Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №420/19571/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19571/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання залишити рішення без змін, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 3936 від 31.01.2025.

2. Зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» залишити рішення Обласної МСЕК № 1, оформленого довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12 ААБ № 246441 від 29.07.2019, яким ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково без змін.

Разом із позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 3936 від 31.01.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивача звертає увагу, що 31.01.2025р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" було прийнято рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №3936. Висновком експертної команди було встановлено, що ІІ гр. інвалідності, загальне захворювання, безтерміново, встановлено необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_2 мають місце помірні патологічні зміни з боку ендокринної, нервової та судинної систем, що, відповідно до критеріїв, визначає III групу інвалідності з терміном переогляду через 2 роки. Тому можливо визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю III гр., загальне захворювання, строком на 2роки. (Постанова ВМУ №317 від 03,12.2009р.). З 29.07.2019р. по 29.06.2021р. Позивач вважаючи, що таке рішення суперечить його попередньому медичному статусу який з роками тільки погіршується. 26.03.2025р. позивачем було подано скаргу на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №3936 від 31.01.2025р. 21.05.2025р. було надіслано адвокатський запит з метою отримання інформації, чи було розглянуто скаргу ОСОБА_1 щодо оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №3936 від 31.01.2025р.: якщо ні - зазначити причину та аргументувати, якщо так - надати відповідь на офіційну електронну адресу для листування. Станом на дату звернення відповідь на адвокатський запит не надходила. Ознайомившись зі змістом зазначеного рішення та супровідних документів, позивач категорично не погоджується з викладеними у них висновками та вважає такі дії органів державної влади протиправними, незаконними та такими, що грубо порушують його гарантовані Конституцією України та чинним законодавством права на соціальний захист.

22.12.2025 року позивач надав до суду додаткові пояснення, в яких наголошує на безпідставності проведеної експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи оцінки лише на підставі вибіркового аналізу медико-експертної документації без урахування динаміки стану здоров`я, характеру хронічного захворювання та медичних показників, що зумовили встановлення ІІ гр. інвалідності безтерміново. Такий спосіб оцінювання суперечить вимогам Порядку та свідчить про невідповідність висновку експертної команди критеріям повноти та обґрунтованості, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

(б) Позиція Відповідача

Копія ухвали суду від 07.07.2025 року була доставлена до «Електронного кабінету» відповідача, у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву надано не було, про поважність причин неподання не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Пояснень щодо позовної заяви від третьої особи не надходило.

ІІІ. Процедура та рух справи

Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.06.2025 заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

30.06.2025 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 3936 від 31.01.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

30.06.2025 від позивача надійшли документи на усунення недоліків, які стали підставою для залишення його позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 03.07.2025 у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

07.07.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.03.2026 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у відповідача Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» усі документи, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення №3936 від 31.01.2025. Зупинено провадження по справі № 420/19571/25 до моменту отримання витребуваних доказів.

Ухвалою суду від 15.07.2026 поновлено провадження у справі.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 246441 серії 12 ААВ, виданої Обласною медико-соціальною експертною комісією №2 від 29 липня 2019 року, є особою з інвалідністю ІІ групи з терміном «безстроково».

31.01.2025р. експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" було прийнято рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №3936.

Висновком експертної команди було встановлено що: ІІ гр. інвалідності, загальне захворювання, безтерміново, встановлено необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності ОСОБА_2 мають місце помірні патологічні зміни з боку ендокринної, нервової та судинної систем, що, відповідно до критеріїв, визначає III групу інвалідності з терміном переогляду через 2 роки. Тому можливо визнати ОСОБА_1 особою з інвалідністю III гр., загальне захворювання, строком на 2роки. (Постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009р.) З 29.07.2019р. по 29.06.2021р.

26.03.2025 року позивачем було подано скаргу на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №3936 від 31.01.2025р.

21.05.2025р. було надіслано адвокатський запит з метою отримання інформації, чи було розглянуто скаргу ОСОБА_1 щодо оскарження рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №3936 від 31.01.2025р.: якщо ні - зазначити причину та аргументувати, якщо так - надати відповідь на офіційну електронну адресу для листування.

24.11.2025 року представник позивача надав суду копію листа-відповіді на адвокатський запит від Центру оцінювання за №4169/01-19 від 26.09.2025р.

Як вбачається з матеріалів справи до ЦМСЕК МОЗ України надійшов лист служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 року № 10-2-02-0127449, згідно з яким ЦМСЕК МОЗ України зобов`язано провести перевірку обґрунтованості рішення щодо встановлення відповідної групи інвалідності ряду осіб, шляхом проведення медико-соціальної експертизи згідно з нормами Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1317, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2024 р. № 1276. Вказане слугувало підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення відповідної групи інвалідності зокрема, ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №3936 від 31.01.2025р. необґрунтованим, оскільки воно суперечить попереднім висновкам, що визнавали його здоров`я таким, що відповідає встановленню II групи інвалідності безстроково, суперечить актуальному стану його здоров`я, що періодично підтверджується виписками з медичних карт та консультативними висновками лікарів.

Такі дії органів державної влади є протиправними, незаконними та такими, що грубо порушують його гарантовані Конституцією України та чинним законодавством права на соціальний захист.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

IV. Джерела права та висновки суду

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Позиція позивача полягає в тому, що перевірка обґрунтованості, раніше прийнятого, рішення МСЕК про встановлення йому групи інвалідності та прийняття нового рішення щодо його повсякденного функціонування відбулася без повідомлення про перевірку, без його участі, медичного обстеження. Вказані обставини свідчать про необґрунтованість спірного рішення.

З іншої сторони, відповідач висуває контраргументи, що у відповідності до чинного законодавства участь позивача у повторному оцінюванні його повсякденного функціонування є необов`язковою. Відповідач стверджує про існування у нього права самостійно вирішувати вказане питання.

Отже, зміст спірних правовідносин становить вирішення питання щодо дотримання відповідачем законної процедури проведення перевірки раніше прийнятого рішення МСЕК відносно позивача та відповідно - обґрунтованості спірного рішення за її результатами.

Для цього суду необхідно відповісти на питання, чи існує у відповідача, встановлений законом, обов`язок повідомляти позивача про час, дату та місце проведення процедури перевірки, медичного обстеження позивача. Відповідно у позивача - існування права на участь у прийнятті спірного рішення.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особовм дерпжавних органів, введеним в дію Указом Президента України від 22.10.2024 , вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним та іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом б пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено КМУ забезпечити створення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання рішення РНБО від 22.10.2024 КМУ прийняв постанови №1207 від 25.10.2024 та № 1276 від 08.11.2024, якими вніс зміни до постанови №1317 від 03.12.2009 Питання медико-соціальної експертизи.

Наказом №1809 від 26.10.2024 Про покладення прав і обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ МОЗ України поклало права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на Державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України з дати підписання цього наказу.

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 затверджене Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі - Положення).

Відповідно до п.8 цього Положення Комісія, що проводить перевірку, зокрема й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями і в разі необхідності скасовує їх.

З 01.01.2025 набули чинності положення постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Постанова №338), якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Згідно з пп.2 п.8 Постанови №1338: Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.

Якщо за результатами перевірки обґрунтованості прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинне бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, щодо якого проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та необхідних досліджень, проведених на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.

Відповідно до абз. першого та другого п.51 Постанови КМУ №1338: Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обгрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду.

Згідно з абз. тринадцятим цього пункту: За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, або рішенні, ухвалі суду від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

В п.4 Додатку 1 до Порядку, затвердженого постановою №1338, міститься Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно. З огляду на перелік захворювань та станів здоров`я цього Додатку, він стосується осіб, які мають анатомічні дефекти, інші необоротні порушення функцій органів і систем організму, при яких встановлюється І група інвалідності без строку повторного оцінювання.

З аналізу наведених норм їх суть полягає в тому, що відповідач, перевіряючи обґрунтованість вже прийнятих рішень, за підсумками перевірки може: підтвердити старе рішення, скасувати його або сформувати абсолютно нове.

Для скасування рішення існує два ключових аспекти:

1. Якщо особа відмовилася від обстеження та не прибула до закладу за відсутності існування поважних причин (хвороба, мобілізація тощо).

2. Скасування рішення за результатами обстеження.

У першому випадку відповідач скасовує попереднє рішення саме через факт відсутності особи та її обстеження. Тобто скасування є мірою реагування на поведінку особи.

У другому випадку - за результатами перевірки. Тобто коли особа з`явилася і пройшла нове медичне обстеження, яке спростовує попередній діагноз або ступінь обмеження життєдіяльності. У цьому випадку відповідач скасовує старе рішення і формує нове. Отже для прийняття нового рішення, суд вважає, участь особи та її обстеження є обов`язковою передумовою, оскільки рішення приймається щодо суті стану її здоров`я.

Також існують виключення, коли оцінювання рішень відбувається заочно, без участі особи, якщо вона не висловила на те своє бажання. Такі виключення відповідно до характеру захворювань та стану особи встановлені в Додатку №1 до Постанови №1338.

Звертаючись до фактів цієї справи, відповідач фактично скасував попереднє рішення МСЕК та сформував нове змістовно інше рішення щодо інвалідності позивача, тобто щодо стану його здоров`я без повідомлення та участі позивача. Суд вважає, що факт скасування попереднього та формування нового рішення сам по собі означає повторне оцінювання особи. Тому суд відхиляє аргументи відповідача про відсутність прийняття ним рішення про повторне оцінювання позивача.

Сторони визнають та не заперечують факт, що захворювання та стан здоров`я позивача не входять до переліку Додатку 1 до постанови №1338, а сам позивач не належить до групи осіб щодо яких здійснюється заочне оцінювання повсякденного функціонування.

Крім того, право участі особи в адміністративному провадженні, тим паче у разі загрози прийняття негативного рішення щодо неї, є ключовою гарантією адміністративної процедури від свавільної односторонньої діяльності, що дозволяє забезпечити врахування всіх важливих обставин справи. Гарантування права на участь в адміністративному провадженні закріплено в ст.17 Закону України Про адміністративну процедуру, яка передбачає, що учасник провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь, права надання необхідних документів.

Відповідач не заперечує ту обставину, що не повідомляв позивача про час, дату та місце проведення процедури оцінювання. Таку поведінку відповідача суд розцінює як порушення права позивача на участь в адміністративному провадженні. Таким чином, суд робить висновок, про порушення відповідачем процедури проведення перегляду обґрунтованості рішення МСЕК та оцінювання повсякденного функціонування особи. Як наслідок - рішення прийняте з результатами, суд вважає необґрунтованим та таким, що належить до скасування.

При цьому суд зазначає, що повноважень у суду перевіряти спірне рішення на законність відсутнє, оскільки питання встановлення або невстановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції спеціалізованих установ в медичні сфері. Суд наголошує, що він, вирішуючи питання про правомірність спірного рішення, не розглядає фактори встановлення позивачу тієї чи іншої групи інвалідності по суті. Зокрема не встановлює та не оцінює медичні критерії, ступінь порушення функцій організму, їх вплив на визначення групи інвалідності тощо. У цій справі суд розглядає правомірність дій та рішень відповідача виключно щодо дотримання ним законом встановленої процедури проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн., який належить до розподілу на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу може бути розглянуте судом у разі подання позивачем протягом встановленого ч. 7 ст.139 КАС України строку доказів понесення таких витрат.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № 3936 від 31.01.2025.

3.Зобов`язати Центр оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» залишити рішення Обласної МСЕК № 1, оформленого довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серія 12 ААБ № 246441 від 29.07.2019, яким ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності безстроково без змін.

4.Стягнути з Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», адреса: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А, ЄДРПОУ 03191673.

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385.

Суддя Оксана БОЙКО