Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №334/3731/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 14.07.2026

Справа № 334/3731/26

Провадження № 2/334/3052/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Коломаренко К.А.,

за участю секретаря судового засідання Цілінко А.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» /08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33/ до ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», сформована в системі «Електронний суд» представником – адвокатом Ткаченко Ю.О. (діє на підставі Договору №25-08/25/ФП від 25.08.2025), до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №6422221 від 01.11.2025 року у розмірі 23 310,00 гривень, а також судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що судом встановлено, що 01.11.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6422221, згідно умов якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн., строком на 364 днів (з 01.11.2025 по 30.10.2026), з фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,95 % що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми кредиту що становить 1035,00 грн. У разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 300,00 гривень. Договір підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 216064.

Вказують, що 25.02.2026 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6422221 від 01.11.2025 року, що підтверджується копією договору-факторингу № 25/02/26.

Відповідно до копії реєстру прав вимоги до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 року сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 16.10.2025 року становить 26.03.2026 грн., з яких: 6 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 035,00 грн. комісія за надання позики; 12 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Просять стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Коломаренко К.А.

22.04.2026 року судом в порядку ч.6, ч.8 ст. 187 ЦПК України надіслано запити з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.

04.05.2026 року від Департаменту адміністративних послуг ЗМР надійшла відповідь на запит.

05.05.2026 року від Управління ДМС в Запорізькій області надійшла відповідь на запит.

У зв`язку з перебуванням судді Коломаренко К.А. в нарадчій кімнаті в період з 17:00 години 23.04.2026 року по 10:30 годину 13.05.2026 року по кримінальному провадженню № 1-кп/334/107/26 (справа № 334/7342/21) за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.187, п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, відповідь на запит фактично передана судді 13.05.2026 року.

Ухвалою суду від 13.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження; витребувано у АТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна): інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.11.2025 року до 04.11.2025 року.

04.06.2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана судом інформація.

В судове засідання представник позивача не з`явився, 20.05.2026 року,26.05.2026 року, 08.06.2026 року надав суду заяви, в яких просив цивільну справу розглянути у відсутності представника, не заперечують проти заочного вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчать конверти, які повернулися на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не відомі, відзиву на позов не подано.

Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Умови проведення заочного розгляду справи визначені ст. 280 ЦПК України, де передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В даному випадку наявна вся сукупність умов для проведення заочного розгляду справи, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 01.11.2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6422221, згідно умов якого позикодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 6000,00 грн., строком на 364 днів (з 01.11.2025 по 30.10.2026), з фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,95 % що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми кредиту що становить 1035,00 грн. У разі порушення строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 300,00 гривень. Договір підписаний електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 216064.

Вказане підтверджується копіями: кредитного договору, довідкою про ідентифікацію.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Факт отримання грошових коштів в розмірі 6000,00 грн., зарахованих на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , що підтверджується підтверджується електронною платіжною інструкцією №b5e64d5a-224b-41aa-bc52-2c80ee8e0936 від 01.11.2025 року, та випискою наданою АТ КБ «Приватбанк» по рахунку відповідача.

З копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6422221 від 01.11.2025 року вбачається, що станом на 25.02.2026 року у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 23 310,00 грн., з яких:

- 6 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 4 275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 1 035,00 грн. комісія за надання позики;

- 12 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

25.02.2026 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6422221 від 01.11.2025 року, що підтверджується копією договору-факторингу № 25/02/26.

Відповідно до копії реєстру прав вимоги до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 року сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 16.10.2025 року становить 23 310,00 грн., з яких:

- 6 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 4 275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 1 035,00 грн. комісія за надання позики;

- 12 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2 ст. 1050 ЦК передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1077, 1078 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, отримані кредитні кошти в розмірі 6 000,00 грн. не повернув, позивач набув право вимоги до відповідача у законний спосіб.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 4 275,00 грн. та заборгованість за комісією за надання позики розмірі 1 035,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді в системи «Електронний суд». Оскільки позов задоволено частково (48,52%), то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 291,80 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що надання правничої допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О. позивачу ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підтверджується: договором про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витягу з акту № 10ФП приманна-передачі наданої правничої допомоги від 09.03.2026 року, відповідно до якого вартість наданих послуг з надання правничої допомоги становить 4 500,00 грн.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Правилами ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на те, що позивачем вимоги процесуального закону щодо строку і порядку подачі доказів про витрати на правничу допомогу дотримані, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

З врахуванням викладеного, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача мають бути стягнені витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог і складають 2 183,40грн.

На підставі ст. 526, 610, 611, 612, 623, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) суму заборгованості за Договором кредиту №6422221 від 01.11.2025 року в розмірі 11 310,00 гривень (одинадцять триста десять гривень 00 коп.), з яких: 6 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1 035,00 грн. комісія за надання позики;

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 291,80 гривень (одна тисяча двісті дев`яносто одна грн 80 коп.), а також витрати на правничу допомогу в розмірі 2 183,40 гривень (дві тисячі сто вісімдесят три грн 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Коломаренко К. А.