліції та в подальшому добровільно видав поліетиленовий пакет із маркуванням ТОВ «Нова пошта», всередині якого знаходились 2 паперові пакети із пазовими замками із порошкоподібною речовиною зеленого кольору.

Виявлена та вилучена у ОСОБА_4 речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходиться у двох паперових пакетах з пазовими замками є подрібненим листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak)), яке згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса подрібненого листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak)), в одному пакеті в перерахунку на висушену речовину становить 90,15 грам, маса подрібненого листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak)) в другому пакеті в перерахунку на висушену речовину становить 89, 49 грам, загальна маса в двох пакетах разом становить 179, 64 грам, що відповідно до таблиці №1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», становить особливо великий розмір.

2.2. Правова кваліфікація кримінального правопорушення

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження та учасників судового провадження

3.1. Щодо позиції обвинуваченого

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, визнав повністю та не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті.

Надав показання, які за змістом відповідають обставинам, викладеним у розділі ІІ цього вироку. У вчиненому щиро розкаявся, надав запевнення щодо недопущення подібної протиправної поведінки надалі та просив суд суворо його не карати.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 правильно розуміє зміст вказаних обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції.

3.2. Щодо позиції сторони захисту

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що обвинувачений визнає свою вину, однак при призначенні покарання просила суд врахувати молодий вік обвинуваченого та обставини вчинення кримінального правопорушення.

3.3. Щодо позиції сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на вказаній кваліфікації дій обвинуваченого, просив суд визнати його винним у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити покарання у межах санкції вказаної частини статті.

IV. Позиція суду

Суд враховує, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), суд провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.

V. Мотиви суду, оцінка та висновки

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, в особливо великих розмірах.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин під час судового розгляду покладається на прокурора.

Так, показання обвинуваченого у судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу не заявлялося.

Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є у матеріалах кримінального провадження, обвинуваченим не оспорюються.

VІ. Призначення покарання

6.1. Загальні положення

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, враховує, що таке є важливим етапом кримінальної відповідальності та здійснюється виключно щодо особи, яка визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідає принципу Nullum crimen, nulla poena sine lege («Немає злочину, немає покарання без закону»). Покарання має особистий і індивідуалізований характер, оскільки його застосування передбачає врахування обставин справи та особистості винного, що узгоджується з принципом Poena personalis est («Покарання є особистим»). Воно є завершальним етапом кримінального процесу, і його призначення здійснюється судом відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, в якій визначено порядок прийняття рішення щодо покарання, з урахуванням правової оцінки діяння та особи обвинуваченого. Призначене покарання повинно відповідати вимогам законності, обґрунтованості, справедливості і бути необхідним, що відповідає принципу Fiat iustitia, ruat caelum («Нехай здійсниться правосуддя, хоч би впало небо»). Справедливість, як основний принцип призначення покарання, є базовою засадою правопорядку та критерієм довіри суспільства до правосуддя, що відображається у принципі Iustitia fundamentum regnorum («Справедливість – основа держав»). Покарання, як засіб досягнення справедливості, має не лише каральний, а й превентивний характер, оскільки воно сприяє запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає принципу Poena non est ultio, sed cautio («Покарання – це не помста, а застереження»), і спрямоване на попередження злочинних діянь як самого засудженого, так і інших осіб.

Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань кримінального кодексу України, як правового забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Згідно роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення кримінального правопорушення як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Також, суд враховує, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винного, його вік, сімейний, матеріальний стан, а також стан здоров`я; роль у скоєнні кримінального правопорушення та поведінку до і після вчинення такого; наявність обставини, які пом`якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання.

6.2. Щодо обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

6.3. Щодо обставин призначення основного покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України).

Відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (а.с. 57), не перебуває на обліку у наркологічному диспансері (а.с. 58 зворот), не перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері (а.с. 60), а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, класифікацію за ст. 12 КК України (яке відноситься до категорії тяжкого злочину), особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, також те, що останній визнав свою вину, висловив щире каяття у скоєному.

За таких обставин, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі.

При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

6.4. Щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням

Згідно ст. 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з усіх обставин справи, наслідків вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції її від суспільства, а тому вважає, що обвинуваченого слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд переконаний, що за викладених обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року).

VІI. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

7.1. Щодо запобіжного заходу

Запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави стосовно ОСОБА_4 , який первинно був застосований ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 24.04.2026 року (справа № 462/3517/26, провадження 1-кс/462/682/26), яку надалі скасовано ухвалою Львівського апеляційного суду від 11.05.2026 року з постановленням нової ухвали про застосування запобіжного заходу, та строк дії обов`язків за яким у зв`язку із внесенням застави продовжено ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.06.2026 року – залишити до вступу вироку у законну силу.

7.2. Щодо заходів забезпечення кримінального провадження

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України, суд виходить з таких міркувань.

Так, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду від 11.05.2026 року у справі № 462/3517/26 (провадження № 11-сс/811/1058/26) стосовно ОСОБА_4 було визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. 00 коп.

Зазначену заставу було внесено на рахунок Львівського апеляційного суду, що підтверджується платіжною інструкцією № 3Т2М-775К-1ХХ4-ТА83 від 12.05.2026 року (а.с. 35). На підставі внесення вказаної застави ОСОБА_4 було звільнено з-під варти з ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19».

Суд приймає до уваги також, що заставу було внесено ОСОБА_6 за ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави у дохід держави, внесеної за обвинуваченого, судом не вбачається, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений, тому внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю – після набрання вироком законної сили.

7.3. Щодо зарахування строку попереднього ув`язнення

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Суд приймає до уваги, що 22.04.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України. Окрім цього, 23.04.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.

Отже, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання час його попереднього ув`язнення, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме: з дня фактичного затримання особи в порядку ст. 208 КПК України – 22.04.2026 року до дня його звільнення з-під варти, що згідно з повідомленням про звільнення з-під варти після внесення застави ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» від 27.04.2026 року вих. № 9/3100 відбулося 27.04.2026 року включно.

7.4. Щодо процесуальних витрат

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні становлять 6 257 грн. 68 коп., які відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави, зокрема:

- 2 406 грн. 80 коп. витрат на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/114-26/9966-НЗПРАП від 23.04.2026 року (а.с. 42, 43-45, 46);

- 3 850 грн. 88 коп. витрат на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, висновок експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/114-26/9964-НЗПРАП від 22.05.2026 року (а.с. 48, 49-51).

7.5. Щодо арешту майна

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3517/26 від 24.04.2026 року було накладено арешт на речові докази (а.с. 53-54), а згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Спеціальна конфіскація не застосовується.

Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

2. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробуванням протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

3. На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

4. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме: з дня фактичного затримання особи в порядку ст. 208 КПК України – 22.04.2026 року до дня фактичного звільнення з-під варти – 27.04.2026 року включно.

5. Застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в сумі 66 560 грн. 00 коп., до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

6. Заставу, визначену ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду від 11.05.2026 року у справі № 462/3517/26 у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560 грн. 00 коп. внесену за ОСОБА_4 заставодавцем на рахунок Львівського апеляційного суду – після набрання вироком суду законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_6 .

7. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у сумі – 6 257 (шість тисяч двісті п`ятдесят сім) грн. 68 коп. за результатами проведення експертиз.

8. Скасувати арешти майна, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова № 462/3517/26 від 24.04.2026 року, а саме на:

- пакет «Нова Пошта» з товаро-транспортною накладною; мобільний телефон марки «Іphone 17 Pro» темно-синього кольору в силіконовому чохлі, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEІ2: НОМЕР_2 , які були вилучені 22.04.2026 року під час огляду місця події.

9. Речові докази у кримінальному провадженні:

- диск із відеозаписом із зовнішньої відеокамери, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Рудненська, 8В за 22.04.2026 року (а.с. 40) – залишити у матеріалах кримінального провадження;

- паперовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною зеленого кольору невідомого походження, який упаковано у спецпакет «Національна поліція України» NPU 5080914; паперовий зіп-пакет із порошкоподібною речовиною зеленого кольору невідомого походження, який упаковано у спецпакет «Національна поліція України» NPU 5080913; пакет «Нова Пошта» з товаро-транспортною накладною, який упаковано у спец пакет «Національна поліція України» NPU 5080911 (а.с. 55) – знищити;

- мобільний телефон марки «Iphone 17 Pro» темно-синього кольору в силіконовому чохлі, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який упаковано у спец пакет «Національна поліція України» NPU 5080910 (а.с. 55) – повернути законному власнику.

10. Порядок оскарження вироку, набрання законної сили та отримання копії вироку

Вирок не може бути оскаржений у апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

З текстом судового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Вирок суду виготовлений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 13.07.2026 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1