Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №499/207/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/207/26

Провадження № 2/499/312/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 липня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі : головуючого судді Тимчука Руслана Миколайовича за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Іванівка Березівського району Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із позовною заявою до Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, посилаючись на такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 був чоловіком ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 був членом Селянського Фермерського Господарства «Хаджибей».

Відповідно до розпорядження Іванівської райдержадміністрації Одеської області №260/А-2004 від 28.05.2004 року членам селянського (фермерського) господарства «Хаджибей» був наданий дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області загальною площею 48,28 га із земель фермерського господарства «Хаджибей».

Проект відведення земельних ділянок був виготовлений, що підтверджується його копією, проте ОСОБА_4 помер, та не встиг отримати державний акт на право власності на земельну ділянку.

В 2014 році Селянське (фермерське) господарство «Хаджибей» припинило свою діяльність, що підтверджується копією повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

В 2010 році позивачі, як спадкоємці першої черги за законом, отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на інше майно, що належало померлому.

ОСОБА_4 , за життя, отримавши дозвіл на приватизацію як член СФГ «Хаджибей» земельної ділянки, яка знаходилася у його постійному користуванні, розпочав процедуру її приватизації.

Позивачі, як спадкоємці мають право на завершення приватизації даної земельної ділянки на своє ім`я, дозвіл на що був наданий нашим батьком та чоловіком за життя, тому звернулись до суду за захистом своїх прав.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про слухання справи у їх відсутність, на позовних вимогах наполягали.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про слухання справи у їх відсутність, позов повністю підтримує.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, забезпечивши сторонам сприяння всебічному, повному з`ясуванню обставин справи вирішив справу на підставі наступних доказів наданих сторонами та дослідивши письмові матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити виходячи з наступного.

Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Останнім місцем проживання спадкодавця та місцем відкриття спадщини є Одеська область Одеський (колишній Біляївський) район с. Великий Дальник, що підтверджується інформаційною довідкою наданою Великодальницької сільською радою Біляївського району Одеської області.

Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом так як ОСОБА_4 був чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Згідно дослідженої спадкової справи на померлого ОСОБА_4 , вбачається що спадкоємці у встановленому законом порядку прийняли спадщину та на частину майна отримали свідоцтва про спадщину.

Зазначене підтверджується дослідженими судом копіями матеріалів спадкової справи.

ОСОБА_4 був членом Селянського Фермерського Господарства «Хаджибей», що підтверджується копією протоколу №1 засідання загальних зборів засновників селянського (фермерського) господарства «Хаджибей» від 6 квітня 2004 року.

Відповідно до розпорядження Іванівської райдержадміністрації Одеської області №260/А-2004 від 28.05.2004 року членам селянського (фермерського) господарства «Хаджибей» був наданий дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Білчанської сільської ради Іванівського району Одеської області загальною площею 48,28 га із земель фермерського господарства «Хаджибей», що підтверджується його копією та копією додатка до розпорядження.

Проект відведення земельних ділянок був виготовлений, що підтверджується його копією, проте ОСОБА_4 помер, та не встиг отримати державний акт на право власності на земельну ділянку.

В 2014 році селянське (фермерське) господарство «Хаджибей» припинило свою діяльність, що підтверджується копією повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

ОСОБА_4 , за життя, отримавши дозвіл на приватизацію як член СФГ «Хаджибей» земельної ділянки, яка знаходилася у його постійному користуванні, розпочав процедуру її приватизації.

Позивачі, як спадкоємці мають право на завершення приватизації даної земельної ділянки на своє ім`я, дозвіл на що був наданий нашим батьком та чоловіком за життя.

Вирішуючи питання про застосування норм матеріального права, суд виходив з такого.

Згідно із ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст.16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового; або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути, зокрема, визнання права (п.1 ч.2 цієї статті).

Таким чином, власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням прав власності, пов`язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України у разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

В разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності якого не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку відповідно до роз`яснень Міністерства юстиції України від 21.02.2005 р. №19-32/319 “Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна”.

Згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 345 ЦК фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Земельного Кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно п.3.5 Роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а компетентними органами відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатись до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» (справа відкрита за заявою №48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

Варто зазначити, що така правова позиція підтверджена Верховним Судом і викладена у постанові від 13.06.2018 року у справі №128/1911/15-ц. Також Верховний суд наголосив, якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Таким чином, спадкоємець успадковує право продовжити процедуру приватизації з того етапу, на якому вона була призупинена у зв`язку зі смертю спадкодавця. Фактично, можна вести мову про те, що відбувається заміна сторони у правовідносинах щодо приватизації, де замість спадкодавця виступають спадкоємці.

За таких обставин, суд вважає за можливе, позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування – задовольнити.

Керуючись 2, 4, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 6.36 га на території Іванівської селищної ради Березівського району Одеської області для ведення фермерського господарства із земель, що перебували у постійному користуванні СФГ «Хаджибей» в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяРуслан ТИМЧУК