Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №638/5430/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/5430/26

Провадження № 2-о/638/195/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Штих Т. В.,

присяжних: Донського А.М., Косміної І.А.,

за участю секретаря судового засідання Харченко К. О.,

представника заявника – адвоката Вишневецької Т.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Вишневецької Тетяни Анатоліївни, заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Вишневецької Тетяни Анатоліївни, в якій вона просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , народився в м. Краматорськ Донецької області, який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 1 МВМ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області 30.01. 2007 р., який зник близько 15:40 05.05.2025 року поблизу населеного пункту Олешня Курської області російської федерації під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, з дати набрання рішенням законної сили, днем смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати дату ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Олешня, Курська область, Російська Федерація.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Олешня Курської області рф в умовах масованого артилерійського обстрілу, що загрожував смертю, зник безвісти за особливих обставин брат Заявника — солдат в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 01.06.2025 №2689 та сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , факт зникнення зафіксовано під час бойових дій, а згідно з відповіддю командувача угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », зазначений н.п. перейшов під контроль противника 06.06.2025, що є датою закінчення воєнних дій на цій території для обчислення строку за ч. 2 ст. 46 ЦК України. Згідно з відповіддю Об`єднаного центру при СБУ від 02.12.2026, відомостей про перебування ОСОБА_2 у полоні немає, що з достатньою вірогідністю підтверджує його смерть. Причина звернення до суду полягає в тому, що Заявнику необхідно звернутися до нотаріуса для прийняття спадкового майна, яке залишилося після смерті брата, та отримання передбачених законом виплат.

Ухвалою судді від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено в порядку окремого провадження.

24.06.2026 року від представника ОСОБА_1 адвоката Вишневецької Тетяни Анатоліївни надійшли додаткові пояснення, в яких представник уточнила адреси проживання Міліна А.М. та ОСОБА_2 .

Заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщався судом завчасно та належним чином. Надала суду пояснення та заяву про проведення розгляду справи без присутності їх представника на підставі наявних у суду матеріалів.

Заінтересована особа Міністерство оборони України в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщався судом завчасно та належним чином. Надала суду додаткові пояснення та просила провести розгляд справи за відсутності представника Міністерства оборони України та прийняти рішення в межах чинного законодавства, що не суперечить інтересам обороноздатності України в умовах введеного на території України воєнного стану.

Заінтересована особа Перший відділ Державної Реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщався судом завчасно та належним чином. Надала суду пояснення в яких просила провести розгляд справи за відсутності представника Першого відділу Державної Реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Вишневецька Тетяна Анатоліївна підтвердила обставини, зазначені в заяві, наполягала на її задоволені.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 ст. ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1-4 ст. ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 4 від 04.01.2025 року вбачається, що солдата запасу ОСОБА_2 з 04.01.2025 року зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення і він вважається призначеним стрільцем - помічником гранатометника 1 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 запасної десантно-штурмової роти запасного десантно-штурмового батальйону, ВОС-100915Д630.

06.05.2025 року ОСОБА_1 отримав сповіщення № 02/4844, в якому зазначено, що його брат, стрілець - снайпера 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , призваний на військову службу по мобілізації 03.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 , вірний військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 05.05.2025 року поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області російської федерації.

13.05.2025 року відповідні дані були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 115 ч. 1 КК України.

Крім цього, дані щодо зникнення безвісти ОСОБА_2 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з реєстру за № 20250707-1289 від 07.07.2025 року, в якому зазначено, що дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин є 04.07.25 року.

Відповідно до інформації з ДП «Український національний центр розбудови миру» від № 08-10/20988 від 16.04.2026 року відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні.

У наказі № 2689 від 01.06.2025 р. командира військової частини НОМЕР_1 визначено, що при з`ясуванні причин та обставин зникнення безвісти за особливих обставин солдата ОСОБА_2 з метою збору інформації відібрані письмові пояснення командира 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 , з яких стало відомо, що 05.05.2025 р. солдат ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_5 виконували бойове завдання у складі штурмової групи « ІНФОРМАЦІЯ_8 » поблизу населеного пункту Олешня, Курської області, російської федерації. Того ж дня, близько 15.38 від штурмової групи «Кобальт», до якої входили військовослужбовці аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , надійшла доповідь по радіозв`язку, що по штурмовій групі «Кобальт» противник наносить масований артилерійський обстріл. Того ж дня, приблизно о 15.40 з метою збереження життя вказаних військовослужбовців, командиром 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_4 був відданий наказ відступити на проміжну позицію « ОСОБА_6 ». Пізніше, цього ж дня, солдат ОСОБА_5 засобами зв`язку повідомив командиру 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_4 , що в ході відступу на проміжну позицію « ОСОБА_6 » через масований артилерійський обстріл, він втратив з поля зору солдата ОСОБА_2 і його місцезнаходження на даний час невідоме. В результаті здійснення пошуків ОСОБА_2 засобами аеророзвідки за останнім відомим його місцем перебування встановлено, що вказаний район знаходиться під вогневим контролем противника, на маршруті слідування груп мають місце вирви від вибухів артилерійських снарядів та застосування FPV- дронів. Подальша доля солдата ОСОБА_2 невідома. На підставі викладеного, наказом командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 солдата ОСОБА_2 визнано таким, що 05.05.2025 зник безвісти за особливих обставин, під час виконання обов`язків військової служби, виконуючи бойове завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини за обставин, що загрожували смертю внаслідок воєнних (бойових) дій.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 05.05.2025 року солдата ОСОБА_2 виключено з котлового та призупинено будь-які виплати на карткові рахунки у зв`язку з зникненням безвісти.

Вирішуючи заяву, суд застосовує наступні норми законодавства.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України).

Заявник для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою.

Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Спір про право у заявника з іншими членами сім`ї відсутній, та справа підглядає розгляду за правилами окремого позовного провадження.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Верховний суд, звертає увагу, що вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають завжди на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки, пов`язані з ним, та особливості розгляду справ у порядку окремого провадження (постанова від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження №61-6323св23).

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 3 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК (1502-06), на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

У відповідності до правового висновку викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі № 490/6057/19-ц встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією Російської Федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім`ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

При цьому зібрані по справі докази вказують на те, що солдат ОСОБА_2 дійсно зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час воєнних дій на території України, про що свідками-очевидцями складено відповідні пояснення.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду України від 31 травня 2023 року №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатись такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі №278/970/23 (провадження № 61-16074св23).

Аналізуючи норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевно свідчать про її загибель, а обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи. Обставини, які викладені у наказі № 2689 від 01.06.2025 р. командира військової частини НОМЕР_1 , дають всі підстави припускати смерть ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померлим.

При розгляді справ вказаної категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

Судом не встановлено відомостей про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , переховується від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності.

Згідно відповіді, наданій на вимогу суду ДМС України від 22.04.2026 р. № 3-7292/6-26, за даними інформаційно-комунікаційної системи ДМС, на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 30.01.2007 Першим МВМ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області; факт оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон не встановлено.

Місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , значиться зареєстрованим з 14.01.2009 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації, наданій на вимогу суду Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 21.05.2026 р. №19.5.1/37681-26, відповідно до Положення про цю Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в період з 01.01.2025 по 21.05.2026 (станом на 12:20) в Базі даних не виявлено.

Щодо посилання заінтересованої особи Міністерства оборони України з приводу відрахування шестимісячного терміну оголошення фізичної померлою, суд зазначає наступне.

Порядок розгляду судом справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

За змістом частин другоїтретьої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У справі, яка розглядається, суди вирішують питання про оголошення померлим фізичної особи громадянина України ОСОБА_2 , який, виконуючи обов`язок із захисту України, вірогідно загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Олешня Курської області російської федерації.

Ключовим питанням у цій справі є визначення моменту, з якого потрібно починати відлік встановленого частиною другою статті 46 ЦК України спеціального строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена судом померлою.

Спеціальними строками, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, в окремих випадках є шість місяців та два роки. Шестимісячний строк передбачається для випадків, коли особа пропала без вісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Строк тривалістю у два роки встановлюється для фізичних осіб, які пропали безвісти у зв`язку з воєнними діями. Підтвердженням таких обставин є, зокрема, введення воєнного стану на території України.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

бойові дії форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

воєнні дії організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

район воєнних (бойових) дій визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Правова мета встановлення спеціальних строків, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, полягає у тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих територіях, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила таке:

словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: пункти 70 72 постанови).

Виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця активних бойових дій та (в разі його наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі Наказ № 376).

У Наказі № 376 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказом № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

У цій справі, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_2 05.05.2026 року зник безвісті поблизу населеного пункту Олешня Курської області РФ.

Згідно відповіді командувача угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 25.02.2026 р., населений пункт Олешня Курської області РФ перейшов під повний контроль противника 06.06.2025 року і перебуває під його повним контролем з вказаної дати по теперішній час.

Відтак, саме з 06 червня 2025 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у частині другій статті 46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на території н.п. Олешня Курської області РФ.

Застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані РФ території України», є сталим.

Що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 20.05.2026 по справі № 405/6164/24.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду, що передбачено частиною 3 статті 46 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46, 47 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 10, 263-265, 293, 305, 306, 308, 309, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Вишневецької Тетяни Анатоліївни, заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , який народився в м. Краматорськ Донецької області, який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий 1 МВМ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області 30.01. 2007 р., який зник близько 15:40 05.05.2025 року поблизу населеного пункту Олешня Курської області російської федерації під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, з дати набрання рішенням законної сили.

Днем смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати дату ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Олешня, Курська область, Російська Федерація.

Роз`яснити, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення виготовлено 15 липня 2026 року.

Головуючий суддя: Т. В. ШТИХ.

Писяжні: А. М. ДОНСЬКИЙ

І. А. КОСМІНА.