Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №922/1793/24 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/1793/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Ощадбанк" (вх. № 1243 Х/2)

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 (повна ухвала складена 25.05.2026, суддя Усатий В.О.) у справі №922/1793/24

за заявою ОСОБА_1 , м. Харків,

до ОСОБА_1 , м. Харків,

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Просила суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича, а також здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.; призначено попереднє засідання суду.

03.09.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 № 73928.

Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 21.11.2024 призначено судове засідання, на якому буде прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області суду від 30.01.2025 задоволено частково заяву АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025).

Визнано грошові вимоги АТ "Ощадбанк" в розмірі 1 665 255,61 грн основного боргу, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів, 271690,01 грн - пені, а також 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору.

Решту грошових вимог АТ "Ощадбанк" за заявою (вх.№ 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025), відхилено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 відмовлено АТ "Ощадбанк" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Затверджено план реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Роз`яснено, що з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Крім договорів, які передбачені планом реструктуризації боргів, боржник протягом реструктуризації не має права: здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, включаючи майнові і немайнові об`єкти, цінні папери тощо, вартість яких перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати; укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, передачі в довірче управління майна боржника; виступати поручителем за зобов`язаннями інших осіб.

Не підлягають реструктуризації борги боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Протягом дії плану реструктуризації боргів боржник зобов`язаний повідомляти кредитора, включеного до плану реструктуризації боргів, про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів, у тому числі про придбання товарів у кредит, повідомляти інші сторони перед укладенням таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.

Боржниці не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредитору, включеного до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів з належними доказами погашення вимог кредитора. До звіту про виконання плану реструктуризації боргів боржника додаються докази задоволення вимог кредиторів згідно з таким планом.

З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів припиняються повноваження керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича.

Мотивуючи ухвалу суд першої інстанції виходив з такого:

- єдиним кредитором у справі є АТ "Ощадбанк", який є конкурсним без права вирішального голосу на зборах кредиторів;

- арбітражним керуючим на адресу АТ "Ощадбанк" направлено протоколи голосування щодо затвердження звіту керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 про виконану роботу, вирішення питання про застосування подальшої процедури банкрутства, відповідно до Кодексу України з процедур банкротства (далі КУзПБ), звернення до господарського суду з клопотанням визнання боржника банкрутом і про перехід до процедури погашення боргів боржника, визначення кандидатури арбітражного керуючого в наступній стадії процедури банкрутства до єдиного кредитора АТ "Ощадбанк", у відповідь на які отримано заперечення банку.

- АТ "Ощадбанк" заперечує проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 АТ "Ощадбанк" посилається на п. п. п. 1, 2 ч. 7 ст.123 КУзПБ; відсутність у матеріалах справи реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації;

- зважаючи на заперечення банку, керуючим реструктуризацією розроблялися нові редакції плану реструктуризації боргів боржника, остання редакція з яких надана до заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026);

- за результатом розгляду клопотання АТ "Ощадбанк" про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що заявницею - ОСОБА_1 , в контексті положень статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ були виконані всі вимоги, що закон висуває до боржника, та судом не встановлено процесуальних наслідків їх невиконання;

- кредитором, у свою чергу, не доведено, що ОСОБА_1 приховала будь-які обставини, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог; не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для закриття провадження на підставі ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства; обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі зводяться до припущень банку; суд вважає за необхідне відмовити АТ "Ощадбанк" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі;

- керуючим реструктуризацією разом із боржницею - ОСОБА_1 , розроблено та погоджено боржником план реструктуризації боргів боржника, який, з урахуванням низки зауважень кредитора, у подальшому кілька разів редагувався. Жодна з редакцій плану не була схвалена кредитором - АТ "Ощадбанк", із посиланням на їхню нереальність і необґрунтованість, а також на великий розмір боргів, який буде прощений (списаний) після повного виконання боржником плану реструктуризації боржника;

- у зв`язку з наданням керуючим реструктуризацією декількох редакцій плану реструктуризації боргів боржника, кожна з яких розроблялася після надання кредитором своїх заперечень, суд розглядає останню редакцію плану реструктуризації боргів боржника, додану до заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 з вх.№ 7360 від 27.03.2026;

- план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , доданий до заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 (вх.№ 7360 від 27.03.2026), розроблено з метою відновлення платоспроможності ОСОБА_1 ; зміст плану реструктуризації відповідає вимогам ч.ч.2, 3 ст. 124 КУзПБ; визначений строк виконання не перевищує строк, встановлений ч. 6 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства;

- кредитором - АТ "Ощадбанк", не доведено, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному КУзПБ, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів;

- суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Акціонерне товариство "Ощадбанк" не погодилося з ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 );

- судові витрати, пов`язані із судовим розглядом, покласти на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує такими вимогами:

- згідно плану реструктуризації протягом 5 років боржник має погашати заборгованість перед АТ «Ощадбанк» щомісячно в розмірі 7 452,00 грн (всього 447 120,00 грн), а прощенню (списанню) підлягає 1 494 670,42 грн;

- план реструктуризації боргів передбачає лише часткове погашення боржником кредиторських вимог АТ «Ощадбанк» в сумі 447 120,00 грн протягом 5 років починаючи з травня 2026 з 1 936 945,62 грн (визнаних судом) та судового збору в сумі 4 844,80 грн, а отримання доходів боржником належним чином не підтверджено, погодження наданого Плану реструктуризації заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 . Банком не надано;

- боржник є фізичною особою-підприємцем з 02.08.2004 (основний вид діяльності: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) та не перебуває в процесі припинення, з чого вбачається, що боржник продовжує здійснювати підприємницьку діяльність, яка приносить йому дохід в т.ч. у майбутньому, на що суд не звернув увагу;

- 02.04.2026 ОСОБА_1 в судовому засіданні з розгляду справи №922/1793/24 надала пояснення суду, що вона проживає в Болгарії разом зі своїм сином. При цьому чітко не відповіла на питання щодо джерела доходів, на які вона там проживає та скільки коштів їй необхідно для проживання разом із сином в Болгарії. Так само не надано будь-яких підтверджуючих документів понесених боржником витрат та отриманих доходів за кордоном, статусу боржника за кордоном. Відповідні питання боржником проігноровано, суд їм оцінки не надав;

- ОСОБА_1 стверджує, що є матір`ю-одиначкою, однак факт придбання та реєстрації у 2018 та 2020 роках права власності на нерухоме майно (квартиру та гараж в м. Дніпро Дніпропетровської області) на члена своєї сім`ї - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період, коли на примусовому виконанні перебував виконавчий лист, виданий Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 203/3308/15-ц від 08.10.2015, про стягнення з боржника заборгованості перед банком за договором про іпотечний кредит №715/1 від 11.09.2007, пояснює тим, що вказані об`єкти нерухомості були придбані на гроші біологічного батька ОСОБА_2 – ОСОБА_3 . Ці твердження боржника суд прийняв до уваги та поклав в основу рішення без перевірки відповідними доказами тобто за відсутності будь-яких документальних підтверджень;

- надана ОСОБА_1 розписка від 01.08.2018 про одержання від ОСОБА_3 коштів в сумі 500 000,00 грн для купівлі нерухомості для її сина ОСОБА_2 , надрукована та підписана від імені ОСОБА_1 односторонньо. Така розписка не є належним доказом та не не може бути прийнята як доказ походження коштів;

- придбання нерухомості та реєстрація її на свого сина є ухиленням від виконання зобов`язань по сплаті боргів перед кредитором;

- ОСОБА_1 не змогла чітко пояснити суду з якою метою вона 10.05.2016 отримала в борг від ОСОБА_4 значну суму коштів в розмірі 50 000 доларів США та куди їх витратила, дані обставини судом також не оцінено;

- станом на час розгляду справи та винесення рішення у суду була відсутня повна інформація про сімейний стан боржника. Судом не досліджено, зокрема, інформація про осіб, що проживають разом з боржником (крім сина), пов`язаних спільним побутом тощо; про можливу наявність спільного сумісного майна, фінансово-майновий стан цієї особи; про підстави реєстрації, проживання, відповідні витрати боржника за адресою: АДРЕСА_2 , а під час розгляду справи про неплатоспроможність - в Болгарії; про джерела отримання коштів для задоволення побутових потреб та утримання вказаного майна боржника та членів її сім`ї та інше, з огляду на отримувану боржником заробітну плату без вирахування податків в розмірі 14 000,00 грн;

- згідно листа №19-63924/18/24-вих. від 18.09.2024 Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 та її син ОСОБА_5 неодноразово перетинали державний кордон України за період з 27.08.2021 по 27.08.2024. У вказаний період часу ОСОБА_1 виїжджала за межі України 16 разів (у тому числі й на морські курорти: Анталія, Анкара, Доха, Тбілісі), а її син ОСОБА_5 – 6 разів. Дати перетинів державного кордону України ОСОБА_1 та її сина не завжди співпадають (зокрема – понад 10 разів ОСОБА_1 виїжджала за кордом самостійно без малолітнього сина), що очевидно дає підстави вважати, що боржниця надала суду не повну інформацію щодо складу її сім`ї, доходів та витрат;

- план реструктуризації боргів ОСОБА_1 не передбачає витрати на утримання дитини, тобто не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ;

- судом затверджено план реструктуризації боргів боржника що не відповідає вимогам законодавства та не прийнято кредитором: 14 000,00 грн (заробітна плата) – 2 520,00 грн (податок на доходи фіз. осіб із заробітної плати 18%) – 700,00 грн (військовий збір 5%) – 3 028,00 грн (один прожитковий мінімум) = 7 752,00 грн (сума для оплати реструктуризованого зобов`язання);

- отже, План не є реальним, оскільки боржниці залишається всього 3 028,00 грн на задоволення побутових потреб на себе. При цьому на її утриманні неповнолітня дитина 2010 р.н., витрати на утримання якої взагалі не передбачено планом реструктуризації боргів боржника. Якщо врахувати, що боржниця, згідно наданих суду пояснень, на даний час постійно проживає в Болгарії та періодично їздить в Україну (була присутня на судовому засіданні 02.04.2026), то витрати вона має значно більший дохід, ніж заявляє суду;

- при перетині кордону потрібно мати туристичну/медичну страховку, що також не відображено боржником у п.65 «добровільне страхування» розділу XIV «Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів сім`ї та інші витрат, у тому числі за межами України» декларацій 2021, 2022, 2023, 2024 роки ( ОСОБА_1 перетинала державний кордон України в указані роки 16 разів, у тому числі й на автомобілі 3 рази на автомобілі з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , що дає підстави вважати цей автомобіль в користуванні ОСОБА_1 , що також не відображено в Деклараціях);

- ОСОБА_1 не включено у необхідні витрати кошти на утримання та сплати комунальних послуг за квартиру, яка придбана на ім`я сина;

- в плані реструктуризації не вказана сума отримуваної допомоги від родичів (про наявність такої допомоги адвокат боржника надавала додаткові пояснення суду 17.08.2025);

- план реструктуризації боргів боржника кредитором не схвалено і не погоджено у зв`язку з тим, що планом не враховано інтереси кредитора;

- запропоновані боржником варіанти плану реструктуризації в цій частині не змінились з огляду на задоволення вимог кредитора – 7 452,00 грн на місяць.

- прийнятий судом план реструктуризації боргів боржника не містить інформацію про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів – а саме доходи від здійснення підприємницької діяльності, що також не оцінено судом;

- суд не врахував, що відповідно до абз. 1, 2 ч. 6 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п`ять років. Однак, у разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років;

- ОСОБА_1 не виконала покладених на боржника обов`язків, передбачених ст.116 КУзПБ, а саме не повідомила про обставини, що стали підставою для звернення до суду, отже не обґрунтувала природу і причини неплатоспроможності; не надала інформацію щодо витрачання коштів, отриманих в борг від кредитора ОСОБА_4 в розмірі 50 000,00 доларів США;

- такі обставини прямо свідчать про недобросовісність боржника, що судом проігноровано;

- до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника ні повністю, ні частково окремі види заборгованості перед кредитором не погашались (стаття 125 кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Ощадбанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24. Розгляд справи призначено на 02.07.2026. Витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1793/24. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

22.06.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому боржник вважає, що план реструктуризації відповідає вимогам ч. 2 статті 124 КУЗПБ.

Зазначає, що план включає обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника, а саме: зміни економічного стану у країні, збільшення валютного курсу, зменшення рівня доходів.

Містить інформацію про вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру - АТ «Ощадбанк» в сумі 1 941 790,42 грн; інформацію про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) - нерухоме майно відсутнє.

Вказано інформацію про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів - боржник працює бухгалтером та отримує доходи в розмірі 14 000,00 грн на місяць, протягом 5 років; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів.

Зазначено розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; Сума для оплати реструктуризованого зобов`язання згідно Розрахунку, 7752,00 грн на місяць (з метою погашення боргів).

Вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.

У разі виконання плану реструктуризації боргів підлягає прощенню (списанню) 1476670,42 грн.

Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника, відповідно до ст.124 КУзПБ - не менше 3328,00 грн.

Строк виконання плану складає 5 років, що є максимальним строком відповідно до частини 6 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства.

За Планом боржник зобов`язується протягом 5 років перераховувати 7752,00 грн зі своєї зарплати, з урахуванням пункту 7 частини 2 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні, що складає 3328,00 грн відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Наголошує, що у боржника не має інших можливостей задовольнити вимоги кредитора, оскільки майно боржника у вигляді квартири було продано.

Боржник повідомляє, що 20.02.2015 ОСОБА_1 звернулась до Банку із заявою про надання згоди Банку на реалізацію квартири АДРЕСА_3 , (предмету іпотеки) в добровільному порядку з метою погашення заборгованості за Кредитним договором 715/1.

На сьогоднішній день ОСОБА_1 не здійснює підприємницьку діяльність, про що зокрема свідчить Звіт арбітражного керуючого, оскільки ГУ ДПС у Харківській області не має відомостей щодо здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Щодо тверджень апелянта про відсутність забезпечення дитини, то син - ОСОБА_1 перебуває на забезпеченні біологічного батька дитини, а також періодично проживає з ним.

Як зазначає боржник, головну мету, яку переслідувала ОСОБА_1 при подачі Плану реструктуризації боргів було максимальне задоволення вимог кредитора АТ «Ощадбанк», та максимального врахування інтересу кредитора.

Апелянт неодноразово наводить перелік відомостей, які, на його думку не відображені в декларації, а саме: відсутність станом на поточну дату повної інформації про сімейний стан боржника, інформації про особу, яка перебувала чи перебуває у шлюбі з боржником, спільно з нею проживає, пов`язана спільним побутом тощо, про можливу наявність спільного сумісного майна, фінансово-майновий стан цієї особи, про підстави реєстрації та проживання Боржника за адресою: АДРЕСА_2 , а також про джерела отримання коштів для задоволення побутових потреб боржника та членів її сім`ї.

Проте, апелянт лише акцентує увагу на питаннях та не надає жодних належних доказів, які б підтверджували його позицію, щодо вищезазначених пунктів.

ОСОБА_1 було відображено в деклараціях наданими разом із заявою про неплатоспроможність, що в шлюбі не перебувала, не пов`язана спільним побутом та спільно проживає тільки зі своїм сином.

Боржник наголошує, що апелянт зазначає про відсутність «повної» інформації про сімейний стан, а також особу, яка перебувала разом із боржником у шлюбі, але згідно з конституційним принципом відображеним у статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Боржник також зазначає, що згідно зі частиною 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник має подавати відомості за три роки що передували поданню заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Отже, боржник не зобов`язаний подавати відомості про які зазначає боржник.

Щодо підстави реєстрації та проживання боржника за адресою: АДРЕСА_2 , зазначає про те, що заборон на зміни реєстрації та проживання законодавством не передбачено; відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Щодо фінансово-майнового стану, боржник зазначає, що отримує кошти для задоволення власних побутових потреби, а також побутових потреб дитини, від Приватного підприємства Фірма « Позитив С» у вигляді заробітної платні, від батька сина у вигляді матеріальної допомоги. Ці факти вже були досліджені судом попередньої інстанції під час провадження.

Повідомляє, що на сьогоднішній день, фізична особа-підприємець Мельник І.Г. не здійснює підприємницької діяльності, оскільки працює бухгалтером на Приватному підприємстві «Фірма « Позитив С»; 20.04.2026 до суду було надано підтверджуючі цей факт документи, а саме, довідку про місце роботи ОСОБА_1 від 17.04.2026; довідку про доходи ОСОБА_1 від 17.04.2026.

Вважаючи ці документи фіктивними, апелянт не наводить доказів. Окрім того, на сьогоднішній день на банківські рахунки ОСОБА_1 накладені арешти в рамках виконавчого провадження № 79828594, що унеможливлює здійснення підприємницької діяльності.

Підтверджує, що боржник - ОСОБА_1 , та її син неодноразово перетинали державний кордон України за період з 27.08.2021 по 27.08.2024. Разом з цим, вважає боржник, такий факт не свідчить автоматично про недобросовісність боржника; перетин державного кордону є в першу чергу реалізацією конституційного права на свободу пересування; сам факт виїзду не підтверджує приховування майна, доходів чи активів.

Також боржник зазначає, що кордон перетинався з метою роботи, сімейних обставин або з інших законних причин, зокрема влаштування власного сімейного життя. ОСОБА_1 періодично зверталася до шлюбних агенцій з метою влаштування власного сімейного життя, і через це доводилося виїжджати за кордон.

Щодо витрат на квитки та інші супутні витрати, ОСОБА_1 не несла майже ніяких супутніх витрат, оскільки витрати пов`язані з перельотами та поселеннями несла агенція за рахунок інших сторін.

Повідомляє, що на сьогоднішній день АТ «Ощадбанк» не виконуються вимоги ухвали Господарського суду Харківської області 13.05.2026 року. ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до кредитора (АТ «Ощадбанк») з проханням надати реквізити для сплати коштів по плану реструктуризації, проте Кредитором реквізити надано не було.

Окрім того, боржник вважає, що АТ «Ощадбанк» постійно зловживає своїми правами та з регулярною періодичністю подає одній і ті самі заперечення протягом процедури банкрутства; факти щодо неподання боржником повної інформації про стан сім`ї, а також доводи на які апелянт посилається для підтвердження власних позицій щодо недобросовісності боржника, вже неодноразово досліджувалися судом першої інстанції.

Вважає, що за відсутні ознак недобросовісної поведінки боржника, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

У зв`язку з цим, боржник просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 в повному обсязі. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 залишити без змін.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026, у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.

В судовому засіданні 02.07.2026, що відбувалось в режимі відеоконференції, представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Керуючий реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 – арбітражний керуючий Безпалий С.О. та представник боржника проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили відмовити у її задоволенні. Оскаржувану ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 просили залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.; призначено попереднє засідання суду.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 (згідно з довідкою Департаменту реєстрації Харківської міської ради про реєстрацію місця проживання особи від 03.01.2024).

24.03.2015 між АТ "Ощадбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір (посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрованого за № 159) про розірвання іпотечного договору № 715/1а, посвідченого 11.09.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальовою Є.Є. та зареєстрованого за № 1384).

Згідно з розпискою від 01.08.2018, ОСОБА_1 01.08.2018 одержала грошові кошти від ОСОБА_3 в розмірі 500000,00 грн на придбання нерухомості для свого сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підтвердження розміру доходу ОСОБА_3 , заявницею до матеріалів справи додано довідку (форму) з Пенсійного фонду України - індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2006 по 2025 рік.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018, посвідченого державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-419, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 , діючи як представник покупця, купила квартиру АДРЕСА_4 . Продаж вчинено за 385009,00 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу гаражу від 24.01.2020, посвідченого державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-47, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 , діючи як представник покупця, придбала гараж АДРЕСА_5 . Продаж вчинено за 69558,91 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2025 задоволено частково заяву АТ "Ощадбанк" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025). Визнано грошові вимоги АТ "Ощадбанк" в розмірі 1665255,61 грн основного боргу, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів, 271690,01 грн - пені, а також 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору. Решту грошових вимог АТ "Ощадбанк" за заявою (вх.№ 31327 від 13.12.2024), з урахуванням уточнень (вх. № 962 від 14.01.2025), відхилено.

Отже, єдиним кредитором у справі є АТ "Ощадбанк", який є конкурсним без права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Арбітражним керуючим на адресу АТ "Ощадбанк" направлено протоколи голосування щодо затвердження звіту керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 про виконану роботу, вирішення питання про застосування подальшої процедури банкрутства, відповідно до Кодексу України з процедур банкротства, звернення до господарського суду з клопотанням визнання боржника банкрутом і про перехід до процедури погашення боргів боржника, визначення кандидатури арбітражного керуючого в наступній стадії процедури банкрутства до єдиного кредитора АТ "Ощадбанк", у відповідь на які отримано заперечення банку.

Так, АТ "Ощадбанк" заперечує проти схвалення Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом; переходу до процедури погашення боргів боржника.

В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 АТ "Ощадбанк" посилається на п. п. 1, 2 ч. 7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі банк посилається на відсутність у матеріалах справи реального та обґрунтованого проекту Плану реструктуризації.

У зв`язку з наявними запереченнями банку, керуючим реструктуризацією розроблялися нові редакції плану реструктуризації боргів боржника, остання редакція з яких надана до заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026).

Ухвала суду першої інстанції, якою у задоволенні клопотання банку про закриття провадження у справі про банкрутство відмовлено та затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам , колегія суддів зазначає таке.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства).

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексом України з процедур банкрутства не встановлена.

За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною 5 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постановах від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 та від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

Зазначену позицію розділяє й суд апеляційної інстанції, адже за такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодексу України з процедур банкрутства покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства).

Також, Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Задля ефективної реалізації боржником цього права Кодексу України з процедур банкрутства передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 Кодексу України з процедур банкрутства, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

За частиною 1 статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини 2 статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина 3 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства).

На результатах таких заходів, за приписами частини 7 статті 123 та частини 1 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та неусунення боржником неповноти/недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор - АТ "Ощадбанк" проти схвалення Плану реструктуризації боргів боржника неодноразово заперечував, посилався на відсутність у матеріалах справи реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації.

У зв`язку з наявними запереченнями банку, керуючим реструктуризацією розроблялися нові редакції плану реструктуризації боргів боржника, остання редакція з яких надана до заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026, а.с. 167 т. 5).

У наданій 27.03.2026 заяві керуючим реструктуризацією повідомлено суду, що арбітражним керуючим були неодноразово направлені протоколи заочного голосування кредитору АТ «Ощадбанк» щодо затвердження плану реструктуризації, однак кредитор був проти затвердження наданого плану реструктуризації.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» №4695-IX від 03.12.2025, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 3 328 грн на місяць. Цей показник є офіційним державним соціальним стандартом і використовується, зокрема, для визначення розміру соціальних виплат, аліментів, податкових пільг, судового збору та інших нормативів, передбачених чинним законодавством України. У зв`язку з чим, арбітражним керуючим разом з боржником оновлено з урахуванням чинного законодавства План реструктуризації боргів, який було надано до суду.

Керуючий реструктуризацією просив затвердити план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , в наданій редакції з урахуванням змін в законодавстві стосовно прожиткового мінімум для працездатних осіб починаючи з 01.01.2026, в якому щомісячний платіж складає 7452,00 грн, починаючи з 01.05.2026 року, щомісячна оплата до 15 числа кожного календарного місяця впродовж 5 (п`яти) років, детальний розрахунок передбачено Графіком погашення (оплати) реструктуризованих боргів, залишок заборгованості який підлягає списанню складає в сумі 1 494 589,42 грн.

У поданій заяві Керуючий реструктуризацією також зазначив, що боржником ОСОБА_1 було надано арбітражному керуючому довідку форми ОК-5 з Пенсійного фонду України «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу» для підтвердження призначення на роботу ОСОБА_1 до Приватного Підприємства «Фірма «Позитив-С» на посаду бухгалтера.

Арбітражним керуючим було направлено запит 16.12.2025 до ГУ ДПС Харківської області про надання інформації та копії документів про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Бабушкінським РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 23.07.2014 Місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) щодо доходів за період з 01.09.2025 року і по теперішній час.

У відповідь від Головного управління ДПС Харківської області №65459/6/20- 40-12-03-11 від 19.12.2025 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДПС України про джерела/суми нарохованого доходу за період з 01.01.2022 по 31.10.2025 по фізичній особі ОСОБА_1 , а саме: За вересень 2025 нараховано та виплачено дохід у розмірі 7636,36 грн.; За жовтень 2025 нараховано та виплачено дохід у розмірі 14000,00 грн.

До вказаної заяви надано керуючим реструктуризацією надано План реструктуризації боргів ОСОБА_1 , який містить викладення таких обставин і умов:

« 1. Обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника.

Зміни економічного стану у країні, збільшення валютного курсу, зменшення рівня доходів.

2. Інформація про вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру:

АТ «Ощадбанк»,в сумі 1 941 790,42 (один мільйон дев`ятсот сорок одна тисяча сімсот дев`яносто гри.) 42 коп.

3. Інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації):

Нерухоме майно відсутнє

4. Інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів:

- боржник працює бухгалтером та отримує доходи в розмірі 14 000,00 гри на місяць протягом 5 років;

5. Розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів:

Сума для оплати реструктуризованого зобов`язання згідно Розрахунку, 7452,00 грн на місяць (з метою погашення боргів).

6. Вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені(списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів:

У разі виконання плану реструктуризації боргів підлягає прощенню (списанню) 1 494 589,40 грн.

7. Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімумуна боржника, відповідно до ст.124 КЗПБ: не менше 3328,00 грн.

Розрахунок суми, для оплати реструктуризованого зобов`язання: 14 000,00 грн (Заробітна плата) – 2520,00 гри (податок на доходи фіз. осіб із заробітної плати 1890) – 700,00 грн (військовий збір 5%) – 3328,00 грн (Один прожитковий мінімум) = 7452,00 грн (Сума для оплати реструктуризованого зобов`язання).

Склад і розмір грошових вимог кредитора за зобов`язаннями, які виникли з кредиту, визначаються на підставі поданих кредитором документів та ухвали Господарського суду Харківської області від 30.01.2025 та становить 1 941 790, 42 грн.

Строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 5 років.

Щомісячна сума оплати складає: 7452,00: 60 = 447 120,00 грн; Щомісячна оплата до 15 числа поточного місяця в сумі 7452,00 грн починаючи з 01.05.2026 року.

Наведено «Графік погашення (оплати) реструктуризованих боргів» у щомісячному розмірі 7452,00 грн за період з 15.05.2026 по 15.10.2028.

Зазначено, що прощення (списання) залишку заборгованості визначається як різниця між розміром вимог кредиторів, визнаних господарським судом у справі про неплатоспроможність боржника. Та розміром вимог кредитора , які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, здійснюється після повного виконання зобов`язань боржником за реструктуризованими зобов`язаннями на підставі рішення господарського суду , визначеного ст. 129 КУзПБ.

Таким чином, після повного виконання реструктуризованого зобов`язання залишок заборгованості підлягає спрощенню (списанню).

1 941 790,42 – 447 120,00 дорівнює=1 494 589,42 грн.

Висновок: після повного виконання реструктуризованого зобов`язання залишок заборгованості в сумі 1 494 589,42 грн підлягає спрощенню (списанню) і всі зобов`язання вважаються виконаними.

Так, у відповідності до ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

Таким чином, законодавцем до Плану реструктуризації встановлено перелік вимог, виконання яких є обов`язковим.

Частиною 8 ст. 126 встановлено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом;

2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству;

3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування;

4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів;

5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду;

6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом;

7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.

Погоджуючись із наданим Планом, суд першої інстанції дійшов висновку, що план реструктуризації боргів ОСОБА_1 містить обставини, які спричинили неплатоспроможність боржниці; інформацію про визнані судом вимоги кредитора - АТ "Ощадбанк"; про відсутність у боржниці нерухомого майна; інформацію про місце роботи боржниці та її доходи - 14000,00 грн у місяць, які вона розраховує отримати протягом 5 років; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб.

Дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку про те, що план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , доданий до заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 (вх.№ 7360 від 27.03.2026), розроблено з метою відновлення платоспроможності ОСОБА_1 ; зміст плану реструктуризації відповідає вимогам ч.ч.2, 3 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства; визначений строк виконання не перевищує строк, встановлений ч. 6 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.

Не погоджуючись із таким висновком апелянт вважає, що боржником не підтверджено його фінансово-майновий стан; підстави реєстрації, проживання, відповідні витрати боржника за адресою: АДРЕСА_2 , а під час розгляду справи про неплатоспроможність - в Болгарії; про джерела отримання коштів для задоволення побутових потреб та утримання вказаного майна боржника та членів її сім`ї та інше, з огляду на отримувану боржником заробітну плату без вирахування податків в розмірі 14 000,00 грн. Вважає, що план реструктуризації боргів ОСОБА_1 не передбачає витрати на утримання дитини, тобто не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника, між іншого, зазначається розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

Зі змісту Плану вбачається, що розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб визначено у розмірі не менше 3328,00 грн, тобто не менше одного прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2026 відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Разом з цим, за умовами п. 7 ч. 2 ст. 124 КУзПБ окрім розміру суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника, такий розмір має бути встановлено також на кожну особу, яка перебуває на утриманні боржника.

Як свідчать матеріали справи, на утриманні у ОСОБА_1 перебуває її син ОСОБА_5 2010 року народження.

Поряд з цим, у наданому Плані розмір суми, що залишатиметься на утримання дитини - взагалі не передбачено.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника підтвердила, що кошти на утримання дитини ОСОБА_6 не передбачено, оскільки більшу частину заробітної плати боржник планувала направити на погашення заборгованості банку, дитину боржника забезпечує його батько.

Разом з цим, боржником не надано належних доказів, зокрема, банківських виписок, розписок, тощо, які підтверджують надходження боржнику коштів чи у вигляді аліментів, чи то грошової допомоги, чи дарунків у вигляді грошової допомоги від третіх осіб, що мало б наслідком підтвердити наявність грошових коштів на утримання дитини та врахування такої суми на утримання у Плані, як то встановлено приписами п. 7 ч. 2 ст. 124 КУзПБ.

За відсутністю у Плані суми коштів, що має бути передбачена на утримання дитини, відсутні підстави для твердження про відповідність Плану умовам п. 7 ч. 2 ст. 124 КУзПБ.

Крім того, за даними Плану реструктуризації боргів у боржника відсутнє нерухоме майно.

Натомість боржник, - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка Департаменту реєстрації Харківської міської ради про реєстрацію місця проживання особи від 03.01.2024 (а.с. 27 т. 1).

Саме таку адресу зареєстрованого місця проживання/перебування вказано боржником у Деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2021- 2024 роки.

За поясненнями боржника у відзиві на апеляційну скаргу щодо обставин реєстрації та проживання боржника за адресою: АДРЕСА_2 , законодавством не передбачено заборон на зміни реєстрації та проживання; відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Водночас, в судовому засіданні апеляційної інстанції представником боржника надано пояснення про обставини перебування ОСОБА_1 у вказаній квартирі, зокрема, про її надання у безоплатне користування боржнику та здійснення боржником лише сплати комунальних послуг.

Проте, з наданого плану не вбачається, що до побутових потреб в розумінні п. 7 ч. 2 ст. 124 КУзПБ, боржником враховано витрати на комунальні платежі за місцем реєстрації боржника, що ставить під сумнів достовірність даних про майновий стан боржника.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник боржника також зазначив, що наразі ОСОБА_1 мешкає у Болгарії. Проте, доказів, які підтверджують обставини фінансової можливості перебувати за межами України без підтвердження статусу такого перебування, зокрема, чи то тимчасовий захист, чи працевлаштування, чи відпочинок, або ж фінансування третіми особами такого перебування, зокрема, виписки про здійснені банківські перекази, докази отримання коштів у подарунок, тощо, з урахуванням того, що перебування в іншій країні потребує здійснення витрат на оренду житла, харчування, медичного забезпечення, боржником не надано.

Наведене також ставить під сумнів можливість задоволення побутових потреб на суму 3328,00 грн в ході виконання Плану реструктуризації.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відповідність Плану реструктуризації вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства та не перевірив можливість його реального виконання боржником, тобто, що план реструктуризації є виконуваним.

У зв`язку з цим, ухвала суду першої інстанції в частині затвердження плану реструктуризації боргів підлягає скасуванню з прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026).

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для закриття провадження у справі, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими зважаючи на таке.

Так, закриття провадження у справі є формою завершення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Тобто, визначення судом підстави для закриття провадження у справі про банкрутство залежить від наявності конкретних обставин, які зумовлюють неможливість подальшого здійснення судового розгляду справи.

Системне тлумачення положень статей 90, 123, 126, 128, 129 КУзПБ у взаємозв`язку зі статтями 2, 113 КУзПБ свідчить, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника є можливим:

- зі спеціальних підстав, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ;

- із загальних підстав, визначених пунктами 1- 8 частини першої статті 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи);

- в інших випадках, передбачених законом (пункт 9 частини першої статті 90 КУзПБ), зокрема визначених пунктами 1- 7 частини першої статті 231 ГПК України, в тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізичної особи.

Так, ч. 7 ст. 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства з частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.

Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідні правові висновки викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 904/3867/23.

Також у вищезазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов`язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.

За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.

Так, згідно з ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Судом першої інстанції встановлено, що у деклараціях за 2021-2024 роки ОСОБА_1 членами сім`ї зазначила сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, з копії паспорта ОСОБА_1 , доданої до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме сторінки 10, вбачається відсутність відомостей про перебування боржниці в шлюбі.

Будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_1 в поданих деклараціях зазначила неповну та/або недостовірну інформацію про членів її сім`ї банком не надано.

Щодо посилання АТ "Ощадбанк" на придбання боржницею майна на іншого члена сім`ї - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2018, посвідченого державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-419, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 , діючи як представник покупця, купила квартиру АДРЕСА_4 . Продаж вчинено за 385009,00 грн.

Згідно з договором купівлі-продажу гаражу від 24.01.2020, посвідченого державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-47, ОСОБА_1 , діючи як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2 , діючи як представник покупця, придбала гараж АДРЕСА_5 . Продаж вчинено за 69558,91 грн.

Відповідно до розписки від 01.08.2018, ОСОБА_1 01.08.2018 одержала грошові кошти від ОСОБА_3 в розмірі 500000,00 грн саме на придбання нерухомості для свого сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому, на підтвердження розміру доходу ОСОБА_3 , заявницею до матеріалів справи додано довідку (форму) з Пенсійного фонду України - індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 2006 по 2025 рік.

Доказів, які б спростовували вищезазначені обставини, АТ "Ощадбанк" під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для закриття провадження у справі. Доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткове скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям в скасованій частині нового рішення.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Ощадбанк" задовольнити частково.

В частині відмови у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Ощадбанк" про закриття провадження у справі №922/1793/24 ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 залишити без змін.

В частині затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 у справі №922/1793/24 скасувати.

Прийти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви керуючого реструктуризацією про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (вх. № 7360 від 27.03.2026).

Матеріали справи №922/1793/24 передати для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 13.07.2026.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.В. Тарасова