Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №912/1708/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 912/1708/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобальт Енерджі»

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2025 (суддя Тимошевська В. В.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 (Чус О. В. - головуючий, судді Кощеєв І. М., Іванов О. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобальт Енерджі»

до Голованівського ліцею ім. Т. Г. Шевченка Голованівської селищної ради

про визнання додаткової угоди укладеною,

(у судове засідання з`явилися представники: позивача - Васюк М. М., відповідача - Костенко О. М., Циб С. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кобальт Енерджі» (далі - ТОВ «Кобальт Енерджі», позивач) звернулося з позовною заявою з вимогами до Голованівського ліцею ім. Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради (далі - Голованівський ліцей, відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору №132 від 09.04.2025, укладеного між ТОВ «Кобальт Енерджі» та Голованівським ліцеєм, у редакції, викладеній в позовній заяві, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування підстав позову позивач вказав на те, що Голованівський ліцей був позбавлений можливості виконувати умови договору щодо оплати вартості товару, що є підставою для внесення змін до договору в частині продовження строків поставки відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, за результатами публічної закупівлі між ТОВ «Кобальт Енерджі» (Постачальник) та Голованівським ліцеєм імені Т.Г. Шевченка Голованівської селищної ради (Замовник) укладено Договір від 09.04.2025 № 132 (далі - Договір), предметом якого є постачання у 2025 році вугілля кам`яного (товар) в асортименті та за ціною, яка зазначена у специфікації (а.с. 12- 17).

Згідно з Договором, погоджено, зокрема, таке:

- кількість товару 228 тон на загальну суму 1 439 136,00 грн (пункти 2.2.1., 3.1. Договору, специфікація);

- оплата за товар протягом 10 робочих днів з дати підписання видаткової накладної на відповідний товар; вид розрахунку - безготівковий (п. 4.1. Договору);

- строк (термін) поставки товару: до 31.05.2025 року, згідно письмових заявок Замовника (п. 5.1. Договору);

- місце поставки Товару: 26500, Кіровоградська область, Голованівський район, за адресою Замовника та підпорядкованих закладів (п. 5.2. Договору);

- постачальник здійснює поставку (передачу) товару партіями або одноразово протягом строку дії договору; поставка кожної окремої партії повинна здійснюватися впродовж 5 (п`яти) днів з дати одержання від замовника письмової (або через e-mail) заявки в асортименті та обсязі, зазначеному у заявці (п. 5.3. Договору);

- договір про закупівлю набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025 року, проте в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих за даним Договором зобов`язань (п. 9.1. Договору).

У пункті 13.1. Договору сторони погодили підстави та порядок внесення змін до Договору.

Наведеним пунктом та його підпунктами передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідно до товарно-транспортної та видаткової накладної від 29.04.2025 позивач поставив Голованівському ліцею 6 тон вугілля за Договором на суму 37 872,00 грн.

16.05.2025 відповідач оплатив вартість вказаного товару згідно з платіжною інструкцією №14/05/2025 № 292.

22.05.2025 ТОВ «Кобальт Енерджі» звернувся до Голованівського ліцею з листом, в якому просив повідомити про наявність чи відсутність фінансування на оплату за Договором для належного планування виконання договірних зобов`язань (а.с. 21).

У відповідь на зазначене звернення відповідач в листі від 23.05.2025 повідомив, що помісячний розпис асигнувань органами Казначейства встановлений на період липень-вересень поточного року. Тобто фактична можливість здійснення платежів за договором виникне лише з липня 2025 року (а.с. 22).

У вказаному листі Голованівський ліцей також повідомив про відсутність підстав для оплати у зв`язку з фактичною відсутністю поставки у необхідному обсязі та просив забезпечити належне виконання умов договору, у тому числі дотримання строків поставки відповідно до тендерної документації.

26.05.2025 позивач направив відповідачу лист з проханням погодити продовження термінів поставки товару до 30.09.2025, враховуючи можливість оплати товару і помісячних асигнувань органами Казначейства (а.с. 28).

31.05.2025 позивач знову направив відповідачу лист з проханням погодити продовження термінів поставки товару до 30.09.2025 (а.с. 29).

Також відповідачу направлено проєкт додаткової угоди № 1 від 31.05.2025 про продовження терміну поставки (а.с. 30).

У відповідь на зазначені звернення Голованівський ліцей вказав про порушення ТОВ «Кобальт Енерджі» умов договору щодо поставки товару згідно поданої заявки та повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку з 26.06.2025 відповідно до п. 11.8. договору (а.с. 31).

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2025 у справі № 912/1708/25, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026, у позові відмовлено.

Судові рішення аргументовані тим, що позивач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи з відповідачем договір (укладений за результатами публічної закупівлі), усвідомлював, що кінцевою датою поставки товару є дата, визначена у п.5 Договору, з огляду на що повинна була розумно оцінити цю обставину, з урахуванням можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки та порядком фінансування закладів освіти, що утримуються за рахунок бюджетних коштів. Тобто позивач, підписавши Договір, погодив усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати поставки товару.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, не вбачається підстав для внесення змін до Договору в частині продовження строку поставки, як то передбачено положеннями пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Стосовно посилань позивача на прострочення оплати товару, який було поставлено 29.04.2025, то прострочення склало два робочі дні, оскільки кінцевий строк розрахунку 13.05.2025, сплачено 16.05.2025.

З урахуванням приписів частини п`ятої статті 692 Цивільного кодексу України, позивач має право зупинити передання іншого товару, однак лише в межах строку прострочення оплати. Сам факт незначного прострочення оплати товару не підтверджує затримку фінансування замовника, як законодавчо визначену підставу для зміни строку поставки. Саме позивач при зверненні до суду з вимогами про внесення змін до Договору в частині продовження строку поставки насамперед повинен довести факт наявності передбачених чинним законодавством підстав для його зміни.

Стосовно доводів позивача щодо заявки на поставку товару, оформленої неналежним чином, яка не має жодних юридичних наслідків, і направлена саме для погодження, а не виконання, зазначено, що відповідно до п. 5.1. Договору строк (термін) поставки товару до 31.05.2025, згідно з письмовими заявками Замовника. За пунктом 5.3. Договору, поставка кожної окремої партії повинна здійснюватися впродовж 5 днів з дати одержання від замовника письмової (або через e-mail) заявки в асортименті та обсязі, зазначеному у заявці.

Надавши оцінку матеріалам справи, суди встановили, що Голованівський ліцей направив 15.04.2025 на електронну пошту ТОВ «Кобальт Енерджі» лист щодо поставки товару, який відповідач кваліфікує як заявку згідно з Договором. Зазначений вище лист (заявка) не містить підпису та за змістом електронного листування заявка направлена на погодження. У той же час, умови Договору не передбачають обов`язковість попереднього погодження заявки на поставку товару.

При цьому, заперечуючи отримання заявки для виконання, ТОВ «Кобальт Енерджі» поставило партію товару. У той же час, матеріали справи не містять доказів попереднього погодження такої поставки, тоді як відповідач згідно з матеріалами справи вважає дану поставку як прийняття заявки від 15.04.2025 до виконання.

Таким чином суди встановивши ознаки недобросовісної поведінки позивача та з огляду на відсутність підтвердження об`єктивних обставин, що могли б спричинити продовження строку поставки товару за договором, дійшли висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. ТОВ «Кобальт Енерджі» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та позовні вимоги задовольнити, а судові витрати покласти на відповідача.

Підставами касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

4.2. Скаржник зазначає, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2024 у справі № 907/811/21 та від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 щодо застосування частин другої, четвертої статті 652 Цивільного кодексу України та статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» стосовно можливості зміни істотних умов договору за рішенням суду у разі зміни істотних обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору. Також позивач посилається на постанову Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 916/3577/21.

На думку скаржника, у спірних правовідносинах існують усі умови для внесення змін до Договору, а саме: на момент укладання Договору у Відповідача було наявне фінансове забезпечення для оплати товару; відповідно до ст. 23, 48 Бюджетного кодексу України, Замовник може здійснювати оплату за Договором лише в межах бюджетних асигнувань, які наразі відсутні, а відтак Відповідач позбавлений можливості здійснювати оплату товару; поставка товару без оплати, позбавить Продавця того, на що він розраховував при укладенні Договору, тобто своєчасне отримання грошових коштів; зміна обставин не залежить від Позивача, оскільки за поставку товару кошти сплачує Відповідач. Неналежне фінансування, яке виникло після укладання Договору є виною останнього, а не ТОВ «Кобальт Енерджі».

Крім того, розірвання Договору буде суперечити суспільним інтересам, оскільки предметом Договору є постачання вугілля у заклади освіти, яке використовується в опалювальний сезон.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідач у своїх листах чітко вказував на те, що в останнього відсутня можливість оплати товару, тобто у разі поставки останній не був би оплачений, а відтак твердження судів про те, що чинне бюджетне законодавство передбачає можливість зміни (перерозподілу) бюджетних асигнувань, жодним чином не впливає на спірні правовідносини.

Станом на 23.05.2025, тобто до закінчення строку поставки (31.05.2024 п. 5.1. Договору), Голованівський ліцей був позбавлений можливості виконувати умови Договору у зв`язку з чим порушив істотні умови Договору.

Суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили докази, які мають значення для справи, а саме: Лист Голованівського ліцею від 23.05.2025 № 01-28/127; Заявка Голованівського ліцею; Витяг з електронної пошти Голованівського ліцею; Договір від 09.04.2025 № 132.

Зазначені докази, на думку позивача, підтверджують те, що у відповідача була відсутня можливість оплатити товар, заявка направлялась саме на погодження, а не для виконання та не містила необхідних реквізитів, а договір діє до повного виконання Сторонами взятих за даним Договором зобов`язань.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені судові рішення.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Спір у вказаній справі виник щодо наявності/відсутності підстав для внесення змін до договору в частині продовження строків поставки

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України «Про публічні закупівлі», норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Так, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (див. постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Зазначений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 907/811/21, від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 (на які посилається скаржник).

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Таким чином, зміна договору за рішенням суду у зв`язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність всіх цих чотирьох умов.

Підставою для зміни істотних умов договору, можуть бути лише обставини, що виникли після його підписання та впливають на виконання зобов`язання сторін за договором, а не обставини, які спричинили порушення строків підписання договору чи зволікання з його підписанням, зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 916/3577/21, якою обґрунтована касаційна скарга.

5.4. Як установили суди попередніх інстанцій, позивач як на підставу для внесення змін до Договору вказує на те, що Голованівський ліцей станом на 23.05.2025 (відповідно до листа відповідача від 23.05.2025) був позбавлений можливості виконувати умови Договору, виходячи з помісячного розпису асигнувань органами Казначейства, та фактичної можливості здійснення платежів за договором лише з липня 2025 року.

На підставі оцінки зазначеного листа, суди вказали на те, що згідно з умовами договору обов`язки з розрахунку виникають після належного виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки товару. Також відповідачем було вказано про відсутність підстав для оплати у зв`язку з фактичною відсутністю поставки, необхідність забезпечити належне виконання умов договору, у тому числі дотримання строків поставки.

Також враховано те, що в листі від 23.05.2025 відповідачем було повідомлено, що очікувана вартість закупівлі була розрахована в межах коштів, передбачених в кошторисі. Суди вказали, що відповідач законодавчо не позбавлений можливості вирішувати питання щодо перерозподілу коштів, розмір яких відповідатиме сумі фактичної поставки товару.

З аналізу обставин справи, зокрема, листа Голованівського ліцею від 23.05.2025, суди дійшли висновку, що станом на 23.05.2025 підстави для оплати були відсутні, у зв`язку з відсутністю поставки товару.

Тобто, дослідивши зміст листа та особливості договірних відносин між сторонами, суди дійшли висновку, що вказаний лист відповідача (замовника) не може вважатися документальним підтвердженням затримки фінансування витрат відповідача (замовника).

Верховний Суд зауважує, що суди надали оцінку спірному листу саме у розрізі виникнення можливих підстав для внесення змін до договору і з огляду на їх відсутність правильно зазначили про відсутність обставин, які б зумовлювали задоволення позову.

Аналогічним чином суди досліджували докази у контексті прострочення оплати товару, який було поставлено 29.04.2025, і вказали на те, що прострочення склало всього два робочі дні.

Додатково колегія суддів зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій дослідивши доводи позивача щодо надіслання заявки та здійснення поставки товару, дійшли висновку, що умови Договору не передбачають обов`язковість попереднього погодження заявки на поставку товару. При цьому, заперечуючи отримання заявки для виконання, ТОВ «Кобальт Енерджі» поставило партію товару. В той же час, матеріали справи не містять доказів попереднього погодження такої поставки, тоді як відповідач, згідно з матеріалами справи, вважає дану поставку як прийняття заявки від 15.04.2025 до виконання.

З наведеного слідує, що суди першої та апеляційної інстанцій у справі № 912/1708/25 дослідили спірні правовідносини, вказали на обставини щодо виконання договору, як і оцінили докази щодо надіслання заявок та здійснення поставки.

Водночас, колегія суддів вважає, що у межах підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник не довів обставин неврахування судами зазначених вище висновків Верховного Суду. Зміст оскаржених судових рішень навпаки вказує на врахування особливостей застосування приписів статей 651, 652 ЦК України. Суди в межах наданих до матеріалів справи доказів не встановили обставин, які зумовлюють можливість внесення змін до спірного договору і такий висновок скаржник не спростував.

Отже, у цьому випадку позивач не довів наявність обставин, які впливають на виконання зобов`язання сторін за договором у поєднанні із належними, документально-підтвердженими та об`єктивними підставами, які зумовлюють необхідність внесення змін до договору щодо строку виконання зобов`язань.

5.5. Крім того, скаржник у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення, належним чином не дослідили докази у справі.

Колегія суддів вважає, що такі доводи скаржника фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлення інших, ніж встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами, обставин справи та ухвалення іншого рішення по суті заявлених позовних вимог.

Однак, суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Про це зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19.

Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі №916/1004/18).

Відповідно, доводи скаржника спрямовані на спонукання до переоцінки вже досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій доказів відхиляються Верховним Судом.

Зважаючи на викладене, оскільки доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права не знайшли підтвердження в межах підстави касаційного оскарження, колегія суддів не убачає підстав для скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2025 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі № 912/1708/25.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кобальт Енерджі» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі № 912/1708/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ