Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №910/6359/24 (910/4841/26) — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №910/6359/24 (910/4841/26)

Суддя: Козир Т.П.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р. Справа№ 910/6359/24 (910/4841/26)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участі секретаря Вага В.В.

та за участю представників сторін:

від позивача: Литвиненко С.С. ліквідатор;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Окмайстер"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 про вжиття заходів забезпечення позову

у справі №910/6359/24(910/4841/26) (суддя Мандичев Д.В.)

за позовною заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Енерджі",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Окмайстер"

про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

в межах справи №910/6359/24

за заявою Фізичної особи-підприємця Сиволобова Максима Марковича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" (ідентифікаційний номер 44560995)

про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04 травня 2026 року задовольнив частково заяву Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про забезпечення позову.

Із метою забезпечення позову заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю "Окмайстер" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження правами вимоги, набутими на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1509/25-1 від 15.09.2025 року, укладеного з ТОВ "Юніверсал Енерджі", а саме: відступати зазначені права вимоги будь-яким третім особам; укладати договори застави, іпотеки або будь-якого іншого обтяження зазначених прав вимоги; пред`являти вимоги до боржників та отримувати виконання за зазначеними правами вимоги; вчиняти будь-які інші правочини або дії, що тягнуть за собою перехід, обтяження або припинення зазначених прав вимоги.

Заборонив будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо переходу права іпотекодержателя за Іпотечним договором № 58 від 16.01.2020 року щодо комплексу нежитлових будівель нафтобази, розташованої за адресою: Житомирська область, Овруцький район, м. Овруч, вул. Шухевича Романа, буд. 33 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 882861718242).

В іншій частині заяви відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Окмайстер" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та прийняти нове рішення, яким повернути заяву про забезпечення позову або відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про забезпечення позову від 24.04.2026 не містить будь-яких пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення або обґрунтування недоцільності вжиття заходів зустрічного забезпечення; до заяви про забезпечення позову ліквідатором ТОВ "Растер" не було долучено докази сплати судового збору у встановленому розмірі; за вказаних обставин заява мала бути повернута заявнику; ліквідатором ТОВ "Растер" не обґрунтовано та не підтверджено відповідними доказами необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а судом не було надано цьому належної оцінки; ТОВ "Окмайстер" отримало право вимоги від ТОВ "Юніверсал Енерджі" на підставі Договору від 15.09.2025 і більше семи місяців ТОВ "Окмайстер" не вчиняло жодних дій щодо відчуження права вимоги на користь третіх осіб, що прямо спростовує безпідставні припущення ліквідатора ТОВ "Растер" про існування "реальної загрози подальшого відчуження єдиного ліквідного активу ТОВ "Растер".

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що відсутність у заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та не вирішення судом питання зустрічного забезпечення не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки не позбавляє відповідача права звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку; 01.05.2026 року ліквідатором ТОВ "Растер" було подано до суду платіжну інструкцію №131T-CXA0-7K6K-PC3P від 01.05.2026 року, яка підтверджує сплату судового збору; посилання заявника на те, що він "понад 7 місяців не вчиняв дій щодо відчуження права вимоги", не спростовує існування потенційної загрози, зважаючи на можливість ТОВ "Окмайстер" у будь-який момент розпорядитися цим активом, невжиття заходів забезпечення призвело б до ситуації, коли у разі задоволення позову виконання рішення суду стало б фактично неможливим через перебування прав вимоги у третіх (наступних) осіб; застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не перешкоджають поточній діяльності товариства, не порушують балансу інтересів сторін, а також не покладають на ТОВ "Окмайстер" надмірного тягаря та не спричиняють незворотних наслідків.

12.07.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Роял Експрес" надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, яке мотивоване тим, що позовна заява ТОВ "Растер" стосується права вимоги до ТОВ "Гранд Роял Експрес", що забезпечена нерухомим майном, яке є власністю ТОВ "Гранд Роял Експрес", судове рішення в межах даної справи матиме безпосередній вплив на права ТОВ "Гранд Роял Експрес"

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів.

Неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, тому суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідачів.

Клопотання ТОВ "Гранд Роял Експрес" про залучення третьою особою відхиллено судом, оскільки за приписами статті 50 ГПК України вказане питання має вирішуватись судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, а не в процесі апеляційного розгляду скарги на ухвалу про забезпечення позову.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/6359/24 за заявою Фізичної особи-підприємця Сиволобова Максима Марковича про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер".

25.04.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Енерджі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Окмайстер" про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №01-б від 06.05.2024 року, який укладений між ТОВ "Растер" та ТОВ "Юніверсал Енерджі" і застосування наслідків недійсності правочину шляхом витребування у ТОВ "Окмайстер" на користь ТОВ "Растер" права вимоги, набутого на підставі Договору про відступлення права вимоги №509/25-1 від 15.09.2025 року.

Позов мотивований тим, що ліквідатором виявлено ознаки, що вказують на фраудаторність правочину відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КзПБ, а відтак, ліквідатор звертає до суду з позовною заявою про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності такого договору.

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд:

1. Вжити заходів забезпечення позову у справі № 910/6359/24 шляхом:

1.1. Заборонити ТОВ "Окмайстер" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження правами вимоги, набутими на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1509/25-1 від 15.09.2025 року, укладеного з ТОВ "Юніверсал Енерджі", а саме:

відступати зазначені права вимоги будь-яким третім особам,

укладати договори застави, іпотеки або будь-якого іншого обтяження зазначених прав вимоги;

пред`являти вимоги до боржників та отримувати виконання за зазначеними правами вимоги;

вчиняти будь-які інші правочини або дії, що тягнуть за собою перехід, обтяження або припинення зазначених прав вимоги.

1.2. Заборонити ТОВ "Юніверсал Енерджі" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження правами вимоги, що були предметом Договору про відступлення права вимоги № 01-6 від 06.05.2024 року.

1.3. Заборонити державним та приватним нотаріусам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим уповноваженим особам, які здійснюють функції державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії, у тому числі за заявами третіх осіб або на підставі довіреностей, спрямовані прямо чи опосередковано на відчуження, відступлення (передачу) прав вимоги, зміну кредитора, обтяження або припинення прав вимоги, а також на внесення будь-яких змін до відповідних державних реєстрів щодо таких прав вимоги за:

Кредитним договором № 338/19 від 01.10.2019 року:

Договором № 340/19 про надання овердрафту від 01.10.2019 року:

Договором № 474/20 про надання овердрафту від 03.11.2020 року Договором РКО № 26001001203010 від 01.08.2022 року,

Договором РКО №26009001206600 від 01.08.2022 року,

до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/6359/24.

1.4. Заборонити будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо переходу права іпотекодержателя за іпотечним договором № 58 від 16.01.2020 року щодо комплексу нежитлових будівель нафтобази, розташованої за адресою: Житомирська область, Овруцький район, м. Овруч, вул. Шухевича Романа, буд. 33 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 882861718242), до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/6359/24.

Заява наступними обставинами:

- 07.09.2023 між ТОВ "Растер", як новим кредитором, та ТОВ "Універсальна факторингова компанія" укладено договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульскою Т.А., запис у реєстрі № 1265, на підставі якого ТОВ "Растер" набуло право вимоги за кредитними договорами на суму 40282271,46 грн;

- відповідно до Акту прийому-передачі права вимоги згідно Договору про відступлення прав вимоги від 15.09.2023 Боржник, як Новий кредитор, прийняв у відповідності до Договору про відступлення права вимоги № 07-09-23-2023 від 07.09.2023 вимоги щодо таких договорів: 1. Кредитний договір № 338/19 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 01.10.2019 року, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків. Загальна сума заборгованості - 19 962 445.11 грн. 2. Договір № 340/19 про надання овердрафту за поточним рахунком від 01.10.2019 року, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків. Загальна сума заборгованості - 8 604 116,48 грн. 3. Договір № 474/20 про надання овердрафту за поточним рахунком від 03.11.2020 року, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків. Загальна сума заборгованості - 11 714 509,87 грн. 4. Договір РКО № 26001001203010 від 01.08.2022 року. Загальна сума заборгованості - 600,00 грн. 5. Договір РКО № 26009001206600 від 01.08.2022 року. Загальна сума заборгованості - 600,00 грн;

- надалі, 06.05.2024 між ТОВ "Растер", як первісним кредитором, та ТОВ "Юніверсал Енерджі", як новим кредитором, укладено Договір про відступлення права вимоги № 01-б, на підставі якого ТОВ "Растер" відчужило на користь ТОВ "Юніверсал Енерджі" належні йому права вимоги і згідно з п. 4 Договору, Сторони домовились, що за відступлення права вимоги за Основними договорами відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 4 243 000 (чотири мільйони двісті сорок три тисячі) гривень 00 копійок, без ПДВ. Ціна договору сплачується Новим кредитором Первісному кредитору повному обсязі протягом 3 (трьох) банківських днів за реквізитами зазначеними у п. 14 цього Договору;

- у подальшому, ТОВ "Юніверсал Енерджі", як новий кредитор, відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 01-б від 06.05.2024 відступив права вимоги на користь ТОВ "Окмайстер" на підставі укладеного Договору про відступлення права вимоги від 15.09.2025 № 1509/25-1;

- такі дії Боржника вказують на намір зменшити свої майнові активи задля унеможливлення виконання своїх зобов`язань перед кредиторами, оскільки, як вбачається із заяви про визнання кредиторських вимог ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, заборгованість Боржника перед ГУ ДПС у Київській області на загальну суму 47972416,08 грн та податкова заборгованість на загальну суму 253130,32 грн виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, винесених в березні та квітні 2024 року. Тобто, на момент укладення оспорюваного правочину Боржник був обізнаний про наявність значної заборгованості перед ГУ ДПС у Київській області;

- натомість, укладення Боржником оспорюваного правочину мало наслідки відчуження єдиного ліквідного активу - прав вимоги за кредитними договорами на суму 40282271,46 грн, набутими на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.09.2023;

- відтак, позивач вважає, що існує реальна загроза подальшого відчуження прав вимоги, яке є єдиним активом Боржника, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

01.05.2026 позивачем було подане клопотання про долучення доказів з доданою платіжною інструкцією від 01.05.2026 про сплату 1664,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Оскаржуваною ухвалою від 04 травня 2025 суд першої інстанції заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про забезпечення позову задовольнив частково.

Із метою забезпечення позову заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю "Окмайстер" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження правами вимоги, набутими на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1509/25-1 від 15.09.2025 року, укладеного з ТОВ "Юніверсал Енерджі", а саме: відступати зазначені права вимоги будь-яким третім особам; укладати договори застави, іпотеки або будь-якого іншого обтяження зазначених прав вимоги; пред`являти вимоги до боржників та отримувати виконання за зазначеними правами вимоги; вчиняти будь-які інші правочини або дії, що тягнуть за собою перехід, обтяження або припинення зазначених прав вимоги.

Заборонив будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо переходу права іпотекодержателя за Іпотечним договором № 58 від 16.01.2020 року щодо комплексу нежитлових будівель нафтобази, розташованої за адресою: Житомирська область, Овруцький район, м. Овруч, вул. Шухевича Романа, буд.33 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 882861718242).

В іншій частині заяви відмовив.

При цьому суд виходив із того, що в разі невжиття вказаних заходів забезпечення позову в подальшому можливе суттєво ускладнення відновлення прав позивача та стану сторін, який існував до укладення оспорюваного правочину.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Якщо позивач звертається до суд з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі №902/483/18).

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову, вказував, що предметом спору є визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 01-б від 06.05.2024 року, який укладений між ТОВ "Растер" та ТОВ "Юніверсал Енерджі" і застосування наслідків недійсності правочину шляхом витребування у ТОВ "Окмайстер" на користь ТОВ "Растер" права вимоги, набутих на підставі Договору про відступлення права вимоги № 1509/25-1 від 15.09.2025 року. Однак, за доводами позивача, існує реальна загроза подальшого відчуження прав вимоги, які є єдиним активом Боржника, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Зважаючи на можливість ТОВ "Окмайстер" у будь-який час розпорядитися в подальшому правом вимоги шляхом його відчуження на користь певної особи, що унеможливить захист прав позивача в межах одного даного судового провадження, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Окмайстер" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження правами вимоги, набутими на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 1509/25-1 від 15.09.2025 року, укладеного з ТОВ "Юніверсал Енерджі" та щодо заборони будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо переходу права іпотекодержателя за Іпотечним договором № 58 від 16.01.2020 року щодо комплексу нежитлових будівель нафтобази, розташованої за адресою: Житомирська область, Овруцький район, м. Овруч, вул. Шухевича Романа, буд. 33 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 882861718242).

Також суд першої інстанції вірно зазначив про недоведеність позивачем необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Юніверсал Енерджі" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження правами вимоги, що були предметом Договору про відступлення права вимоги № 01-6 від 06.05.2024 року, оскільки ТОВ "Юніверсал Енерджі" виступає попереднім кредитором (власником) щодо прав вимоги, які відчужені останнім на користь ТОВ "Окмайстер", тому забезпечення позову в цій частині не є доцільним та не забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов підставного висновку про те, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Крім цього, судом першої інстанції при вирішенні питання щодо зустрічного забезпечення вірно враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі №915/870/18, відповідно до якої суд не зобов`язаний в кожному випадку вживати заходи зустрічного забезпечення, оскільки ч. 1 ст.141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Отже, Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Окмайстер" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 травня 2026 року – без змін.

2. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.07.2026.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua