Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №925/1380/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. Справа№ 925/1380/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від позивача - Макеєв В.Ф.;

від відповідача - Кирман В.О.;

від третьої особи-1 - Ободовський Д.В.;

від третьої особи-2 - представник не прибув,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №925/1380/25 (суддя Гладун А.І., повне рішення складено - 27.02.2026) за позовом Фізичної особи-підприємця Данюка Олександра Миколайовича до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - 1) Управління інспектування Черкаської міської ради, 2) Комунальне підприємство "Екологія" Черкаської міської ради, про стягнення 820 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Фізична особа-підприємець Данюк Олександр Миколайович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про стягнення 520000,00 грн збитків та 300000,00 грн моральної шкоди завданих у зв`язку зі знищенням тимчасової споруди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що у 90-х роках придбав тимчасову споруду, яка знаходиться на земельній ділянці, що належить відповідачу. У 2005 році Черкаська міська рада прийняла рішення, яким надала позивачу земельну ділянку в оренду під торговий кіоск в комплексі із зупинкою громадського транспорту. У 2006 році Черкаська міська рада та позивач уклали договір оренди землі. Рішенням суду, що набрало законної сили визнано укладеною додатку угоду до договору оренди землі, якою строк дії договору оренди землі продовжено до 18.05.2025.

Розраховуючи на "належне урядування", позивач сумлінно виконував всі умови договору оренди земельної ділянки, істотною умовою якого є розміщення на ній тимчасової споруди та сплата орендної плати за користування земельною ділянкою. Проте, на початку 2025 року відповідач демонтував тимчасову споруду позивача. У період з березня 2025 року до червня 2025 року позивач намагався дізнатись про місце розташування вилученого майна та оцінити його стан і лише 25.06.2025 узгодив з відповідачем дату та можливість здійснення огляду демонтованого майна. Під час огляду майна позивач з`ясував, що тимчасова споруда знищена і відновленню не підлягає. На переконання позивача, відповідач вчинив неправомірні дії та зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість знищеного майна та моральну шкоду.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №925/1380/25 позов задоволено частково; вирішено стягнути з Виконавчого комітету Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38764676, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Фізичної особи-підприємця Данюка Олександра Миколайовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 260000,00 грн (двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок) збитків, 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) моральної шкоди; у решті позову в частині стягнення 260000,00 грн збитків, 250000,00 грн моральної шкоди відмовлено.

За висновком суду, у результаті знищення тимчасової споруди позивача позбавлено права власності на майно, що йому належить. Позбавленням права власності на майно позивачу завдано майнової шкоди у розмірі його вартості (520000,00 грн).

При цьому, на переконання суду, у даному випадку груба необережність позивача сприяла виникненню шкоди у вигляді знищення майна. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку зменшити розмір відшкодування позивачу на 50 відсотків від реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Крім цього, враховуючи відсутність факту визнання відповідачем порушеного права позивача, характер та обсяг душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку із знищенням його майна, тривале позбавлення позивача можливості здійснювати підприємницьку діяльність з використання належної йому тимчасової споруди, враховуючи, що позивач є візочником, отже постійно потребує сторонньої допомоги, враховуючи вимоги розумності і справедливості суд визначив розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу у розмірі 50000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що між діями Виконавчого комітету Черкаської міської ради і завданою шкодою Позивачу немає причинно-наслідкового зв`язку, адже дії Виконавчого комітету Черкаської міської ради не були спрямовані на пошкодження ТС Позивача, а демонтована ТС Позивача була незаконно розміщена без будь-яких дозвільних документів.

Також, скаржник вказує, що позовна заява ФОП Данюка О.М. не містила будь-яких доказів, на підставі яких суд міг встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги про те, що Позивачу діями Виконавчого комітету Черкаської міської ради було завдано моральну шкоду, та інших обставин, які містили б інформацію щодо предмета доказування та які мають значення для вирішення справи.

Представники відповідача та третьої особи - 1 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа - 2 правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином; про що свідчить довідка про доставку електронного документа (ухвали суду про оголошення перерви в судовому засіданні до 22.06.2026) до її електронного кабінету.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутньою у даному судовому засіданні від третьої особи - 2 до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін та третіх осіб не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи - 2, а також з урахуванням того, що неявка її представника у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню в частині задоволених вимог про стягнення 260 000 грн збитків та 50 000 грн моральної шкоди, з прийняттям нового - про відмову в їх задоволенні, з наступних підстав.

24.11.2005 Черкаська міська рада прийняла рішення №8-803, яким затвердила технічну документацію із землеустрою щодо оформлення документа, що посвідчує право на земельну ділянку приватному підприємцю Данюку Олександру Миколайовичу по вул. Смілянській, 44 (пункт 2). Надала приватному підприємцю Данюку Олександру Миколайовичу земельну ділянку площею 22,7 кв. м по вул. Смілянській, 44 в оренду на 10 років (без права передачі її в суборенду) під торговий кіоск в комплексі із зупинкою громадського транспорту (пункт 3). (а.с. 18 том 1).

23.02.2006 Черкаська міська рада (орендодавець) та приватний підприємець Данюк Олександр Миколайович (орендар) уклали договір оренди землі, згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 24.11.2025 №8-803 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 22,7 кв. м по вул. Смілянській, 44 під торговий кіоск в комплексі із зупинкою громадського транспорту. За цільовим призначенням земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови. (а.с. 19-21 том 1).

Відповідно до пункту 3.1 договір укладено до 24.11.2015 (без права передачі її в суборенду).

На виконання договору Черкаська міська рада передала, а позивач прийняв земельну ділянку під торговий кіоск в комплексі із зупинкою громадського транспорту, у підтвердження чого позивач подав акт приймання-передачі земельної ділянки та план орендованої земельної ділянки. (а.с. 22-23 том 1).

31.07.2015 Комунальне підприємство "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" на замовлення Данюка Олександра Миколайовича виготовило технічний паспорт на громадський будинок, призначення - павільйон, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44. Стіни металевий каркас оздоблений "вагонкою". Під час нового будівництва (самочинно збудована) площа торгівельної зали становить 23,7 кв.м. (а. с. 24-25 том 1).

14.11.2024 посадова особа Управління інспектування Черкаської міської ради при здійсненні заходів самоврядного контролю за дотриманням Правил благоустрою міста Черкаси зафіксувала факт розміщення тимчасової споруди по вулиці Смілянській біля будинку № 44, у якій здійснювалась підприємницька діяльність, та на якій є зовнішня реклама "Ломбард "СЕЙФ", без паспорта прив`язки, про що винесено припис №52-07 з вимогою про надання до Управління інспектування Черкаської міської ради дозвільних документів на право встановлення ТС, а в разі їх відсутності - провести демонтаж самостійно. (а.с. 134 том 1).

Примірник припису було вручено особі, яка здійснювала підприємницьку діяльність у тимчасові споруді, що підтверджується долученими фотоматеріалами. Термін виконання вказаного припису було визначено до 19.11.2024. Також встановлено, що по вул. Смілянській, 44 розміщено кіоск без зупинки громадського транспорту, а як самостійна окрема тимчасова споруда, що підтверджується відповідними фото (а.с. 134, 137-141, 143, 144- 147 том 1).

28.10.2024 Управління інспектування Черкаської міської ради надіслало Департаменту архітектури та містобудування ЧМР службову записку, у якій просило надати картографічне зображення меж земельної ділянки площею 22,7 кв. м по вул. Смілянській, 44, переданої у строкове платне користування ФОП Данюку О.М. з відображенням меж незаконного розміщення ТС, що підлягає демонтажу. (а.с. 136 том 1).

27.11.2024 Департамент архітектури та містобудування ЧМР надіслав Управлінню інспектуванню ЧМР лист №7415-06-17/01-09 щодо можливого нецільового використання та картографічного зображення меж земельної ділянки по вул. Смілянській, 44 та вказало, що паспорт прив`язки на вказаній земельній ділянці не оформлювався, а ТС виходить за межі земельної ділянки, наданої в оренду, у підтвердження чого додав викопіювання з ортофотоплану міста Черкаси із зображенням місця розташування ТС. (а.с. 92, 98 том 1).

24.12.2024 Виконавчий комітет Черкаської міської ради прийняв рішення №1781 "Про демонтаж тимчасової споруди по вулиці Смілянській біля будинку №44", яким вирішив: 1. Робочій групі з демонтажу незаконно розміщених об`єктів на території міста Черкаси (Максюта А.В.): 1.1 із залученням підрядної організації до 31.12.2024 організувати та провести демонтаж тимчасової споруди по вулиці Смілянській біля будинку №44, власником якої є ФОП Данюк О.М.; 1.2 у разі необхідності звернутися до правоохоронних органів для організації забезпечення громадського порядку під час проведення робіт з демонтажу; 1.3 передати демонтовану тимчасову споруду на відповідальне зберігання КП "Екологія" ЧМР. 2. КП "Екологія" ЧМР (Єфремов Ю.В.) після закінчення шестимісячного терміну зберігання демонтованої тимчасової споруди, у разі якщо власник тимчасової споруди не з`явився за її поверненням та не сплатив витрати, понесені міським бюджетом за демонтаж: 2.1 частини тимчасової споруди, виготовлені з металу, здати як металобрухт, а виручені кошти зарахувати в дохід підприємства; 2.2 частини тимчасової споруди, які не придатні до використання, утилізувати (а. с. 26 том 1).

13.02.2025 на виконання рішення №1781 від 24.12.2024 робочою групою з демонтажу незаконно розміщених об`єктів на території міста Черкаси за участю представників Управління інспектування Черкаської міської ради, ТОВ "ДОРРУХ", ТОВ "ОБЛТОРГБУД" здійснено демонтаж тимчасової споруди таких розмірів: довжина стін - 3 м; 1,65 м; 4 м; 1,70 м; 4,40 м; 1,60 м; 4 м; висота шпилів - 1,25 м . Форма демонтованого об`єкта приблизно відповідає викопіюванню з ортофотоплан міста, що додається. На початку проведення демонтажу тимчасова споруда була зачинена, господарська діяльність не здійснювалась, підключена до мереж електропостачання, про що складено акт. (а.с. 43 том 1).

Майно, що знаходиться в ТС, його опис (за наявності): тимчасова споруда була відчинена суб`єктом господарювання, що здійснював там підприємницьку діяльність (орендарем демонтованого об`єкта). Представниками ТОВ "ОБЛТОРГБУД" вивезено усе майно, включно із кондиціонером, парою вхідних дверей, елементами зовнішнього та внутрішнього опорядження.

Зовнішні ознаки об`єкта після проведення демонтажу: ТС відключено від електромереж, завантажено на платформу маніпулятора працівниками ТОВ "ДОРРУХ". При демонтажі було розібрано металеві шпилі на даху ТС. З метою безпечного транспортування ТС було роз`єднано на 2 частини та розібрано цегляний пере стінок. Елементи ТС опечатано та передано на зберігання КП "Екологія" ЧМР. Місце зберігання демонтованої ТС: м. Черкаси, вул. Івана Виговського, 22.

Під час демонтажу здійснювалася фотофіксація (а.с. 50-67 том 1).

07.03.2025, 14.03.2025 представник позивача адвокат Макеєв В.Ф. звернувся до відповідача із адвокатськими запитами №615/03/25, №620/03/25, у яких просив надати пояснення та зазначити підстави щодо знесення/демонтажу тимчасової споруди, належної позивачу та була розміщена на орендованій земельній ділянці, повідомити умови її повернення, повідомити місце зберігання ТС та надати можливість її огляду (а.с. 27, 28 том 1).

13.03.2025 відповідач надіслав представнику позивача адвокату Макеєву В.Ф. лист №7001-01-21, у якому повідомив, що на виконання рішення від 24.12.2024 №1781 із залученням підрядної організації з 11.02.2025 до 13.02.2025 демонтовано ТС та передано на зберігання КП "Екологія" ЧМР. Примірник акту демонтажу надісланий позивачу. Звернув увагу на те, що договір оренди землі не регулює правовий статус ТС та не є дозволом на її розміщення. (а.с. 34 том 1).

24.03.2025 Управління інспектування Черкаської міської ради надіслало представнику позивача адвокату Макеєву В.Ф. лист №7851-01-21, у якому повідомило, що рішенням відповідача демонтовано споруду та передано на зберігання КП "Екологія" ЧМР. Рекомендувало надіслати запит зберігачу щодо огляду демонтованого об`єкту. (а.с. 35 том 1).

25.03.2025, 28.05.2025 представник позивача адвокат Макеєв В.Ф. звернувся до КП "Екологія" ЧМР, відповідача та Управління інспектування Черкаської міської ради із адвокатськими запитами №01-2503/2025, №01-2805/2025, №02-2805/2025, №03-2805/2025, у яких просив надати можливість оглянути демонтовану споруду, вказавши місце огляду та час, а також документи, які б підтверджували передачу КП "Екологія" ЧМР ТС на зберігання (а.с. 29, 30, 31, 32 том 1).

03.06.2025 відповідач надіслав представнику позивача адвокату Макеєву В.Ф. лист №11214/16064-01-21, до якого додав акт проведення демонтажу від 13.02.2025, договір безоплатного зберігання №1 від 13.02.2025 та акт приймання-передачі від 13.02.2025 (а.с. 36-42 том 1).

04.06.2025 КП "Екологія" ЧМР надіслало представнику позивача адвокату Макеєву В.Ф. лист №64, у якому повідомило що демонтована ТС Данюка О.М., передана на зберігання КП "Екологія" ЧМР та зберігається за адресою: м. Черкаси, вул. Івана Виговського, 22 на підставі договору безоплатного зберігання №1 від 13.02.2025, укладеного між КП "Екологія" ЧМР та Управлінням інспектування Черкаської міської ради, а також акту приймання-передачі від 13.02.2025. Просило дату та час огляду споруди узгодити з КП "Екологія" ЧМР та Управлінням інспектування Черкаської міської ради. (а.с. 44 том 1).

24.06.2025 представник позивача адвокат Макеєв В.Ф. звернувся до КП "Екологія" ЧМР із адвокатським запитом №05-2604/2025, у якому просив надати 25.06.2025 о 12:30 можливість оглянути ТС ФОП Данюка, яка знаходиться на зберіганні КП "Екологія". (а.с. 33 том 1).

Відповідно до консультації ПП "Ажіо." від 15.10.2025 №373/24 щодо ймовірної ринкової вартості об`єкта нерухомості - павільйон, що розташований по вул. Смілянська, 44 у місті Черкаси, наданої на замовлення ФОП Данюка О.М. щодо надання консультаційних послуг з питань оцінки вартості майна, ймовірна ринкова вартість умовного досліджуваного об`єкта станом на 15.10.2025 могла б складати 520000,00 грн. (а.с. 45-49 том 1).

Позивач, посилаючись на те, що тимчасова споруда знищена і відновленню не підлягає, вказує про завдання йому збитків, які складаються з вартості знищеного майна та моральної шкоди.

Як вже було вказано, судом першої інстанції вимоги позивача задоволено частково; вирішено стягнути 260 000,00 грн збитків та 50 000,00 грн моральної шкоди.

Так, суд першої інстанції вказав, що спосіб здійснення демонтажу призвів до знищення тимчасової споруди до такого стану, що унеможливлює її відновлення та використання за призначенням як торгівельного павільйону чи кіоску. Між діями відповідача і завданою позивачу шкодою існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, оскільки саме внаслідок дій з демонтажу тимчасової споруди відбувся її поділ (розпил) на частини та окремі елементи, що мало наслідком її знищення. У даному випадку дії з демонтажу передували в часі шкідливому результату, що настав, а результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Отже, за висновком суду, у результаті знищення тимчасової споруди позивача позбавлено права власності на майно, що йому належить. Позбавленням права власності на майно позивачу завдано майнової шкоди у розмірі його вартості (520000,00 грн).

При цьому, на переконання суду, у даному випадку груба необережність позивача сприяла виникненню шкоди у вигляді знищення майна. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку зменшити розмір відшкодування позивачу на 50 відсотків від реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Крім цього, враховуючи відсутність факту визнання відповідачем порушеного права позивача, характер та обсяг душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку із знищенням його майна, тривале позбавлення позивача можливості здійснювати підприємницьку діяльність з використання належної йому тимчасової споруди, враховуючи, що позивач є візочником, отже постійно потребує сторонньої допомоги, враховуючи вимоги розумності і справедливості суд визначив розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу у розмірі 50000,00 грн.

Колегія суддів не погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За загальним правилом, закріпленим у ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статті 1173, 1174, 1175 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади (органів місцевого самоврядування) та їх посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності органів державної влади (місцевого самоврядування) наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення шкоди.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади (органу місцевого самоврядування) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у питанні особливостей деліктної відповідальності органів державної влади, що викладена в постановах від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) та від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 (провадження № 12-153гс19), а також в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

Предметом спору у цій справі є спірна сума шкоди, завдана Позивачу демонтажем його об`єкту (тимчасової споруди), як самовільно встановленого.

24.11.2005 Черкаською міською радою було прийнято рішення № 8-803 «Про надання приватному підприємцю Данюку Олександру Миколайовичу земельної ділянки в оренду по вул. Смілянській 44».

Відповідно до п. 3 рішення Черкаською міською радою було надано підприємцю Данюку О.М. земельну ділянку площею 22,7 кв.м. по вул. Смілянській, 44 в оренду на 10 років (без права передачі в суборенду) під торговий кіоск в комплексі з зупинкою громадського транспорту.

На підставі рішення, 23.02.2006 між Черкаською міської радою та приватним підприємцем Данюком О.М. було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 22,7 кв.м. по вул. Смілянській, 44 під торговий кіоск в комплексі з зупинкою громадського транспорту.

Відповідно до Акту приймання передачі земельної ділянки від 23.02.2006 орендодавець на підставі Рішення передав, а Орендар прийняв земельну ділянку площею 22,7 кв.м. по вул. Смілянській, 44 в оренду до 24.11.2015 (без права передачі її в суборенду) під торговий кіоск в комплексі із зупинкою громадського транспорту.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.04.2016 у справі №925/224/16 визнано укладеною між Черкаською міською радою та фізичною особою-підприємцем Данюком Олександром Миколайовичем додаткову угоду до договору оренди землі від 23 лютого 2006 року (державна реєстрація від 01 червня 2006 року №040677500300), за якою Черкаська міська рада (Орендодавець), з одного боку та фізична особа-підприємець Данюк Олександр Миколайович (Орендар) з другого боку, керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дійшли згоди про поновлення договору оренди землі від 23 лютого 2006 року (державна реєстрація від 01 червня 2006 року № 040677500300) до травня 2025 року.

Таким чином, Черкаська міська рада, укладаючи Договір оренди землі від 23.02.2006, надала у строкове платне користування земельну ділянку під торговий кіоск в комплексі з зупинкою громадського транспорту.

Відповідно до копії технічного паспорта на громадський будинок - павільйон (без зупинки громадського транспорту) в м. Черкаси по вулиці Смілянська, 44, він виготовлений 31.07.2015.

Відповідно до інформації, що відображена в технічному паспорті на ТС по вулиці Смілянська, 44 в м. Черкаси, зазначено, що розмір ТС становить 23,7 кв.м. та наявна відмітка щодо самочинно збудованої площі під час нового будівництва.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання зазначеного вище припису наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 було затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (в подальшому - Порядок).

Згідно з п. 1.12 Порядку, при розміщенні тимчасової споруди ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.

В п. 2.1. Порядку зазначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки тимчасової споруди.

Відповідно до п. 2.20 Порядку, встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки.

Згідно з п. 2.30 та п. 2.31 Порядку, розміщення ТС самовільно (без паспорту прив`язки ТС) забороняється та у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення така ТС підлягає демонтажу.

Таким чином, Порядком №244 визначено вичерпний перелік підстав для демонтажу тимчасової споруди, до яких належить: (1) закінчення строку дії паспорта прив`язки (чи іншої документації); (2) анулювання строку дії паспорта прив`язки (чи іншої документації); (3) самовільне встановлення тимчасової споруди.

Під самовільним встановленням тимчасової споруди розуміється розміщення останньої за відсутності для цього визначених Порядком підстав, а саме, паспорту прив`язки чи іншої документації, виданої до набрання чинності Порядком №244.

Рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2023 № 47-14 затверджено Правила благоустрою міста Черкаси (далі - Правила), які містять загальнообов`язкові норми, що регулюють належне утримання та раціональне використання території міста, за порушення яких настає відповідальність, передбачена чинним законодавством України та є обов`язковими для виконання на території міста Черкаси всіма органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, їх посадовими особами та службовими особами, органами самоорганізації населення, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають на території міста Черкаси.

Відповідно до п. 8.1. Правил, на території міста Черкаси забороняється самовільно (без отримання відповідного дозволу/погодження) встановлювати малі архітектурні форми, тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності, гаражі, рекламні засоби, вивіски тощо.

Відповідно до п. 8.4.1. Правил, механізм розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417.

Встановлення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється на підставі та відповідно до паспорта прив`язки ТС, виданого управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради. Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається. Відхилення від паспорта прив`язки ТС є підставою для його анулювання управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування. Виконання благоустрою при розміщенні та експлуатації ТС є обов`язковим. Розміщення ТС самовільно (без паспорту прив`язки ТС) забороняється. У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди, така ТС підлягає демонтажу.

Пунктом 8.8.1. Правил Благоустрою міста Черкаси, визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, гаражів, рекламних засобів, вивісок, а також інших об`єктів, які розміщені на території міста без відповідного дозволу та розповсюджуються на випадки виявлення та демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, гаражів, рекламних засобів, вивісок, а також інших об`єктів, які розміщені на території міста Черкаси без відповідного дозволу.

Уповноваженим органом з питань виявлення та демонтажу незаконно розміщених об`єктів є Управління інспектування Черкаської міської ради.

З метою з`ясування інформації про законність підстав для встановлення об`єкта (крім рекламних засобів) уповноважений орган виносить припис його власнику/користувачу з вимогою надати до уповноваженого органу дозвільні документи на розміщення об`єкта, а у разі їх відсутності усунути порушення шляхом проведення добровільного демонтажу такого об`єкта в строк до 10 календарних днів з моменту отримання припису.

Припис вручається особисто (або надсилається засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації/проживання) власнику/користувачу об`єкта, у разі наявності відомостей щодо такої особи.

Припис може вноситись шляхом наклеювання його примірника на фронтальній частині об`єкта. Особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису. При цьому, щонайменше на одній фотографії має бути чітко видно інформацію про номер і дату складання припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до копії припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник об`єкта вважається належним чином повідомленим про винесення припису.

Відповідно до пункту 8.8.3. Правил, у разі нез`явлення власника/користувача до уповноваженого органу протягом вказаного у приписі терміну, ненадання дозвільних документів та непроведення добровільного демонтажу об`єкта (крім рекламних засобів), примірник припису та матеріали фотофіксації уповноваженим органом подаються на розгляд Робочої групи з демонтажу незаконно розміщених об`єктів на території міста Черкаси (далі - Робоча група), склад якої визначається та затверджується рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Пунктом 9.2. Правил визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою міста Черкаси здійснюється Управлінням інспектування Черкаської міської ради. Самоврядний контроль за станом благоустрою міста Черкаси здійснюється, зокрема шляхом: проведення перевірок території.

Так, при здійсненні заходів самоврядного контролю за дотриманням Правил благоустрою міста Черкаси, посадовою особою Управління інспектування Черкаської міської ради було зафіксовано факт розміщення тимчасової споруди по вулиці Смілянській біля будинку № 44, у якій здійснювалась підприємницька діяльність.

Станом на 14.11.2024 була наявна зовнішня реклама на тимчасовій споруді - «Ломбард «СЕЙФ» та було зафіксовано факт розміщення тимчасової споруди Позивача по вул. Смілянській, 44 без паспорта прив`язки, виданого управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

На вищевказаній тимчасовій споруді, спеціалістом відділу Інспектування Управління інспектування Черкаської міської ради, 14.11.2024 було розміщено припис від 14.11.2024 № 52-07 з вимогою про надання до Управління інспектування Черкаської міської ради дозвільних документів на право встановлення ТС, а в разі їх відсутності - провести демонтаж самостійно.

Крім того, примірник припису було вручено особі, яка забезпечувала здійснення підприємницької діяльності у даній тимчасові споруді, що підтверджується долученими фотоматеріалами. Термін виконання вказаного припису було визначено до 19.11.2024.

В подальшому, у зв`язку з ненаданням у термін вказаний в приписі ФОП Данюк О.М. дозвільних документів на вказану ТС, робочою групою з впорядкування території м. Черкаси, підготовки та проведення демонтажу тимчасових споруд і рекламних засобів було прийнято рішення про підготовку проекту рішення про демонтаж вказаної ТС та винесення його на розгляд Виконавчого комітету Черкаської міської ради.

На момент проведення перевірки Управлінням інспектування ЧМР було встановлено, що по вул. Смілянській, 44 розміщено кіоск без зупинки громадського транспорту, а як самостійна окрема тимчасова споруда, що підтверджується відповідними фото.

Павільйон розміщений по вул. Смілянській, 44 не відноситься до нерухомого майна, а являється тимчасовою спорудою, у зв`язку з чим єдиним документом, який підтверджує законність встановлення такої споруди є паспорт прив`язки ТС.

05.05.2021 Данюк О.М. звертався до ДАМ ЧМР з заявою про визначення відповідності намірів розміщення ТС за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, площею 22,7 кв.м.

Листом ДАМ ЧМР від 02.06.2021 №01-27/25008 Данюку О.М. було відмовлено у визначенні відповідності намірів розміщення ТС за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, площею 22,7 кв.м.

Відповідно до довідки Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 27.09.2024, ФОП ДАНЮКУ О.М. паспорт прив`язки ТС щодо встановлення ТС за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44 - не видавався.

Відповідно до листа Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 27.11.2024 №7415-06-17/01-09, ТС ФОП Данюка О.М. виходить за межі земельної ділянки наданої в оренду згідно договору оренди землі від 23 лютого 2006 року на підставі рішення Черкаської міської ради від 24.11.2005 року №8-803, що підтверджується викопіювання з ортофотоплану м. Черкаси по вул. Смілянській, 44.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2024 у справі №580/8225/21 зазначив, що договір оренди землі від 23.02.2006 укладений між ЧМР та Данюком О.М. не регулює правовий статус тимчасової споруди та не є дозволом на розміщення на земельній ділянці по АДРЕСА_2 тимчасової споруди ФОП Данюком О.М. (пункт 39).

У зв`язку з відсутністю паспорту прив`язки ТС або інших дозвільних документів на розміщення ТС в ФОП Данюка О.М., було прийнято рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.12.2024 № 1781 «Про демонтаж тимчасової споруди по вулиці Смілянській біля будинку №44».

Відповідно до акту проведення демонтажу від 13.02.2025 (далі - Акт демонтажу), в період з 11.02.2025 по 13.02.2025 було здійснено демонтаж тимчасової споруди ФОП Данюка О.М. по вул. Смілянській, 44 в м. Черкаси.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для демонтажу ТС ФОП Данюка О.М. було рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.12.2024 №1781 «Про демонтаж ТС по вул. Смілянська біля буд №44».

На час розгляду справи та на час здійснення демонтажу ТС ФОП Данюка О.М., рішення Виконавчого комітету ЧМР від 24.12.2024 №1781 було чинне, законне та в судовому порядку не оскаржено та не скасовано, а тому демонтаж ТС Позивача було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а дії та рішення органу місцевого самоврядування були правомірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність такої умови (наявність якої є необхідною для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди) як неправомірні дії цього органу.

Практика Верховного Суду у подібних правовідносинах (зокрема постанови від 22 березня 2019 року у справі № 906/289/18, 29 листопада 2022 року у справі № 910/15738/21) свідчить про те, що підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди було встановлення обставин протиправності його дій, що підтверджувалося визнанням незаконними та скасування у судовому порядку рішень, на підставі яких було демонтовано спірне майно.

При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 17.02.2026 вказав, що демонтаж належної Позивачу тимчасової споруди здійснено на виконання рішення Відповідача, яке не було визнано судом протиправним та не скасоване. Демонтажу тимчасової споруди передувало складення припису, який зобов`язував Позивача самостійно демонтувати споруду. У цій частині дії Відповідача суд визнав правомірними й такими, що надавали Відповідачу право демонтувати тимчасову споруду чи делегувати повноваження з її демонтажу третій особі (п. 5.46).

Водночас суд вказав, що спосіб здійснення демонтажу призвів до знищення тимчасової споруди до такого стану, що унеможливлює її відновлення та використання за призначенням як торгівельного павільйону чи кіоску (п. 5.47).

Стосовно вказаного слід зазначити наступне.

Відповідно до розділу 8.8 Правил благоустрою міста Черкаси, затверджених рішенням Черкаської міської ради від 28.09.2023 № 47-14, до робіт з демонтажу об`єктів, зокрема, належать розбирання та демонтаж частин об`єкта.

Згідно з договором про надання послуг з демонтажу тимчасової споруди від 10.02.2025 № 8/2025Д, виконавець робіт самостійно визначає безпечний метод (спосіб) демонтажу з урахуванням площі об`єкта, складності конструкції та типу демонтажу (із збереженням цілісності об`єкта або шляхом його розбирання).

При цьому виконавець робіт зобов`язаний забезпечити, наскільки це можливо, збереження цілісності об`єктів, що демонтуються.

Разом з тим, судом не встановлено та належним чином не обґрунтовано в рішенні протиправність дій Відповідача щодо обраного підрядною організацією способу демонтажу тимчасової споруди Позивача.

Навпаки, з урахуванням розмірів тимчасової споруди та її місцезнаходження (центральна частина міста) суд визнав обґрунтованими доводи Відповідача та третьої особи щодо об`єктивної неможливості здійснення демонтажу споруди із збереженням її цілісності.

Крім того, у пунктах 5.60 - 5.62 рішення, судом встановлено наявність протиправних дій, бездіяльності та грубої необережності з боку самого Позивача:

« 5.60. Усвідомлюючи розміри тимчасової споруди, довжина стін якої становила 4 м, висота понад 4 м позивач не вчинив дій для вжиття достатніх і необхідних заходів щодо збереження його майна та попередження його знищення внаслідок демонтажу, хоча об`єктивно міг і повинен був такі заходи вжити.

5.61. Враховуючи розміри тимчасової споруди, її місцезнаходження (центральна частина міста), суд визнає обґрунтованими твердження відповідача та третьої особи про неможливість здійснити демонтаж тимчасової споруди позивача, зберігши її цілісність.

5.62. На переконання суду, у даному випадку груба необережність позивача сприяла виникненню шкоди у вигляді знищення майна. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку зменшити розмір відшкодування позивачу на 50 відсотків від реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.».

Як вбачається з акту демонтажу ТС Позивача:

- демонтаж ТС було здійснено на виконання рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.12.2024 № 1781 «Про демонтаж тимчасової споруди по вулиці Смілянській біля будинку № 44» зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.01.2025 № 60 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.12.2024 №1781 «Про демонтаж тимчасової споруди по вулиці Смілянській біля будинку № 44»;

- власник/користувач об`єкта: ФОП Данюк Олександр Миколайович;

- адреса розташування об`єкта: по вулиці Смілянській біля будинку № 44;

- здійснено демонтаж тимчасової споруди таких розмірів: довжина сторін - 3.00м; 1.65м; 4.00м; 1.70м; 4.40м; 1.60м; 4.00м; 1.60м; висота - 3.20м; висота шпилів - 1.25м. Форма демонтованого об`єкта приблизно відповідає викопіюванню з ортофотоплану міста. На початку проведення демонтажу тимчасова споруда була зачинена, господарська діяльність не здійснювалась, підключена до мереж електропостачання. Майно, що знаходиться в ТС, його опис (за наявності): тимчасова споруда була відчинена суб`єктом господарювання, що здійснював там підприємницьку діяльність (орендарем демонтованого об`єкта). Представниками ТОВ «ОБЛТОРГБУД» вивезено усе майно, включно із кондиціонером, пара вхідних дверей, елементи зовнішнього та внутрішнього опорядження;

- зовнішні ознаки об`єкта після проведення демонтажу: ТС відключено від електромереж, завантажено на платформу маніпулятора працівниками ТОВ «ДОРРУХ». При демонтажі було розібрано металеві шпилі на даху тимчасової споруди. З метою безпечного транспортування, ТС було роз`єднано на 2 частини та розібрано цегляний перестінок. Елементи тимчасової споруди опечатано та передано на зберігання комунальному підприємству «ЕКОЛОГІЯ» Черкаської міської ради: м. Черкаси, вул. Івана Виговського, 22.

Також варто зазначити, що в рішенні від 17.02.2026 суд вказав, що порівнявши стан ТС Позивача, що відображений на поданих сторонами фото ТС до демонтажу, та стан частин та елементів ТС за місцем їх зберігання, оцінивши вказані докази, суд дійшов висновку, що під час демонтажу тимчасову споруду шляхом її поділу на частини знищено до такого стану, що унеможливлює її відновлення та використання за призначенням як торгівельного павільйону чи кіоску (п. 5.27).

Як вбачається з відображених в рішенні суду пояснень представника Управління інспектування Черкаської міської ради, представник вказав, що оскільки ТС Позивача є об`ємною і високою, майже 4 м. Беручи до уваги конструктивні технічні особливості тимчасової споруди, її демонтаж та безпечне перевезення ТС дорогами загального користування як цілісного об`єкту були технічно неможливими. З метою безпечного транспортування, павільйон було роз`єднано на 2 основні частини та розібрано цегляний перестінок. При демонтажі було розібрано металеві шпилі на даху тимчасової споруди. Павільйон не підлягає розбиранню та збиранню. ТС не могла бути переміщена без пошкодження. Внутрішнє спорядження відсутнє та забране орендарями під розписку. Рештки ТС та оголений метал споруди перебувають під відкритим небом майже рік (п. 5.26).

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково позовні вимоги, в рішенні не визначив, які саме протиправні дії Відповідача призвели до заподіяння майнової шкоди Позивачу та одночасно вказав наступне:

Позивач неналежно виконав зобов`язання щодо виконання припису та надання дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди. Позивач на виконання припису та рішення відповідача про демонтаж самостійно тимчасову споруду не демонтував (п. 5.59);

усвідомлюючи розміри тимчасової споруди, довжина стін якої становила 4 м, висота понад 4 м Позивач не вчинив дій для вжиття достатніх і необхідних заходів щодо збереження його майна та попередження його знищення внаслідок демонтажу, хоча об`єктивно міг і повинен був такі заходи вжити (п. 5.60);

враховуючи розміри тимчасової споруди, її місцезнаходження (центральна частина міста), суд визнає обґрунтованими твердження Відповідача та третьої особи про неможливість здійснити демонтаж тимчасової споруди Позивача, зберігши її цілісність (п. 5.61);

на переконання суду, у даному випадку груба необережність Позивача сприяла виникненню шкоди у вигляді знищення майна (п. 5.62).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що за відсутності протиправності дій відповідача в частині демонтажу ТС позивача (враховуючи чинність рішення Відповідача про демонтаж), підстави для покладення на Виконавчий комітет Черкаської міської ради відповідальності у вигляд стягнення збитків, відсутні.

Отже, задоволення вимоги про стягнення збитків у вигляді вартості втраченого майна в сумі 260 000,00 грн колегія суддів вважає необґрунтованим.

Стосовно задоволення вимоги про стягнення 50000,00 грн моральної шкоди, Суд вказує наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 цієї статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. ст. 1166, 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, вказав про відсутність факту визнання відповідачем порушеного права позивача, характер та обсяг душевних страждань, яких позивач зазнав у зв`язку із знищенням його майна, тривале позбавлення позивача можливості здійснювати підприємницьку діяльність з використання належної йому тимчасової споруди, враховуючи, що позивач є візочником, отже постійно потребує сторонньої допомоги.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачу моральної шкоди, причинно -наслідковий зв`язок між діями виконавчого комітету Черкаської міської ради та такими наслідками, а також обґрунтованість заявленого розміру шкоди.

Судом першої інстанції не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність у позивача душевних страждань, а останнім не надано жодних доказів їх реальності та інтенсивності, а також не встановлено, що такі страждання були наслідком саме дій чи рішень виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Присуджена сума моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн визначена судом без жодного обґрунтування та посилання на відповідні докази.

Крім того, слід врахувати, що демонтаж тимчасової споруди було здійснено на підставі рішення Виконавчого комітету ЧМР від 24.12.2024 №1781, яке в судовому порядку не оскаржено та не скасовано, тобто відсутня протиправна поведінка відповідача, що виключає можливість покладення на Виконавчий комітет Черкаської міської ради відповідальності за заподіяння позивачу моральної шкоди.

За наведених обставин, оскаржуване рішення підлягає скасуванню також в частині задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди.

Щодо посилань позивача у додаткових поясненнях на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема, у справах «Лисак проти України» та «ТОВ «Азалія» та інші проти України», Суд вказує, що вона є нерелевантною, оскільки обставини зазначених справ є відмінними від обставин даної справи.

Щодо рішення ЄСПЛ у справі «Лисак проти України» (Заява № 52299/14).

У справі «Лисак проти України» Європейський суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, спираючись на той ключовий факт, що рішення міської ради про демонтаж обладнання заявника було в установленому законом порядку визнано протиправним та скасовано національними судами. Таким чином, національні суди самостійно підтвердили відсутність законних підстав для примусового демонтажу, що й стало передумовою для висновку ЄСПЛ про порушення права власності.

Натомість у даній справі (№ 925/1380/25) демонтаж тимчасової споруди ФОП Данюка О.М. було здійснено на виконання діючого, чинного та не скасованого у судовому порядку рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.12.2024 № 1781.

Відтак, правові висновки, сформульовані у вказаному рішенні ЄСПЛ, не підлягають застосуванню.

Щодо рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ «Азалія» та інші проти України» (Заяви №31211/14 і № 31338/14).

Обставини справи «ТОВ «Азалія» не можуть бути застосованими до спірних правовідносини, оскільки вони стосувалися знесення об`єктів нерухомого майна (капітальних будівель), які належали заявникам на праві власності та використовувалися в комерційній діяльності.

Констатуючи порушення Конвенції, ЄСПЛ прямо послався на статтю 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка чітко визначає, що знесення об`єкта самочинного будівництва (тобто капітальної споруди/ нерухомості) здійснюється виключно на підставі рішення суду. Уряд не надав доказів існування такого судового рішення, що й призвело до висновку про незаконність дій влади.

Вказана практика ЄСПЛ є абсолютно нерелевантною до справи №925/1380/25, враховуючи наступне.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності, відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Законодавство України чітко розмежовує процедуру знесення самочинного будівництва (капітальних споруд) та процедуру звільнення комунальної землі від самовільно розміщених об`єктів рухомого майна (тимчасових споруд, малих архітектурних форм).

Відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 та частини першої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо забезпечення організації благоустрою населених пунктів та залучення на договірних засадах підприємств до виконання цих робіт.

Згідно зі статтею 10, статтею 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Відповідно до пункту 8.8.1. Правил, положення Порядку демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, гаражів, рекламних засобів, вивісок, а також інших об`єктів, які розміщені на території міста без відповідного дозволу розповсюджуються на випадки виявлення та демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, гаражів, рекламних засобів, вивісок, а також інших об`єктів, які розміщені на території міста Черкаси без відповідного дозволу (далі - об`єкти).

Уповноваженим органом з питань виявлення та демонтажу незаконно розміщених об`єктів є управління інспектування Черкаської міської ради.

Відповідно до пункту 8.4.1. Правил встановлення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється на підставі та відповідно до паспорта прив`язки ТС, виданого управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається. Відхилення від паспорта прив`язки ТС є підставою для його анулювання управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування.

Розміщення ТС самовільно (без паспорту прив`язки ТС) забороняється.

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасової споруди, така ТС підлягає демонтажу.

Аналогічні вимоги містять пункти 2.1., 2.29., 2.30. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244.

Аналіз наведеної позивачем судової практики ЄСПЛ свідчить про її повну невідповідність обставинам справи № 925/1380/25. Ототожнення правового режиму капітальних споруд із правовим режимом тимчасових споруд суперечить положенням матеріального права України та усталеним висновкам Верховного Суду.

Отже, рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №925/1380/25 підлягає скасуванню в частині задоволених вимог про стягнення 260 000 грн збитків та 50 000 грн моральної шкоди, з прийняттям нового - про відмову в їх задоволенні.

В решті рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №925/1380/25 залишається без змін.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги, компенсується йому за рахунок держави, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №925/1380/25 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №925/1380/25 скасувати в частині задоволених вимог про стягнення 260 000 грн збитків та 50 000 грн моральної шкоди.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. В решті рішення Господарського суду Черкаської області від 17.02.2026 у справі №925/1380/25 залишити без змін.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Виконавчого комітету Черкаської міської ради 8 313, 60 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова (враховуючи перебування суддів Пономаренко Є.Ю. та Руденко М.А. у відпустці з 06.07.2026 по 10.07.2026 та судді Барсук М.А. у відрядженні з 08.07.2026 по 12.07.2026) складена: 13.07.2026 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук