Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №44/639-б (910/15659/24) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року

м. Київ

cправа № 44/639-б (910/15659/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.А.

учасники справи:

позивач - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком" арбітражна керуюча Курочкіна Оксана Олегівна - особисто,

відповідач - ОСОБА_1

представник відповідача - Федосін А.В., адвокат за ордером, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua) касаційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 15.10.2025

у складі судді: Чеберяка П.П.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 15.04.2026

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Сотнікова С.В.,

Остапенка О.М.,

у справі за заявою (позовом)

ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком" арбітражного керуючого Курочкіної Оксани Олегівни

до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс",

Акціонерного товариства "Закритий недиверсіфікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Клевер Капітал",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Фінанс Груп",

Товариств з обмеженою відповідальністю "Буйфіш Холдінгс",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоретта Агро",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агф-Аква",

Адвокатське об`єднання "Ай Ем Джі Партнерс",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініст АМ",

Публічного акціонерного товариства "Автотранссервіс",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альстоніа Бак Холдінгс,

про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

в межах справи № 44/639-б за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 44/639-б за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Телеком" (далі - ТОВ "Бізнес Телеком", боржник) про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, відкритої постановою Господарського суду м. Києва від 27.04.2010.

2. 18.12.2024 до Господарського суду міста Києва звернулася ліквідатор ТОВ "Бізнес Телеком" арбітражна керуюча Курочкіна Оксана Олегівна (далі - АК Курочкіна О.О., ліквідатор) з заявою до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_12 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ) про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

3. Також, разом з вказаною заявою ліквідатором ТОВ "Бізнес Телеком" АК Курочкіною О.О було подано заяву про забезпечення позову.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 заяву ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" АК Курочкіної О.О. про забезпечення позову задоволено частково та до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 44/639-б (910/15659/24) за заявою ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в розмірі 77 579 290,59 грн через доведення його до банкрутства наступних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , шляхом солідарного стягнення з них наведеної суми коштів, вжито заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в розмірі 77 579 290,59 грн на належне ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 на праві власності усе нерухоме майно;

- накладення арешту у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в розмірі 77 579 290,59 грн на: частку у розмірі 90% від статутного капіталу ТОВ "Лоретта Агро"; частку у розмірі 100% від статутного капіталу ТОВ "АГФ-АКВА"; частку у розмірі 94,95% від статутного капіталу АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС"; частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Фініст АМ" (ідентифікаційний код 40250841);

- накладення арешту у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" в розмірі 77 579 290,59 грн на ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ" майно;

- встановлення заборони ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ" приймати рішення про збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, рішення про припинення діяльності товариства та подавати відповідні форми для проведення державної реєстрації;

- встановлення заборони ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ" проводити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах підприємства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу;

- встановлення заборони державним реєстраторам, а також нотаріусам, та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" здійснення реєстраційних дій щодо реєстрації зменшення чи збільшення статутних капіталів, зміну учасників, рішень про припинення ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС", ТОВ "Фініст АМ", крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 частково задоволено апеляційні скарги ТОВ "Лоретта Агро", ТОВ "АГФ-АКВА", ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 та змінено резолютивну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 шляхом доповнення її: підпункту 4.1. резолютивної частини після слів і цифр "(ідентифікаційний код 37856886)" словами "що належить ОСОБА_2 ."; підпунктів 5.1. та 5.2. резолютивної частини після слова "майно" словами "крім того, що швидко псується.".

6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2025 касаційні провадження на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 закрито.

7. 03.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" АК Курочкіної О.О. про скасування заходів забезпечення позову та про вжиття заходів забезпечення позову.

8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2025 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" АК Курочкіної О.О. про залучення до участі у справі співвідповідачів, залучено до участі у справі № 44/639-б (910/15659/24) в якості співвідповідачів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс", АТ "Закритий недиверсіфікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Клевер Капітал", ТОВ "Імідж Фінанс Груп", ТОВ "Буйфіш Холдінгс; та відкладено підготовче засідання на 15.10.2025.

Короткий зміст ухвали місцевого суду

9. Ухвалою від 15.10.2025 Господарського суду міста Києва задоволено заяву ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" АК Курочкіної О.О. про забезпечення позову;

до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 44/639-б (910/15659/24) за заявою ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в розмірі 77 579 290,59 грн через доведення його до банкрутства, вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- належне ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України у місті Києві 16.07.2004, остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на праві власності усе нерухоме майно;

- належне ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Печерським РУГУМВС України в м. Києві, 14.05.1996, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на праві власності усе нерухоме майно;

- належне ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Старокиївським РУГУ МВС України в м. Києві 07.06.1996, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на праві власності усе нерухоме майно;

- належне ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 31.10.2000) на праві власності усе нерухоме майно;

- належне ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Первомайським МВ УМВС України в м. Миколаївській області 05.08.2004, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на праві власності усе нерухоме майно;

- належне ОСОБА_11 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , паспорт серії НОМЕР_11 виданий 27.12.2001 Оболонським РУГУ МВС України в м. Києві, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) на праві власності усе нерухоме майно;

- належне ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" (код ЄДРПОУ 38323522; 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2, літ. А) майно (в т.ч. майнові права на об`єкти житлової нерухомості в будинку за адресою: АДРЕСА_6 );

- належне АТ "Закритий недиверсіфікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Клевер Капітал" (код ЄДРПОУ 42964864; 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 20 Б) майно (в т.ч. майнові права на об`єкти житлової нерухомості в будинку за адресою: АДРЕСА_6 );

- належне ТОВ "Імідж Фінанс Груп" (код ЄДРПОУ 38179922; 04201, м. Київ, вул. Кондратюка, 1) майно (в т.ч. майнові права на об`єкти житлової нерухомості в будинку за адресою: АДРЕСА_6 );

- належне ТОВ "Буйфіш Холдінгс" (код ЄДРПОУ 34762558; 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе (М.Бойчука), 17) майно (в т.ч. майнові права на об`єкти житлової нерухомості в будинку за адресою: АДРЕСА_6 ).

Клопотання ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" АК Курочкіної О.О. про скасування заходів забезпечення позову задовольнив;

скасував вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №44/639-б (910/15659/24) заходи забезпечення позову, крім накладеного арешту у межах вимог заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника ТОВ "Бізнес Телеком" на сумі 77 579 290,59 грн на належне ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт: НОМЕР_12 , виданий Ватутінським РУГУМВС України в місті Києві 05.10.1995; місце реєстрації: АДРЕСА_7 ) на праві власності усе нерухоме майно;

Клопотання ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" АК Курочкіної О.О. про витребування доказів задовольнив;

витребував наступну інформацію та документи:

у Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 44116011):

- інформацію щодо переліку осіб, які станом на 2008-2009 роки працювали в АТВТ "Автотранссервіс" (код ЄДРПОУ 04012514);

- інформацію щодо переліку осіб, які станом на 2009-2012 роки, працювали в ТОВ "Буйфіш Холдінгс" (код ЄДРПОУ 34762558);

у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368):

- відомості щодо одержаних доходів за період 2007 - 2012 роки ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Печерським РУГУМВС України в м. Києві, 14.05.1996, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ); ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Старокиївським РУГУ МВС України в м. Києві 07.06.1996, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ); ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_7 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в м. Києві 31.10.2000); ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Первомайським МВ УМВС України в м. Миколаївській області 05.08.2004, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_4 );

- відомості щодо одержаних доходів за період 2007-2024 роки ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України у місті Києві 16.07.2004, остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );

у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 21 (в літ. "А"), прим. з № 1 - № 8 (гр. прим. №№ 45, 47 в літ. "А"); свідоцтво №5348):

- належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу, посвідчені 17.12.2024 за реєстровими №№ 2957, 2956, 2955, на підставі яких було внесено записи про право власності ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на об`єкти нерухомого майна за реєстраційними номерами: 2559844280000, 2558802680000, 2558802580000, та всіх наданих для їх посвідчення документів;

- належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу, посвідченого 17.12.2024 за реєстровим №2954, на підставі якого було внесено запис про право власності ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_13 ) на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером: 2559855480000, та всіх наданих для його посвідчення документів;

- належним чином засвідчені копії договору купівлі-продажу, посвідченого 17.12.2024 за реєстровим №2953, на підставі якого було внесено запис про право власності ОСОБА_14 (ідентифікаційний номер НОМЕР_14 ) на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером: 2558802780000, та всіх наданих для його посвідчення документів.

встановив Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві, Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Дубенко Карині Євгеніївні строк для надання витребуваних документів суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та попередити про те, що відповідно до частини восьмої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд вправі застосувати заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

10. Місцевий господарський суд обґрунтував ухвалу тим, що:

- в цьому випадку предметом ініційованого ліквідатором судового провадження є покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника з підстав того, що саме за наслідками їх протиправних та недобросовісних тій як посадових осіб / представників ТОВ "Бізнес Телеком" і АТВТ "Автотранссервіс" було обезцінено належні боржнику акції в статутному капіталі АТВТ "Автотранссервіс" шляхом виведення майна із власності останнього;

- доданими позивачем доказами підтверджується, що ТОВ "Бізнес Телеком" мало у своїй власності актив у вигляді пакету акцій АТВТ "Автотранссервіс" у розмірі 90,3987% від статутного капіталу останнього, переважна частина яких становила предмет забезпечення вимог одного із кредиторів і їх вартість на момент передачі в заставу визначалась у розмірі 75 712 000,00 грн (14 992 475,25 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на 18.01.2008), однак, за наслідками реалізації в рамках ліквідаційної процедури такого пакету акцій їх було продано всього за 1 010 000,00 грн (близько 25 000 доларів США згідно курсу НБУ на момент продажу);

- за наслідками розгляду спору у цій справі (у випадку задоволення заявлених вимог) на відповідачів (як вказує ліквідатор - осіб, які ініціювали, реалізували та набули вигоди зі схеми по виведенню майна із власності ПАТ "Автотранссервіс", чим унеможливили наразі задоволення вимог кредиторів) може бути покладено обов`язок із сплати на користь ТОВ "Бізнес Телеком" коштів у розмірі 77 579 290,59 грн;

- твердження ліквідатора про недобросовісність та протиправність дій відповідачів щодо обезцінювання належного боржнику активу у вигляді акцій АТВТ "Автотранссервіс" за рахунок виведення майна останнього без належної грошової компенсації, а також зменшення вартості акцій в 600 разів з моменту їх набуття та використання боржником в якості забезпечення своїх зобов`язань з повернення кредиту в 2008 році (за вартістю близько 15 млн. доларів США) по день їх продажу в рамках ліквідаційної процедури в 2024 році (за вартістю близько 25 000 доларів США), дають підстави для обґрунтованих сумнівів щодо незмінності фінансово-майнового становища відповідачів за час вирішення даного спору;

- заслуговують на увагу також посилання ліквідатора щодо набуття окремими з відповідачів (співвідповідачів) (зокрема, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 через належні йому як бенефіціару юридичні особи) майнових активів за наслідками виведення та подальшого розпорядження майном АТВТ "Автотранссервіс" шляхом зведення на їх місці багатоквартирного будинку, що підтверджується доданими ним інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та іншими документами;

- у суду відсутні підтверджуючі документи щодо обсягу та вартості відповідного майна (квартир у зведеному на місці належного АТВТ "Автотранссервіс" майна будинку, які перебувають у власності залучених співвідповідачів), а тому доцільним є накладення арешт на все майно з обмеженням суму заявленої позовної вимоги. Відтак, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування обставин можливості вчинення відповідачами дій, які у випадку задоволення вимог ліквідатора нівелюють мету звернення з ним, адже унеможливлять задоволення вимог кредиторів за рахунок покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб в силу відсутності у них необхідного обсягу коштів та майна для цього;

- відповідний арешт є тимчасовими, обмежений сумою вимог та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання як особистій діяльності відповідачів - фізичних осіб, так і господарській діяльності відповідачів - юридичних осіб. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірному нівелюванню можливості досягнення виконання судового рішення (у випадку задоволення позову), забезпечуючи збалансованість інтересів учасників при цьому;

- питання вжиття заходів зустрічного забезпечення позову судом не вирішується з огляду на позицію заявника щодо відсутності підстав для цього, відсутності пропозицій інших учасників з цього приводу та в цілому з огляду на специфіку розгляду даного спору межах справи про банкрутство в процедурі ліквідації банкрута, яке очевидно під час розгляду заяви про субсидіарну відповідальність не має активів, які б могли становити предмет зустрічного забезпечення;

- враховуючи доводи ліквідатора, обставини перебігу спірних правовідносин та приписи статті 145 ГПК України суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора ТОВ "Бізнес Телеком" та скасування вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 у справі №44/639-б (910/15659/24) заходів забезпечення позову, крім накладеного арешту на належне ОСОБА_3 майно.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;

ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 у справі № 44/639-б (910/15659/24) про забезпечення позову (в частині накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно) залишено без змін.

12. Апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції правомірно погодився з доводами ліквідатора про те, що існує обґрунтована необхідність в забезпеченні можливості виконання судового рішення про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб (у випадку задоволення позову) в першу чергу за рахунок майна, яке б не могло бути отриманим у випадку відповідності їх дій закону, в тому числі принципу добросовісності. Крім того, суд першої інстанції вірно відзначив, що існування таких заходів надасть реальну можливість поновлення порушених прав за захистом яких ліквідатор звернувся до суду у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є задоволення вимог кредиторів за рахунок осіб, які своїми протиправними діями унеможливили досягнення цього за рахунок активів банкрута та отримала істотну вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності їх дій закону, в тому числі принципу добросовісності.

13. Водночас, посилання скаржника на відсутність належного обґрунтування заяви про забезпечення позову та доказів необхідності накладення арешту апеляційний суд визнав безпідставними, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи відповідне питання, надав детальну оцінку характеру спору, розміру заявлених вимог, а також ризикам невиконання можливого судового рішення, що прямо відповідає критеріям, визначеним процесуальним законом та усталеній судовій практиці.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

14. ОСОБА_1 12.05.2026, засобами електронного зв`язку, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 (в частині накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №44/639-б (910/15659/24).

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №44/639-б (910/15659/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026.

16. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , датою проведення судового засідання визначено 23.06.2026.

17. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2026 задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Федосіна А.В. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18. Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2026 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 44/639-б (910/15659/24) на 07.07.2026, 12:00.

19. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

20. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №44/639-б (910/15659/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Картере В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026.

21. В судовому засіданні 07.07.2026 учасники справи (відповідно до протоколу судового засідання) надали свої пояснення та заперечення щодо доводів та вимог касаційної скарги.

22. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

23. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 07.07.2026 та безпосередньо в цей день від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 07.07.2026. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

24. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 12.01.2026 № 40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 № 4857-IX), Верховний Суд розглядає справу № 44/639-б (910/15659/24) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ СКАРЖНИКА

(ОСОБА_2.)

25. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, заявник зазначив, що;

- не отримував жодної вигоди від нібито виведення майна із власності АТВТ "Автотранссервіс" чи боржника у цій справі, а ліквідатором у цій справі не було зазначено та не було доведено, яку ж саме вигоду отримав безпосередньо ОСОБА_1 та чи отримав взагалі. Більше того, сам же ліквідатор вказав, що таку вигоду отримали інші особи, а не ОСОБА_1 , а відтак наведені судами фактичні обставини не відповідають дійсності, хоча згідно оскаржуваної постанови перевірялись судом апеляційної інстанції;

- суди не встановили, а ліквідатор не довів: які саме управлінські рішення ОСОБА_1 приймав як директор ТОВ "Буйфіш Холдінгс", що безпосередньо стосувалися виведення активів ПАТ "Автотранссервіс"; яким чином рішення керівника компанії-набувача (а не продавця) призвели або сприяли обезцінюванню активів боржника, адже рішення про продаж майна за заниженою ціною приймалося ПАТ "Автотранссервіс", а не ТОВ "Буйфіш Холдінгс"; чи мав ОСОБА_1 взагалі повноваження прийняти рішення про купівлю майна від імені ТОВ "Буйфіш Холдінгс", чи таке рішення приймалося власниками компанії;

- ОСОБА_1 не надав погодження щодо укладання боржником або АТВТ "Автотранссервіс" жодних правочинів, а діяв добросовісно і розумно у якості посадової особи, директора ТОВ "Буйфіш Холдінгс", та в інтересах цієї юридичної особи, директором якої він був, з метою отримання нею прибутку, що не може мати наслідком покладання на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у цій справі. Крім того, укладаючи відповідні договори, ОСОБА_1 діяв у межах зобов`язань та повноважень, які були йому надані загальними зборами учасників Товариства (протокол № 17/09-2009 від 17.09.2009), про що також вказано в заяві ліквідатора;

- ініціатором укладання такого договору зі сторони ТОВ "Буйфіш Холдінгс", був не ОСОБА_1 , а учасник ТОВ "Буйфіш Холдінгс", який прийняв рішення про укладання такого договору, а скаржник лише уклав договір як уповноважений представник ТОВ "Буйфіш Холдінгс" і виключно в рамках рішення, що було прийнято на загальних зборах учасників Товариства. Додатково слід зазначити, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким до ТОВ "Буйфіш Холдінгс" перейшло право власності на об`єкт іпотеки і відповідно право на земельну ділянку під цими об`єктами, був підписаний не ОСОБА_1 , а іншою особою;

- ліквідатор не довів та не надав доказів, що ОСОБА_1 знав про те, що між ТОВ "Буйфіш Холдінгс" та ТОВ "Альстіона Бак Холінгс" в подальшому буде укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ТОВ "Буйфіш Холдінгс" набуде відповідні речові права на нерухоме майно;

- суди попередніх інстанцій порушили вимоги статей 136, 140 ГПК України та не враховували правові висновки Верховного Суду щодо їх застосування (постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 02.04.2019 у справі № 918/702/18, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20, від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22);

- апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував приписи статті 75 ГПК України та не врахував висновки щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 17.04.2018 у справі № 822/1468/17, від 24.04.2018 у справі № 825/705/17, від 28.04.2018 у справі № 825/705/17, від 14.08.2018 у справі № 823/1097/17, від 18.10.2018 у справі № 2а-6859/10/1570, від 22.01.2019 у справі № 816/1481/17, від 06.03.2019 у справі № 813/4924/13-а, від 14.05.2019 у справі № 824/234/16-а, від 10.07.2019 у справі № 826/6063/18, від 18.07.2019 у справа № 464/2262/17, від 15.08.2019 у справі № 823/782/16, від 21.08.2019 у справі № 465/5960/14-а, від 06.09.2019 у справі № 804/10237/13-а, від 15.11.2019 у справі № 826/198/16, від 15.11.2019 у справі № 463/3704/15-а, від 21.11.2019 у справі № 344/8720/16-а, від 29.11.2019 у справ № 826/6222/15, від 29.11.2019 у справі № 826/6222/15, від 13.08.2020 у справі № 344/9283/16-а, від 10.09.2020 у справі № 591/245/17, від 12.10.2020 у справі № 814/435/18, від 27.11.2020 у справі № 440/525/19, від 20.04.2021 у справі № 817/1269/17, від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18, від 30.09.2021 у справі № 826/7424/17, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17.

- суди попередніх інстанцій порушили визначені Європейським судом з прав людини критерії та умови втручання в право власності, оскільки, як вбачається із вказаного вище, обмежив право власності ОСОБА_1 без достатніх законних підстав, порушив принцип пропорційності інтересів сторін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

30. З урахуванням викладеного в пунктах 26 -29 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №44/639-б (910/15659/24) в межах її вимог і доводів, тобто в частині накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

31. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

32. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень місцевого та апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

33. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

34. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

35. Відповідно до пункту 1 частини першої та частин другої, четвертої, чотирнадцятої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

36. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

37. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи відсутності у подальшому можливості поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

38. Питання задоволення заяви про забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

39. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

40. Обґрунтованість заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

41. Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

42. У постанові Верховного Суду від 09.09.2022 у справі № 904/7630/21 висловлено позицію про те, що під час вирішення питання щодо вжиття заходів із забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

43. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

44. Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18, від 26.09.2019 у справі № 917/751/19, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20.

45. Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

46. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

47. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

48. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20).

49. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, тому, з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

50. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову, надати відповідні докази на їх підтвердження та відповідність основним критеріям.

51. Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спору по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такого заходу забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі №902/483/18).

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

52. За змістом оскаржуваних судових рішень та встановлених судами попередніх інстанцій вбачається, що:

- ТОВ "Бізнес Телеком" мало у своїй власності актив у вигляді пакету акцій АТВТ "Автотранссервіс" у розмірі 90,3987% від статутного капіталу останнього, переважна частина яких становила предмет забезпечення вимог одного із кредиторів і їх вартість на момент передачі в заставу визначалась у розмірі 75 712 000,00 грн (14 992 475,25 доларів США згідно офіційного курсу НБУ на 18.01.2008), однак, за наслідками реалізації в рамках ліквідаційної процедури такого пакету акцій їх було продано всього за 1 010 000,00 грн (близько 25 000 доларів США згідно курсу НБУ на момент продажу). Такі обставини зумовлені знецінюванням такого активу шляхом виведення із власності АТВТ "Автотранссервіс" належного йому майна, зокрема: нежилих будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, загальною площею 4388,00 кв.м., та права на користування/забудову земельної ділянки, без справедливої рівноцінної компенсації грошовими коштами чи іншим шляхом;

- ряд осіб займали керівні посади в товариствах, причетних до заподіяння шкоди боржнику, що призвело до банкрутства ТОВ "Бізнес Телеком", а також одержали вигоду, внаслідок таких протиправних дій, а саме: ОСОБА_7 - власник ТОВ "Бізнес Телеком", ОСОБА_8 - власник ТОВ "Буйфіш Холдінгс", ОСОБА_9 - керівник ТОВ "Альстоніа Бак Холдінгс", ОСОБА_1 - керівник ТОВ "Буйфіш Холдінгс", ОСОБА_10 - попередній власник ТОВ "Буйфіш Холдінгс", ОСОБА_11 - бенефіціарний власник ТОВ "Буйфіш Холдінгс", а також ТОВ "Буйфіш Холдінгс", ТОВ "Компанія з управління активами "Імідж Фінанс" та АТ "Закритий недиверсіфікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Клевер Капітал" - бенефіціарним власником яких є ОСОБА_11 та які використовуються для реалізації отриманого блага (продажу квартир у зведеному житловому комплексі на місці виведеного з ПАТ "Автотранссервіс" нерухомого майна);

- поведінка зазначених осіб призвела до виникнення спору у цій справі і дає підстави для сумнівів у можливості отримання реального виконання судового рішення за відсутності вжиття заходів забезпечення позову визначеним у поданій заяві шляхом.

53. Водночас, предметом ініційованого ліквідатором судового провадження є покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника з підстав того, що саме за наслідками їх протиправних та недобросовісних тій як посадових осіб / представників ТОВ "Бізнес Телеком" і АТВТ "Автотранссервіс" було обезцінено належні боржнику акції в статутному капіталі АТВТ "Автотранссервіс" шляхом виведення майна із власності останнього.

54. Зазначені обставини скаржник під час розгляду заяви ліквідатора про вжиття заходів забезпечення позову судами попередніх інстанцій у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України не спростував.

55. Виокремлення скаржником висновків з постанов суду касаційної інстанції, без урахування змісту спірних правовідносин, конкретних обставин справи та наявних доказів у справі, з огляду на які ухвалювалися рішення у справах, перелік яких наведено в касаційній скарзі, жодним чином не може вважатися свідченням порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при застосуванні відповідних заходів забезпечення позову за встановлених фактичних обставин цієї справи щодо наявності підстав їх вжиття.

56. Суд звертає увагу, що на стадії розгляду заяви про забезпечення позову суд не вирішує та не розглядає справу по суті, а доводи скаржника щодо законності та добросовісності його дій фактично зводяться до надання оцінки обставинам та доказам, які повинні розглядатися безпосередньо під час розгляду судом справи по суті.

57. Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

58. Колегія суддів вважає помилковим твердження в касаційній скарзі щодо невиправданого обмеження майнових прав скаржника у зв`язку із застосованими заходами забезпечення позову, адже обрані позивачем та застосовані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову відповідають предмету заявленого позову, їх вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті та спрямоване лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

59. Водночас, фактично суть викладених у касаційній скарзі доводів полягає у незгоді скаржника із застосуванням судами попередніх інстанцій відповідних заходів забезпечення позову щодо скаржника, зводиться до його власного тлумачення наведених в оскаржуваних судових рішеннях висновків із посиланням на їх невідповідність висновкам Верховного Суду та свідчить про спонукання до здійснення переоцінки фактичних обставин щодо їх вжиття на свою користь, що мало б наслідком ухвалення протилежного судового рішення з цього питання.

60. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій рішень, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази, вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.

61. До того ж, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

62. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів

63. Верховний Суд звертає увагу, що частинами четвертою, п`ятою, статті 145 ГПК України передбачено можливість подання та розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення, в межах яких скаржник не позбавлений права надати відповідні докази у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, з метою скасування відповідних заходів забезпечення.

64. Зазначене є додатковою гарантією прав скаржника, який за умови виникнення певних обставин та / або припинення дії обставин, що існували на момент забезпечення позову, вправі звернутися до суду та ініціювати питання про скасування чи заміну відповідного заходу забезпечення позову (зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 16.09.2024 у cправі № 927/997/23, від 14.01.2025 у cправі № 915/559/24).

65. Крім того, частинами першою, другою статті 146 ГПК України унормовано, що у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

66. Тож у разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

67. Отже, у випадку наявності підстав, передбачених статтею 146 ГПК України, відповідач не буде позбавлений можливості захистити порушення його прав та законних інтересів внаслідок заподіяння збитків поданням відповідної заявою про забезпечення.

68. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та про наявність підстав для залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

70. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

71. Верховний Суд дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення прийняті з повним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.

72. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

73. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалені у цій справі судові рішення, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги Верховний Суд покладає на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2025 (в частині накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві власності нерухоме майно) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі № 44/639-б (910/15659/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере