Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №199/4588/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №199/4588/26

Суддя: ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В.

Справа № 199/4588/26

(1-кп/199/732/26)

ВИРОК

іменем України

15.07.2026 м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження № 12026052390000380 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.02.2026, відносно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Левково Крижопільського району Вінницької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, розлученого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який перебуває на посаді оператора 2 розвідувального відділення 2 взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні - матрос, зареєстрованого та проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.121 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор – ОСОБА_4

захисник – ОСОБА_5

обвинувачений – ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді оператора 2 розвідувального відділення 2 взводу роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 23 лютого 2026 року приблизно о 23 год. 00 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, разом з військовослужбовцем, а саме електриком 2 відділення радіоелектронної розвідки взводу радіоелектронної розвідки розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_6 знаходились біля першого під`їзду, будинку АДРЕСА_2 де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_3 виник умисел спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 пройшов до квартири АДРЕСА_3 , де у кімнатні взяв закріплений за ним автомат Colt M5, серійний номер НОМЕР_2 , та утримуючі його у руках вийшов на вулицю, де у той час біля входу у під`їзд за вищезазначеною адресою, перебував ОСОБА_6 . У цей же час приблизно об 23 год. 10 хв., ОСОБА_3 проводжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи біля входу у під`їзд за вищезазначеною адресою, зняв с закріпленого за ним автомату Colt M5, серійний номер НОМЕР_2 запобіжник, надіслав патрон у патронник та не бажаючи настання смерті іншої людини, умисно здійснив чотири одиночних постріли в область нижньої частини тіла та лівого плеча ОСОБА_6 .

В результаті умисних противоправних дій матроса ОСОБА_3 , матросу ОСОБА_6 заподіяно наступні тілесні ушкодження: вогнепальна травма у вигляді: вогнепального кульового наскрізного поранення лівого плеча з відкритим переломом нижньої третини плечової кістки, множинного вогнепального кульового сліпого та наскрізного поранення пахової ділянки та верхньої третини лівого стегна, з наявністю сторонніх тіл (відламки кулі), сліпих та дотичних пошкоджень статевого члена, з наявністю стороннього тіла - утворились від дії компактних снарядів (куль), які володіли високою пробивною силою та кінетичною енергією, можливо в термін, та при обставинах, вказаних в постанови, і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення, та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із діями ОСОБА_3 .

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечного для життя в момент заподіяння, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 .

Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. ОСОБА_3 пояснив, що він дійсно вчинив злочин, та в стані сп`яніння через конфлікт здійснив постріли у потерпілого, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Він щиро жалкує про вчинене.

В судовому засіданні всі учасники судового провадження не оспорювали обставини, при яких скоєне кримінальне правопорушення, тому суд, за згодою всіх учасників судового провадження, вважав не доцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження, кожен окремо, правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як такі, що виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом`якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, щиро розкаявся що характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжують покарання ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

5.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, за місцем проживання та місцем служби скарг не надходило, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, потерпілий у своїй заяві просив призначити покарання на розсуд суду, позицію обвинуваченого та його захисника, які просили призначити мінімально можливе покарання із застосуванням іспитового строку, також суд враховує наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України.

Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 виключно в умовах ізоляції від суспільства із реальним відбуванням покарання.

Саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Тому, призначення більш м`якого остаточного покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України, враховуючи обставини справи, а саме спосіб нанесення та локалізацію тілесних ушкоджень які отримав потерпілий, не буде ґрунтуватися на принципах справедливості та індивідуалізації, не досягне мети покарання та буде недостатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 – у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили продовжити.

За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 необхідно стягнути витрати пов`язані із проведенням судових експертиз.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання, а саме з 24.02.2026.

До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.03.2026 на предмети, схожі на гільзи, предмет, схожий на деформовану кулю, зріз з плаща із речовиною бурого кольору, предмет схожий на автомат із написом «COLT M5 №A0658450», магазин із набоями (25 шт.), пластиковий порожній магазин, предмет зовні схожий на вістря кулі, кофту темно синього кольору та штани камуфляжу «піксель»

Стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення експертиз в сумі 17 382, 30 гривень.

Речові докази:

-Карабін «COLT M5 №A0658450», магазин із набоями (25 шт.), що зберігаються в камері схову речових доказів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області під №651 – передати на потреби Збройних Сил України;

-Демонтований патрон, три гільзи,один наконечник кулі, 4 марлевих тампони, кофту темно синього кольору та штани камуфляжу «піксель», змиви РБК, зріз з плаща із речовиною бурого кольору, магазин до автомату, зразок крові ( зберігаються у камері схову речових доказів Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області під порядковим номером №1473, 1461)- знищити;

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, – з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпра ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua