Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №906/1233/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №906/1233/25

Суддя: Хабарова М.В.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Справа № 906/1233/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Хабарова М.В.,

суддя Мамченко Ю.А.,

суддя Гудак А.В.,

секретар судового засідання Щербак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/1233/25 (суддя Тимошенко О.М., повний текст складено 17.04.2026)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про стягнення 35 410 954,27 грн

за участі представників:

від позивача - не з`явились

від відповідача - Приведьон В.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.11.2025 у справі №906/1233/25 закрито провадження у справі в частині стягнення 35244410,26 грн боргу.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі №906/1233/25 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 166 544,01 грн 3% річних та 1 998,53 грн витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи ухвалене рішення суд, встановивши недотримання строків виконання зобов`язання щодо сплати наданих послуг з передачі електроенергії по Договору про надання послуг з передачі електричної енергії, дійшов висновку про його прострочення.

Тому, з врахуванням ст.625 Цивільного кодексу України, суд вказав про наявність підстав для стягнення з відповідача заявлених 3% річних у сумі 166 544,01 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення в частині стягнення 49 740,51 грн 3% річних скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні 3% річних на суму 49 740,51 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.01.2026 у справі №918/177/25, від 15.07.2025 у справі №914/3621/23, від 20.03.2026 у справі №914/2625/23, вважає, що позивачем безпідставно нараховані 3% річні на планові платежі у загальній сумі 49740,51 (за червень місяць 2025 року у сумі 22 727,03 грн та за липень місяць 2025 року у сумі 27 013,48 грн).

У відповідності до ст.263 Господарського процесуального кодексу України позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що стягнення 3% річних на планову (попередню) оплату відповідає умовам чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору, що відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у справі №927/713/21 та у справі №912/1941/21.

Відтак, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

У судове засідання 08.07.2026 з`явився представник відповідача, який надав свої пояснення щодо обставин справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Разом з тим, 08.07.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи приписи ст. 273 Господарського процесуального кодексу України про строки перегляду справ в апеляційній інстанції, а також враховуючи те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство" (пункт 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго").

ПрАТ "НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ДП "НЕК "Укренерго") відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2. Статуту ПрАТ "НЕК "Укренерго".

Наказом № 549 від 03.10.2023 затверджено умови Договору про надання послуг з передачі електричної енергії (посилання на сторінку сайту НЕК "Укренерго" Договори | НЕК "УКРЕНЕРГО" (ua.energy). Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. Умови цього договору набирають чинності з 01.01.2024. Наказом № 343 від 07.06.2024 умови договору з передачі електричної енергії затверджено у новій редакції.

Як встановлено апеляційним судом, АТ "Житомиробленерго" була подана заява-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.

Водночас листом НЕК "Укренерго" № 01/66713 від 05.12.2023 повідомило про укладання договору про надання послуг з передачі електричної енергії із ідентифікатором договору №0528-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024.

01.01.2024 ПрАТ НЕК "Укренерго" (ОСП) та АТ "Житомиробленерго" (користувач) уклали договір №0528-02041-ПП (далі - договір), за умовами п.1.1 якого договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням ст.633,634,641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору OCП безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а Користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору для розрахунків за цим договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги.

Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI Kодексу систем передачі (далі КСП) на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.

Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП.

Відповідно до п.п. 6.1,6.2 договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі- сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або Акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

Відповідно до п. 6.5 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від OCП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППKO повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважаться, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППKO надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюються в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в Акті коригування.

Пунктом 6.6 договору передбачено, у разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по цьому договору, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).

За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.

Відповідно до п.п. 1 п. 7.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу.

Згідно з п. 9.1 договору при невиконанні a6o неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього договору та законодавства України.

Відповідно до п.п. 2 п. 9.3 договору про надання послуг з передачі електричної енергії користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їx доставки кур`єром, що підтверджуються квитанцію про вручення одержувачеві, яка підписуються його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджуються підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацію вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляються стороною на виконання цього договору через Сервіс, вважаються одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Відповідно до п. 10.4 договору будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://onIine.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).

Пунктом 10.5 передбачено, що для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватись правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені.

Згідно з п.10.6 договору при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 10.7 договору сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).

ПАТ НЕК "Укренерго" протягом червня-липня 2025 року надало АТ "Житомиробленерго" послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 35 243 265,82 грн, що підтверджується підписаними актами приймання - передачі послуги (а.с.30-31) .

Крім того, позивачем скореговано вартість наданих послуг у жовтні 2024 року на 0,63грн та у квітні 2025 року на 1143,81 грн, що підтверджується Актами коригування від 02.06.25 та від 08.07.2025 (а.с.32,33).

Розмір заборгованості за послуги з передачі електричної енергії становить 35 244 410,26 грн. Крім того, за порушення строків оплати ПАТ НЕК "Укренерго" здійснило нарахування 166 544,01 грн 3% річних відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

20.08.2025 ПАТ НЕК "Укренерго" направило до АТ "Житомиробленерго" вимогу про сплату боргу (а.с.37).

Позивач, враховуючи відсутність оплати за послуги з передачі електричної енергії, звернувся з даним позовом до суду.

Разом з тим, після подачі позову до суду, за період з 30.09.2025 по 27.10.2025, відповідач сплатив суму боргу у розмірі 35 244 410,26 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, у зв`язку з чим ухвалою від 10.11.2025 суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині стягнення суми боргу.

Тобто позовні вимоги позивача становлять 166 544,01 грн 3% річних нарахованих, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті послуг з передачі електричної енергії.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів враховує, що відповідач оскаржує рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у даній справі в частині стягнення з останнього 3% річних на суму 49 740,51 грн.

Відтак, з урахуванням положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, приймаючи до уваги доводи та вимоги апеляційної скарги відповідача, рішення суду першої інстанції в іншій частині (щодо закриття провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 35 244 410,26 грн), а також щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 116 803,50 грн (166 544,01 грн - 49 740,51 грн) апеляційним судом не переглядається.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги АТ "Житомиробленерго" щодо стягнутих з нього 49 740,51 грн 3% річних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом положень ст.ст.626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Апеляційним судом встановлено, що у п.5.1 договору сторони передбачили, що для розрахунків за цим договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI КСП на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП.

Тобто використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором.

Водночас, порядок оплати планових обсягів послуг сторони передбачили у п.6.2 договору, відповідно до якого користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

У свою чергу фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (пункт 6.4 договору).

Отже, плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів із моменту отримання акта приймання-передачі послуги.

З огляду на вказане, при розрахунку за послугу користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць

Колегія суддів зазначає, що оскільки укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, у постановах Верховного Суду у справі №916/1042/22 від 20.02.2024, у справі № 904/5899/21 від 13.03.2024, у справі № 913/211/23 від 10.04.2024, у справі №924/1083/25 від 02.06.2026, у справі 918/604/25 від 14.05.2026, від 02.07.2026 у справі 918/1018/25.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності у відповідача, відповідно до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0528-02041-ПП від 01.01.2024, обов`язку здійснення поетапної оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії.

Щодо посилання апелянта на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 15.07.2025 у справі №914/3621/23 та від 28.01.2026 у справі №918/177/25, колегія суддів зазначає, що судові рішення у зазначених справах ухвалені з врахуванням фактичних обставин, які є відмінними від обставин даної справи.

Зокрема, у справі №914/3621/23 спір виник за позовом ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до ПрАТ "Львівобленерго" про стягнення заборгованості за іншим договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0521-03041 (з протоколом розбіжностей до нього від 29.06.2019), відповідно до умов якого був передбачений інший порядок здійснення розрахунків за надану позивачем послугу, ніж у справі № 906/1233/25.

У справі №914/3621/23 суди виходили з інших умов договору, укладеного між сторонами у цій справі, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу та передбачали часткову попередню оплату вартості послуги, зокрема, трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги (п.2.4 договору). При цьому встановлено, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. (п.2.3 договору)

Отже у справі №914/3621/23 суд дійшов висновку, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, враховуючи конкретні умови договору №0521-03041 (з протоколом розбіжностей до нього від 29.06.2019) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, які були погоджені між сторонами.

Разом з тим, у справі № 906/1233/25 встановлено, що за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 року № 0528-02041-ПП чітко встановлено порядок визначення планового та фактичного обсягу (п.5.1 договору) та порядок здійснення розрахунків за обсяг наданої послуги (планової та фактичної наданої послуги), зокрема у пунктах 2.1, 5.1, 6.2 договору.

Тобто фактичні обставини (умови договору), які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, у цій справі № 906/1233/25 та у справі № 914/3621/23 є різними.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 вирішуючи питання про відступ від висновків Верховного Суду у справі №914/3621/23 зазначив, що суди у цій справі якраз і виходили з конкретних погоджених сторонами умов договору, а саме зі змісту п.2.4, у якому визначено, що розрахунок за надану послугу здійснюється трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги, та зі змісту п.2.3, де зазначено, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період.

Такі висновки у справі №914/3621/23 узгоджуються з висновком, якого дійшла об`єднана палата у справі № 914/2625/23, згідно з яким на відміну від Типового договору в умовах укладеного сторонами договору у цій справі, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, хоча і встановлено обов`язок відповідача здійснювати часткову попередню оплату (пункт 2.4), проте у такому випадку слід виходити з вартості наданих послуг, а не вартості планових обсягів послуги (оплата планових обсягів не передбачена).

Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 підтвердив, що вирішення питання про існування у користувача зобов`язання з оплати планових i фактичних обсягів послуги з передачі електричної енергії у визначений строк залежить безпосередньо від конкретно погоджених сторонами умов договору.

Також, помилковим є посилання апелянта і на зроблені висновки Верховного Суду у справі №918/177/25 від 28.01.2026, у якій підтримується позиція щодо можливості нарахування 3% річних лише на вартість фактично наданих послуг, оскільки вказана постанова була ухвалена раніше та не узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23.

Враховуючи ієрархію правових висновків Верховного Суду, висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів касаційного суду.

Крім того, такої ж позиції щодо правозастосування у подібних правовідносинах (за аналогічних умов договору щодо порядку сплати планових та фактичних обсягів послуги, що і у справі № 906/1233/25) притримується Верховний Суд і у постановах від 14.05.2026 у справі № 918/604/25, від 02.06.2026 у справі № 924/1083/25. Тобто позиція Верховного Суду що за наявності відповідних умов договору, неналежне виконання користувачем свого обов`язку з оплати планового обсягу послуги на умовах попередньої оплати є порушенням грошового зобов`язання, що передбачає застосування правових наслідків, зокрема, передбачених статтями 611, 625 Цивільного кодексу України, є послідовною та підлягає врахуванню при вирішенні спору у даній справі.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2026 у справі №918/1018/25.

У силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі № 906/1233/25 без змін, з огляду на що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Житомиробленерго" задоволенню не підлягає.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно з ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі № 906/1233/25 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2026 у справі № 906/1233/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена "14" липня 2026 р.

Головуючий суддя Хабарова М.В.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Гудак А.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua