Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №120/3461/26 — Вінницький окружний адміністративний суд

Суд: Вінницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №120/3461/26

Суддя: Комар Павло Анатолійович

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 липня 2026 р. Справа № 120/3461/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: ІНФОРМАЦІЯ_1 про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо повторного взяття на військовий облік військовозобов`язаних, а також протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у невнесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов`язаних.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позивач перебував та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . В жовтні 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення до ЄДРПВР відомостей про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії №63/1380 від 06.04.2023 та запису у його військовому квитку серії НОМЕР_1 . З надано копії довідки ВЛК №53/1380 від 06.04.2023 та копії військового квитка серії НОМЕР_1 було з`ясовано, що він один день - 06.04.2023, попередньо не знявшись з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , з невідомих причин був взятий на облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 . Пройшовши медичний огляд ВЛК в цьому органі військового управління та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 41 "а" графи ІІ "Розкладу хвороб, станів та фізичних вад" до Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 (в діючій на той час редакції) (протокол №24 від 06.04.2023) та знятий з військового обліку.

Однак, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 з невідомих причин не були внесені відповідні відомості про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із його непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

З урахуванням викладеного оскільки позивач не приходив медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 і ступінь його придатності до військової служби в особливий період об`єктивно у ІНФОРМАЦІЯ_5 , де він безперервно перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних з 02.04.1998, не визначений, йому було повідомлено 07.10.2025 про необхідність особисто прибути для вирішення витань військового обліку до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи наведене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду заперечення на відзив та просить позов задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Довідкою №63/1380 від 06.04.2023, виданої військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , н підставі ст . 41-А графи ІІ Розкладу хвороб, затвердженого Наказом №402 від 1408.2008, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Згідно записів військового квитка серії НОМЕР_1 позивача знято з війцськовго обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 .

01.10.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення відомостей про його виключення з військового обліку на підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 від 06.04.2023 №63/1380.

Листом від 07.107.2025 року відповідач запропонував позивачу з`явитись особисто для актуалізації даних.

Вважаючи протиправною бездіяльність, яка полягає у невнесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов`язаних, позивач звернувся до суду з цим позов.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 № 389-VIII (надалі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року в Україні оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі - Закон № 3543-XII) мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із приписами ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Частиною 13 ст. 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд.

Згідно з п.3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній станом на час виключення позивача з військового обліку, тобто станом на 04.08.22) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та СП підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на підставі довідки ВЛК №63/1380 від 06.04.2023, якою позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, до військового квитка серії НОМЕР_1 внесені відомості про те, що позивач є непридатним до військової служби та виключений з військового обліку.

Отже, конкретна фактична обставина, з якою закон пов`язує зміну облікового статусу особи, відповідає конкретній правовій підставі для вчинення певної облікової дії. Так, якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку (постанова Верховного Суду від 09.06.2026 по справі № 320/29761/25).

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до норм Положення №402 у воєнний час щодо офіцерів запасу, яких визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК зобов`язана оформити саме свідоцтво про хворобу, а не довідку ВЛК.

Таке свідоцтво підлягає обов`язковому направленню для затвердження до ВЛК регіону, яка приймає остаточне рішення щодо придатності особи до військової служби.

Натомість, у даному випадку військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 069.04.2023 року позивачу видано лише довідку ВЛК №63/1380, на підставі якої його було виключено з військового обліку.

При цьому матеріали справи не містять доказів оформлення свідоцтва про хворобу та його подальшого затвердження ВЛК регіону у порядку, визначеному пунктами 22.5, 22.6 глави 22 розділу ІІ Положення №402.

Враховуючи встановлений у справі факт оформлення позивачу довідки ВЛК замість свідоцтва про хворобу, а також відсутність доказів затвердження постанови ВЛК регіону, суд вважає за необхідне встановити:

- чи може позивач нести негативні правові наслідки за недотримання суб`єктом владних повноважень процедури оформлення результатів військово-лікарської експертизи;

- на кого саме Положенням №402 покладено обов`язок оформлення та направлення свідоцтва про хворобу на затвердження до ВЛК регіону у разі визнання військовозобов`язаного непридатним до військової служби;

- чи можуть можливі порушення або бездіяльність ВЛК щодо затвердження відповідної постанови впливати на правовий статус позивача як особи, виключеної з військового обліку, за наявності у його військово-обліковому документі офіційно внесеної відмітки про виключення з військового обліку, здійсненої уповноваженим органом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно у спосіб, передбачений законом.

Положення №402 не покладає на військовозобов`язаного обов`язку контролювати правильність оформлення документів ВЛК, визначати їх вид (довідка чи свідоцтво про хворобу) або забезпечувати проходження процедур затвердження.

З огляду на викладене, суд вважає, що ризик помилки або недотримання процедури з боку ВЛК не може бути перекладений на позивача, який є стороннім до внутрішніх процедур оформлення та затвердження медичних висновків.

Поряд з цим, слід вказати, що з аналізу глави 22 розділу II Положення №402 вбачається, що обов`язок оформити свідоцтво про хворобу у випадку визнання офіцера запасу непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та забезпечення його розгляду та направлення на затвердження до ВЛК регіону покладається виключно на відповідну військово-лікарську комісію, яка здійснила медичний огляд і прийняла первинну постанову.

Саме цей орган є суб`єктом владних повноважень, відповідальним за повноту та правильність оформлення результатів ВЛК та дотримання процедури їх подальшого затвердження, у тому числі визначення форми відповідного експертного документа та дотримання процедури його подальшого направлення на затвердження до ВЛК регіону у випадках, прямо передбачених Положенням №402.

Суд вважає, що невиконання або неналежне виконання зазначених процедурних дій є порушенням встановленого законом порядку діяльності суб`єкта владних повноважень і свідчить про внутрішню дефектність адміністративної процедури, яка не може виходити за межі владних правовідносин та впливати на права й обов`язки особи, яка не є учасником організації такої процедури.

Таким чином, недотримання внутрішньої процедури оформлення та затвердження висновку ВЛК покладається виключно на суб`єкта владних повноважень і не може мати правові наслідки для позивача.

Враховуючи, що уповноваженим органом внесено до військового квитка позивача відмітку про виключення його з військового обліку, зазначений запис є офіційним підтвердженням прийнятого індивідуального адміністративного рішення та породжує для позивача правові наслідки у вигляді припинення статусу військовозобов`язаного.

Оскільки обов`язок забезпечення повноти, актуальності та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру покладено на відповідний територіальний центр комплектування як суб`єкта владних повноважень, бездіяльність щодо невиконання цього обов`язку є протиправною та підлягає усуненню шляхом внесення до реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Розподіл судових витрат проведено відповідно до ч 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невнесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення його з військового обліку військовозобов`язаних.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_10 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність ОСОБА_1 до військової служби та виключення з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п.3 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із непридатністю до військової служби.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Суддя Комар Павло Анатолійович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua