Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №320/21414/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Київ справа №320/21414/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунального некомерційного підприємства «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» (далі по тексту також позивач, ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна») з позовом до Антимонопольного комітету України (далі по тексту також відповідач, АМКУ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №6867-р/пк-пз від 18.05.2023 постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу UA-2023-05-04-013128-a.b1, подану позивачем.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що оскаржуваним рішенням відповідач відмовив у задоволенні скарги ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна», поданої в межах процедури закупівлі UA-2023-05-04-013128-a.

На думку позивача, вимоги замовника, визначені у тендерній документації, є дискримінаційними, звужують коло потенційних учасників та унеможливили участь ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» у процедурі закупівлі UA-2023-05-04-013128-a.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунальне некомерційне підприємство «Поліклінічне об`єднання «Кропивницької міської ради» (далі по тексту також третя особа, КНП «ПО «Кропивницької міської ради»).

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за результатами розгляду скарги позивача, поданої в межах процедури закупівлі UA-2023-05-04-013128-a, Комісією встановлено, що замовник, визначивши предмет закупівлі у зазначений в тендерній документації спосіб, не порушив вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, що мало наслідком відхилення скарги позивача спірним рішенням.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку із перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу 12.04.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

КНП «ПО «Кропивницької міської ради» через електронну систему закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення за №UA-2023-05-04-013128-a (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-05-04-013128-a) про предмет закупівлі «33180000-5 Апаратура для підтримування фізіологічних функцій організму (Витратні матеріали для проведення процедур гемодіалізу/гемодіафільтрації (Високопоточний діалізатор площею 1,4-1,5 мІ (НК 024:2019- 47072 - Діалізатор для гемодіалізу з порожніми волокнами, разового застосування), Високопоточний діалізатор площею 1,8-1,9 мІ (НК 024:2019- 47072 - Діалізатор для гемодіалізу з порожніми волокнами, разового застосування), Високопоточний діалізатор площею 2,0-2,2 мІ (НК 024:2019- 47072 - Діалізатор для гемодіалізу з порожніми волокнами, разового застосування), Високопоточний діалізатор, площею 1,3 - 1,4 мІ (НК 024:2019- 47072 - Діалізатор для гемодіалізу з порожніми волокнами, разового застосування), Високопоточний діалізатор, площею 1,6 - 1,7 мІ (НК 024:2019- 47072 - Діалізатор для гемодіалізу з порожніми волокнами, разового застосування), Високопоточний діалізатор, площею 1,9 - 2,0мІ (НК 024:2019- 47072 - Діалізатор для гемодіалізу з порожніми волокнами, разового застосування), Кровопровідні магістралі для гемодіафільтрації/гемодіалізу (НК 024:2019- 34999 - Набір трубок для гемодіалізу, одноразового застосування), Кровопровідні магістралі для гемодіафільтрації /гемодіалізу (НК 024:2019- 34999 - Набір трубок для гемодіалізу, одноразового застосування), Діалізна фістульна голка артеріальна 15 G(НК 024:2019- 32111 - Голка фістульна, одноразового використання), Діалізна фістульна голка венозна15 G (НК 024:2019- 32111 - Голка фістульна, одноразового використання), Діалізна фістульна голка артеріальна 16 G(НК 024:2019- 32111 - Голка фістульна, одноразового використання), Діалізна фістульна голка венозна16 G (НК 024:2019- 32111 - Голка фістульна, одноразового використання), Порошок для приготування рідкого бікарбонатного концентрату (картридж/мішок/упаковка) (НК 024:2019- 35849 - Концентрат гемодіалізу), Сухий лужний концентрат для гемодіалізу (картридж/мішок/упаковка) (НК 024:2019- 35849 - Концентрат гемодіалізу), Сухий концентрат кислотного компоненту діалізуючого розчину без вмісту глюкози (НК 024:2019- 35849 - Концентрат гемодіалізу), Сухий концентрат кислотного компоненту діалізуючого розчину із вмістом глюкози (НК 024:2019- 35849 - Концентрат гемодіалізу), Рідкий концентрат кислотного компоненту для бікарбонатного діалізу із вмістом глюкози (НК 024:2019- 35849 - Концентрат гемодіалізу), Фільтр для приготування ультрачистого діалізуючого розчину(НК 024:2019- 47739 - Фільтр для очистки діалізату від пірогенів для системи гемодіалізу), Фільтр для приготування діалізуючого розчину (НК 024:2019- 47739 - Фільтр для очистки діалізату від пірогенів для системи гемодіалізу))».

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій переможцем процедури закупівлі визнано ТОВ «Астор Медікал», з яким у подальшому укладено договір від 30.05.2023 №30/2220.

Позивачем подано скаргу щодо порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі.

Рішенням постійно діючої колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №6867-р/пк-пз від 18.05.2023 відмовлено ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» у задоволенні його скарги.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього рішення, позивач звернувся з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Приписами частини першої статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

За змістом частини шістнадцятої статті 18 Закону № 922-VIII орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.

Інформація, документи та інші матеріали, які суб`єкт оскарження та/або замовник вважають необхідними долучити до розгляду скарги, повинні бути подані не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги Комісією з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель через електронну систему закупівель.

Згідно з частинами вісімнадцятою - двадцять четвертою статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що відповідачу як органу оскарження надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, шляхом розгляду скарг осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, з метою захисту їх прав та законних інтересів.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.

У справі, що розглядається, відповідачем ухвалено рішення, яким позивачу було відмовлено у задоволенні його скарги.

Суд зауважує, що для правильного вирішення даного спору, визначальним є встановлення відповідності оскаржуваного рішення вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріалами справи підтверджено подання позивачем скарги на процедуру закупівлі за №UA-2023-05-04-013128-a, мотивовану тим, що вимоги, наведені у додатку 2 до тендерної документації, є дискримінаційними (прописані на підставі технічних інструкцій конкретного виробника, тим самим не дозволяючи іншим суб`єктам господарювання, у тому числі скаржнику, прийняти участь у закупівлі), а тому рішення замовника про затвердження тендерної документації і проведення закупівлі на її основі порушують вимоги законодавства України щодо заборони дискримінації при організації і проведенні публічних закупівель; обмежують конкуренцію та можуть призвести до суттєвого збільшення вартості закупівлі витратних матеріалів для гемодіалізу; порушують права та законні майнові інтереси ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» як потенційного учасника вказаної процедури закупівлі, який має бажання і можливості прийняти участь із пропозицією власного товару за оптимальною ціною.

У скарзі позивач зазначив, що може запропонувати товар згідно з предметом закупівлі, однак додаткові вимоги і характеристики товару, викладені в додатку 2 до тендерної документації, унеможливлюють це.

ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» у скарзі наголосило на тому, що наказом МОЗ України від 11.02.2016 №89 затверджено Уніфікований клінічний протокол вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги лікування пацієнтів з хронічною хворобою нирок V стадії (далі по тексту - Протокол), який містить обов`язкові вимоги до матеріально-технічного забезпечення (витратних матеріалів та лікарських засобів для проведення діалізу). Товар позивача, який він може запропонувати, відповідає вимогам Протоколу. У свою чергу, наведені замовником характеристики витратних матеріалів не передбачені Протоколом, не впливають на функціональне призначення витратних матеріалів та необґрунтовано обмежують конкуренцію.

На думку позивача, наведення у тендерній документації дуже специфічних характеристик до предмета закупівлі, а також об`єднання в один лот як унікальних, так і неунікальних товарів, технічні характеристики яких у сукупності присутні лише в одного виробника, дискримінують скаржника як потенційного учасника закупівель та не дозволяють йому взяти участь у процедурі закупівлі.

Тобто, виходячи зі змісту скарги, позивач вважає дискримінаційним об`єднання в один лот витратних матеріалів, які можуть бути сумісними з певними моделями апаратів, і тих, які можуть бути сумісними з різними моделями апаратів. Крім того, позивач наголошує на встановленні необґрунтовано звужених медико-технічних вимог до продукції, що призводить до витіснення потенційних учасників, які мають можливість поставити витратні матеріали для гемодіалізу, які повністю відповідають Протоколу та меті проведення закупівлі.

У скарзі позивач просить АМКУ зобов`язати замовника внести зміни до тендерної документації та розділити закупівлю на 3 лоти.

В свою чергу, спірним рішенням АМКУ відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрезеніус Медикал Кер Україна» у задоволенні скарги.

Рішення мотивоване тим, що замовник, визначивши предмет закупівлі в наведений у тендерній документації спосіб, не порушив вимоги Закону в цій частині. Враховуючи наведене, а також матеріали, надані замовником, щодо відповідності технічним вимогам продукції, відповідач дійшов висновку, що скаржник (позивач) не довів відповідність технічним вимогам продукції виключно одного виробника, не спростував наявну інформацію щодо відповідності технічним вимогам документації в цій частині продукції щонайменше двох виробників, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги в цій частині.

У поясненнях на скаргу, поданих замовником через веб-портал Уповноваженого органу, вбачається, що тендерна документація була складена виходячи з принципу «всі витратні закуповуються в єдиному комплекті». Мається на увазі: діалізатори, магістралі, голки, бікарбонатний картридж, кислотний концентрат, фільтр для додаткової очистки діалізуючого розчину – об`єднані у єдиний комплект та закуповувалися в цілому. Замовник пояснив, що такий принцип формування специфікації закупівлі комплектом був напрацьований колегіально та беззаперечно всіма представниками профільних наукових інститутів, Антимонопольного комітету України, замовників, виробників, постачальників, пацієнтів, Міністерства охорони здоров`я, народними депутатами та іншими учасниками Круглого столу та засідань відповідної Робочої групи після отримання величезної кількості скарг, що були подані в першій половині 2016 року з вимогою роз`єднати комплект та закупити окремі складові предмета закупівлі різними лотами. Зокрема, Міністерство охорони здоров`я України листом від 16.03.2016 № 20-02/103/19/339/16/6432 повідомило про підтримку відповідної позиції, зазначивши: «…різні складові комплекту мають різну ціну та, відповідно, відрізняються за комерційною привабливістю для постачальників. Це створює додатковий ризик того, що при поділу комплекту на складові та/або лоти, певна їх частина не буде пропонуватись учасниками, особливо у випадку поділу на окремі лоти. Отже, закупівлю витратних матеріалів доцільно здійснювати у комплектах. Виходячи з вищевикладеного, закупівля будь-яких зі складових комплектів окремими лотами є недоцільною». Додатком до пояснень замовника є порівняльні таблиці відповідності (додаток 1) та документи, які підтверджують, що по медико-технічним вимогам Замовника наявна продукція щонайменше двох виробників по кожному найменуванню предмета закупівлі, яке не являється унікальним, чим спростовуються доводи скаржника у цій частині.

Крім того, Замовник пояснив, що медико-технічні вимоги в додатку № 2 документації розроблені виходячи з об`єктивних потреб пацієнтів замовника, а не побажань потенційних учасників закупівлі, та не вимагають обговорення та узгодження з будь-ким з таких потенційних учасників.

На переконання замовника, визначення предмету закупівлі є його виключною прерогативою та в цілях дотримання принципів закупівель замовник зобов`язаний виключити будь-який вплив будь-кого з потенційних учасників на визначення умов тендерної документації, в тому числі у вигляді погодження умов технічної специфікації з потенційними учасниками процедури закупівлі. Потенційні учасники взагалі не мають права впливати на замовника щодо вибору предмета закупівлі чи медико-технічних вимог до нього.

Приписами пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з положеннями статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних

Положеннями статті 16 Закону №922-VIII визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

У разі участі об`єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об`єднаних показників кожного учасника такого об`єднання на підставі наданої об`єднанням інформації.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що тендерна документація визначає умови участі у процедурі закупівлі, зміст тендерних пропозицій та критерії їх оцінки, а тому її положення повинні відповідати принципам здійснення публічних закупівель, бути чіткими, об`єктивними, пропорційними та однаковими для всіх потенційних учасників.

При цьому замовник наділений дискреційними повноваженнями щодо формування змісту тендерної документації, зокрема визначення технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, а також кваліфікаційних критеріїв до учасників. Однак така дискреція не є необмеженою та має реалізовуватися виключно в межах і спосіб, визначені Законом України «Про публічні закупівлі».

Зокрема, технічні специфікації та кваліфікаційні вимоги повинні бути об`єктивно зумовлені потребами закупівлі, мати безпосередній зв`язок із предметом закупівлі, бути необхідними та достатніми для досягнення мети закупівлі і не створювати необґрунтованих перешкод для участі у процедурі закупівлі.

Водночас тендерна документація не може містити вимог, які обмежують конкуренцію або призводять до дискримінації учасників, а встановлені замовником умови повинні забезпечувати рівний доступ усіх потенційних учасників до участі у закупівлі та відповідати принципам добросовісної конкуренції, недискримінації, пропорційності та максимальної економії й ефективності використання бюджетних коштів.

Дослідивши наявні на веб-порталі Уповноваженого органу пояснення замовника процедури закупівлі та долучений до нього додаток з технічними параметрами діалізаторів, судом встановлено, що за всіма заявленими параметрами вимогам тендерної документації відповідають більше одного виробника: FreseniusMedicalCare AG &Co.KGaA та MTP Medical Technologies GmbH. Вимогам про те, що Діалізатори мають бути високопоточними відповідають Fresenius MedicalCare AG &Co.KGaA, B.BraunAvitum AG, MTP Medical Technologies, AllmedMedicalGmbH. Вимогам щодо того, що всі діалізатори повинні бути стерилізовані потоком пару або гамма-випромінюванням, відповідають Fresenius MedicalCare AG &Co.KGaA, B.BraunAvitum AG, MTP Medical Technologies, AllmedMedicalGmbH.

Тобто, наданими під час розгляду скарги доказами замовником спростовано доводи позивача щодо відповідності лише одного виробника заявленим до додатку 2 до тендерної документації вимогам.

Щодо наявності ознак дискримінаційності, суд зазначає, що об`єднання замовником в один лот витратних матеріалів, які можуть бути сумісними з певними моделями апаратів, і тих, які можуть бути сумісними з різними моделями апаратів, суд зазначає таке.

Сам по собі факт об`єднання декількох найменувань товарів в один предмет закупівлі (лот) не свідчить про порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки законодавство не покладає на замовника обов`язку здійснювати закупівлю окремими лотами. Вирішення питання щодо поділу предмета закупівлі на лоти належить до дискреційних повноважень замовника та має здійснюватися з урахуванням специфіки предмета закупівлі, потреб замовника та принципів здійснення публічних закупівель.

Водночас об`єднання товарів в один лот може бути визнано дискримінаційним лише за умови, якщо буде доведено, що таке об`єднання є необ`єктивним, не обумовленим потребами закупівлі та фактично унеможливлює участь у процедурі закупівлі потенційних учасників без належного обґрунтування його необхідності.

У цій справі позивач обґрунтовував свої доводи тим, що сукупність встановлених технічних характеристик відповідає продукції лише одного виробника, а тому об`єднання товарів в один лот обмежує конкуренцію. Разом з тим під час розгляду скарги замовник надав порівняльні таблиці та технічні документи, які підтверджують відповідність спірним вимогам продукції щонайменше двох виробників, тоді як позивач не подав належних та допустимих доказів на спростування цих відомостей.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що замовник навів обґрунтування формування предмета закупівлі у вигляді єдиного комплекту витратних матеріалів, яке ґрунтується на особливостях проведення гемодіалізу, відповідних рекомендаціях Міністерства охорони здоров`я України та напрацьованій практиці організації таких закупівель. У свою чергу, позивач не навів доводів та не надав належних та достатніх доказів того, що зазначене обґрунтування є необ`єктивним або що закупівля окремими лотами забезпечила б більш ефективну конкуренцію без шкоди для досягнення мети закупівлі.

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо дискримінаційності об`єднання предмета закупівлі в один лот є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо дискримінаційного характеру встановлених медико-технічних вимог, оскільки надані замовником під час розгляду скарги документи свідчать про відповідність сукупності спірних технічних характеристик продукції більше ніж одного виробника, що спростовує твердження позивача про орієнтацію технічної специфікації виключно на продукцію одного суб`єкта господарювання.

При цьому саме по собі встановлення замовником технічних характеристик, які є більш деталізованими, ніж мінімальні вимоги, передбачені клінічними протоколами або іншими нормативними документами, на переконання суду, не свідчить про їх дискримінаційний характер, якщо такі вимоги обумовлені потребами замовника, мають зв`язок із предметом закупівлі та не виключають можливість участі у процедурі закупівлі продукції різних виробників.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.