Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №127/18534/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18534/26

Провадження № 3/127/3810/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника Мельника В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 676247 від 26 травня 2026 року, складеним поліцейською взводу № 1 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області рядовою поліції Васильєвою В.В., 26 травня 2026 року о 17 год. 28 хв. у м. Вінниці по вул. Героїв Крут (Червоних курсантів), 17 (у протоколі також зазначено вул. Замостянська, 17), ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2 , маючи, на думку працівників поліції, ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагували на світло, та неприродну блідість обличчя.

У протоколі зазначено, що на законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд для встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння у визначеному законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що наркотичних засобів не вживав, у стані сп`яніння не перебував, а того ж дня самостійно звернувся до КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», де пройшов медичний огляд, за результатами якого будь-яких ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння у нього не встановлено. Просив врахувати зазначені обставини та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисник Мельник В.О. підтримав позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, просив провадження у справі закрити.

Зазначив, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком медичного огляду, проведеного 26 травня 2026 року у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», за результатами якого ознак сп`яніння не виявлено. Крім того, захисник наголошував на відсутності належних та допустимих доказів перебування його підзахисного у стані сп`яніння та просив оцінити всі докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

На підтвердження своєї позиції судом досліджено надані стороною захисту та витребувані судом документи КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», відповідно до яких 26 травня 2026 року о 19 год. 55 хв. ОСОБА_1 звернувся до закладу охорони здоров`я та пройшов медичний огляд. Відповідно до висновку медичного огляду, складеного о 20 год. 30 хв. цього ж дня, у нього не виявлено ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а результати лабораторного дослідження біологічного середовища були негативними щодо наркотичних речовин.

Працівник поліції в судовому засіданні підтвердив, що після зупинки транспортного засобу під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим останньому було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, від чого, за твердженням поліцейської, ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі.

Також судом досліджено відеозаписи, здійснені за допомогою нагрудного відеореєстратора поліцейського, а також інші письмові матеріали справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши письмові докази та переглянувши відеозапис, здійснений працівниками поліції за допомогою портативного відеореєстратора № 760507, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Судом встановлено, що 26 травня 2026 року приблизно о 17 год. 25 хв. працівниками Управління патрульної поліції у Вінницькій області був зупинений автомобіль Peugeot 407, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Із рапорту поліцейської ОСОБА_2 вбачається, що після перевірки документів та спілкування із водієм працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, та неприродна блідість обличчя.

У зв`язку із виявленням зазначених ознак ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у спеціалізованому закладі охорони здоров`я — КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради».

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення такого огляду визначений ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією №1452/735.

При цьому диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у самому факті невиконання законної вимоги поліцейського щодо проходження огляду у встановленому законом порядку. Для наявності складу адміністративного правопорушення не вимагається встановлення факту перебування особи у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Суд звертає увагу, що предметом доказування у даній справі є не наявність чи відсутність у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння, а встановлення факту виконання чи невиконання ним законної вимоги працівників поліції пройти огляд у порядку, визначеному законом.

Ключовим доказом у даній справі є досліджений судом відеозапис, здійснений працівниками поліції за допомогою портативного відеореєстратора № 760507, який є безперервним, послідовним та узгоджується з іншими матеріалами справи.

Із зазначеного відеозапису судом встановлено, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 тривалий час висловлював незгоду з діями працівників поліції, заперечував факт порушення ним Правил дорожнього руху України, висловлював власне бачення правомірності своїх дій та наполягав на безпідставності його зупинки.

У подальшому працівниками поліції після спілкування із водієм останньому було повідомлено про виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, а саме: звужених зіниць, що не реагують на світло, та неприродної блідості обличчя. У зв`язку із цим ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, повідомлено про його відсторонення від керування транспортним засобом, а також запропоновано у встановленому законом порядку пройти медичний огляд у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, прослідувавши разом із працівниками поліції на службовому автомобілі.

Разом із тим із відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився пройти до службового автомобіля та прослідувати разом із працівниками поліції до закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду. При цьому він неодноразово зазначав, що до службового автомобіля не сяде, а до медичного закладу прибуде самостійно.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та положень статті 266 КУпАП водій зобов`язаний пройти огляд відповідно до встановленого законом порядку, а не у спосіб, який він визначає на власний розсуд. Закон не надає особі права самостійно змінювати визначену процедуру проведення медичного огляду чи ставити її виконання у залежність від власних умов.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він мав намір самостійно прибути до медичного закладу та пройти медичний огляд, не спростовує факту відмови від проходження такого огляду саме у порядку, визначеному законом. Фактично після законної вимоги працівників поліції пройти огляд у встановленому порядку останній відмовився виконати вимогу щодо слідування разом із поліцейськими до закладу охорони здоров`я, поставивши виконання покладеного на нього обов`язку у залежність від власного бажання та визначених ним умов.

Суд критично оцінює зазначені доводи сторони захисту, оскільки вони суперечать як змісту дослідженого відеозапису, так і вимогам чинного законодавства. Сам по собі намір особи пройти медичний огляд у майбутньому або самостійно прибути до закладу охорони здоров`я не є належним виконанням законної вимоги поліцейського пройти огляд відповідно до встановленого законом порядку.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що саме внаслідок категоричної відмови ОСОБА_1 прослідувати до закладу охорони здоров`я разом із працівниками поліції останні дійшли висновку про відмову водія від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку та склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд враховує, що відповідно до листа КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» та висновку медичного огляду ОСОБА_1 дійсно звернувся до медичного закладу о 19 год. 55 хв. 26 травня 2026 року, а за результатами проведеного о 20 год. 30 хв. медичного огляду ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння у нього не виявлено.

Разом із тим зазначені обставини самі по собі не спростовують наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки відповідальність за цією нормою настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, а не виключно за встановлення факту перебування особи у стані такого сп`яніння.

Таким чином, подальше самостійне звернення ОСОБА_1 до медичного закладу через певний проміжок часу після відмови виконати законну вимогу працівників поліції не усуває факту вже вчиненого адміністративного правопорушення та не спростовує встановлених судом обставин щодо відмови від проходження медичного огляду у порядку, визначеному статтею 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 та його захисника Мельника В.О. про те, що останній фактично не відмовлявся від проходження медичного огляду, а лише мав намір пройти його самостійно, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров`я у випадках та порядку, визначених законодавством.

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення такого огляду визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить, що порядок проходження медичного огляду є чітко регламентованим та не передбачає можливості його зміни за ініціативою водія. Обов`язок водія полягає саме у виконанні законної вимоги працівника поліції пройти огляд у порядку, визначеному законом.

Як установлено судом під час дослідження відеозапису, після повідомлення ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння працівники поліції повідомили його про відсторонення від керування транспортним засобом та запропонували прослідувати разом із ними на службовому автомобілі до спеціалізованого закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду.

Водночас із відеозапису беззаперечно вбачається, що ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився пройти до службового автомобіля та прослідувати разом із працівниками поліції до медичного закладу, неодноразово наголошуючи, що він самостійно прибуде до лікарні та пройде медичний огляд.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконав законну вимогу працівників поліції щодо проходження медичного огляду саме у встановленому законом порядку, натомість поставив виконання такого обов`язку у залежність від власного волевиявлення, що суперечить вимогам пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та статті 266 КУпАП.

Суд зазначає, що диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Отже, для наявності складу зазначеного адміністративного правопорушення не вимагається обов`язкового встановлення факту перебування особи у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Окремо суд надає оцінку доводам сторони захисту щодо проходження ОСОБА_1 медичного огляду у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради».

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб був зупинений працівниками поліції близько 17 год. 28 хв., саме в цей час ОСОБА_1 відмовився виконати законну вимогу працівників поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Водночас відповідно до листа КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», заяви про проведення медичного огляду, журналу реєстрації медичних оглядів та висновку медичного огляду ОСОБА_1 звернувся до медичного закладу лише о 19 год. 55 хв., тобто майже через дві з половиною години після відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Крім того, із відповіді КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» убачається, що ОСОБА_1 звернувся до закладу охорони здоров`я за самозверненням, хоча медичний огляд проводився у присутності іншого працівника поліції. Наведене свідчить про те, що такий огляд був проведений вже після документування адміністративного правопорушення та не є виконанням законної вимоги працівників поліції щодо проходження медичного огляду відповідно до вимог статті 266 КУпАП.

За результатами медичного огляду, проведеного о 20 год. 30 хв., у ОСОБА_1 ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено.

Разом із тим зазначений висновок характеризує стан особи виключно на момент проведення медичного огляду та не спростовує встановленого судом факту її попередньої відмови виконати законну вимогу працівників поліції щодо проходження медичного огляду у встановленому законом порядку.

Самостійне звернення особи до закладу охорони здоров`я через значний проміжок часу після категоричної відмови виконати законну вимогу працівників поліції не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України.

Оцінюючи докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції, відеозапис із нагрудної камери поліцейського, письмові матеріали справи, а також інші досліджені докази є належними, допустимими, достовірними та взаємоузгодженими.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлений судом факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у порядку, визначеному чинним законодавством, стороною захисту не надано.

За таких обставин суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, дослідженими у судовому засіданні.

При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також вимоги статей 23 та 33 КУпАП.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 40-1, ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 276, 279, 283 -284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії цієї постанови, а в разі її оскарження — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до вимог статті 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, крім випадків подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги — після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо постанову не буде скасовано.

Суддя: