Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №469/252/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 469/252/26

Провадження № 2/945/1275/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Березанського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення аліментів у розмірі 89 742,31 гривень та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 25.11.2016 з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виконавчий лист № 403/801/16-ц перебуває на виконанні у Березанському відділі ДВС. Станом на 11.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 294754,72 грн. З посиланням на ст. 196 СК України позивач просить стягнути з відповідача 89742,31 грн пені за прострочення сплати аліментів.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 16 березня 2026 року цивільну справу № 469/252/26 (2/469/623/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення пені за прострочення сплати аліментів направлено за територіальною підсудністю на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

15 квітня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа № 469/252/26 (2/469/623/26) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, для розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2026 року цивільна справа розподілена та передана головуючому судді (судді-доповідачу) Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 20.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 469/252/26, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначити перше судове засідання у справі.

У судове засідання, що призначено на 15 липня 2026 року об 11 год 30 хв, сторони не з`явилися.

Водночас позивач ОСОБА_1 15.07.2026 надіслала на електронну пошту суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

Кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулась з відміткою АТ «УКРПОШТА» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.05.2023 року року у справі № 755/17944/18 провадження № 61-185св23.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько дитини ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 .

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 13.01.2022 та після державної реєстрації шлюбу має прізвище ОСОБА_6 .

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 25.11.2016 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 (інд.код НОМЕР_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частки зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 08.11.2016 до повноліття дитини.

25.11.2016 Устинівський районний суд Кіровоградської області видав виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

При визначенні розміру пені за прострочення сплати аліментів суд має керуватися довідкою ВДВС про розрахунок заборгованості, в якій мають бути враховані доходи відповідача.

Як вбачається з листа Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.10.2020 № 16216, до якого додано розрахунок заборгованості по аліментам, борг станом на 01.10.2020 складає 80364,99 грн.

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 11.02.2026 № 4622/18.5-34, що підготовлений Березанським ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області, ОСОБА_2 має станом на 11.02.2026 за період з жовтня 2020 по січень 2026 сукупний розмір заборгованості 294754,72 грн.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З наведеного положення сімейного законодавства слідує, що передумовою для покладення цього виду відповідальності на особу, що прострочила сплату визначених рішенням суду аліментів, є вина цієї особи.

Судом отримано відомості про отримані доходи та утримані податки ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період з І кварталу 2016 року по 4 квартал 2026 року та встановлено, що з січня 2023 Хворостянин Д.А. отримує дохід з ВЧ НОМЕР_5 (за січень-березень 2026 у розмірі 225434,48 грн, за 2025 рік у розмірі 613744,12 грн, за 2024 рік 37970,60 грн, за 2023 рік 21000 грн).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», автоматизована система виконавчого провадження забезпечує автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», у разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.

Отже, з наведеного вбачається, що боржник ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) отримує офіційний дохід, однак розрахунок зі сплати заборгованості від 11.02.2026 в графі «Сплачено боржником/стягнуто виконавцем» за весь період з жовтня 2020 по січень 2026 містить позначку 0,00.

Отже, довідка ВДВС про розрахунок заборгованості, яка є єдиним доказом розміру заборгованості відповідача, не враховує доходи відповідача.

Також з наведеного вбачається, що в рамках виконавчого провадження не здійснюються дії, спрямовані на перевірку майнового стану боржника, виявлення рахунків боржника.

Враховуючи, що аліменти стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення суду в примусовому порядку, суд не може зробити висновок про наявність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду у виникненні заборгованості, оскільки він отримує офіційний дохід на який могло бути звернуто стягнення в рамках виконавчого провадження.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами (ст. 263 ЦПК України).

У відповідності до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 81 ЦПК України).

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та достовірних доказів щодо розміру заборгованості відповідача, а також того факту, що заборгованість виникла у відповідача з його вини.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність відповідно до статті 89 ЦПК України, дійшов висновку, що позов є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення 15.07.2026 року.

Суддя І.В. Павленко