Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №444/2942/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2942/26

Провадження № 3/444/1447/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шабельня, Жовківського району, Львівської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; військовослужбовця; паспортні дані ІПН судом не встановлено,-

- за ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 23.06.2026 року близько 18 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї сестри ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме ображав її нецензурними словами, погрожував, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем його проживання, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, а також додатково шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судова влада України.

Крім цього, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що його повідомлено про те, що розгляд справи відносно нього відбудеться в Жовківському районному суді Львівської області.

Відтак, ОСОБА_1 знаючи, що на розгляді в суді відносно нього перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення, проявив байдужіть до результів розгляду такої.

Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не було подано жодного клопотання.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, розумні строки розгляду справи, а також строки, передбачені ст. 38 КУпАП, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної закікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.

Потерпіла ОСОБА_2 02.07.2026 року надала на адресу суду заяву у якій зазначила, що вониз братом - ОСОБА_1 примирилися, конфлікт між ними вичерпано. Для неї важливо зберегти сімейні стосунки. Просить врахувати, що її брат нещодавно повернувся із військової служби.

Оглянувши матеріали справи, суд встановив.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 214473 від 23.06.2026 року,

- письмовими поясненнями в матеріалах справи ОСОБА_2 , а також правопорушника ОСОБА_1 ;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується чи іншу подію від 23.06.2026 року;

- рапортами працівників поліції,

а також іншими матеріалами адміністративної справи.

Дії правопорушника ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173-2 ч.1 КпАП України вірно, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров"ю потерпілої- його сестри.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 280 КпАП України, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи фактичні обставини справи, та відповідно до вимог ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а саме враховую те, що правопорушник ОСОБА_1 військовослужбовець, примирився з потерпілою, відсутня завдана ним шкода, окрім того враховую те, що при накладенні на правопорушника адміністративного покарання у вигляді штрафу, призведе до скрутного матеріального становища його сім"ї, а тому вважаю, що до останнього слід застосувати ст. 22 КпАП України, з якої вбачається, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суддя вправі звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

На підставі ст. 284 КпАП України, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття.

Відповідно до ст. 4 ч 2. Закону України “Про судовий збір”, судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, передбачених ст. 22 КпАП України, а тому відповідно, судовий збір стягненню з правопорушника ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст.ст. 22, 173-2 ч.1, 280, 283, 284, 307, 308-310 КпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КпАП України та на підставі ст. 22 КпАП України звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності та справу закрити за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено

Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Суддя: Зеліско Р. Й.