Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №309/2416/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2416/26

Провадження № 1-кп/309/129/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке 22.05.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071050000299 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Хуст Закарпатської області, українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.

Прокурор подав суду клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підставою та метою продовження строку тримання вартою прокурор вказує на наявність обґрунтованої підозри у ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.296 КК України, а також наявність заявлених ризиків, які не зменшилися та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Прокурор в клопотанні зазначив, що відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, залишити місце постійного проживання. Також прокурор вказує на те, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не дозволить запобігти зазначеним ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби. В обґрунтування клопотання посилається на те, що обвинувачений здійснює догляд за своєю матір`ю ОСОБА_6 , яка є інвалідом ІІ групи безстроково і потребує постійного стороннього догляду, за якою у відповідності до рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11.11.2020 року ОСОБА_5 призначений піклувальником. ОСОБА_5 є приватним підприємцем, судимим не значиться, характеризується з позитивної сторони. Має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_5 виявив бажання перерахувати досить значну суму коштів на потреби Збройних Сил України. Вважає, що кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення за ч.4 ст.296 КК України досудовим слідством винесена передчасно, і дії його підзахисного слід кваліфікувати за іншою статтею, де санкція статті може і не передбачати позбавлення волі при обранні міри покарання за вироком суду. ОСОБА_5 весь час не впливав незаконно на інших учасників справи; не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином; не вчиняв інших кримінальних правопорушень; сприяв розслідуванню та давав щирі та правдиві покази. До адміністративних правопорушень жодного разу не притягався. У зв`язку з наведеним просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали, а в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 просили відмовити.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши інших учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, який є тяжкими злочином та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років.

25 травня 2026 року ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, по 20 липня 2026 року включно..

Також встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В той же час, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання в м. Хуст, Закарпатської області, має на утриманні матір ОСОБА_6 , яка являється інвалідом ІІ групи безстроково, часто хворіє та потребує постійного стороннього догляду, характеризується виключно з позитивної сторони.

Враховуючи наведене, а також те, що у кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинувачений ОСОБА_5 з моменту обрання щодо нього запобіжного заходу жодного разу не порушував покладених на нього процесуальних обов`язків, прокурор в судовому засіданні не довів обставин щодо недостатності застосування на даний час до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обвинувачений має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , має на утриманні хвору матір, подав документи до вищого навчального закладу Донбаська ДМА за напрямком «Кібербезпека та захист інформації», суд вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 доцільно застосувати більш м`який запобіжний захід в виді домашнього арешту в нічний період доби, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що згідно матеріалів клопотання ОСОБА_5 на даний час фактично проживає в АДРЕСА_1 .

Разом з цим, при обранні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України та негайно звільнити з під варти в залі суду обвинуваченого ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 181, 183, 193-194, 196 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 – відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби відносно ОСОБА_5 - задовольнити

Застосувати до ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - заборони в нічний час доби (з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин) залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, починаючи з 14 липня 2026 року по 11 вересня 2026 року включно.

Здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Звільнити ОСОБА_5 з-під варти негайно в залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 надіслати до Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області для виконання та здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 .

Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_5 під розписку з ухвалою про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби.

Для здійснення перевірки дотримання умов домашнього арешту надати працівникам поліції контактні дані обвинуваченого (номер мобільного телефону НОМЕР_1 .)

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам кримінального провадження.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 15 липня 2026 року о 14 год.00 хв.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1