Вирок від 13 липня 2026 р. у справі №756/2494/25 — Оболонський районний суд міста Києва

14.07.2026 Справа № 756/2494/25

Унікальний № 756/2494/25

Провадження № 1-кп/756/733/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«14» липня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілого: ОСОБА_7 ,

захисника: ОСОБА_8 , (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого: ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м.Києва кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Палимівка, Бузулукського району, Оренбурзької обл., рф, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

01.12.2024, у проміжок часу з 14 год. 00 хв. по 15 год. 20 хв., ОСОБА_9 перебував за адресою: АДРЕСА_2 , в якій в цей же час перебував ОСОБА_10 , з яким вони спільно вживали алкогольні напої. Того ж дня, у той самий час, в приміщенні кімнати АДРЕСА_3 , між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на ґрунті неприязних відносин один до одного, виник словесний конфлікт. Під час словесного конфлікту, ОСОБА_10 направився у приміщення кімнати АДРЕСА_4 , в якій фактично мешкав. В цей час у ОСОБА_9 виник умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 , тому, взявши в своїй кімнаті предмет, схожий на ніж, останній направився слідом за ОСОБА_10 . Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у вигляді смерті, тримаючи у правій руці предмет, зовні схожий на ніж, наніс ним один удар в область живота ОСОБА_10 , від якого останній помер. Смерть ОСОБА_10 настала від проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки, що привело до внутрішньої кровотечі з розвитком крововтрати. Таким чином, ОСОБА_9 реалізував свій умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 .

Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, не визнав та пояснив суду, що 01.12.2024 потерпілий ОСОБА_7 прийшов у його кімнату з проханням випити алкоголь. Він дав потерпілому 120 грн. Близько 12:00 год. потерпілий повернувся з пляшкою горілки, він налив ОСОБА_10 три рюмки, після чого останній пішов з його кімнати. Потім він випив горілки та пішов до вбиральні. Повернувшись до своєї кімнати, він побачив потерпілого ОСОБА_10 , який нишпорив у навісній шафі. Далі обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що відштовхнув ОСОБА_10 і останній вдарив його ззаду, від чого він упав на куприк. Потерпілий «навис» над ним і він, побоюючись, що потерпілий його вб`є, взяв ніж і вколов ОСОБА_11 у живіт. Після чого потерпілий вибіг а він ще допив горілку і сидів на підлозі, поки не приїхала поліція. Далі обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що з потерпілим неодноразово вживали спиртне, під час розпивання алкоголю сварилися. Крім того, ОСОБА_9 у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_10 крав у нього гроші, інструменти та телефон. Далі обвинувачений пояснив, що на грунті того, що ОСОБА_10 , одного разу, коли він просив повернути викрадене, потерпілий вдарив його пательнею по голові. До поліції з приводу нанесення тілесних ушкоджень та викрадення речей не звертався.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 вини у вчиненні інкримінованого йому діяння, вина останнього підтверджується комплексом зібраних по справі доказів, а саме:

- показаннями, допитаного в судовому засіданні, потерпілого ОСОБА_7 , який суду пояснив, що вдень 01.12.2024 він перебував за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_5 , коли йому зателефонувала ОСОБА_12 , яка є донькою ОСОБА_13 , котра певний час проживала з його батьком ОСОБА_10 , та повідомила, йому що його батька вбили, тому він має зателефонували до поліції. Подзвонивши до поліції, йому повідомили, що його батько загинув. Йому було відомо, що його батько проживав разом з обвинуваченим ОСОБА_9 і вони регулярно вживали алкогольні напої. Батько казав йому, що ця людина набридла, завжди заходить до нього в кімнату і підштовхує його до того, щоб випити. Цивільний позов підтримав та просив задовольнити;

- показами, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_14 , який суду пояснив, що на момент події 01.12.2024 у складі екіпажу поліції приїхав на виклик за адресою АДРЕСА_5 , де знаходилася карета швидкої медичної допомоги, в якій надавали медичну допомогу потерпілому, а саме: проводили серцево-легеневу реанімацію ОСОБА_10 . Він з напарником почали опитувати свідків. Підіймаючись на п`ятий поверх, де проживав потерпілий, на сходах виявили сліди крові. Кімната потерпілого була не замкнена, на лінолеумі була кров. Коли піднялися на п`ятий поверх, сусідка повідомила, де проживає обвинувачений ОСОБА_9 , з яким потерпілий часто вживали алкоголь та сварилися. Після чого, постукали у двері до ОСОБА_9 . Останній відчинив двері, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння. За медичною допомогою до поліції обвинувачений ОСОБА_9 не звертався;

- показами, допитаної в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_15 , яка суду пояснила, що на момент події вона проживала за адресою: АДРЕСА_5 . З померлим ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_9 не була знайома. Зі слів сусідів знає, що останні часто вживали спиртні напої і сварилися. Так, 01.12.2024, близько 14:15 год., повертаючись додому, вона побачила, що на лавці біля першого під`їзду вищезазначеного будинку лежить чоловік. Чоловік був одягнений по-літньому: в червону футболку і спортивні штани. На футболці чоловіка, нижче грудей, вона помітила червоні плями. Чоловік просив викликати швидку допомогу. На запитання, що сталося - він нічого не відповів, повторював, що його підрізали в серце. Запаху алкоголю вона від чоловіка не чула. Вона викликала швидку допомогу та залишилася чекати біля чоловіка, попросила його затиснути руками рану. Останній затиснув рану, перевернувся і впав з лавки на асфальт. Потім приїхала швидка допомога та поліція, яку викликала інша сусідка. У кареті швидкої чоловіку почали надавати допомогу. Через деякий час працівники швидкої повідомили, що чоловік помер;

- показами, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_16 , який суду пояснив, що на момент події проживав у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_6 . З обвинуваченим ОСОБА_9 не знайомий. З померлим ОСОБА_10 був знайомий, часто бачив останнього у стані алкогольного сп`яніння. Так, 01.12.2024 зранку він бачив потерпілого ОСОБА_10 у під`їзді будинку. Останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, був одягнений у майку та штани. Про подію дізнався від своєї дівчини ОСОБА_15 ;

- показами, допитаного в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_17 , який суду пояснив, що на момент події проживав разом з мамою ОСОБА_18 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_7 . Він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_9 та з померлим ОСОБА_10 , зазначив, що останні часто разом вживали алкоголь, сварилися і билися. Так, точної дати він не пам`ятає, вранці бачив потерпілого ОСОБА_10 , який заходив до 10-го сектору з пляшкою горілки. Повертаючись додому близько 14:00 год. того ж дня, він помітив біля під`їзду вказаного будинку карету швидкої допомоги. Піднявшись до себе додому, помітив плями крові на підлозі, двері до сектору та до кімнати ОСОБА_10 були відчинені, у коридорі та у кімнаті ОСОБА_10 помітив плями крові на підлозі, та подумав, що останній вдарився головою, бо таке раніше траплялося. Про суть події дізнався від співробітників поліції. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 постійно разом вживали спиртні напої, та в них постійно через це виникали конфлікти, сварки та бійки;

- показами, допитаної в судовому засіданні, в якості свідка ОСОБА_18 , яка суду пояснила, що на момент події вона проживала разом з сином ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_7 . Вона зазначила, що знайома з померлим ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_9 та додала, що останні разом постійно вживали алкоголь, сварилися, билися. Так, точної дати вона не пам`ятає, вранці у грудні у неділю, коли разом з сином ОСОБА_17 вони збиралися у справах, вона бачила, як обвинувачений ОСОБА_9 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з пляшкою горілки пішов до своєї кімнати. Коли вони повернулися додому, біля під`їзду зазначеного будинку стояла карета швидкої допомоги. Вона разом зі співробітниками поліції піднялися на п`ятий поверх, де співробітники поліції постукали у двері до обвинуваченого ОСОБА_9 , останній відчинив двері, вийшов у коридор, де на нього одягли кайданки. Крім того, свідок зазначила, що ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 постійно разом вживали спиртні напої, та в них постійно через це виникали конфлікти, сварки та бійки;

- даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 01.12.2024 року з фото-таблицями до нього, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого, в присутності понятих, об`єктом огляду була карета швидкої медичної допомоги з д.н.з. НОМЕР_1 , яка знаходилася біля під`їзду буд. 25-А по вул. Атозаводській у м. Києві, де знаходився труп чоловіка. Під час огляду виявлено та вилучено змиви з рук, зрізи нігтьових пластин, футболку сіру зі слідами речовини бурого кольору, светр чорний зі слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон (Т.1 а.с. 121-126);

- даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 01.12.2024 року з фото-таблицями та DVD-R диском, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого, в присутності понятих, об`єктом огляду було приміщення кімнати АДРЕСА_8 . Під час огляду на підлозі біля вікна виявлені краплі речовини бурого кольору з яких було здійснено змив (Т.1 а.с. 127-133);

- даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 01.12.2024 року з фото-таблицями, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого, в присутності понятих, було оглянуто під`їзд №1 в буд. АДРЕСА_9 . Під час огляду виявлено та вилучено змив речовини бурого кольору, виявлений на цегляній плитці між 4 та 5 поверхами; змив речовини бурого кольору, виявлений на лавці біля під`їду №1 Автозаводська, 25-А; змив речовини бурого кольору, виявлений на плитці біля входу до під`їзду №1, Автозаводська, 25-А; змив речовини бурого кольору, виявлений на дерев`яному перилі 2 ряду східці між 4 та 5 поверхами (Т.1 а.с. 134-140);

- даними, які містяться в протоколі обшуку від 01.12.2024 року з фото-таблицями, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого, в присутності понятих, будо проведено обшук кімнати АДРЕСА_10 , у ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено кухонні ножі (3 шт.), скляна пляшка, дві рюмки, 20 недопалків (Т.1 а.с. 141-148);

- даними, які містяться в додатку до протоколу обшуку від 01.12.2024 за адресою: АДРЕСА_11 , а саме: DVD-R диску, оглянутому судом. (Т.1 а.с. 149);

- даними, які містяться в протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 01.12.2024 з DVD-R диском, дослідженим у судовому засіданні, згідно якого, 01.12.2024 о 17 год. 40 хв. було затримано ОСОБА_9 (Т.1 а.с. 153-158);

- даними, які містяться в результаті тесту Drager, відповідно до якого, 01.12.2024 ОСОБА_9 було проведено огляд на стан сп`яніння, результат позитивний 2,62 %о (Т.1 а.с. 159);

- даними, які містяться в протоколі огляду предмета від 03.02.2025 року, згідно якого було оглянуто «DVD» диск з відеозаписом, де зображено потерпілого ОСОБА_10 , та фото-таблицями до нього, та DVD-диском, оглянутими в судовому засіданні (Т.1 а.с. 175-184);

- даними, які містяться на DVD-диску з відеозаписом з камер відеоспостереження, що вилучені у ТОВ «Оптимальне таксі/опті таксі», що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 25, у приміщенні під`їзду та на подвір`ї, оглянутому судом. (Т.1 а.с. 185);

- даними, які містяться в постанові про визнання речовими доказами від 02.12.2024, згідно якої DVD диск із двома відеозаписами з камер відеоспостереження за адресою: м.Київ, вул. Автозаводська, 25-А від 01.12.2024 - визнано речовим доказом (Т.1 а.с.186-187);

- даними, які містяться в протоколі огляду предмета від 05.12.2024 року з фото-таблицями, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого було оглянуто особисті речі потерпілого ОСОБА_10 , вилучені під час огляду місця події 01.12.2024 за адресою: м.Київ, вул. Автозаводська, 25-А, в кареті швидкої медичної допомоги (Т.1 а.с. 188-190);

- даними, які містяться в копії карти виїзду швидкої медичної допомоги до ОСОБА_10 від 01.12.2024. з DVD - диском за № 648124, оглянутої в судовому засіданні, (Т.1 а.с. 188-194);

- даними, які містяться на DVD-диску з аудіозаписом виклику екстреної медичної допомоги від 01.12.2024. за № 648124, оглянутому судом. (Т.1 а.с. 188-190);

- даними, які містяться у висновку експерта №011-4743-2024 від 06.02.2025 року, згідно якого:

1. Смерть ОСОБА_10 1971 р.н., настала від проникаючого колото- різаного поранення живота з ушкодженням печінки, що привело до внутрішньої кровотечі з розвитком крововтрати, на що вказує: наявність ушкоджень відмічених в п.2(а) підсумків, блідість шкіри і слизових оболонок, знижене кровонаповнення внутрішніх органів, близько 800мл рідкої крові та біля 350см3 темно-червоних пухких згортків крові в порожнині очеревини, морфологічні ознаки порушення гемореології та мікроциркуляції в судинах внутрішніх органів, набряк-набухання тканини головного мозку (гістологічно), смугасті та плямисті крововиливи під ендокардом лівого шлуночку серця (плями Мінакова при крововтраті).

Виходячи із записів супровідного листа КШМД №24-128137 смерть гр. ОСОБА_10 1971 р.н., настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18.57

2. При дослідженні трупа були виявлені наступні ушкодження:

А) одне проникаюче колото-різане поранення живота з розташуванням рани на шкірі передньої поверхні грудної клітки в проекції лівої ребрової дуги, відходженням від неї ранового каналу у напрямку спереду назад, зліва направо та декілька знизу догори, по ходу ушкоджуючи шкіру, підшкірно-жирову клітковину, проникає в брюшну порожнину пошкоджуючи ліву частку печінки, в глибині, якої рановий канал сліпо закінчується. Довжина ранового каналу по зонду біля 9 см.

Б) синець на верхній повіці лівого ока, садна в лобній області зліва та по передній поверхні в проекції лівого колінного суглобу.

Проникаюче колото-різане поранення живота супроводжувались розвитком небезпечного для життя явища - крововтрати, яка обумовила настання смерті, в зв`язку з чим має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Синець та садна, утворились приблизно за 2-3 дні до настання смерті від дії тупого предмету, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, та в прямому (причинно-наслідковому) зв`язку із настанням смерті не знаходяться.

Згідно судово-криміналістичного дослідження виявлено одну колото-різану рану, що утворилась від дії плаского гострого колюче-ріжучого предмету, по типу клинка ножа, що мав, що мав з одного боку обух з ребрами та ріжучу кромку (лезо). В ділянці рани відсутні нашарування заліза.

4. Між проникаючим колото-різаним пораненням живота з ушкодженням печінки та настанням смерті мається прямий (причинно-наслідковий) зв`язок.

5. При судово-токсикологічному дослідженні, в крові від трупа ОСОБА_10 1971 р.н., знайдено етиловий спирт в концентрації 0,86 г/л (проміле), що при житті відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння (Т.1 а.с.203-207);

- даними, які містяться у висновку експертного дослідження №051-3133-2024 від 16.12.2024 року, згідно якого: в результаті судово-медичного (токсикологічного) дослідження крові від трупа ОСОБА_10 1971 р.н., знайдено: етиловий спирт в концентрації 0,86 г/л (проміле). В крові не знайдено: метиловий спирт, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери. (Т.1 а.с.208-209);

- даними, які містяться у висновку експертного дослідження №061-2096-2024 від 31.01.2025 року, згідно якого: в препараті «Мягк. ткани с кровоизлиянием в обл.ти раны» вогнищеві крововиливи без видимої клітинної реакції. Розсіяні крововиливи в паренхімі підшлункової залози без видимої клітинної реакції. Вогнищева деліпідизація кіркового пару наднирника. Фокуси нефронекрозу. Морфологічні ознаки порушення реологічних властивостей крові та мікроциркуляції в судинах внутрішніх органів.

Ділянки ателектазу та дистелектазу альвеол, вогнищеві інтраальвеолярні крововиливи, кров в просвіті деяких бронхів та бронхіол. Набряк-набухання головного мозку, дистрофія нейроцитів за ішемічним типом. ХІХС: дрібновогнищевий замісний кардіосклероз з ішемічною дистрофією міокарду. Атеросклероз великої коронарної судини з кальцинозом. Хронічний персистуючий гепатит з переходом в неповний септальний цироз, дифузний гепатоз. Вогнищевий гломерулосклероз в нирці. (Т.1 а.с.210-211);

- даними, які містяться у висновку експертного дослідження №072-132-2024 від 10.12.2024 року з фото-таблицями, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого: при дослідженні клаптя шкіри з передньої поверхні грудної клітини зліва від трупа ОСОБА_10 було виявлено одну колото-різану рану, що утворилась від дії плаского гострого колюче-ріжучого предмету, по типу клинка ножа, що мав з одного боку обух з ребрами та ріжучу кромку (лезо) з протилежного (Т.1 а.с.212-214);

- даними, які містяться у висновку експертного дослідження №082-1036-2024 від 06.12.2024 року, згідно якого: кров від трупа ОСОБА_10 1971 р.н., відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А (Т.1 а.с.215);

- даними, які містяться у висновку експерта №091-390-2024 від 12.02.2025 року з додатком, оглянутим у судовому засіданні, згідно якого:

1. Згідно «Висновку експертного дослідження» №082-1036-2024 від 06.12.2024 року, проведеного у відділенні судово-медичної імунології ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи», кров потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО.

2. 3гідно «Висновку експерта» № 091-389-2024 від 11.02.2025 року експертизи об`єктів дослідження, проведеної у відділенні судово-медичної цитології ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи», кров підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО.

3. При судово-цитологічному дослідженні змивів з рук (об. 1,2) потерпілого ОСОБА_10 виявлена кров людини, статева належність якої не встановлена, через непридатність ядер лейкоцитів для цитологічного аналізу. Клітини з ядрами в об. 1,2 не знайдені. При встановлені групової належності крові в об. 1,2 виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО, що не виключає її походження від самого потерпілого ОСОБА_10 (антиген В), та виключає від підозрюваного ОСОБА_9 (антиген А). (Т.1 а.с.216-220);

- даними, які містяться у висновку експерта №081-570-2024 від 27.12.2024 року з додатком, оглянутим у судовому засіданні, згідно якого:

1. Кров від трупа потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А.

2. На наданих на експертизу джинсових штанах з ременем (об.№1), вилучених під час обшуку підозрюваного гр. ОСОБА_9 , виявлена кров людини.

При визначенні групової належності даної крові не вдалося позбутися впливу забрудненого предмета-носія на результати реакції, тому висловитись про групову належність крові в об. №1 не представляється можливим. (Т.1 а.с.221-225);

- даними, які містяться у висновку експерта №081-575-2024 від 27.12.2024 року з додатком, оглянутим у судовому засіданні, згідно якого:

1. Кров від трупа потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А.

2. В наданому на експертизу змиві з ручки дверей, яка була виявлена на столі (об.№1), вилученому в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_12 , виявлена кров людини. При визначенні групової належності цієї крові виявлений антиген В, що не виключає можливості її походження від потерпілого ОСОБА_10 (Т.1 а.с.226-229);

- даними, які містяться у висновку експерта №081-574-2024 від 19.12.2024 року з додатком, оглянутим у судовому засіданні, згідно якого:

1. Кров трупа гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відноситься до групи В з маглютиніном анти-А.

2. В наданому на експертизу змиві речовини бурого кольору з поролонової підкладки підлозі (об.№1), вилученому за адресою: АДРЕСА_12 , виявлена кров людини. При визначенні групової належності цієї крові виявлений антиген В, де не виключає можливості походження цієї крові від гр. ОСОБА_10 (Т.1 а.с.230-233);

- даними, які містяться у висновку експерта № СЕ-19/111-24/73375-ВД від 18.02.2025 року з фототаблицями, оглянутими в судовому засіданні, згідно якого:

1. Встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1).

2. Встановлено генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (об`єкт № 2) (таблиця 1.1, додаток 1).

3. На наданому на дослідження предметі схожому на ніж, а саме: на клинку (об`єкти №№ 3, 4) виявлено кров людини.

4. Встановлено генетичні ознаки крові на клинку предмета схожого на ніж (об`єкти №№ 3, 4) (таблиця 1.1, додаток 1).

5. На наданому на дослідження предметі схожому на ніж, а саме: на руків`ї (об`єкт № 5) виявлено поодинокі клітини з ядрами.

6. Генетичні ознаки клітин на руків`ї предмета схожого на ніж (об`єкт № 5) не встановлено у зв`язку із деградацією (руйнуванням ДНК) у даному об`єкті.

7. Питання не вирішувалося у зв`язку з викладеним в п. 6.

8. Генетичні ознаки крові на клинку предмета схожого на ніж (об`єкти № З, 4) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не збігаються генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ймовірність походження ДНК-профілів крові на клинку предмета, схожого на ніж (об`єкти № 3, 4) від трупа ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , становить не менше ніж 99.999999 %.

Походження крові та клітин на клинку предмета схожого на ніж (об`єкт № 3, 4) від підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається (Т.1 а.с.236-248);

- даними, які містяться у висновку судово-психіатричного експерта № 53 від 14.01.2025 року, згідно якого:

1. Кваліфікація стану сильного душевного хвилювання не входить до компетенції експертів.

5. У період правопорушення ОСОБА_9 не перебував у будь-якому фізіологічно- нормальному стані, в т.ч., у стані фізіологічного афекту.

6. У ОСОБА_9 визначаються психологічні особливості збудливо-нестійкого кола, які впливали на його поведінку під час правопорушення. Визначення ступеню впливу наявних психічних порушень (встановлено психіатричний діагноз) на поведінку особи під час скоєння нею правопорушення входить до компетенції судово-психіатричного експерта.

10. У ОСОБА_9 визначаються: легка недостатність когнітивних процесів (пам`яті, уваги, динаміки мислення); значна емоційна лабільність, дратівливість, переважання збудливих форм реагування, схильність до зовнішньозвинувачувальних оцінок, вольова нестійкість та імпульсивність, демонстративність, прагнення до домінування у контактах; залежна мотивація поведінки (фіксованість на вживанні алкоголю), низький морально-етичний рівень особистості.

11. Встановлення процесуальних здатностей особи, виходячи з рівня її психічного розвитку, проводиться експертами-психологами виключно щодо неповнолітніх підекспертних відповідно до їх вікових психічних можливостей.

12. Встановлення процесуальних здатностей особи, виходячи з рівня її психічного розвитку, проводиться експертами-психологами виключно щодо неповнолітніх підекспертних відповідно до їх вікових психічних можливостей. (Т.1 а.с.249-250в);

- даними, які містяться в постанові про визнання речовими доказами від 02.12.2024, згідно якої: два кухонних ножі з дерев`яними ручками; один кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору на лезі; скляна порожня пляшка з-під горілки марки «Хортиця»; порожня скляна рюмка з написом «Хлібний дар»; порожня скляна рюмка з написом «Олівес»; 20 недопалків від цигарок; жилетку сірого кольору; кофту біло-сіро-синього кольору; джинси чорного кольору з ременем; взуття чорного кольору; чохол з банківськими картками; гаманець з грошовими коштами; телефон марки «Samsung»; предмет, зовні схожий на ніж із чохлом; змиви з рук трупа ОСОБА_10 ; зрізи нігтьових пластин з рук трупа; футболку сірого кольору, зі слідами речовини бурого кольору; светр чорного кольору, зі слідами речовини бурого кольору; мобільний телефон; один змив речовини бурого кольору, який виявлено на цегляній плитці між 5 та 4 поверхами; змив речовини бурого кольору, виявлений на лавці біля під`їзду №1, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_14; змив речовини бурого кольору, виявлений на плитці біля входу у під`їзд №1, що за адресою: м. Київ, АДРЕСА_14; змив речовини бурого кольору, між 4 та 5 поверхами; змив з крапель, розміщених на підлозі; змив з металевої ручки від дверей, яка була розташована на дерев`яному столі; змив з поролонового настилу біолого кольору, на якому було виявлено краплі речовини бурого кольору - визнано речовим доказом (Т.2 а.с.8-11);

- даними, які містяться в постанові про визнання речовими доказами від 02.12.2024, згідно якої: змиви з правої та лівої рук, зрізи нігтьових пластин з обох рук та зразок букального епітелію підозрюваного ОСОБА_9 - визнано речовим доказом (Т.2 а.с.12-14);

- даними DVD диску із відеозаписами з боді-камер працівників ДПП УППу місті Києві від 01.12.2024, що виїжджали на місце події у складі Рубін-0511, під час несення служби з забезпечення охорони громадського порядку в Оболонському районі м. Києва, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_14, оглянутому в судовому засіданні. (Т.3 а.с. 149).

Європейський Суд з прав людини вказує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, але вона не встановлює будь-яких правил допустимості доказів як таких, це завдання внутрішнього права.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 26.09.2002 у справі «Перрі проти Сполученого Королівства» (Perry v United Kingdom), зазначив, що важливо, щоб була справедлива процедура розгляду питання про прийнятність та перевірку надійності спірних доказів.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суд розцінює, як спосіб захисту з метою пом`якшити свою відповідальність.

Так, судом встановлено, що 01.12.2024 ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 вживали спиртні напої, в ході вживання між ними виник конфлікт. Судом також встановлено, що під час події, яка мала місце 01.12.2024 по вул. Автозаводській, 25-А в м. Києві блок №10 присутніми були лише ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні сам обвинувачений ОСОБА_9 .

Крім того, судом встановлено, що в ході конфлікту ОСОБА_9 завдав ОСОБА_10 удар ножем в область живота. Цю обставину в судовому засіданні підтвердив обвинувачений ОСОБА_9 , проте вказуючи, що був вимушений завдати потерпілому удар ножем побоюючись за своє життя, у такий спосіб захищаючись. При цьому, ОСОБА_9 зазначив, що в ході конфлікту ОСОБА_10 завдав йому тілесних ушкоджень. Разом з тим, покази обвинуваченого ОСОБА_9 в цій частині суд сприймає критично, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які письмові докази на підтвердження того, що у обвинуваченого ОСОБА_9 під час затримання були виявлені будь які тілесні ушкодження, які б вказували на необхідність вчинення останнім будь яких дій спрямованих на самозахист. Такі докази не були надані суду стороною захисту і під час судового розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за місцем свого проживання, систематично спільно розпивали спиртні напої, під час розпивання алкоголю між ними постійно виникали сварки, конфлікти та бійки. Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні сам ОСОБА_9 та допитані в якості свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

З огляду на наведене, суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_9 , оскільки, ці показання спростовуються комплексом зібраних у справі доказів, показаннями свідків, щодо обставин кримінального правопорушення, показання останніх, на думку суду, є правдивими, послідовними, та такими, що узгоджуються з іншими письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні. У суду не має підстав піддавати сумніву досліджені докази.

Отже, суд, розглянув кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, з урахуванням положень ст. 337 КПК України, дотримався принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, принципу диспозитивності, тобто діючи у межах своїх повноважень та компетенції, вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберіг об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_9 обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України, знайшло своє підтвердження.

На думку суду, комплекс зібраних у справі доказів є належними та допустимими, оскільки відомостей, що вони були отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною суду не надано.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_9 , згідно ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 , згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості, та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_9 міри покарання, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України, враховує що останній вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суд звертає увагу на ставлення обвинуваченого до вчиненого правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, те, що обвинувачений раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, характеризується задовільно.

З огляду на наведене, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, всебічно дослідивши відомості про особу винного не лише під час вчинення кримінального правопорушення, але й інші дані, які характеризують особу останнього, дотримуючись загальних засад призначення покарання, з метою реалізації принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає правильним обрати ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому, суд не вбачає підстав для призначення покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75, 76 КК України. Разом з тим, суд враховуючи стан здоров`я обвинуваченого, його вік, вважає за можливе призначити ОСОБА_9 покарання не в максимальних межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час розгляду кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду із цивільним позовом до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 40 000, 00 грн. та моральної шкоди у сумі 310 000,00 грн., заподіяної внаслідок кримінального правопорушення у порядку, визначеному ст. 128 КПК України.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 заявлений цивільний позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 категорично заперечував проти пред`явленого цивільного позову, просив в його задоволенні відмовити.

Заслухавши думки учасників процесу з приводу заявленого цивільного позову, оцінивши у сукупності всі надані на обґрунтування позовних вимог докази, суд вважає, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

У відповідності до вимог ст.ст. 127, 128, 129 КПК України обов`язок про відшкодування матеріальної та моральної шкоди вироком покладається на підозрюваного, обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_9 визнається судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - в умисному вбивстві, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст. ст. 22, 23, 1167, 1168 ЦК України, особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої їй внаслідок порушення її прав, зокрема, витрат, які особа зробила або повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також втрат через перенесені душевні страждання у зв`язку з протиправною поведінкою відносно членів його сім`ї або близьких родичів.

При вирішенні цивільного позову на відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підтвердження позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_7 долучено до цивільного позову копії товарних, фіскальних чеків та квитанцій на загальну суму 14 235,00 грн., тому суд вважає, що позовні вимоги в частині матеріальної школи підлягають частковому задоволенню..

При вирішенні цивільного позову на відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї та близьких родичів.

Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями), встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Крім цього, у п. 3 зазначеної постанови вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пункті 9 вищевказаної постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Суд виходить з природно-правового уявлення про право людини на відшкодування моральної шкоди. Це виявляється, головним чином, у посиланні на міркування справедливості як головного мотиву присудження відповідної компенсації, а крім того - у самій формі констатації факту заподіяння немайнових втрат та особливостей їх індивідуального вияву, оскільки судове рішення постає як практичне втілення принципу розумності, результат об`єктивної, всебічно зваженої оцінки обставин справи у їх сукупності.

Усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

У цьому контексті суд враховує визнання Європейським Судом з Прав Людини (далі ЄСПЛ) існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди у разі порушення окремих прав і свобод людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що, «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте, розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Аналізуючи наведене суд встановив, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову, знайшли своє підтвердження сукупністю доказів, які логічні, послідовні, достовірні та достатні для висновку про те, що цивільному позивачу внаслідок смерті його батька завдана моральна шкода, яка полягає у перенесених душевних стражданнях, що призводять до психологічної травми.

Протиправні дії обвинуваченого змусили потерпілого проявляти наполегливість у відстоюванні своїх прав у кримінальному провадженні, додатково пережити нервові хвилювання.

Відтак, враховуючи, що завдана потерпілому моральна шкода безпосередньо пов`язана зі смертю батька, розмір відшкодування повинен бути достатнім для забезпечення потерпілому можливості втрачену психологічну рівновагу відновити.

Отже, аналізуючи суть самого порушення прав потерпілого, виходячи з справедливих й розумних критеріїв належного розміру відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди, суд визначає розмір відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди у розмірі 310 000,00 гривень, що є достатнім для компенсації немайнових витрат, які в інший, не грошовий спосіб, поновити неможливо, та реальним з точки зору виконання судового рішення як складової права на справедливий суд та однієї з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Речовими доказами слід розпорядитись в порядку ст. 100 КПК України.

Крім того, суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати, пов`язанні з проведенням експертиз, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 128, 129, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_9 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін, у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту затримання, тобто з 01.12.2024.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 , на користь ОСОБА_7 , 14 235 (чотирнадцять тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 310 000 (триста десять тисяч) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави судові витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 4944 грн. 42 коп.

Речові докази по справі:

DVD диск із двома відеозаписами з камер відеоспостереження за адресою: м.Київ, АДРЕСА_13 від 01.12.2024 - залишити в матеріалах справи.

Два кухонних ножі з дерев`яними ручками; один кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору на лезі; скляна порожня пляшка з-під горілки марки «Хортиця»; порожня скляна рюмка з написом «Хлібний дар»; порожня скляна рюмка з написом «Олівес»; 20 недопалків від цигарок; жилетку сірого кольору; кофту біло-сіро-синього кольору; джинси чорного кольору з ременем; взуття чорного кольору; чохол з банківськими картками; гаманець з грошовими коштами; телефон марки «Samsung»; предмет, зовні схожий на ніж із чохлом; змиви з рук трупа ОСОБА_10 ; зрізи нігтьових пластин з рук трупа; футболку сірого кольору, зі слідами речовини бурого кольору; светр чорного кольору, зі слідами речовини бурого кольору; мобільний телефон; один змив речовини бурого кольору, який виявлено на цегляній плитці між 5 та 4 поверхами; змив речовини бурого кольору, виявлений на лавці біля під`їзду №1, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_14; змив речовини бурого кольору, виявлений на плитці біля входу у під`їзд №1, що за адресою: м. Київ, АДРЕСА_14; змив речовини бурого кольору, між 4 та 5 поверхами; змив з крапель, розміщених на підлозі; змив з металевої ручки від дверей, яка була розташована на дерев`яному столі; змив з поролонового настилу біолого кольору, на якому було виявлено краплі речовини бурого кольору; змиви з правої та лівої рук, зрізи нігтьових пластин з обох рук та зразок букального епітелію підозрюваного ОСОБА_9 - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання його копії.

Суддя ОСОБА_1