Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №130/1677/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/441/2026

130/1677/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., розгулявши матеріали, які надійшли із Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.4 ст. 121 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшли адміністративні матеріали, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №669902, від 19.05.2026 року яким ОСОБА_1 притягується до відповідальності за те, що 19.05.2026 року о 14 год. 15 хв. в м.Жмеринка по вул.Асмолова, останній керував транспортним засобом автомобілем марки «Citroen Jumper» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно не пройшов його, чим повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.121 КК України

Свою вину ОСОБА_1 визнав, також його вина доведена матеріалами справи. Суду пояснив, що не є власником вказаного транспортного засобу, а взяв його для перевезення певний речей та подальшого проходження ним обов`язкового технічного контролю, однак не встиг його зробити рухаючи у м.Вінницю, оскільки був зупинений працівниками поліції, в момент коли керував автомобілем, для проходження контролю.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством

Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь якого з порушень, передбачених частиною другою четвертою цієї статті.

Диспозиція ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 1 ч. 3 ст. 121 КУпАП

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КупАП є постанова відповідного органу, яка вступила в законну силу, про що повинно бути зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161).

Відповідно до положень ч.1,2 ст.6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Наведене кореспондується із правилами ст.7 КУпАП, в силу якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника: ОСОБА_1 який являється особою молодого віку, разом з тим з урахуванням скрутного фінансового становища вимушений шукати роботу, визнання вини, відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням пом`якшуючої обставини щирого розкаяння винного, за відсутності шкоди завданої вчиненим правопорушенням, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого ним правопорушення, вважаю за можливе обмежитись відносно ОСОБА_1 усним зауваженням.

Відповідно до ст. 22 КУпАПпри малозначності адміністративного правопорушення, суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАПпри оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.22,33,251,280,283,284,294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності передбаченої ч. 4 ст. 121 КУпАПу зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі - закрити.

Постанова може бути оскарженою до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів після винесення.

Суддя Порощук П.П.