Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №495/6135/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 рокуСправа № 495/6135/26

Номер провадження 2-а/495/79/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Мишка В.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Л.А.,

за участю:

представника позивача - Бабяк О.Р.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Петрова А.Г. адвоката Тузлукової І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до суду із адміністративним позовом до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що громадянин російської федерації ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – Відповідач), був затриманий 11.07.2026 о 06 год. 50 хв. на ділянці відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_2 прикордонного загону, на напрямку СЕРПНЕВЕ (Україна) – БЕССАРАБЯСКА (РМ), в районі прикордонного знаку №0729/02, під час спроби незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Республіку Молдова.

Відповідач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Відповідно до ст. 263 КУпАП, 11 липня 2026 року о 06 год. 50 хв. Відповідача було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб із метою з`ясування обставин правопорушення.

В ході з`ясування обставин правопорушення було встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_3 виданий 25.04.2013, дійсний до 25.04.2023 та посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_4 видану 17.07.2018, орган, що видав 5101.

Отже, враховуючи те, що строк дії паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_3 закінчився 25.04.2023, громадянин російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, що дають право на виїзд з України не має.

В зв`язку з порушенням громадянином російської федерації ОСОБА_4 законодавства України з прикордонних питань, зокрема, вимог статті 9 Закону України «Про державний кордон України», частини 1 статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль», частини 3 статті 3, абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», на виконання вимог абзацу 6 частини 1 статті 2 та пунктів 9, 16 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», у відповідності до положень абзацу 2 пункту 21 та абзацу 2 пункту 22 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983, з метою вжиття заходів щодо унеможливлення та припинення випадків зловживання з боку відповідача, наданим йому законодавством правовим статусом, до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області направлено Подання про відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію (від 11.07.2026 № 02.1/44819-26-Вих).

Таким чином, достеменно встановлено, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, що дають право на виїзд з України, не має.

11 липня 2026 року на підставі ч. 1 ст. 30, ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» НОМЕР_2 прикордонним загоном прийнято рішення про примусове видворення з України громадянина російської федерації ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на момент адміністративного затримання, у Відповідача відсутній будь-який документ, що дає право на виїзд з України, у зв`язку з чим Позивач звертається з позовом для затримання особи з метою її документування та примусового видворення відповідно до законодавства України.

У відповідача відсутні відповідні документи, що дають право на виїзд з території України, тому дана обставина перешкоджає проведенню процедури примусового видворення.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення примусового видворення за межі території України на строк до шести місяців із поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

2. Рух справи у суді.

Ухвалою від 13.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.07.2026 через Південний міжрегіональноий центр з надання безоплатної правничої допомоги залучено представника відповідача.

3. Заяви, клопотання учасників справи

Представник позивача Бабяк О.Р. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, наведених у ньому. Додатково пояснила, що за допомогою Міжнародної організації Червоного Хреста відповідачу буде надано проїзні документи, необхідні для перетину державного кордону.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що бажає повернутися до додому, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник відповідача адвокат Тузлукова І. П. підтримала думку свого довірителя, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

4. Встановлені судом обставини справи

Громадянин російської федерації ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – Відповідач), був затриманий 11.07.2026 о 06 год. 50 хв. на ділянці відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_2 прикордонного загону, на напрямку СЕРПНЕВЕ (Україна) – БЕССАРАБЯСКА (РМ), в районі прикордонного знаку №0729/02, під час спроби незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Республіку Молдова.

Відповідач вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Відповідно до ст. 263 КУпАП, 11 липня 2026 року о 06 год. 50 хв. Відповідача було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб із метою з`ясування обставин правопорушення.

В ході з`ясування обставин правопорушення було встановлено, що громадянин російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_3 виданий 25.04.2013, дійсний до 25.04.2023 та посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_4 видану 17.07.2018, орган, що видав 5101.

Отже, враховуючи те, що строк дії паспорта громадянина російської федерації № НОМЕР_3 закінчився 25.04.2023, громадянин російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, що дають право на виїзд з України не має.

В зв`язку з порушенням громадянином російської федерації ОСОБА_4 законодавства України з прикордонних питань, зокрема, вимог статті 9 Закону України «Про державний кордон України», частини 1 статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль», частини 3 статті 3, абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», на виконання вимог абзацу 6 частини 1 статті 2 та пунктів 9, 16 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», у відповідності до положень абзацу 2 пункту 21 та абзацу 2 пункту 22 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983, з метою вжиття заходів щодо унеможливлення та припинення випадків зловживання з боку відповідача, наданим йому законодавством правовим статусом, до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області направлено Подання про відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію (від 11.07.2026 № 02.1/44819-26-Вих).

Таким чином, достеменно встановлено, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 документів, що дають право на виїзд з України, не має.

11 липня 2026 року на підставі ч. 1 ст. 30, ч. 8 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» НОМЕР_2 прикордонним загоном прийнято рішення про примусове видворення з України громадянина російської федерації ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на момент адміністративного затримання, у Відповідача відсутній будь-який документ, що дає право на виїзд з України, у зв`язку з чим Позивач звертається з позовом для затримання особи з метою її документування та примусового видворення відповідно до законодавства України.

У відповідача відсутні відповідні документи, що дають право на виїзд з території України, тому дана обставина перешкоджає проведенню процедури примусового видворення.

5. Застосовані норми права

Частиною першою статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Наведена норма передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства. Рішення про примусове видворення не приймається стосовно іноземців та осіб без громадянства, підстави для примусового видворення яких виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон під час їх виїзду з України.

З огляду на зазначене та відповідно до статті 19 Закону України "Про державну прикордонну службу України" ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) є уповноваженим органом охорони державного кордону на прийняття рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України.

Частиною другою статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржене в порядку, передбаченому законом.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Згідно із частиною одинадцятою статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визначається Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року №353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22 січня 2018 року №38/77).

Розділом VI Інструкції визначено порядок дій з ідентифікації та документування іноземців. Якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування.

Будь-яких документів, які б надавали право ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) постійно чи тимчасово перебувати на території України, а також документів, що надають йому право перетину державного кордону для виїзду України, суду не надано.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Таким чином, в межах розгляду справи судом встановлено, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України, у нього відсутні документи, які дають право на перетин державного кордону, що в силу частини першої статті 289 КАС України, є підставою для застосування судом заходу - затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі території України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 289 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов представника заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.

Затримати громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком на 6 (шість) місяців.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14.07.2026.

Суддя Віталій МИШКО