Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №127/13351/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/13351/26

Провадження № 2/127/3780/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи позовну заяву тим, що 12.10.2003 року сторони зареєстрували шлюб, у якому народилися діти. Позов мотивовано тим, що у них з відповідачем не склались сімейні стосунки, він продовжує жити своїм окремим життям, з нею та дітьми не проживає, діти залишились мешкати разом зі позивачкою та перебувають на її утриманні. Разом із тим відповідач матеріальної допомоги добровільно не надає. Позивач неодноразово зверталась до ОСОБА_2 з такими вимогами, але він ухиляється від надання допомоги. Таким чином, дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий рівень позивач не може забезпечити, тому батько, який є працездатним, може сплачувати аліменти.

У зв`язку із чим просила стягнути аліменти на утримання п`ятьох дітей в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб.

Вказану ухвалу отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, відповідач ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, своїм правом на продовження строків на подання відзиву не скористався.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідач був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що є належним повідомлення, на що вказував Верховний Суд в постанові від 13 травня 2024 року в справі №755/4829/23.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2003 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Міському відділі реєстрації актів громадського стану управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 2501 (а.с. 10).

У шлюбі народилися діти:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.33);

2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.37);

3. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.36);

4. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.35);

5. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 (а.с.34).

Відповідач мешкає окремо. Доказів про участь відповідача в утриманні дітей та його матеріальний стан матеріали справи не містять.

Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов`язку батьків утримувати дітей і його виконання.

Згідно положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За правилами ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом положень ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Верховний Суд в постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20, зазначив, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

За змістом ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище дитини, платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Дітям на день ухвалення рішення суду виповнилося 16, 4, 12, 7 та 5 років.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 років до 18 років – 3512,00 гривень.

Суд звертає увагу, що відповідач доказів виконання своїх обов`язків по утриманню дитини не надав, а тому суд дійшов висновку про їх не виконання та порушення відповідного права особи, яке підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача коштів на утримання дітей (аліментів).

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача кошти на утримання дітей (аліменти).

Визначаючись щодо способу та розміру стягнення аліментів, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину до його повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа та має можливість надавати матеріальну допомогу, а діти потребують такої допомоги. Суд зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дітей, встановлені обставини в їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі про який клопоче позивачка (1/2 частки від доходу (заробітку) відповідача).

При визначені розміру аліментів судом враховані всі повідомлені обставини, визначені ст. 182 СК України.

Суд також зауважує, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Суд вважає за доцільне, ухвалюючи рішення у даній справі, роз`яснити сторонам, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).

Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто у даній справі з 21.04.2026 року.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки позивач відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1331,20 грн судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 75, 79, 80, 84, 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 10, 12, 19, 141, 263, 265, 273, 280-282, 284, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше на кожну дитину 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 квітня 2026 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1331,20 судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2026 року.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 .

Суддя: