Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: погашення податкового боргу, з них
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №160/3263/26
Суддя: Боженко Наталія Василівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року Справа № 160/3263/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Боженко Н.В.
за участі секретаря судового засідання: Сватко Є.А.
за участі:
представника Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області: Атрошенко В.М.
представника ОСОБА_1 : Яцини О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/3263/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – позивач) до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з платника податків – фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 374407,11 грн.
Позовна заява обґрунтована наявністю у відповідача податкового боргу у розмірі 374407,11 грн. Податковий борг виник з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 374 407,11 грн, згідно: податкового повідомлення-рішення №0270079-2415-0403-UA12020190000075117 від 31.03.2025, термін сплати 08.06.2025 на суму 119884,05 грн., податкового повідомлення-рішення №0270086-2415-0403-UA12020190000075117 від 31.03.2025, термін сплати 08.06.2025 на суму 130950,27 грн., податкового повідомлення-рішення №0270085-2415-0403-UA12020190000075117 від 31.03.2025, термін сплати 08.06.2025 на суму 123572,79 грн. Інформація про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відсутня, в зв`язку з чим податковий орган в рамках реалізації державної податкової політики позивач як орган стягнення звернувся з цією позовною заявою.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/3263/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/3263/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
25 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив. Зазначає, що придбав спірну будівлю в 2016 році у ПП "Паланка", яке в свою чергу придбало цей об`єкт в 2009 році у ОСОБА_2 . Підставою для виникнення в останньої права власності було рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2009 року у справі №2-155/2009, яким визнано право власності на відповідне майно за ОСОБА_2 . Проте, постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року рішення суду першої інстанції скасовано. Відповідно, ОСОБА_2 не набула права власності на птахоферму, а тому не могла його відчужувати на користь ПП "Паланка", яке в підсумку продало птахоферму в т.ч. позивачу. В подальшому рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 року у справі №187/890/25 вже визнано недійсним договір купівлі-продажу птахоферки позивачем. Отже, позивач не був власником спірного об`єкту, оскільки недійсність правочину свідчить про ненастання правового наслідку у вигляді набуття права власності. Окрім цього, позивач вказує, що відповідний об`єкт був знищений ще в 2016 році. Додатково позивач вказує на те, що в спірній ситуації на нього поширюється пільга щодо оподаткування, в зв`язку з чим він не повинен сплачувати податок. Отже, позовні вимоги податкового органу є безпідставними.
25 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява, що направлена поштовим зв`язком 19.03.2026 року, в якій наявні наступні позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2025 року № 0270079-2415-0403-ПА12020190000075117 яким ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік на суму 119884 грн. 05 коп.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2025 року № 0270085-2415-0403-11А12020190000075117 яким ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2023 рік на суму 123572 грн. 79 коп.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2025 року № 0270086-2415-0403-ПА12020190000075117 яким ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно.
Зустрічна позовна заява обґрунтована наступним: позивач придбав спірну будівлю в 2016 році у ПП "Паланка", яке в свою чергу придбало цей об`єкт в 2009 році у ОСОБА_2 . Підставою для виникнення в останньої права власності було рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2009 року у справі №2-155/2009, яким визнано право власності на відповідне майно за ОСОБА_2 . Проте, постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.12.2010 року рішення суду першої інстанції скасовано. Відповідно, ОСОБА_2 не набула права власності на птахоферму, а тому не могла його відчужувати на користь ПП "Паланка", яке в підсумку продало птахоферму в т.ч. позивачу. В подальшому рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 року у справі №187/890/25 вже визнано недійсним договір купівлі-продажу птахоферки позивачем. Отже, позивач не був власником спірного об`єкту, оскільки недійсність правочину свідчить про ненастання правового наслідку у вигляді набуття права власності. Окрім цього, позивач вказує, що відповідний об`єкт був знищений ще в 2016 році. Додатково позивач вказує на те, що в спірній ситуації на нього поширюється пільга щодо оподаткування, в зв`язку з чим він не повинен сплачувати податок. Отже, оскаржувані ППР є протиправними.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі № 160/3263/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 28 квітня 2026 року.
14 квітня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що за даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС Кам`янська ДПІ, як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у власності якого перебуває: комплекс птахоферми загальною площею 6147,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі-продажу від 11.02.2016 року, розмір частки у праві спільної
власності – ?. Об`єкт нерухомого майна закрито 25.03.2025 року. Документ, що підтверджує факт знищення об`єкта будівництва (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: DT01:0130-7248-0134-8745, виданий 17.03.2025. ОСОБА_1 як суб`єкт підприємницької діяльності знаходиться у 16 стані (припинено, ліквідовано, закрито) з 09.07. 2014 року. Таким чином ОСОБА_1 у період з 2022 по 2024 роки не використовував об`єкт нерухомого майна, а саме комплекс птахоферми у підприємницькій діяльності. В матеріалах справи відсутні докази позивача щодо використання вищевказаного об`єкта нерухомості у власний сільськогосподарській діяльності. Відповідач неодноразово звертав увагу суду на ці факти. В підтвердження своєї позиції відповідач надавав пояснення та відповідні докази щодо не використання позивачем об`єкта нерухомості у власній діяльності. Позивач жодного звіту за формою № 20-ОПП до контролюючого органу не надав в підтвердження використання у своїй діяльності об`єктів нерухомого майна.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року забезпечено участь представника ОСОБА_1 у судовому засіданні, призначеному на 28 квітня 2026 року об 11:00 год, а також в усіх наступних судових засіданнях, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №160/3263/26.
Судове засідання, призначене на 28 квітня 2026 року, знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відрядженні. Наступне судове засідання призначено на 12 травня 2026 року.
11 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про збільшення позовних вимог, яка надійшла від ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний Суд». Додатково оскаржено ППР щодо того ж об`єкту оподаткування за 2025 рік, а саме просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2026 року №0077581-2415-0403-UA12020190000075117.
Судове засідання, призначене на 12 травня 2026 року, знято з розгляду. Наступне судове засідання призначено на 26 травня 2026 року.
14 травня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі «Електронний Суд». Повторює доводи відзиву від 14.04.2026 року.
В підготовче судове засідання, призначене на 26 травня 2026 року, представники сторін з`явились. Представник позивача підтримав заяву про збільшення позовних вимог, представник відповідача проти збільшення позовних вимог не заперечував.
Протокольною ухвалою суду заяву про збільшення позовних вимог задоволено та прийнято до провадження позовні вимоги з врахуванням збільшення позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 червня 2026 року
Судове засідання, призначене на 16 червня 2026 року, відкладене за клопотанням ОСОБА_1 . Наступне судове засідання призначено на 30 червня 2026 року.
30 червня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/31701/25.
Судове засідання, призначене на 30 червня 2026 року, знято з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу «Повітряна тривога». Наступне судове засідання призначене на 08 липня 2026 року.
В судове засідання, призначене на 08 липня 2026 року, представники сторін з`явились, надали пояснення по суті справи. Наступне судове засідання призначене на 14 липня 2026 року.
14 липня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучена відповідь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на заяву ОСОБА_1 щодо проведення звірки.
В судове засідання, призначене на 14 липня 2026 року, представники сторін з`явились, надали пояснення та виступили з промовами в судових дебатах.
Суд, заслухавши пояснення представника Пушкар В.І., представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області за зустрічним позовом, вивчивши матеріали справи та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
Згідно інформаційної довідки від 18.02.2016 року №53485266 об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 852127712237 має наступні параметри:
- об`єкт: комплекс птахоферми;
- площа: 6147,9 метрів квадратних;
- адреса: АДРЕСА_3 ;
- 11.02.2016 року внесено запис про право власності №13308829, згідно якого відповідний об`єкт на праві спільної часткової власності (по 1/2) належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу від 11.02.2016 року №100 та №99 відповідно.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло щодо ОСОБА_1 наступні податкові повідомлення-рішення (наладі - ППР):
1) від 31.03.2025 року №0270079-2415-0403-UA12020190000075117 – за 2022 рік на суму 119884,05 грн;
2) від 31.03.2025 року №0270085-2415-0403-UA12020190000075117 – за 2023 рік на суму 123572,79 грн;
3) від 31.03.2025 року №0270086-2415-0403-UA12020190000075117 – за 2024 рік на суму 130950,27 грн;
4) від 04.02.2026 року №0077581 -2415-0403-UA12020190000075117 – за 2025 рік на суму 24591,60 грн.
Усі ППР стосуються одного й того ж об`єкта оподаткування: комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно висновку про знищення/знесення майна від 17.03.2025 року №DT01:0130-7248-0134-8745 об`єкти за адресою АДРЕСА_4 знесені (пташники, санпропускник, звіроферма).
Згідно інформаційної довідки від 27.03.2025 року №419991526 речові права обох співвласників припинені 25.03.2025 року на підставі заяв про знищення об`єкта речового права.
Рішенням ДПС України від 27.06.2025 року №18663/6/99-00-06-01-02-06 відмовлено у задоволенні скарг ОСОБА_1 на ППР за 2022-2024 роки.
Згідно рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області позивач та інша співвласник птаховерми звернулися з позовом до продавця об`єкта нерухомого майна щодо визнання відповідних договорів купівлі-продажу недійсними. За результатом судового розгляду обидва договори (в т.ч. щодо позивача) визнано недійсними.
Рішенням ДПС України від 10.04.2026 року №9205/6/99-00-06-01-02-06 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на ППР за 2025 рік.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить стягнути за даними ППР податковий борг, в свою чергу ОСОБА_1 вважаючи зазначенні вище ППР протиправними звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 14.1.129-1., 14.1.157 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Згідно пп. 265.1.1. п. 265.1. ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до пп. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
За пп. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом «е» пп. 266.2.2. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що не є об`єктом оподаткування об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Підпунктом 266.7.3. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відповідно до пп. 266.7.4. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно зобов`язані у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій, надає відомості у строки та в порядку, встановлені підпунктом 70.16.7-1 пункту 70.16 статті 70 цього Кодексу.
У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об`єкт оподаткування.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі – Закон №1952-IV).
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону №1952-IV відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку, що міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.02.2024 року у справі №440/9997/22, слід врахувати наступне.
Законодавець передбачив кілька джерел, з яких податковий орган може отримати відомості, необхідні для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. За наведеного правового регулювання суд касаційної інстанції критично оцінює довід податкового органу, що підставою для визначення бази оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості є тільки дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Платником податку є саме власник об`єкта оподаткування, а не особа, про яку до Державного реєстру речових прав внесено запис як про власника. Державний реєстр є лише джерелом інформації, зокрема, щодо характеристик бази оподаткування.
Усталеною є також позиція Верховного Суду, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою для його виникнення.
Відомості Державного реєстру презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.
Отже, за загальним правилом, якщо особа заперечує актуальність відомостей, внесених до Державного реєстру, останні можуть бути спростовані шляхом надання для дослідження документів, на підставі яких відповідне право було набуто чи припинено. Аналогічний підхід впроваджено законодавцем і у нормі підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, яка передбачає можливість встановлення бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки на підставі відомостей Державного реєстру, але й з урахуванням оригіналів документів платника податків, зокрема документів про право власності. Під документами про право власності слід розуміти як документи щодо набуття такого права, так і щодо його втрати платником податків.
Визначальним для сплати спірного у цій справі податку є саме обставини існування права власності на нерухоме майно.
Вищевказані правові висновки також містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №911/3594/17, від 19.01.2021 року у справі №916/1415/19.
Так, рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2025 року у справі №187/890/25, яке за даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 14.10.2025 року, договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_1 став власником спірного об`єкта нерухомого майна, визнано недійсним.
Зазначеним рішенням суду на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно комплексу птахоферми встановлено факт припинення речового права ОСОБА_1 25.03.2025 року в зв`язку зі знищенням об`єкта.
Таким чином, станом на день прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень (31.03.2025 року та 04.02.2026 року) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містив інформацію про припинення права власності позивача на зазначене нерухоме майно. Ця обставина визнається і податковим органом у поданих ним відзивах.
Однак, контролюючий орган наполягає на тому, що, оскільки припинення права власності ОСОБА_1 було зареєстровано у 2025 році, то нарахування податкового зобов`язання за період до такого припинення є правомірним.
Суд звертає увагу, що згідно висновку про знищення/знесення майна, наданого ОСОБА_1 , дата знесення зазначена як « 23.11.2016».
Відповідачем не надано жодного доказу на спростування цієї обставини. Проти наданих позивачем відомостей з публічної карти про відсутність об`єктів на відповідній території змістовні заперечення відповідачем не наведені.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2023 року у справі №813/2901/18.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі №520/6006/21.
У спорах правомірності рішень чи діянь тягар доказування покладається саме на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2023 року у справі №809/1879/16, 29.03.2023 року у справі №620/19132/21.
На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі №520/6006/21.
Окрім цього, за приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. За недійсним правочином, особа не набуває права власності на майно.
Враховуючи рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2025 р. у справі №187/890/25, ОСОБА_1 не набув права власності на об`єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 11 лютого 2016 року, який визнано недійсним.
Отже, станом на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 , відповідно до вимог підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, не мав статусу платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, стосовно спірного об`єкта нерухомого майна.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 16.06.2026 року у справі №160/31701/25 щодо цього ж об`єкта нерухомого майна (спір за позовом іншого співвласника та ідентичних обставин).
Вищевказане є самостійною підставою для задоволення зустрічного позову.
Щодо доводів ОСОБА_1 про наявність пільги, передбаченої пп. «ж» пп. 266.2.2. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України суд зауважує, що вони суперечать основному аргументу позовної заяви про те, що будівля відсутня. Відповідно, не можливим є як оподаткування, так і застосування пільг до неіснуючого об`єкта нерухомого майна. Відповідно, ці доводи позивача судом відхилено, що не впливає на вирішення спору по суті.
За вказаних обставин, позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підлягають задоволенню, оскільки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не доведено належними, достатніми та допустимими доказами правомірність прийняття ППР.
З цих же підстав у задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду ОСОБА_1 сплачено суму судового збору у розмірі 3990,00 грн, що підтверджується платіжними документами від 19.03.2026 року, 28.04.2026 року. Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений ОСОБА_1 судовий збір за подання зустрічного позову підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, однак в сумі 3989,98 грн, в свою чергу сума 0,02 грн є надмірно сплаченою та може бути повернута позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки при поданні позовної заяви через підсистему «Електронний Суд» згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» застосовується понижуючий коефіцієнт.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2025 року №0270079-2415-0403-UA12020190000075117.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2025 року №0270085-2415-0403-UA12020190000075117.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 31.03.2025 року №0270086-2415-0403-UA12020190000075117.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2026 року №0077581-2415-0403-UA12020190000075117.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3989,98 гривень (три тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 98 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 15 липня 2026 року.
Суддя Н.В. Боженко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua