Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №461/10176/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 461/10176/25

Провадження № 33/4808/447/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г.

Суддя-доповідач Шигірт

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисника Барлецького А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Барлецького А.С. на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн судового збору.

Згідно постанови, 27 листопада 2025 року о 11 год 43 хв на вул. Торгова, 15 в м. Львів Львівського району, Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9. а) ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник Барлецький А.С. вважає постанову суду незаконною, оскільки суд першої інстанції порушив права ОСОБА_1 на участь в судовому засіданні та не врахував, що останній з 15 квітня 2022 року проходить військову службу за контрактом у Національній гвардії України та захищає територіальну цілісність держави. Перебуваючи на бойових позиціях, він отримав поранення ноги внаслідок дії мінно-вибухового пристрою, був евакуйований, переніс операцію та проходив тривалу реабілітацію. Після завершення лікування військовослужбовець одразу відбув у місця ведення активних бойових дій, де відсутня будь-яка можливість долучитися до судового засідання навіть у режимі відеоконференції. Крім процесуальних порушень з боку суду, захисник наголошує на грубому ігноруванні працівниками поліції спеціального порядку огляду військовослужбовців на стан сп`яніння, який чітко регламентований ст.266-1 КУпАП. Згідно з положеннями цієї статті, огляд ОСОБА_1 , як військовослужбовця, мав здійснюватися виключно уповноваженою посадовою особою управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Оскільки працівники поліції не дотрималися цього імперативного законодавчого припису, уся проведена ними процедура огляду є недійсною, а її результати визнаються недопустимими доказами відповідно до ч.9 ст.266-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомленим про час та місце розгляду справи.

Його захисникБарлецький А.С. в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував проти розгляду у відсутність ОСОБА_1 та підтримав доводи апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов`язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин викладених в протоколі.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався наведених норм права та роз`яснень ВСУ.

Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525081 від 27.11.2025 року (а.с.1); роздріківкою приладу Drager Alcotest 7510 з результатом огляду ОСОБА_2 0,46 ‰ (а.с.2); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с. 3); актом огляду ОСОБА_2 на стан сп`яніння (а.с.4), копією постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с. 6).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Апеляційні доводи не стосуються результатів огляду на стан сп`яніння, а лише вказують на можливість такого огляду лише військовослужбовцями Військової служби правопорядку відповідно до ст.266-1 КУпАП.

Проте такі доводи не заслуговують на увагу апеляційного суду.

Так, стаття 266-1 КУпАП встановлює особливий порядок огляду військовослужбовців у межах правовідносин військової служби та спрямована на забезпечення військової дисципліни.

Зазначена норма регламентує особливості проведення огляду військовослужбовців на стан сп`яніння під час виконання ними обов`язків військової служби та виявлення відповідних військових адміністративних правопорушень.

Проте, у правовідносинах пов`язаних із безпекою дорожнього руху, особа виступає як водій учасник дорожнього руху, незалежно від її спеціального статусу. Сам факт належності особи до числа військовослужбовців не змінює порядку проведення огляду водія на стан сп`яніння під час керування транспортним засобом.

З матеріалів справи встановлено, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 перебував поза межами військової частини, службові обов`язки не виконував, у форменому одязі не перебував та використовував транспортний засіб у приватних цілях, у зв`язку з чим на нього поширюються загальні правила поведінки, встановлені для цивільних осіб, зокрема законодавство про безпеку дорожнього руху. Отже у спірних правовідносинах він виступав сааме, як водій транспортного засобу, а не як суб`єкт військово-службових відносин. За таких обставин застосуванню підлягали положення ст.266 КУпАП, а не ст.266-1 КУпАП, тому працівники поліції були уповноважені провести огляд на стан сп`яніння самостійно.

Таким чином, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді не встановлено порушень з боку працівників поліції, які б призвели до визнання доказів недопустимими.

Не знайшли свого підтвердження і доводи про порушення процедури судового розгляду внаслідок ненадання права ОСОБА_1 приймати участь в судових засіданнях.

Суд першої інстанції доклав всіх передбачених законом заходів, для надання можливості ОСОБА_1 прибути в судове засідання. Зокрема, як убачається з матеріалів справи, особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду через командування військової частини, що підтверджується відповідними доказами. Суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи, враховуючи наведені захисником обставини щодо проходження військової служби та лікування після поранення, однак на момент ухвалення постанови будь-яких відомостей про можливу дату прибуття ОСОБА_1 або клопотань про його участь у режимі відеоконференції подано не було. При цьому інтереси особи упродовж усього судового розгляду представляв захисник, який брав участь у судових засіданнях, висловлював позицію сторони захисту, подавав клопотання та користувався всіма процесуальними правами, передбаченими законом. Крім того, як вбачається з відповідей т.в.о. командира частини, не було перешкод для особистої участі ОСОБА_1 в судових засіданнях (а.с.49, 59, 63)

Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення з дотриманням всіх вимог діючого законодавства, забезпечив можливість реалізувати свої права всім учасникам, та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Барлецького А.С. залишити без задоволення.

Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт