Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №420/4308/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4308/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) за результатом якого позивач просить:

визнати протиправними дій НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб та 8% військового збору з суми, виплаченої ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25;

зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України компенсувати ОСОБА_1 суму податку з доходів фізичних осіб та 8% військового збору, які утримані з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 січня 2026 року на виконання вказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25 ОСОБА_1 виплачено перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року у розмірі 124 809, 52 грн. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виплачено компенсацію утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору протиправними та за захистом своїх прав звернувся до суду

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що відсутні підстави для виплати позивачу компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що в період з 01.09.1998 по 05.03.2024 ОСОБА_1 проходила військову службу у органах Державної прикордонної служби України, тому числі у Військовій частині НОМЕР_2 .

Наказом від 05.03.2024 № 150-ос начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , штаб-сержанта, остання штатна посада відповідального виконавця групи документального забезпечення головного оперативно-розшукового відділу, звільнено в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я) пункту 3 частиної 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року грошового забезпечення, а також, виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року).

Зобов`язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року, а також, виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року залишено без змін.

16 січня 2026 року на виконання вказаного рішення суду ОСОБА_1 виплачено 124 809, 52 грн.

17 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача щодо виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.03.2024 (наступний день після звільнення) по 06.09.2024.

У відповіді на її звернення Відповідач поінформував (лист від 02.02.2026 №10/П-7/113) про відсутність підстав для виплати середнього заробітку та надано розрахунок виплаченої суми: нараховано 162 155, 82 грн.; утримано військовий збір 5% 8 107, 76 грн., ПДФО (18%) – 29 187, 94 грн.; нараховано судовий збір -0 грн., виплачено 124 859, 52 грн.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо не виплати компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору протиправними та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 40 Закону №2232-XII визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «;Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «;Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Зокрема, ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 9 Закону №2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, суд зазначає, що виплачена позивачеві перераховано сума грошового забезпечення на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25 мала бути нарахована і виплачена йому під час проходження служби, за кожен місяць служби, що протиправно не було здійснено відповідачем, як вказано у рішенні суду у вказаній справі.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 N 44 (далі - Порядок N 44).

За правилами пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, оскільки позивачу було здійснено перерахунок грошового забезпечення воно мало бути проведено відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44, у зв`язку із чим суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині вимог.

Щодо наявності підстав для нарахування і виплати позивачу компенсації утриманого військового збору із сум виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 1.1 - 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Водночас абзацом другим пп. 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

Отже, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців тільки на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), правовою підставою якої є, зокрема, Закон України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

Верховний Суд у постанові від 20 липня 2022 року у справі №820/2720/17 зазначив, що доходи військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) з 09.09.2015 року на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором.

Указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 вирішено ввести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".

Проте у наступному, відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України Про правовий режим воєнного стану Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.

Станом на момент прийняття рішення по справі воєнний стан продовжується.

Отже, з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, а не період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

Тому з 24.02.2022 абзац другий пп. 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відтак у період з 24.02.2022 грошове забезпечення, зокрема військовослужбовців, підлягало оподаткуванню військовим збором.

Крім того відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" № 4113-IX від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до пп. 4 пп. 1.3 п.16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу), зокрема, військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України.

Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №4113 від 04.12.2024 зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX.

З огляду на те, що Закон України №4015-IX від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесені Законом України №4113-IX від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка застосовуються з 01.12.2024.

Судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25 відповідач виплатив позивачу перерахунок грошового забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%.

Однак, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу України, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої індексації грошового забезпечення, є протиправними.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

За таких обставин, відповідач безпідставно утримав 5% військового збору з суми перерахованого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 24.02.2022 року, а за період з 25.02.2022 року по 18.07.2022 року надмірно утримав 3,5 відсотки військового збору (5% замість 1,5%) з сум перерахованого грошового забезпечення позивача, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору з суми перерахованого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 24.02.2022 року, та за період з 25.02.2022 року по 18.07.2022 року 3,5 відсотки військового збору з суми перерахованого грошового забезпечення та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25; зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті переахованого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25; зобов`язання НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України повернути ОСОБА_1 утриманий військовий збір у розмірі 5% з суми перерахованого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 24.02.2022 року, та утриманий військовий збір у розмірі 3,5% за період з 25.02.2022 року по 18.07.2022 року з суми перерахованого грошового забезпечення та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом правил статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати компенсації утриманого податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору з суми перерахованого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 24.02.2022 року, та за період з 25.02.2022 року по 18.07.2022 року 3,5 відсотки військового збору з суми перерахованого грошового забезпечення та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті переахованого грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) утриманий військовий збір у розмірі 5% з суми перерахованого грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 24.02.2022 року, та утриманий військовий збір у розмірі 3,5% за період з 25.02.2022 року по 18.07.2022 року з суми перерахованого грошового забезпечення та виплаченого ОСОБА_1 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №420/8432/25.

Стягнути з НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко