Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №754/1573/26 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року

м. Київ

справа № 754/1573/26

провадження № 51-1381км26

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ухвалою від 20 лютого 2026 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Деснянської окружної прокуратури м. Києва, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Це рішення ОСОБА_6 оскаржив в апеляційному порядку.

Суддя Київського апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження ухвалою від 05 березня 2026 року повернув апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Своє рішення суддя обґрунтував тим, що оскаржувана ухвала слідчого судді була проголошена 20 лютого 2026 року, а апеляційну скаргу на це рішення ОСОБА_6 подав з 28 лютого 2026 року з пропуском встановленого законом строку і питання про його поновлення в скарзі не ставив.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що слідчий суддя постановив ухвалу без його участі, а тому відповідно до приписів ч. 3 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), строк на її оскарження ним не пропущений.

З урахуванням цього ОСОБА_6 вважає, що суддя апеляційного суду безпідставно повернув скаргу.

Окрім того, просить Верховний Суд постановити окрему ухвалу щодо судді апеляційного суду через ігнорування практики Верховного Суду, порушення норм обчислення процесуальних строків та створення обставин, що перешкоджають доступу до правосуддя.

Позиції учасників провадження в суді касаційної інстанції

Прокурор у судовому засіданні підтримала вимоги касаційної скарги.

Інших учасників було належно повідомлено про день і час касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не прибули.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів (далі - Суд) дійшла висновку про таке.

Відповідно до вимог ст. 370КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Такими є порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права гарантованих Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).

Забезпечення права на апеляційний перегляд судових рішень є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 і 17 ч. 1 ст. 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися з загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є по суті всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження та застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.

Частина 3 ст. 399 КПК визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Приписи КПК про процесуальні строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ухвалою від 20 лютого 2026 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Деснянської окружної прокуратури м. Києва.

Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, розгляд скарги проводився за участі заявника та прокурора ОСОБА_7 (а. п. 34-36).

Однак відповідно до журналу судового засідання при розгляді скарги в суді були присутні прокурор ОСОБА_7 та представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 (а. п. 30-31).

Відповідно до вимог частин 2 та 3 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки участь у судовому засіданні при розгляді скарги брав представник заявника - адвокат ОСОБА_8 , з урахуванням цих вимог закону строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді сплинув о 24:00 25 лютого 2026 року.

За правилами ч. 1 ст. 117 КПК пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Згідно з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.05.2019 (справа № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення ця обставина за їх клопотанням може бути визнана поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для його поновлення.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_6 не заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, а тому суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження ухваливши рішення про повернення апеляційної скарги діяв з додержанням вимог статей 113, 116, 117 та п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

Ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370, 399, 418 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити апеляційному суду ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення Судом не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_6 , а ухвалу Київського апеляційного суду від 05 березня 2026 року про повернення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 20 лютого 2026 року без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді :

____________________ __________________ ___________________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3