Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №712/12706/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/277/26 Справа № 712/12706/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Кончина О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси апеляційну скаргу захисниці Рачковської А.О. на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 6.02.2026 р., якою ОСОБА_1 , який

народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина

України, не працює, проживає

АДРЕСА_1

притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови суду, 14.09.2025 р. о 23:27 год. у м. Черкаси по вул. В. Ложешнікова (Крупської), 50, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Astra, р/номер НОМЕР_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі у лікаря нарколога водій відмовився, під час безперервної відеофіксації на нагрудні б/к 468570, 471673, чим порушив вимоги п. 2.5., 12.4. ПДР, за що передбачена адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисниця Рачковська А.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Апелянтка, вважає її незаконною та необґрунтованою, ухваленою з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, оскільки, на її думку, вина особи у вчиненні адмінправопорушення не доведена належними та допустимими доказами.

Також зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відеозаписи не фіксують рух автомобіля, а суд першої інстанції безпідставно відхилив показання свідка та неправильно оцінив зібрані у справі докази.

Правопорушник ОСОБА_1 та захисниця Рачковська А.О. про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином – шляхом направлення SMS-повідомлення у мобільний додаток Viber (а. пр. 58, 59). Захисниця Рачковська А.О. суду апеляційної інстанції 6.07.2026 р. через підсистему Електронний суд подала письмову заяву про розгляд справи без участі захисниці ( а. пр. 60-61), тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника та захисниці.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоку про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що 14.09.2025 р. о 23:27 год. у м. Черкаси по вул. В. Ложешнікова (Крупської), 50 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Astra, р/номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі у лікаря-нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР, за що встановлена адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адмінправопорушення.

Вина ОСОБА_1 підтверджується, матеріалами адміністративної справи, а саме: даними протоколу про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 501638 від 2.11.2025 р. ( а. пр. 1); направленням на медичний огляд водія ( а. пр. 3); рапортом інспектора поліції ( а. пр. 7); довідкою облікових даних ( а. пр. 6); витягом з ІПНП ( а. пр. 5); відеозаписом з бодікамери працівників поліції.

Отже, відеозаписи суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, здійснені працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів та надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення.

Зі змісту відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль Opel Astra, р/номер НОМЕР_1 , за порушення вимог дорожнього знаку «Зупинка і стоянка заборонено». Автомобіль був з ввімкненим ближнім світлом та габаритами. Працівники поліції повідомили, що вони рухались за вказаним автомобілем і під час спілкування повідомили, що мають відеофіксацію руху автомобіля і причину зупинки, роз`яснили водію права у повному обсязі. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та неодноразово запропоновано пройти освідування, як у медичному закладі ЧОПНД, так і на місці, на що останній затягував час. Його було попереджено про те, що дані дії будуть сприйняті як відмова. Після чого працівник поліції почав оформлювати протокол та відсторонив водія від керування автомобілем.

Так, з відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про виявлене ними порушення вимог дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено», зазначивши, що безпосередньо спостерігали рух зазначеного транспортного засобу до моменту його зупинки. Після цього щодо ОСОБА_1 було винесено постанову за порушення ПДР та складено протокол про адмінправопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Показання свідка про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, суд оцінив критично, оскільки вони не узгоджуються з іншими дослідженими доказами у справі та спростовуються їх сукупністю.

При цьому сама по собі незгода особи, яка притягається до адмінвідповідальності, із зафіксованими працівниками поліції обставинами не свідчить про недопустимість чи недостовірність складених ними процесуальних документів. Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про недостовірність відомостей, внесених до протоколу про адмінправопорушення, постанови про притягнення до адмінвідповідальності за порушення ПДР, рапорту працівника поліції чи інших матеріалів справи, судом не встановлено.

Суд дійшов обґрунтованого та правильного висновку, що саме ОСОБА_1 , будучи водієм автомобіля, відмовився виконати законну вимогу працівника поліції та пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

На переконання апеляційного суду документи у справі про адмінправопорушення складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють такі правові відносини та які є предметом судового розгляду.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Аналізуючи склад адмінправопорушення у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, апеляційний суд виходить із того, що особа може бути тверезою або взагалі ніколи не вживати алкоголь, але законодавець передбачив адмінвідповідальність саме за відмову пройти у встановленому порядку огляд на стан сп`яніння за наявності підстав вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Доказами відмови можуть бути показання самої особи, яка притягується до адмінвідповідальності, чи свідків, якими можуть бути як цивільні особи, так і поліцейські, документи, або відеозапис того, як поліцейський пропонує правопорушнику пройти огляд, проте правопорушник відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. ст. 130 та 266 КУпАП, працівникам поліції цілком достатньо встановити (побачити, почути) наявність у водія ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння (а вони вказані у протоколі про адмінправопорушення та відповідають тим, які перелічені в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9.11.2015 р. № 1452/735) та на цій підставі провести огляд водія на стан сп`яніння. Водій за наявності таких обставин зобов`язаний пройти огляд, цей обов`язок покладений на нього п. 2.5 ПДР. Ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду, відмова від проходження огляду має наслідком адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами провадження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Будь-яких доказів, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності відсутні та суду апеляційної інстанції не надані, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об`єктивно спростувати його винність у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 6.02.2026 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці Рачковської А.О. – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.