Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №420/10759/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №420/10759/26

Суддя: Радчук А.А.

Справа № 420/10759/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність в нього інвалідності третьої групи, відповідно до інформації, яка міститься у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про наявність інвалідності третьої групи в ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до інформації, яка міститься у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/B від 19.02.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак інформація щодо наявності в нього інвалідності третьої групи відсутня у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 02.04.2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, в якій просив внести відомості про наявність в нього інвалідності третьої групи, яка встановлена на підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Вказана заява отримана відповідачем 05.04.2026 року, про що свідчить експрес-накладна №6501501226107, копія фіскального чеку, копія опису вкладення у цінний лист, роздруківка з офіційного сайту АТ «Укрпошта» трекінгу статусу відстеження експрес-накладної №6501501226107. До вказаної заяви було додано копія: витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року. Позивач вказує, що 13.04.2026 року в усній формі шляхом телефонного зв`язку йому було повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_5 про відмову у внесенні відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 14.04.2026 року позивачем було встановлене програмне забезпечення Резерв+, за допомогою якого сформовано електронну версію військово-облікового документу, відповідно до якої відомості щодо наявності у нього інвалідності відсутні. Позивач стверджує, що всупереч вимогам закону відповідне рішення на заяву йому надіслано не було, ані на електронну адресу, ані поштову адресу.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність в нього інвалідності третьої групи, відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, позивач вважає, що його військово-облікові дані зазначені у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року щодо встановлення йому інвалідності третьої групи мають збігатися із відомостями Єдиного державного реєстру призовників, що вимагає внесення до нього цих відомостей.

Ухвалою суду від 17.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 17.04.2026 року об 20:14 год. Дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету 17.04.2026 року о 20:16 год.

Згідно правил п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням правил ч. 6 ст. 251 КАС України, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.04.2026 року вважається врученою відповідачу 20.04.2026 року.

Однак, відзив на адміністративний позов до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене та відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку Резерв+, сформованого позивачем 14.04.2026 року, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , категорія обліку: не військовозобов`язаний, підстава знання з обліку: військовослужбовці, звання солдат, ВОС 956647; постанова ВЛК: придатний, дата ВЛК 25.08.2025. Дата уточнення даних 20.02.2026.

Згідно Витягу № 84/26/1343/B з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/26/1343/Р від 19.02.2026 року, з 11.02.2026 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності строком на один рік з повторним оцінюванням 01.03.2027 року.

02.04.2026 року позивач засобами поштового зв`язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, якою просив внести відомості про наявність інвалідності третьої групи до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У додатках до заяви позивач надав копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року.

На підтвердження надіслання вказаної заяви на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач надав копію накладної АТ «УКРПОШТА» №6501501226107 від 02.04.2026, копію фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» № 217 від 02.04.2026 (лист №6501501226107), а також трекінг поштового відправлення №6501501226107, відповідно до якого поштове відправлення №6501501226107 вручено 05.04.2026.

Як зазначено у позові, письмову відповідь на заяву від 02.04.2026 року відповідачем не надано.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 України № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (ч. 4 ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9-1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право на здійснення (у період проведення мобілізації (крім цільової) заходів з перевірки військово-облікових документів громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони; ін.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII, основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно з ч.ч. 8-9 ст. 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

У відповідності з ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що вносяться до Реєстру, визначений статтею 7 Закону №1951-VIII.

За приписами статті 9 Закону №1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

1) відомості про виконання військового обов`язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

4) відомості про участь у бойових діях.

Стаття 9 Закону №1951-VIII визначає права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Так, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону №1951-VIII, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+».

Відповідно до ч. 1 ст. 14-3 Закону №1951-VIII, електронний кабінет ведення персонального обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), призначений для ведення персонального обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбаченого статтею 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20 Порядку № 1487 визначає, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що відповідно до електронного військово-облікового документу із мобільного застосунку Резерв+, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , категорія обліку: не військовозобов`язаний, підстава знання з обліку: військовослужбовці, звання: солдат, ВОС 956647; постанова ВЛК: придатний, дата ВЛК 25.08.2025. Дата уточнення даних 20.02.2026.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що його військово-облікові дані зазначені у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року щодо встановлення йому інвалідності третьої групи мають збігатися із відомостями Єдиного державного реєстру призовників, що вимагає внесення до нього цих відомостей.

Як зазначено у позові, письмову відповідь на заяву від 02.04.2026 року відповідачем не надано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджений Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок у редакції від 16.12.2025, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку №559 визначено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”, а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Згідно з пунктом 2 Порядку №559, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів та громадян України, звільнених з військової служби у відставку із зазначених органів), - засобами Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (далі - Портал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

у паперовій формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах або звільнені у відставку із зазначених органів, - на бланку, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Пунктом 1 Порядку №559 передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через:

Портал;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Згідно з пунктом 8 Порядку №559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (за наявності);

7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку (за наявності);

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі;

19) відцифрований образ обличчя особи (за наявності);

20) відомості про вручення мобілізаційного розпорядження (за наявності) - у разі технічної реалізації.

Отже, відповідно до пп. 7-1 п. 8 Порядку №559 відомості про встановлення, зміну групи інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність, відображаються у військово-обліковому документі в електронній формі та Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно обставин справи, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та електронному військово-обліковому документі позивача відсутні відомості про встановлення йому інвалідності третьої групи, згідно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 84/26/1343/Р від 19.02.2026 року, яким йому з 11.02.2026 встановлено третю групу інвалідності строком на один рік з повторним оцінюванням 01.03.2027 року.

Як зазначено судом вище, відповідно до приписів статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Окрім цього, відповідно до п. 4 Порядку №559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Тобто, наведеними положеннями чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру, у даному випадку до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

При цьому, пунктом 4 Порядку №559 визначені можливі способи звернення для внесення відповідних змін, а саме:

засобами Порталу або

особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Тобто, підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є належне звернення особи.

Отже, за обставинами справи, після виявлення невідповідності у відомостях військового квитка відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач повинен був скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Тобто для внесення держателем реєстру актуальної інформації потрібна активна дія громадянина України, а саме звернення до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку з відповідною заявою.

Дізнавшись, що в Реєстрі відсутні дані щодо встановлення йому інвалідності третьої групи, позивач 02.04.2026 року засобами поштового зв`язку направив до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, якою просив внести відомості про наявність інвалідності третьої групи до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як зазначено у позові, письмову відповідь на заяву від 02.04.2026 року відповідачем не надано.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає, що подання заяви про внесення відомостей/змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами поштового зв`язку Порядком №559 (у редакції Постанови КМ № 1644 від 10.12.2025, що набрала чинності 16.12.2025) не передбачено.

Таким чином, оскільки позивачем відповідну заяву подано у спосіб, що не передбачений чинною редакцією пункту 4 Порядку №559, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не допущено протиправної бездіяльності щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про наявність у позивача інвалідності третьої групи, відповідно до інформації, яка міститься у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року.

Суд зауважує, що зміст спірних правовідносин зводиться до розгляду заяви позивача, поданої 02.04.2026 року щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про наявність у позивача інвалідності третьої групи, відповідно до інформації, яка міститься у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №84/26/1343/В від 19.02.2026 року.

Суд наголошує, що ст. 9 Закону №1951-VIII визначає, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру, а пунктом 4 Порядку № 559 визначений порядок звернення. Недотримання цього порядку виключає можливість покладення на орган військового обліку обов`язку щодо внесення відповідних змін.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи позивача не знайшли свого підтвердження.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua