Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №571/3622/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Рівне

Справа № 571/3622/25

Провадження № 33/4815/835/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Погрібної Т.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

З матеріалів справи вбачається, що 17 грудня 2025 року в 00 год. 40 хв. в селищі Рокитне по вул. О.Вишневецького, 3, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ210994-20, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820/0297, що підтверджується тестом №2555 від 17.12.2025, результат огляду становить 1.74 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Погрібна Т.С. просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що під час оформлення матеріалів справи працівниками поліції були допущені істотні порушення вимог КУпАП та Інструкції №1452/735, зокрема не було належним чином вручено другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення та результатів огляду, що порушило його право на захист і ставить під сумнів належність та допустимість отриманих доказів.

Доводить, що працівники поліції до початку проведення огляду не повідомили йому конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для його проведення, а зазначені в акті огляду ознаки не підтверджуються відеозаписом та фактичними обставинами справи, що свідчить про недотримання встановленої законом процедури.

Вважає, що працівники поліції фактично позбавили його права на проходження повноцінного медичного огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки, незважаючи на неодноразові прохання провести такий огляд через неможливість завершити тестування за допомогою спеціального технічного засобу з причин, пов`язаних зі станом здоров`я, не забезпечили проведення огляду в порядку, передбаченому статтею 266 КУпАП та Інструкцією №1452/735.

Стверджує, що направлення на медичний огляд до КНП «Рокитнівська БЛІЛ» було оформлено лише після фактичного відвідування медичного закладу та повернення на місце зупинки транспортного засобу, у зв`язку з чим воно мало формальний характер і не забезпечувало реальної можливості реалізувати право на проходження медичного огляду.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 30 січня 2026 року (а.с. 18).

Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії постанови суду або надсилання її копії за адресою його проживання.

З матеріалами справи захисник Погрібна Т.С. ознайомилась 24 червня 2026 (а.с.28).

Апеляційна скарга подана до місцевого суду 25 червня 2026 року (а.с. 29) .

Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити.

У судове засідання, призначене на 10 липня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник Погрібна Т.С. до суду не з`явились.

03 липня 2026 року від захисника Погрібної Т.С. до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Погрібної Т.С..

Відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд справи здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня її надходження до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, під час апеляційного розгляду справи не є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, а також необхідність забезпечення її розгляду в розумні строки, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Погрібної Т.С..

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При прийнятті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.

Висновки суду про доведеність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 542815 від 17 грудня 2025року (а.с. 3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний – 1, 74 ‰ (а.с. 6), результатом тесту №2555, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння – 1, 74 ‰ (а.с. 4), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд у медичному закладі не проводився (а.с. 7); відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано проходження огляду на місці зупинки, погодження з результатами огляду та відмова від проходження огляду у медичному закладі у медичному закладі (файл Clip-3, час 02:55).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

Так, апеляційний суд виходить з того, що проходження огляду у медичному закладі зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.

Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції вимог КУпАП та Інструкції №1452/735 під час оформлення матеріалів справи є безпідставними та не підтверджуються матеріалами провадження.

Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду складені з дотриманням вимог законодавства, а особі було роз`яснено її права та надано можливість ними скористатися. Сам факт невручення окремих документів не свідчить про недопустимість доказів, якщо це не призвело до істотного порушення права на захист.

Посилання апелянта на відсутність повідомлення про ознаки алкогольного сп`яніння та невідповідність таких ознак відеозапису є необґрунтованими, оскільки наявність алкогольного сп`яніння підтверджується результатом тесту №2555, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння – 1, 74 ‰ (а.с. 5).

Твердження про позбавлення ОСОБА_1 можливості пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я не знайшло підтвердження, оскільки з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що після проведення огляду на місці зупинки ОСОБА_1 погодився з його результатом та відмовився від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я (файл Clip-3, час 02:55).

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Погрібній Т.С. строк на апеляційне оскарження.

Постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу його захисника Погрібної Т.С. – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович