Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №176/2130/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2130/26

провадження №2-о/176/99/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Волчек Н.Ю.,

з участю секретаря с/з Владімірової А.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Жовтоводська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області, Жовтоводська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н ОВ И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жовті Води померла мати заявника – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу будинку від 22.06.2006 року, укладеного на ім`я ОСОБА_3 . Заявниця зазначає, що є дочкою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження відповідно до якого матір зазначена під прізвищем « ОСОБА_4 ». Інших окрім неї спадкоємців не має. У подальшому матір змінила прізвище на " ОСОБА_5 ", надалі після реєстрації іншого шлюбу матір змінила прізвище на " ОСОБА_6 ". Саме на прізвище ОСОБА_3 був оформлений договір купівлі-продажу житлового будинку. Після розірвання шлюбу матері, їй було повернуто дошлюбне прізвище ОСОБА_5 , під яким вона була зареєстрована на момент смерті. Таким чином, ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є однією і тією ж особою.

На момент смерті матері заявниця фактично проживала разом із нею за адресою АДРЕСА_2 , хоча останнє зареєстроване місце проживання спадкодавця було: АДРЕСА_1 .

При зверненні до державного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав після смерті матері, їй було відмовлено, оскільки у встановлений законом строк заява про прийняття спадщини нею не подавалася а факт постійного проживання разом із матір`ю документально не підтверджений.

Вказує, що від встановлення факту її постійного проживання разом з ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її смерті за адресою: АДРЕСА_2 , залежить виникнення та зміна її немайнових та майнових прав, так як у неї виникне можливість звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , що й спонукало її звернутися до суду з даною заявою.

За наведених обставин, заявниця просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

25.05.2026 ухвалою судді відкрито провадження за вказаною заявою, призначено справу до судового розгляду у порядку окремого провадження.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заяву в повному обсязі, просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини. Встановлення даного факту, має для неї юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення у неї спадкових прав як спадкоємця за законом на спадкове майно, та у зв`язку з тим, що в позасудовому порядку у вирішенні вказаного питання їй було відмовлено, просили заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи Жовтоводської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від заінтересованої особи Жовтоводської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність державного нотаріуса, заперечень по справі не має.

Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні під присягою вказала, що вона знала померлу ОСОБА_2 як сусідку та товаришувала з нею, ходила до неї у гості, яка постійно проживала разом із дочкою за адресою: АДРЕСА_2 . У 2018 році ОСОБА_2 захворіла, і майже ніколи не виходила із квартири, донька ОСОБА_9 постійно піклувалася про неї та доглядала її. Їй відомо, що у померлої ще був син ОСОБА_10 , який давно помер, хворів на епілепсію. Похованням матері займалась ОСОБА_1 зі своїми дітьми.

Свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в судовому засіданні під присягою вказав, що він знає заявницю та померлу її матір ОСОБА_2 , оскільки вони є його сусідкою. Померла ОСОБА_12 проживала на 8 поверсі у квартирі АДРЕСА_3 . Він часто спілкувався та товаришував з ОСОБА_13 . Із ОСОБА_2 він знайомий з 1976 року. Йому відомо, що у померлої окрім дочки був ще син ОСОБА_10 , але він помер у 2000 році. Після смерті сина, ОСОБА_14 проживала разом із дочкою, оскільки потребувала догляду через хворобу.

Суд, вислухавши заявницю, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Згідно свідоцтва про смерть, у віці 83 роки померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 323 від 05.10.2021 (а.с.5).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі продажу будинку від 22.06.2006 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 . /а.с.7/

Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Як зазначає заявниця, ОСОБА_2 за життя заповітів не складала.

Таким чином, спадкування після смерті ОСОБА_2 здійснюється за законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_2 була матір`ю заявниці, що підтверджується її свідоцтвом про народження, відповідно до якого матір`ю заявниці, вказана « ОСОБА_4 », прізвище якої було неодноразово змінено у зв`язку із реєстрацією шлюбу. /а.с.12, 13-14, 21/

Згідно довідки відділу ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жовтоводської міської ради № 4 від 12.01.2026 ОСОБА_2 1940 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті за даною адресою не зареєстровано місце проживання жодної іншої особи. /а.с.20/

Відповідно до Акту про проживання особи не за місцем реєстрації від 13.05.2026 на день смерті ОСОБА_15 проживала разом із донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з 30.09.2018 року, хоча була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інші зареєстровані особи відсутні (а.с.8).

Згідно листа державного нотаріуса Жовтоводської державної нотаріальної контори від 10.03.2026 року заявника повідомлено про те, що факт постійного проживання спадкодавця разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, згідно ст. 11268 п. 3 ЦК України не встановлено. (а.с.6)

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.29ЦК Українимісцемпроживання особиє житло,в якомувона проживаєпостійно аботимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до підпунктів 3.21., 3.22., 4.14., 4.15. пункту 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 р. за № 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї . У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судовупрактику усправах проспадкування» №7 від 30.05.2008 р., якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судовупрактику розглядуцивільних справпро спадкування»№24?753/0/4-13від 16.05.2013 р., роз`яснено, що у випадку фактичного прийняття спадщини, спадкоємець звертається до суду з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 28.04.2021 р. у цивільній справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, та відповідно до п. 5 ч. 2 цієї ж статті, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, від встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав заявника, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину.

У судовому засіданні доведено, що встановлення вказаного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав останньої, так як у неї виникне можливість підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вищезазначені докази повністю узгоджуються з заявою ОСОБА_1 , її поясненнями в судовому засіданні, поясненнями свідків і є такими, що дозволяють встановити вказаний факт.

Керуючись ст.ст.12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265, 293, 294, 315 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Жовтоводська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області, Жовтоводська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із спадкодавцем – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Жовті Води, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК