Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №722/1098/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Суд: Сокирянський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №722/1098/26

Суддя: Суський О. І.

Єдиний унікальний номер 722/1098/26

Номер провадження 2-о/722/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Суського О.І.

з участю секретаря Кушнір І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , подану представником заявника – адвокатом Гуйван Натілією Іванівною, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Сокирянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті військовослужбовця, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника – адвокат Гуйван Н.І, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , уродженця с.Моївка Могилів-Подільського району, Чернівецької області, зареєстроване місце проживання: м.Сокиряни, Дністровського району, Чернівецької області, військовослужбовця, який перебував на посаді інспектора прикордонної служби першої категорії – начальника другої групи мінометів другого вогневого відділення другої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки, військової частини НОМЕР_1 , під час захисту Батьківщини та пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби внаслідок участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у с.Новоосинове, Куп`янського району, Харківської області. Крім цього просила зобов`язати Сокирянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити державну реєстрацію факту смерті ОСОБА_3 та видати свідоцтво про смерть.

Заява мотивована тим, що заявниця, ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . Батьками ОСОБА_3 є Підцерковний АІ. Та ОСОБА_4 . Дітей за час шлюбу у заявниці та ОСОБА_3 не бцло, а батьки останнього померли, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть.

16.01.2026 року, згідно сповіщення сім`ї №1132/232 від 21.01.2026 року ОСОБА_3 в ході виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій і н.п. Новоосинове, Харківської області, зник безвісти за особливих обставин. За фактом відсутності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було ініційовано проведення службового розслідування в період з 22.01.2026 року по 21.02.2026 року, термін якого пізніше було продовжено до 21.03.2026 року.

Згідно рапорту начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що 15.01.2026 року близько 23:45 год. розрахунком вогневої позиції «Македонія» в районі н.п.Новоосинове, було завдано вогневе ураження по ворожому FPV-дрону, в результаті чого ціль було обстріляно та знищено. Внаслідок падіння ворожого дрону отримав поранення один військовослужбовець, а саме: інспектор прикордонної служби першої категорії – начальника другої групи мінометів другого вогневого відділення другої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки майстер-сержант ОСОБА_3

16.01.2026 року було здійснено евакуацію, силами суміжних підрозділів, майстер-сержанта ОСОБА_3 до стабпункту «К2» зв.ПХГ від ВМКЦ ПнР та мр НОМЕР_2 омбр в н.п.Куп`янськ-Вузловий, під час очікування наступного етапу евакуації стан здоров`я погіршився та о 20:15 констатовано біологічну смерть майстер-сержанта ОСОБА_3 . Зазначене також підтверджується витягом з журналу бойових дій.

Згідно висновку службового розслідування за фактом відсутності майстер-сержанта ОСОБА_3 , 18.01.2026 року від командира прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки надійшов рапорт про отримане поранення майстер-сержанта ОСОБА_3 , також були відібрані пояснення у свідків.

У зв`язку з активними бойовими діями та складною безпековою ситуацією на ділянці, тіло військовослужбовця, майстер-сержанта ОСОБА_3 наразі неможливо евакуювати, після евакуації тіла та встановлення особи трупа, буде призначено службове розслідування за фактом загибелі військовослужбовця.

Таким чином, від встановлення факту смерті ОСОБА_3 залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин.

За приписами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Здійснення правосуддя на засадах верховенства права забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (постанови від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновлює порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови від 29 вересня 2020 року в справі № 378/596/16 (пункт 77), від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (пункт 52), від 15 вересня 2022 року в справі № 910/12525/20 (пункт 148)).

Судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_3 виданого 06.03.2025 року, органом 7321 та копії витягу з Реєстру Сокирянської територіальної громади, прізвище, ім`я та по батькові заявника зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявниця, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 06.02.2025 року Сокирянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за актовим записом №10.

21.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було сповіщено ОСОБА_1 про те, що її чоловік, майстер-сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інспектор прикордонної служби першої категорії – начальника другої групи мінометів другого вогневого відділення другої мінометної прикордонної застави четвертого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки, військової частини НОМЕР_1 , під час захисту Батьківщини, в ході виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій в н.п.Новоосинове, Харківської області, зник безвісти за особливих обставин 16.01.2026 року, що підтверджується копією сповіщення від 21.01.2026 №1132/232.

Відповідно до копії висновку службового розслідування за фактом відсутності з 16.01.2026 року майстер-сержанта ОСОБА_3 в умовах правового режиму воєнного стану, на підставі рапорту коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки від 18.01.2026 року та всіх отриманих письмових пояснень, факт відсутності з 16.01.2026 року майстер-сержанта ОСОБА_3 не підтвердився, підтверджено факт загибелі. Однак зазначено, що тіло наразі евакуювати неможливо у зв`язку з активними бойовими діями на ділянці, але після евакуації тіла і встановлення особи трупа буде призначено службове розслідування за фактом зпгибелі військовослужбовця, а також з метою належного обліку особового складу, до евакуації та встановлення особи, військовослужбовця облікувати як зниклого безвісти з 16.01.2026 року.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 видано наказ №2806-АГ від 27.03.2026 року, згідно якого відділу кадрів та відділу соціального супроводу, майстер-сержанта ОСОБА_3 облікувати як «зниклого безвісти за особливих обставин» до встановлення особи.

Таким чином, жоден доданий до заяви доказ не підтверджує факт смерті ОСОБА_3 .

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті чоловіка, заявник посилалась на те, що факт його загибелі під час виконання бойового завдання підтверджується висновком службового розслідування за фактом відсутності майстер-сержанта ОСОБА_3 від 22.03.2026 року та наказом про результати службового розслідування від 27.03.2026 року.

Отже, вказані докази не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту смерті ОСОБА_3 під час виконання бойового завдання. Достатніх та беззаперечних доказів його смерті матеріали справи не містять.

На підставі вище викладено, суд дійшов висновку, що відповідно до сповіщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки військовослужбовець зник безвісти за особливих обставин під час виконання бойового завдання, смерть не підтверджена іншими об`єктивними доказами (результатами евакуації, експертизи, показаннями безпосередніх очевидців, відсутня інформація щодо закінчення бойових дії, чи на даний час тривають активні бойові дії, що унеможливлює перевірку обставин і евакуацію тіла, а тому на цей час відсутні достатні та беззаперечні докази факту смерті.

Із висновку службового розслідування вбачається, що після евакуації тіла та встановлення особи буде призначено службове розслідування за фактом загибелі, а до цього часу військовослужбовець підлягає обліку як такий, що зник безвісти.

Таким чином, документи, видані компетентним органом військового управління, не підтверджують факт смерті військовослужбовця, а, навпаки, свідчать про те, що його остаточна доля на час розгляду справи не встановлена, а сам він обліковується як зниклий безвісти за особливих обставин.

Неможливість евакуації тіла у зв`язку з активними бойовими діями сама по собі не є доказом смерті особи, а лише пояснює причини неможливості перевірки обставин її зникнення та проведення ідентифікації.

судом встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт смерті військовослужбовця за обставин, викладених у заяві.

Зокрема, матеріали справи не містять відомостей про те, чи тривають на цей час бойові дії в районі, де за твердженням заявника , настала смерть військовослужбовця, чи вони припинились, а також про дату їх завершення. За відсутності таких відомостей суд позбавлений можливості встановити обставини, з якими закон пов`язує обчислення відповідних стоків, передбачених законодавством та оцінити обставини, за якими, за твердженням заявника, настала смерть особи.

Крім того, заявником не надано жодних відомостей та доказів щодо перебування військовослужбовця у полоні або відсутності таких обставин. За відсутності зазначених доказів суд позбавлений можливості виключити ймовірність того, що особа має інший правовий статус, ніж той, на який посилається заявник.

Інших доказів суду, а саме:акт настання смерті, пояснення побратимів, які безпосередньо бачили загибель, суду не надано.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 315, статті 317 ЦПК України суд вправі встановити факт смерті лише за умови, коли надані докази достовірно підтверджують настання смерті особи у певний час та за певних обставин.

Оцінюючи подані докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони підтверджують лише факт зникнення військовослужбовця за особливих обставин та дають підстави припускати його загибель, однак не є достатніми для достовірного встановлення факту смерті.

Подібний правовий підхід викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 334/9435/24, в якій зазначено, що якщо документи військової частини підтверджують лише факт зникнення безвісти та містять висновок про неможливість підтвердити чи спростувати загибель військовослужбовця, а особа обліковується як зникла безвісти, то такі докази не можуть бути безумовною підставою для встановлення факту смерті. За відсутності достовірних доказів смерті належним способом судового захисту є звернення із заявою про оголошення фізичної особи померлою в порядку статті 46 Цивільного кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що надані заявником докази не є достатніми для достовірного встановлення факту смерті військовослужбовця майстер-сержанта ОСОБА_3 у порядку окремого провадження, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76-77, 80-81, 263-265, 315, 317, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua