Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №460/11190/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2026 року м. Рівне№460/11190/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області

доСтрільського споживчого товариства

про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі – позивач) до Стрільського споживчого товариства (далі – відповідач), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи магазину продовольчих товарів Стрільського споживчого товариства, що розташований за адресою: вул. Андрія Приступи, 15А, с. Тріскині, Сарненського району, Рівненської області, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 05.06.2025 за адресою: вул. Андрія Приступи, 15А, с. Тріскині, Сарненського району, Рівненської області виникла пожежа. Відповідно до висновку про причину виникнення пожежі від 07.06.2026, причиною виникнення пожежі є коротке замикання електромережі. Згідно висновку про причини виникнення пожежі від07.06.2025, під час огляду місця пожежі було встановлено порушення Правил пожежної безпеки України. Виявлені порушення безумовно створюють загрозу для життя і здоров`я працівників та відвідувачів магазину, що можуть там перебувати. Продовження експлуатації магазину продовольчих товарів Стрільського споживчого товариства за адресою: вул. Андрія Приступи, 15А, с. Тріскині, Сарненського району, Рівненської області, без усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної безпеки становить загрозу виникнення пожежі та в подальшому перешкоджатиме її гасінню і евакуації людей. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом про зупинення роботи магазину продовольчих товарів до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.

04.07.25 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.09.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з відстороненням від посади судді Рівненського окружного адміністративного суду судді Махаринця Д.Є.

Відповідно до проведеного повторного 16.09.2025 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Нор У.М.

Ухвалою суду від 18.09.2025 адміністративну справу №460/11190/25 прийнято до провадження судді Нор У.М.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, причини неможливості подання відзиву суду не повідомив. Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Головним управлінням ДСНС у Рівненській області 05.06.2025 складено Акт про пожежу, яким установлено факт пожежі, що виникла 05.06.2025 о 07:55 год за адресою: вул. Андрія Приступи, 15А, с. Тріскині, Сарненського району, Рівненської області,

07.06.2025 Головним управлінням ДСНС у Рівненській області складено Висновок про причини виникнення пожежі, яким зафіксовано порушення вимог пожежної безпеки.

Позивач вважає, що установлені порушення безумовно створюють загрозу для життя і здоров`я працівників та інших людей, що можуть там перебувати, тому звертається до суду із цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Згідно з ст. 1 Кодексу цивільного захисту України (далі КДЗ України) Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - центральні органи виконавчої влади), органів державної влади, що не входять до системи центральних органів виконавчої влади (далі - інші органи державної влади), Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, встановлює права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (далі - суб`єкти господарювання), а також інших юридичних осіб.

Відповідно до пп. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі Головне управління), затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 № 661) (далі - Положення), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання.

Відповідно до пп. 44 п. 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території бере участь у розслідуванні пожеж, причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів, а також проведенні оцінки дій органів управління і сил щодо організації та проведення ними рятувальних та інших невідкладних робіт.

Згідно п. 48 ч. 2 ст. 17-1 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 КЦЗ України).

Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга цієї статті).

Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20, від 19 вересня 2024 року у справі № 280/693/20).

У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення (до таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18).

Слід також врахувати, що у постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

Судом встановлено, що 05.06.2025 за адресою: вул. Андрія Приступи, 15А, с. Тріскині, Сарненського району, Рівненської області.

Відповідно до висновку про причину виникнення пожежі, причиною виникнення пожежі є коротке замикання електромережі.

В подальшому 07.06.2025 Головним управлінням ДСНС у Рівненській області складено Висновок про причини виникнення пожежі, яким зафіксовано порушення відповідачем вимог пожежної безпеки.

Суд, враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду, висновує, що застосуванню заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень має передувати встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, адже такий захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення

Із Висновку про причини виникнення пожежі вбачається, що за результатами проведення огляду об`єкта після пожежі встановлено наступні порушення:

- приміщення об?єкту не обладнано системами протипожежного захисту (Пункт 1.2. Розділу V ППБУ):

- евакуаційні виходи не обладнано евакуаційним освітленням (Пункт 2.31. розділ ІІІ ППБУ:

- будівлю не обладнано зовнішніми установками що захищають від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Пункт 1.21. Розділу IV ППБУ);

- об?єкт не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (Пункт 3.6. розділ V ПІБУ):

- посадова особа відповідальна за протипожежний стан об?єкту не пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року Nє 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях». (Пункт 16 розділу ІІ ППБУ)

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. (Пункт 1.20. Розділу IV ПІБУ):

- відсутня зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб?єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (Пункт 2 ст. 52 Кодексу цивільного захисту України).

Слід зауважити, що існування (не усунення відповідачами) хоча б одного з порушень встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійно достатньою правовою підставою для застосування до відповідача відповідних заходів реагування (указаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19, від 19 липня 2023 року у справі № 200/2315/20-а, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20).

Суд наголошує, що допущені відповідачем порушення вимог пожежної безпеки вже спричинили виникнення пожежі та створюють загрозу виникнення такої в майбутньому.

У постанові від 30.04.2025 у справі 280/8250/20 Верховний Суд надавав праву оцінку встановленому контролюючим органом порушенню щодо не обладнання приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (системою пожежної сигналізації, системо оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей) (пункт 1.2 розділ V ППБУ).

Відповідно до пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» поширюються на проектування, монтування систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) об`єктів будівництва, а саме: автоматичних систем пожежогасіння та флегматизації; автономних систем пожежогасіння; систем пожежної сигналізації; системи керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання; систем протидимного захисту; систем централізованого пожежного спостерігання; диспетчеризації систем протипожежного захисту.

Система протипожежного захисту - комплекс технічних засобів, що змонтований на об`єкті, призначений для виявлення, локалізування та ліквідування пожеж без втручання людини, захисту людей, матеріальних цінностей та довкілля від впливу небезпечних чинників пожежі.

Системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі «пожежа» тощо).

Системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу систем пожежної сигналізації.

Система керування евакуюванням - сукупність технічних засобів та організаційних заходів, призначених для оповіщування про виникнення пожежі та подавання сигналів керування евакуюванням.

Система оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей призначена для оповіщення людей, що знаходяться в будинку (споруді), про виникнення пожежі з метою створення умов для їх своєчасного евакуювання. За способами оповіщення система оповіщення ділиться на світлові (візуальні), звукові, мовленнєві та комбіновані.

Верховний Суд у зазначеній постанові виснував, що відсутність необхідних систем заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку - створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

В матеріалах справи відсутні докази про усунення виявлених позивачем порушень, що і зумовили звернення до суду із цим позовом, однак лише контролюючим органом шляхом проведення відповідної перевірки може встановити чи відповідач усунув всі недоліки. Відповідач, в свою чергу, наділений правом на звернення до позивача із заявою про проведення позапланової перевірки у порядку, передбаченому КЦЗ України.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати у спірних правовідносинах висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 26.10.2023 р. по справі № 160/6946/21, в яких зазначено, що належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної безпеки. Однак, у матеріалах справи відсутній вказаний акт, а тому суд не уповноважений перебирати на себе повноваження щодо встановлення та фіксування відсутності виявлених позивачем порушень щодо відповідача.

Судом також враховано, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Водночас, суд наголошує, що відповідач не позбавлений права на звернення до позивача із письмовою заявою про проведення позапланового заходу державного (нагляду) контролю щодо дотримання останнім вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки для фіксації відсутності порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.

Втім, станом на момент розгляду цієї справи відповідачем не подано доказів проведення такої перевірки та не підтверджено у встановленому порядку факту усунення порушень, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне застосувати відповідні заходи реагування.

Таким чином, оскільки під час судового розгляду судом встановлено факт порушення відповідачем порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а відповідачем не надано належних доказів усунення таких порушень станом на момент розгляду цієї справи, то суд доходить висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді поновного зупинення роботи магазину продовольчих товарів Стрільського споживчого товариства, що розташований за адресою: вул. Андрія Приступи, 15А, с. Тріскині, Сарненського району, Рівненської області, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Стрільського споживчого товариства про зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи магазину продовольчих товарів Стрільського споживчого товариства, що розташований за адресою: вул. Андрія Приступи, 15А, с. Тріскині, Сарненського району, Рівненської області, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (вул. Гетьмана Полуботка, буд. 37,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 38610634)

Відповідач - Стрільське споживче товариство (вул. Соборна, 109А,м. Сарни,Сарненський р-н, Рівненська обл.,34503, ЄДРПОУ/РНОКПП 01764751)

Суддя У.М. Нор