Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №708/317/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1532/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 708/317/26 Категорія: на ухвалу Попельнюх А.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,

секретар: Любченко Т.М.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 ;

особа, яка подала апеляційну скаргу – представник ОСОБА_1 – адвокат Поліщук Андрій Юрійович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Поліщука Андрія Юрійовича на ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 травня 2026 року про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Поліщука А.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Обґрунтовуючи позовну заяву зазначав, що на підставі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.01.2014 з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2014 року і до повноліття дітей.

На виконання вказаного рішення суду виданий виконавчий лист, який був поданий для його виконання.

Водночас, 20.01.2026 Чигиринським районним судом Черкаської області виданий судовий наказ про стягнення з позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Зокрема, на підставі вказаного судового наказу зі ОСОБА_1 на користь іншої дружини позивача ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду - з 18 грудня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Таким чином, на даний час позивач щомісячно сплачує аліменти на утримання дітей у розмірі 2/3 частки від його заробітку (доходу), тобто, у більшому розмірі, ніж це визначено вимогами закону.

Старша дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, тож стягнення на неї аліментів не передбачено.

Позивач зазначає, що наведені обставини у сукупності є підставою для зменшення розміру аліментів, що стягуються із нього на користь ОСОБА_2 з 1/3 частки до 1/6. Тому просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються зі ОСОБА_1 на підставі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.01.2014 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до 1/6 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше встановленого законом розміру аліментів для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 травня 2026 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Мотивуючи прийняте судове рішення, суд першої інстанції зазначив, що дочка позивача – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір аліментів на утримання якої він просить зменшити, досягла повноліття. Тобто, аліменти на її утримання зі ОСОБА_1 на час звернення до суду із цим позовом не стягуються. Доказів протилежного Смагою М. М. суду не надано.

За таких обставин суд констатував, що між сторонами відсутній предмет спору.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 – адвокат Поліщук А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив вказану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в тексті позовної заяви були допущені описки щодо імені дитини, ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте дата народження зазначена правильно. Обставини справи однозначно свідчать про існування другої неповнолітньої дитини, позов містить посилання на чинне рішення про стягнення аліментів та обґрунтування необхідності перегляду аліментів саме у зв`язку з наявності неповнолітньої дитини.

Скаржник вважає, що помилка у ПІБ дитини не свідчить про відсутність предмета спору та не може бути підставою для закриття провадження.

Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.01.2014 у справі № 2/708/3314 видано виконавчий лист, відповідно до якого з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 20.01.2014 і до повноліття дітей (а.с. 16).

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 12.05.2025 у справі № 708/175/25 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу. Шлюб, зареєстрований 11.12.2015 Чигиринським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 110, між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано (а.с. 18-19).

Відповідно до судового наказу, виданого 20.01.2026 Чигиринським районним судом Черкаської області, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини від його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду – з 18.12.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 20).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 2, 13, 175 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, а предмет та підстави позову визначаються зі змісту позовної заяви в цілому.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів на дітей від першого шлюбу змінився його сімейний та матеріальний стан, оскільки на підставі судового наказу з нього також стягуються аліменти на утримання двох дітей від другого шлюбу у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу), у зв`язку з чим загальний розмір аліментних зобов`язань становить 2/3 його доходу. Крім того, позивач посилався на досягнення старшою дитиною від першого шлюбу повноліття як на одну з обставин, що, на його думку, має значення для вирішення питання про зміну розміру аліментів.

Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом звернення до суду є вимога про зменшення розміру аліментів у зв`язку зі зміною сімейного та матеріального стану позивача, а також іншими обставинами, на які він посилається як на підставу позову.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що у прохальній частині позовної заяви позивач зазначив прізвище, ім`я та по батькові повнолітньої дитини, а тому дійшов висновку про відсутність предмета спору.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач при складанні позовної заяви допустив очевидні технічні помилки щодо зазначення персональних даних дітей від першого шлюбу. Так, у тексті позовної заяви він двічі зазначив одну й ту саму дитину, однак із різними датами народження, тоді як фактично від першого шлюбу має сина та доньку. Аналогічна неточність міститься і у прохальній частині позовної заяви, у якій поряд із правильним зазначенням року народження неповнолітнього сина ОСОБА_4 , помилково зазначено прізвище, ім`я та по батькові повнолітньої доньки ОСОБА_3 .

Зазначені неточності підлягають оцінці у взаємозв`язку з усім змістом позовної заяви. Викладені у ній обставини, наведене правове обґрунтування та зазначені підстави звернення до суду свідчать про те, що позивач мав намір звернутися з вимогою про зміну розміру аліментів саме щодо неповнолітньої дитини, тоді як неправильне зазначення окремих персональних даних має характер очевидної технічної помилки.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не був позбавлений можливості вжити процесуальних заходів для з`ясування дійсного змісту позовних вимог у разі виникнення сумнівів щодо їх формулювання. Натомість, не дослідивши зміст позовної заяви у взаємозв`язку з наведеними у ній обставинами та не з`ясувавши, чи є допущені позивачем неточності очевидними технічними помилками, суд передчасно дійшов висновку про відсутність предмета спору.

Колегія суддів також враховує, що право на звернення до суду є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що право на доступ до суду має бути практичним та ефективним, а не теоретичним чи ілюзорним. Застосування процесуальних норм не повинно бути надмірно формальним, якщо це призводить до непропорційного обмеження доступу особи до суду (зокрема, рішення у справах Bellet v. France, Zubac v. Croatia та Bмleљ and Others v. the Czech Republic).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин ухвалу постановлено за неповного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про закриття провадження у справі, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню на підставі статті 379 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Поліщука Андрія Юрійовича задовольнити.

Ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 01 травня 2026 року про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Судді: Ю.В. Сіренко

О.В. Карпенко

Л.І. Василенко