Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №922/1809/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи про банкрутство, з них:

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №922/1809/24

Суддя: Жуков С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 922/1809/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Васьковський О.В.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

Представники сторін у судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 (в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області до боржника в розмірі 285 896,32 грн)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026

у справі № 922/1809/24

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд",-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд", визнано розмір грошових вимог ініціюючого кредитора ПАТ "Укрнафта" до боржника ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" в розмірі 2589487460,15 грн заборгованості, 30280,00 грн витрат зі сплати судового збору, 72000,00 грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком до 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника - ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" арбітражного керуючого Ткачука О.В.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 завершено попереднє судове засідання у справі №922/1809/24 про банкрутство ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд"; постановлено, що до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" підлягають включенню визнані судом вимоги, а саме: вимоги ініціюючого кредитора ПАТ "УКРНАФТА" в розмірі 2589487460,15 грн заборгованості, 30280,00 грн витрат зі сплати судового збору, 72000,00 грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому; вимоги СП "Каштан Петролеум ЛТД" в сумі 88029483,00 грн заборгованості та в сумі 6056,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви; додаткові грошові вимоги ПАТ "Укрнафта" в розмірі 186365494, 20 грн заборгованості та вимоги в розмірі 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору; вимоги СП "Бориславська нафтова компанія" в формі ТОВ в розмірі 15397198,44 грн заборгованості та в сумі 6056,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви, додаткові грошові вимоги ПАТ "Укрнафта" до ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" в розмірі 2000000 грн відхилено.

3. Постановою Господарського суду Харківської області від 03.03.2025 визнано ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" (код ЄДРПОУ 39207286) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича.

4. Після офіційного оприлюднення оголошення про визнання боржника банкрутом надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вх. №8783 від 08.04.2025) з грошовими вимогами до боржника - ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд", в якій заявник просив визнати кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківській області в сумі 288832,12 грн та 6056,00 грн судового збору. До заяви наданий відповідний розрахунок пені. В обґрунтування своєї заяви ГУ ДПС у Харківській області зазначає, що на дату її подачі ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" має заборгованість перед бюджетом, що підлягає заявленню як поточні кредиторські вимоги боржника у сумі 288832,12 грн. (пеня, нарахована у зв`язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів), а саме у розрізі податків:

- податок на прибуток підприємств у сумі 2935,80 грн., з яких нараховано пеню на податкові повідомлення - рішення: №0002014806 від 29.03.2017 на суму 797,62 грн., №0005984806 від 28.07.2017 на суму 753,35 грн., №0009304910 від 28.07.2017 на суму 718,13 грн., №0014294810 від 05.12.2017 на суму 666,70 грн.;

- адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 285896,32 грн: нараховано пеню на податкове повідомлення - рішення №0001023900 від 09.09.2016.

5. 06.08.2025 ліквідатор ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" арбітражний керуючий Ткачук О.В. звернувся з заявою, в якій повідомляв, що за результатами розгляду вимог ГУ ДПС у Харківській області не визнає заявлені у даній справі вимоги ГУ ДПС у Харківській області, оскільки вони заявлені поза межами строку позовної давності, встановленого статтями 257, 258 ЦК України, у зв`язку з чим просить суд відмовити у їх визнанні.

6. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.10.2025 відсторонено арбітражного керуючого Ткачука О.В. від виконання повноважень ліквідатора у справі №922/1809/24 про банкрутство ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" за його заявою та призначено ліквідатором у справі №922/1809/24 про банкрутство ТОВ "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" арбітражного керуючого Комлика І.С.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

7. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі №922/1809/24 задоволено заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вх. №8783 від 08.04.2025) частково, визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до ТОВ "Торговий дім "Прикарпаттянафтотрейд" в розмірі 2935,80 грн пені (6 черга) та в розмірі 6056,00 грн судового збору (1 черга), відхилено грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до ТОВ "Торговий дім "Прикарпаттянафтотрейд" в розмірі 285896,32 грн пені, зобов`язано ліквідатора внести відомості щодо визнаних вимог Головного управління Державної податкової служби у Харківській області до реєстру вимог кредиторів.

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі №922/1809/24 залишено без змін.

9. Суди виходили з того, що у розрахунку суми кредиторських вимог, наданого ГУ ДПС у Харківській області, зазначено граничний термін сплати податкового зобов`язання за податковим повідомленням - рішенням від 09.09.2016 №0001023900 на суму грошового зобов`язання 365400 грн до 16.10.2016; а нарахування пені у розмірі 285896,32 грн на це зобов`язання здійснюється за період з 14.04.2017 по 16.09.2024.

При розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним.

ГУ ДПС у Харківській області звернулося до суду 07.04.2025 з грошовими вимогами, що, зокрема, складаються з пені у розмірі 285896,32 грн, нарахованої за період з 14.04.2017 по 16.09.2024 за несплату штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0001023900 від 09.09.2016, граничний термін сплати яких 16.10.2016, тому відповідно до положення пункту 101.1 статті 101 ПК України, такі вимоги підлягають відхиленню.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

10. Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення, у відповідній частині, залишити без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. 12.05.2026 до Верховного Суду від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 (в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області до боржника в розмірі 285 896,32 грн) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі №922/1809/24 та направити справу до Господарського суду Харківської області.

11.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що підставами подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 та ухвали Господарського суду Харківської області від 17.11.2025, є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права а саме статті 102, 129 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи щодо визнання/невизнання пені. Вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми матеріального права, які регулюють перебіг строків позовної давності щодо стягнення податкового боргу та грошових зобов`язань (зокрема статтю 102 Податкового кодексу України), без врахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного суду від 25.07.2023 у справі № 922/5230/21, від 02.08.2023 у справі № 922/5229/21.

У зазначених постановах у подібних правовідносинах Верховний суд сформулював сталу правову позицію щодо обчислення та перебігу строку позовної давності за вимогами контролюючих органів до боржників, дійшовши висновку, що:

- строки давності, передбачені статтею 102 Податкового кодексу, не є безперервними у періоди дії загальнодержавних обмежувальних заходів;

- на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та пункту 102.9 статті 102 ПК перебіг строків давності зупинявся (продовжувався) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), а також на період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

Скаржник зазначає, що всупереч, вищевказаній правовій позиції Верховного суду, Господарський суд Харківської області та Східний апеляційний господарський суду в оскаржуваних рішеннях у справі № 922/1809/24 застосували загальні положення статті 102 ПК України ізольовано, повністю проігнорувавши імперативні норми "Перехідних положень" ПК України щодо зупинення строків на час карантину та воєнного стану.

Провадження у Верховному Суді

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1809/24 визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В.- головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2026.

13. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 (в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області до боржника в розмірі 285 896,32 грн) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі №922/1809/24 та призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області у справі №922/1809/24 на 08 липня 2026 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1809/24 визначено колегію суддів у складі: Жуков С.В.- головуючий, Васьковський О.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2026.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

16. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

17. Предметом судового розгляду у цій справі є правомірність відхилення судами попередніх інстанцій грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області в сумі 285896,32 грн.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні вимоги виникли у зв`язку з винесенням податкового повідомлення - рішення від 09.09.2016 №0001023900.

19. У розрахунку суми кредиторських вимог, наданого ГУ ДПС у Харківській області, зазначено граничний термін сплати податкового зобов`язання за податковим повідомленням - рішенням від 09.09.2016 №0001023900 на суму грошового зобов`язання 365400 грн до 16.10.2016; а нарахування пені у розмірі 285896,32 грн на це зобов`язання здійснюється за період з 14.04.2017 по 16.09.2024.

20. Крім того, встановлено, що органом державної податкової служби взагалі не заявлено грошові вимоги за самим податковим повідомленням-рішенням №0001023900 від 09.09.2016 (штрафні (фінансові) санкції в сумі 365400грн), на які було нараховано спірну пеню у розмірі 285896,32 грн.

21. Так, відповідно до п.101.1 ст.101 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (далі - ПКУ), списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

22. У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абз. 3 п.59.1 ст.59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

23. За визначенням, наведеним у ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

24. Поняття кредитора у справі про банкрутство розкрито у ст. 1 КУзПБ, згідно з якою кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

25. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.

26. Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

27. При розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 №910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, від 27.07.2021 у справі №911/388/20).

28. З урахуванням того, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області звернулося до суду 07.04.2025 з грошовими вимогами, що, зокрема, складаються з пені у розмірі 285896,32 грн, нарахованої за період з 14.04.2017 по 16.09.2024 за несплату штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0001023900 від 09.09.2016, граничний термін сплати яких 16.10.2016, тому, на підставі вищевикладеного та відповідно до положення пункту 101.1 статті 101 ПК України, такі вимоги підлягають відхиленню.

29. Вказане свідчить про те, що при постановлені ухвали Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 (в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області до боржника в розмірі 285 896,32 грн) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі № 922/1809/24 було правильно застосовано положення ст. ст. 45, 46, 47 КУзПБ.

30. Стосовно доводів касаційної скарги ГУ ДПС у Харківській області щодо зупинення перебігу строків давності, встановлених ст. 102 ПК України, колегія суддів зазначає таке.

31. Як встановлено судом апеляційної інстанції, перебіг строків, визначених податковим та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі й щодо строків здійснення заходів з погашення податкового боргу) зупинявся:

- з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків;

- з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків;

- з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених Податкового кодексу України.

32. В контексті наведених доводів слід зазначити, що останні були предметом оцінки у суді другої інстанцій, який ці доводи правильно відхилив, пославшись на те, що у справі, що розглядається, не підлягають врахуванню вказані зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими зупиняється перебіг строків давності, передбачених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, п. п. 102.3.5 п. 102.3, п. 102.9 статті 102 цього Кодексу, оскільки ці зміни були внесенні вже після спливу 1095-денного строку у цій справі щодо податкових зобов`язань боржника за вказаним податковим повідомленням-рішенням. (Див. постанови Верховного Суду від 21.05. 2024 у справі № 908/1957/21, від 09.07.2024 у справі № 904/2730/23)

33. Наведене спростовує доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

34. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

35. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Відповідно до положень ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

37. З урахуванням тих обставин, що при постановлені ухвали Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 (в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області до боржника в розмірі 285 896,32 грн) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі № 922/1809/24 було правильно застосовано положення ст. ст. 45, 46, 47 КУзПБ, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.

Розподіл судових витрат

38. З огляду на висновок про залишення без змін оскаржуваних судових рішень, відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 (в частині відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області до боржника в розмірі 285 896,32 грн) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі № 922/1809/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

О.В. Васьковський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua