Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №160/11809/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокуСправа №160/11809/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним бездіяльність та вчинення певних дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.03.2026 року і в подальшому часі - безстроково, щодо безпідставного протиправного застосування обмежень до сум виплат у щорічно перерахованої пенсії ОСОБА_1 (РНОКІПП НОМЕР_1 ) за коефіцієнтами збільшення не додержуючись вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796 та Закону України “Про загально-обов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.03.2026 року і в подальшому часі - безстроково, довічно, при щорічному перерахунку пенсії з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який застосовується для обчислення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дотримуватись виключно вимог Законів України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796 та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058 та утриматись від застосування обмежень до виплат сум пенсії, якщо вони відсутні у нормах вказаних Законів;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у в Дніпропетровській області з 01.03.2026 року перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКІПП НОМЕР_1 ) скасувавши на завжди протиправно нараховані суми обмежень: з 01.03.2023 - 2389, 71 грн.; з 01.03.2024 - 381,30 грн., з 01.03.2025 - 1434,31 грн.; з 01.03.2026 - 847, 44 грн., та визначити до виплат фактичну суму перерахованої пенсії.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, віднесеним до 2 категорії, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де отримує пенсію за віком, призначену відповідно до пункту 3 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач зазначає, що його пенсія у 2023-2026 роках підлягала щорічному перерахунку відповідно до положень частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні. На думку позивача, під час проведення такого перерахунку відповідач протиправно застосував передбачені постановами Кабінету Міністрів України обмеження щодо розміру збільшення пенсії, а саме обмеження у сумі 1500 грн у 2023–2025 роках та 2595 грн у 2026 році, внаслідок чого фактичний розмір перерахованої пенсії був зменшений порівняно із розміром пенсії, визначеним після застосування відповідних коефіцієнтів. Позивач вважає, що зазначені обмеження не передбачені нормами Закону №796-XII та Закону №1058-IV, а тому їх застосування органом Пенсійного фонду України є протиправним втручанням у його право на належне пенсійне забезпечення. Також позивач стверджує, що відповідач неправомірно здійснив накопичення сум обмежень, застосованих у попередніх роках, та врахував їх при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2026 року, що призвело до фактичного зменшення розміру належних йому пенсійних виплат. Крім того, позивач посилається на те, що пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється спеціальним Законом №796-XII, положення якого мають пріоритет перед іншими нормативно-правовими актами, а внесення будь-яких обмежень щодо порядку перерахунку та виплати пенсії можливе виключно шляхом внесення відповідних змін до закону. У зв`язку із цим позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування його вимог про скасування застосованих обмежень та просить суд зобов`язати відповідача провести новий перерахунок пенсії з 01.03.2026 року без застосування таких обмежень, визначивши до виплати фактичний розмір пенсії, розрахований із застосуванням відповідних коефіцієнтів підвищення.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 06.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.

11.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції та віднесений до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим його пенсійне забезпечення здійснюється з урахуванням положень спеціального Закону №796-XII.

Судом встановлено, що розмір пенсії позивача з 01.03.2025 року було перераховано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 року у справі №160/11561/25 відповідно до частини першої статті 27 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як убачається з матеріалів справи, після проведення зазначеного перерахунку розмір пенсії позивача з урахуванням надбавок становив 32 294,49 грн.

Судом також встановлено, що з 01.03.2026 року відповідачем проведено черговий перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121.

При цьому відповідачем під час проведення перерахунку враховано положення постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168, від 23.02.2024 року №185, від 25.02.2025 року №209 та від 25.02.2026 року №236 щодо встановлення граничного розміру збільшення пенсії за результатами проведення індексації.

У зв`язку із застосуванням зазначених положень розмір збільшення пенсії позивача було обмежено, оскільки, за розрахунком відповідача, сума такого збільшення перевищувала встановлені постановами Кабінету Міністрів України граничні розміри. Внаслідок проведеного перерахунку з 01.03.2026 року розмір пенсії позивача з надбавками визначено у сумі 34 889,49 грн., а розмір пенсійної виплати до виплати з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії становив 25 950,00 грн.

Також судом встановлено, що 02.04.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами щодо незгоди із застосуванням обмежень при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2026 року та просив здійснити новий перерахунок пенсії без застосування таких обмежень.

Листом від 30.04.2026 року №52452-34346/Л-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача про правомірність проведеного перерахунку та зазначив, що застосування обмежень розміру збільшення пенсії здійснено на підставі положень постанов Кабінету Міністрів України №168, №185, №209 та №236.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV), для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Вказаною нормою передбачено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, який визначається відповідно до показників зростання споживчих цін та середньої заробітної плати в Україні.

При цьому законодавець не поставив право особи на проведення такого перерахунку у залежність від наявності чи відсутності відповідного судового рішення про зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснювати такий перерахунок у майбутньому.

Щорічна індексація пенсій є складовою механізму державного гарантування належного рівня пенсійного забезпечення та має здійснюватися органами Пенсійного фонду України у межах наданих законом повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 визначено порядок проведення у 2026 році індексації пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при обчисленні пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 року відповідач зобов`язаний був застосувати встановлений законодавством коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати та провести відповідний перерахунок.

Посилання відповідача на те, що попередніми судовими рішеннями не було прямо встановлено обов`язок здійснювати індексацію пенсії позивача у подальшому, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Такі доводи суперечать положенням частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, оскільки право на проведення щорічної індексації виникає безпосередньо із закону та не потребує додаткового судового підтвердження.

Таким чином, неврахування відповідачем під час перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 року коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, є протиправною бездіяльністю.

Разом із тим, судом встановлено, що спірні правовідносини також стосуються застосування відповідачем обмеження максимального розміру пенсії позивача.

Щодо правомірності такого обмеження суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до низки законодавчих актів, у тому числі Закону №796-XII та Закону №1058-IV, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом №3668-VI були внесені зміни до статті 67 Закону №796-XII, відповідно до яких максимальний розмір пенсії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, також було обмежено десятьма прожитковими мінімумами.

Однак 20.03.2024 Конституційний Суд України ухвалив рішення №2-р(II)/2024, яким визнав неконституційними положення статті 2 Закону №3668-VI в частині поширення їх дії на Закон №796-XII, а також положення першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII щодо встановлення максимального розміру пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, починаючи з 20.03.2024 положення Закону №796-XII не містять обмеження пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, десятьма прожитковими мінімумами.

Відповідно, після ухвалення Конституційним Судом України рішення №2-р(II)/2024 відповідач не мав правових підстав застосовувати до пенсії позивача обмеження максимальним розміром.

Суд звертає увагу, що рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржене, а його правові позиції мають враховуватися всіма органами державної влади при застосуванні відповідних норм законодавства.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дії відповідача щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсійної виплати позивача при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2026 року є протиправними.

Разом із тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача у майбутньому безстроково та довічно здійснювати перерахунок пенсії позивача із застосуванням відповідного порядку.

Згідно з частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання його вчинити певні дії.

Спосіб захисту порушеного права має бути конкретним, ефективним та спрямованим на поновлення порушеного права особи на момент виникнення спору.

Вимога про встановлення обов`язку відповідача діяти певним чином у необмеженому майбутньому фактично спрямована на вирішення можливих майбутніх спорів, які можуть виникнути за інших фактичних та правових обставин, що виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Також суд зазначає, що задоволення позовної вимоги про «скасування назавжди» сум обмежень, нарахованих у попередні періоди, не відповідає належному способу захисту, оскільки судове рішення має містити чіткий спосіб поновлення порушеного права, а не встановлення абстрактної заборони на майбутнє.

Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивача з 01.03.2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, а також щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром.

З метою відновлення порушеного права позивача суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.03.2026 індексації середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка застосовується для обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, та щодо обмеження пенсії максимальним розміром та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 із проведенням індексації середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка застосовується для обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, без обмеження пенсії максимальним розміром", з урахуванням проведених виплат.

Водночас у задоволенні інших позовних вимог, зокрема щодо зобов`язання відповідача здійснювати такі дії безстроково у майбутньому та скасування конкретних сум обмежень за попередні періоди, слід відмовити, оскільки такі вимоги виходять за межі предмета даного спору та не є належним способом судового захисту у розумінні статті 245 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.03.2026 індексації середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка застосовується для обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, та щодо обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 із проведенням індексації середньої заробітної плати (доходу) в Україні, яка застосовується для обчислення пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236, без обмеження пенсії максимальним розміром", з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник