Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №759/17047/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/17047/26

пр. № 3/759/4411/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Проскурня Олег Іванович, за участі прокурора Сказки Р.І., захисника Прозорського І.О. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол №744 від 22.06.2026 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, щоОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста експертної групи з питань соціальних гарантій осіб з інвалідністю Директорату соціального захисту прав осіб з інвалідністю Міністерства соціальної політики України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон), примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону, у порушення вимог частини 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» та частини 1 статті 45 Закону, 30.11.2025 о 15 год. 54 хв. несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Як зазначено в протоколі №744 від 22.06.2026, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є дата несвоєчасного подання нею щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, тобто 30.11.2025.

Також в протоколі №744 від 22.06.2026 зазначено, що фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, тобто момент, коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи, зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу.

Крім того, до Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол №745 від 22.06.2026 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста експертної групи з питань соціальних гарантій осіб з інвалідністю Директорату соціального захисту прав осіб з інвалідністю Міністерства соціальної політики України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону, у порушення вимог частини 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» та частини 1 статті 45 Закону, 30.11.2025 о 18 год. 58 хв. несвоєчасно, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Як зазначено в протоколі №745 від 22.06.2026, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є дата несвоєчасного подання нею щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2022 рік, тобто 30.11.2025.

Також в протоколі №745 від 22.06.2026 зазначено, що фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу.

Крім того, до Святошинського районного суду міста Києва надійшов протокол №746 від 22.06.2026 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста експертної групи з питань соціальних гарантій осіб з інвалідністю Директорату соціального захисту прав осіб з інвалідністю Міністерства соціальної політики України, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, примітки до статті 172-6 КУпАП, будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону, у порушення вимог частини 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» та частини 1 статті 45 Закону, 30.11.2025 о 19 год. 35 хв. несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Як зазначено в протоколі №746 від 22.06.2026, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є дата несвоєчасного подання нею декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), тобто 30.11.2025.

Також в протоколі № 746 від 22.06.2026 зазначено, що фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала та пояснила, що після звільнення з посади не працювала, перебувала на пенсії та вважала, що подання декларацій відтерміновано до припинення або скасування воєнного стану. Також зазначила, що про зміни до законодавства щодо відновлення обов`язкового декларування та про необхідність подання декларацій їй відомо не було.

В судовому засіданні захисник Прозорський І.О. подав письмове клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Клопотання обґрунтоване тим, що ч. 4 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-6 КУпАП, розміщене в розділі 13А «Адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією» КУпАП, відповідно до нього застосовуються строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП. Захисник зазначив, що особами, уповноваженими на складання адміністративних протоколів, було помилково визначено дату виявлення адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були направлені на розгляд судді після спливу 6 місяців з дати виявлення адміністративного правопорушення. Захисник вказав, що датою виявлення адміністративних правопорушень, вчинених ОСОБА_1 , є 24.12.2025 – коли у осіб, уповноважених на складання таких протоколів, були наявні всі матеріали, на підставі яких можна зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та оформити такий висновок у виді протоколу, а в подальшому без зволікань направити такий протокол на розгляд судді.

В судовому засіданні прокурор Сказко Р.І. зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень і призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок. При цьому клопотання захисника Прозорського І.О. прокурор просив залишити без задоволення та повідомив, що вважає днем виявлення адміністративного правопорушення дату складання протоколів про адміністративне правопорушення, тобто 22.06.2026. Відтак, на думку прокурора строки, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП були дотримані, а підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Заслухавши усні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, прокурора та захисника, дослідивши матеріали справи, суддя констатує, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема:

- протоколами про адміністративне правопорушення, в яких зафіксовані обставини вчинення адміністративних правопорушень;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , де вона визнає вину у вчиненні адміністративних правопорушень;

- роздруківками відомостей про декларації ОСОБА_1 з реєстру декларацій НАЗК, де зазначено дати та час подання декларацій;

- наказом № 140к від 27.01.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста експертної групи з питань соціальних гарантій осіб з інвалідністю Директорату соціального захисту прав осіб з інвалідністю;

- повідомленням про ознайомлення працівника Мінсоцполітики з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» при звільненні або переведенні, що містить відмітку про ознайомлення ОСОБА_1 з даним повідомленням;

- усними поясненнями ОСОБА_1 , даними в судовому засіданні.

Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 01.04.2020 №509к «Про переведення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста експертної групи з питань соціальних гарантій осіб з інвалідністю Директорату соціального захисту прав осіб з інвалідністю з 01.04.2020.

02.01.1994 ОСОБА_1 прийняла Присягу державного службовця. Відповідно до посадової інструкції, затвердженої державним секретарем Міністерства соціальної політики України, посада головного спеціаліста належить до категорії «В» посад державної служби.

Згідно зі сторінкою з особової картки державного службовця № 154, ОСОБА_1 ознайомлена з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції». ОСОБА_1 також окремо ознайомлена з обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції» під особистий підпис. Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування – особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», є суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру. Відповідно до розділу ІІ вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті І цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Абзацом 4 частини 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону). Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Абзацом 1 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону). Строк подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 та 2022 рік становить не пізніше 31 січня 2024 року. Строк подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) також становить не пізніше 31 січня 2024 року. Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, яка у 2022-2023 роках не подала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону України «Про запобігання корупції», і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», була зобов`язана подати такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Відповідно до публічної частини Реєстру, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік, 30.11.2025 о 15:54, тобто несвоєчасно.

Відповідно до публічної частини Реєстру, ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2022 рік, 30.11.2025 о 18:58, тобто несвоєчасно.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), лише 30.11.2025 о 19:35, тобто несвоєчасно.

ОСОБА_1 у своїх поясненнях повідомила, що несвоєчасно подала щорічні декларації за 2021 та 2022 роки, а також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) у зв`язку з тим, що після звільнення з державної служби та виходу на пенсію вважала, що обов`язок щодо подання декларацій відтерміновано до припинення або скасування воєнного стану, а про зміни до законодавства, внесені у вересні 2023 року, їй відомо не було.

Разом з тим, вказані пояснення спростовуються тим, що ОСОБА_1 11.05.2024 о 19:14 подала щорічну декларацію за 2023 рік, чим підтвердила свою обізнаність щодо обов`язку подання декларацій, функціонування Реєстру декларацій та наявність у неї реальної можливості своєчасно подати щорічні декларації та декларацію при звільненні.

За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, наявність поважних причин для несвоєчасного подання декларації не підтверджується, а фактичне несвоєчасне подання декларацій свідчить про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

З огляду на зазначене, поважних причин, які би перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати Декларації шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.

ОСОБА_1 мала можливість подати декларації шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті у будь-якому місці, однак ОСОБА_1 повідомила, що декларації подавала за місцем проживання, відтак місцем вчинення правопорушення слід вважати адресу місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищенаведене, суддя констатує, що матеріали справи містять достатньо доказів, що підтверджують те, що поважних причин пропуску строку подання декларації ОСОБА_1 не мала та їй було відомо про обов`язок подання декларацій у встановлений законом строк.

З огляду на зазначене, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вирішуючи клопотання захисника Прозорського І.О. про закриття провадження у справі, суддею враховується наступне.

З досліджених матеріалів справи та з усних пояснень ОСОБА_1 , наданих безпосередньо в судовому засіданні, суддею встановлено склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у діях ОСОБА_1 .

За приписами ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Водночас необхідно констатувати, що чинне законодавство не містить визначення поняття «дата виявлення адміністративного правопорушення» та не має чіткої вказівки, які саме дії осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, є виявленням такого адміністративного правопорушення.

За таких обставин суддя вважає за необхідне врахувати судову практику при вирішенні клопотання захисника Прозорського І.О.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17 (провадження №К/9901/4274/18) зазначив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Слід зауважити, що моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією, є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженою особою чи органом державної влади. Разом з тим, складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією, є окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією.

Виявлення порушення завжди передує складанню протоколу про адміністративне правопорушення, тобто ці процесуальні дії вчиняються неодночасно. Часовий інтервал, який розділяє вказані процесуальні дії, залежить, в першу чергу, від дій уповноважених осіб, адже складаючи протокол про адміністративне правопорушення, уповноважена особа має здійснювати фіксацію обставин певної події на основі наявних доказів.

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

З матеріалів справи вбачається, що 27.10.2025 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали НАЗК щодо несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2023 рік (в рамках цієї справи питання притягнення ОСОБА_1 за несвоєчасне подання вказаної декларації не розглядається).

03.11.2025 вказані матеріали ДСР НП України були надіслані до органу, що уповноважений складати протоколи за ст. 172-6 КУпАП – УСР в м. Києві ДСР НП України.

19.11.2025 ДСР НП України до Мінсоцполітики направлено запит в порядку ст.ст. 251, 255 КУпАП, п. 36 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», в якому запитувалися копії документів щодо проходження ОСОБА_1 державної служби та обставин її звільнення з посади.

30.11.2025 ОСОБА_1 було подано щорічні декларації за 2021, 2022 роки та декларацію «При звільненні» за січень 2023 року о 18:37, 18:58 та 19:35 відповідно.

20.12.2025 Мінсоцполітики надіслала відповідь на запит ДСР НП України, разом із додатками, а 24.12.2025 дана відповідь була передана до УСР в м. Києві ДСР НП України.

Однак, лише 06.05.2026 ОСОБА_1 була викликана до УСР в м. Києві ДСР НП України для надання пояснень.

22.06.2026 щодо ОСОБА_1 було складено адміністративні протоколи №№ 744, 745, 746 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання декларацій за 2021, 2022 роки та після звільнення відповідно.

Відповідно до ст. 47 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених п. 2-11 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону, Національне агентство забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), що дає можливість уповноваженим органам (посадовим особам) аналізувати дані, що містяться у публічній частині Реєстру, виявляти ознаки корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, та вживати відповідні заходи реагування в межах своєї компетенції.

Інших повідомлень, окрім звернення від 22.10.2025, від НАЗК до органів Національної поліції України щодо вчинення ОСОБА_1 пов`язаних із корупцією правопорушень не направлялося.

З матеріалів справи вбачається, що збирання доказів наявності у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП України, оперативними співробітниками УСР в м. Києві ДСР НП України закінчено 24.12.2025 – після отримання Управлінням відповіді Мінсоцполітики на раніше направлений запит, разом із копіями документів щодо обставин проходження ОСОБА_1 державної служби та звільнення її з державної служби.

Починаючи від 24.12.2025, співробітниками УСР в м. Києві ДСР НП України не здійснювалося збирання фактичних даних щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, оскільки всі необхідні фактичні дані разом з відомостями Єдиного державного реєстру декларацій вже були наявні у посадової особи, і за їх сукупністю нею було зроблено висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Про це свідчить той факт, що жодних матеріалів, які документували би факт вчинення правопорушення та були зібрані пізніше 24.12.2025, суду разом із протоколом про адміністративне правопорушення не надано. Отже, не пізніше ніж 24.12.2025 у уповноваженої посадової особи були наявні відомості, на підставі яких можна зробити висновок про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та оформити такий висновок у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, необхідно констатувати, що адміністративні правопорушення були виявлені не пізніше 24.12.2025.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи супровідних листів від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, судові справи за протоколами № 744, № 745, № 746 від 22.06.2026 відносно ОСОБА_1 , надійшли в провадження судді 24.06.2026.

Також суддею під час розгляду зазначеної справи враховується те, що Європейський Суду з прав людини у п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) зазначив про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Аналіз положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у поєднанні із положеннями ст. 38 КУпАП дає підстави стверджувати те, що за своєю правовою природою закриття провадження у справі із підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є фактичним звільненням від накладення стягнення, що не виключає необхідності вирішення питання про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Необхідність ухвалення рішення про винність особи вбачається також з положень ст. 280 КУпАП, відповідно до яких орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема те, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Ці обставини, які утворюють предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення, повинні знайти своє відображення в постанові.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.

Як встановлено судом, на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 4 ст. 38 КУпАП, тому відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 38, 172-6, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6Кодексу України про адміністративні правопорушення (протоколи № 744, № 745, № 746 від 22.06.2026).

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва.

Суддя Олег ПРОСКУРНЯ