Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №340/2128/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2128/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1) ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовною заявою, у якій просить:

1) визнати протиправними дії відповідача-1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку;

- зобов`язати відповідача-1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку;

2) визнати протиправними дії відповідача-1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України про порушення позивачем правил військового обліку;

- зобов`язати відповідача-1 повідомити відділення поліції № 1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про відсутність підстав для здійснення доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог представник позивача зазначає, що позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а 12.07.2024 уточнив свої військово-облікові дані через застосунок "Резерв+". У березні 2026 року позивач виявив у застосунку повідомлення про порушення ним правил військового обліку та звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції у зв`язку з неявкою за повісткою. На адвокатські запити представнику позивача було повідомлено, що підставою для внесення відповідних відомостей стала неявка позивача за повісткою № 3358572 від 28.05.2025, яка направлялася поштовим зв`язком, тоді як до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення позивач не притягувався, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Позивач вважає, що відомості про порушення ним правил військового обліку були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів без законних підстав, оскільки чинним законодавством передбачено внесення до Реєстру відомостей саме про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а не про сам факт можливого порушення. Також зазначає, що відповідач-1 не довів належного вручення повістки, не надав документів, які підтверджують її направлення відповідно до вимог законодавства, а повістка, за твердженням відповідача-1, фактично направлялася посадовими особами Долинської міської ради, хоча законодавством таке повноваження щодо направлення повісток поштовим зв`язком покладено виключно на визначені органи військового управління. У зв`язку з цим позивач вважає протиправними як внесення відомостей до Реєстру, так і направлення відповідачем-1 звернення до органів Національної поліції про його доставлення.

Представник відповідача-2 подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що відповідно до розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.05.2025 №2/4/923 Долинській міській раді було доручено здійснити оповіщення військовозобов`язаних, у тому числі позивача, про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За результатами такого оповіщення рекомендоване поштове відправлення повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", а позивач до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув та про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим у його діях були встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідач зазначив, що до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів спочатку вносяться відомості про факт порушення правил військового обліку, а вже після розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови – відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності. З цієї підстави внесення до Реєстру інформації про порушення позивачем правил військового обліку та направлення 03.06.2025 через Реєстр до Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України звернення Е2311441 про адміністративне затримання і доставлення позивача для складання протоколу відповідач-2 вважає законними. Крім того, відповідач-2 просив відмовити у стягненні заявлених витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи на їх неспівмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи (а.с.45-51, 78-84).

У відповіді на відзив представник позивача підтримала позовні вимоги та зазначила, що відповідач-2 не спростував доводів позову. Вказала, що направлення повістки не відповідало вимогам пункту 34 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, оскільки матеріали справи не підтверджують направлення рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та повідомленням про вручення, а копія поштових документів не містить ознак рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", передбачених чинним законодавством. Також зазначила, що позивач проживає за місцем реєстрації з 2003 року, номер телефону не змінював, жодних повідомлень про надходження поштового відправлення не отримував, що ставить під сумнів належне повідомлення його про виклик. Крім того, наголосила, що позивач ще 12.07.2024 уточнив свої військово-облікові дані, тому направлення повістки для уточнення даних не мало правових підстав, а у разі необхідності проходження військово-лікарської комісії відповідач мав використовувати інший вид повістки. Також зазначила, що відповідач безпідставно посилається на положення Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", які не містять відомостей про можливість внесення до Реєстру інформації лише про факт порушення правил військового обліку. На її думку, законодавство передбачає внесення до Реєстру виключно відомостей про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тоді як позивач до такої відповідальності не притягувався. У зв`язку з цим вважає безпідставними як внесення спірних відомостей до Реєстру, так і звернення відповідача-1 до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення позивача. Також просила суд відхилити заперечення відповідача-2 щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу вказуючи на їх документальне підтвердження, співмірність складності справи та відсутність належних доказів їх неспівмірності з боку відповідача-2 (а.с.58-62).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після оновлення у березні 2026 року застосунку "Резерв+" позивач виявив інформацію про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо порушення ним правил військового обліку, а також про звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції у зв`язку з його неявкою за повісткою (а.с.27).

З метою з`ясування підстав внесення зазначених відомостей представник позивача звернулася з адвокатськими запитами до Відділення поліції № 1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9, 10).

Листом Відділення поліції №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області № 34265-2026 від 18.03.2026 повідомлено, що згідно відомостей інформаційно-комунікаційної системи Інформаційного порталу Національної поліції України позивач значиться особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.06.2025 №5423 (а.с.13).

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.03.2026 № 2/1/516 також повідомлено, що позивачу направлялася повістка № 3358572 про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 28.05.2025, у зв`язку з неявкою позивача 03.06.2025 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відомості про порушення ним правил військового обліку, при цьому позивач до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягувався (а.с.11-12).

Не погодившись із внесенням відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зверненням відповідача до органів Національної поліції, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі – Закон № 2232-ХІІ).

Згідно із частинами першою, третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як обумовлено приписами частини першої статті 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі – Закон № 3543- ХІІ).

У статті 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону № 3543-XII, визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок № 560).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно пункту 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Відповідно до пункту 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого / задекларованого місця проживання.

Згідно пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок № 1487).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 також затверджено Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, стаття 210 та стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, відповідно до пункту 56 якого, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2/4/923 від 12.05.2025 Долинській міській раді доручено здійснити оповіщення військовозобов`язаних, зокрема позивача, про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Листом Долинська міська рада від 29.05.2025 №01-40/253/1 повідомила, що поштове відправлення, адресоване позивачу, повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.41-42, 42зв.-43).

Крім того листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.03.2026 №2/1/516 підтверджено, що у зв`язку з неявкою позивача за повісткою 03.06.2025 до Реєстру внесено відомості про порушення ним правил військового обліку, водночас зазначено, що позивач до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягувався (а.с.11-12).

Також матеріалами справи підтверджується, що 03.06.2025 відповідачем через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано звернення до Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про адміністративного затримання та доставлення позивача, а листом Відділення поліції №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області №34265-2026 від 18.03.2026 підтверджено наявність такої інформації в інформаційних системах Національної поліції (а.с.13).

При цьому посилання представника позивача на порушення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 під час направлення та вручення повістки не підлягають оцінці судом, оскільки такі обставини не входять до предмета доказування у цій справі. Встановлення факту належного чи неналежного вручення повістки має правове значення для вирішення питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності та може бути предметом судового контролю під час оскарження відповідної постанови. Натомість предметом цього спору є виключно перевірка правомірності внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та пов`язаних із цим дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Водночас надаючи оцінку спірним правовідносинам у межах заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців, відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням наведеного відповідач-1 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та забезпечує ведення Реєстру й актуалізацію його бази даних.

Суд виходить із того, що Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" містить вичерпний перелік відомостей, які можуть бути внесені до Реєстру. До такого переліку належать відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із зазначенням дати, номера та змісту протоколу та/або постанови. Водночас закон не передбачає внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку без оформлення відповідного процесуального рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Так, матеріали справи не містять доказів складення щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення, а також винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Навпаки, листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.03.2026 №2/1/516 підтверджено, що до адміністративної відповідальності за вказаними статтями позивач не притягувався.

Згідно із приписами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас відповідачі не надали належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність передбачених законом підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд доходить висновку, що внесення відповідачем-1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку за відсутності доказів притягнення його до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснено без належних правових підстав та не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача-1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, зобов`язання відповідача-1 виключити зазначені відомості з Реєстру та повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2 129,92 грн (а.с.29), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України", заява №19336/04).

Верховний Суд у постановах від 24.11.2021 року у справі № 420/1109/20, від 29.11.2021 року у справі №420/13285/20, від 03.12.2021 року у справі № 1.380.2019.000502 вказав, що, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № б/н від 12.03.2026 (а.с.18-21). розрахунок витрат на правничу допомогу та детальний опис надання послуг адвоката відповідно до договору № б/н від 12.03.2016 (а.с.25) та платіжну інструкцію № 1.5917447831 від 26.03.2026 на суму 11 000,00 грн (а.с.28), що підтверджує фактичне несення таких витрат.

Відповідно до детального опису наданих послуг адвокатом здійснено консультацію та узгодження правової позиції з клієнтом, підготовлено два адвокатські запити, позовну заяву з додатками, а також визначено вартість супроводження справи під час її розгляду судом першої інстанції.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу врахуванню підлягає не лише факт їх сплати, а й реальний обсяг наданих послуг, їх зв`язок із розглядом конкретної справи, а також обґрунтованість та співмірність таких витрат.

Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат, суд враховує, що дана справа не є складною з огляду на характер спірних правовідносин, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не потребувала участі адвоката у судових засіданнях, а предмет доказування обмежувався письмовими доказами. Крім того, спір належить до категорії типових, а правова позиція у справах цієї категорії є сталою.

Суд також бере до уваги, що підготовка двох адвокатських запитів не була пов`язана зі значним обсягом правничої роботи, а визначена вартість супроводження справи у сумі 2000,00 грн фактично не кореспондується з обсягом виконаних процесуальних дій, оскільки справа розглянута без проведення судових засідань, а в детальному описі послуг зазначено, що час, витрачений на таке супроводження, не обраховувався.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11000,00 грн не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності.

З урахуванням характеру та складності справи, обсягу фактично виконаних адвокатом робіт, часу, необхідного для їх виконання, а також принципу співмірності судових витрат, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню, у сумі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241, 242-246, 255, 292-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для здійснення затримання та доставляння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 2129,92 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН