Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №280/7140/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 липня 2026 року Справа № 280/7140/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОННО ЛТД" (вул. Козацька, б.8, м.Вільнянськ,Запорізькоїобласті,70002, ЄДРПОУ 35329474), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОННО ЛТД" (далі – відповідач 1), ОСОБА_1 (далі – відповідач 2), в якій позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОННО ЛТД» (вул. Козацька, буд.8, м. Вільнянськ, Запорізької області, 70002, код ЄДРПОУ 35329474) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до повного погашення боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за платником податків рахується податковий борг у сумі 3 206 721,68 грн. Оскільки за відповідачем обліковується борг, який не сплачений протягом 240 днів з дня вручення вимоги, контролюючий орган має право звернутись до суду із позовними вимогами щодо встановлення обмеження у праві виїзду керівника за межі України до погашення податкового боргу. Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 15 липня 2026 року о 11 год. 00 хв.

Представник сторін у судове засідання не прибули про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Копія ухвали доставлена позивачу та відповідачам в їх особисті кабінети в підсистемі «Електронний суд».

У відповідності до положень статті 268 КАС України судом вчинені всі можливі дії щодо повідомлення відповідачів за відомим суду номеру телефону, про що секретарем судового засідання складено акт, який міститься в матеріалах справи.

Також, копія позовної заяви направлена на електронну пошту відповідача 1.

Окрім того, судом 14 листопада 2026 року розміщені оголошення щодо повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідачі правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористались.

Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОННО ЛТД» є Пухир Юрій Сергійович (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Матеріалами справи підтверджено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОННО ЛДТ» обліковується податковий борг у загальному розмірі 3 206 721,68 грн. по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

У зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме платнику податків засобом поштового зв`язку направлена податкова вимога форми “Ю” №0004939-1310-2413 від 22 жовтня 2025 року, яка повернута АТ «Укрпошта» відправнику без вручення 05 листопада 2025 року з незалежних від нього причин з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку чи доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості суду не надано.

З даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі № 280/113/26 задоволено позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОННО ЛДТ» про стягнення податкового боргу та присуджено до стягнення з в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 3 206 721,68 грн. (три мільйони двісті шість тисяч сімсот двадцять одна гривня 68 копійок) до відповідних бюджетів.

На виконання зазначеного рішення до банківських установ, де відкриті у відповідача - 1 рахунки, були направлені платіжні інструкції. Дані платіжні інструкції повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача 1.

У зв`язку з тим, що вжиті заходи не дали результату щодо погашення відповідачем 1 заборгованості, податковий орган звернувся до суду, з цією позовною заявою.

Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків є фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», відповідно до якого, з 01 січня 2022 року набрали чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючому органу надано право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

За приписами пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України від 21 січня 1994 року №3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі - №3857-XII).

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 6 Закону №3857-XII право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 6 Закону №3857-XII тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

У силу приписів пункту 87.14 статті 87 ПК України, закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.

У постанові Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі №120/2322/24 вказано, що підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

З матеріалів справи судом встановлено, що за відповідачем-1 обліковується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 3 206 721,68 грн. по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до пункту 59.1. стаття 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, контролюючим вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме платнику податків засобом поштового зв`язку на адресу реєстрації на момент направлення, направлена податкова вимога форми «Ю» №0004939-1310-2413 від 22 жовтня 2025 року, яка повернута поштою 05 листопада 2025 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Однак, на момент звернення контролюючого органу до суду із даною заявою, податковий борг відповідачем-1 не сплачено.

Докази вчинення будь-яких дій, спрямованих на погашення податкового боргу ТОВ «ПРОННО ЛДТ», в матеріалах справи відсутні.

З огляду на встановлений факт наявності у ТОВ «ПРОННО ЛДТ» податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівнику вказаної юридичної особи Пухира Ю.С. у праві виїзду за межі території України до погашення суми такого податкового боргу.

При цьому, суд також враховує, що обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до пункту 87.14 статті 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов`язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме, суд вказує, що застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в пункті 87.14 статті 87 ПК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що суб`єкт владних повноважень не поніс витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не підлягають розподілу та стягненню.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 283, 289-2 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити повністю.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОННО ЛТД» (вул. Козацька, буд.8, м. Вільнянськ, Запорізької області, 70002, код ЄДРПОУ 35329474) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до повного погашення боргу.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 15 липня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов