Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №911/3400/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. Справа№ 911/3400/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Сибіги О.М.

Коробенка Г.П.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

на рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2025 (повний текст рішення складено і підписано – 15.08.2025)

та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025

у справі № 911/3400/24 (суддя – Смірнов О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокопенко Леся Володимирівна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2025 у справі № 911/3400/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесею Володимирівною 26.04.2024 та зареєстрований у реєстрі за №704. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» 2 422,40 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 28.08.2025 у справі № 911/3400/24 клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/3400/24 задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн, у задоволенні іншої частини вимог клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/3400/24 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2025 року по справі № 911/3400/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025 про стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Вирішити питання розподілу судових витрат.

За результатами розгляду вказаних апеляційних скарг 03.06.2026 прийнято постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/3400/24, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2025 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025 у справі №911/3400/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2025 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025 у справі №911/3400/24 залишено без змін.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

04.06.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій заявник просить стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 прийнято до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розгляд якого здійснювати без повідомлення (виклику) учасників процесу.

Позиція іншого учасника справи

05.06.2026 через систему «Електронний суд» від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» надійшли заперечення щодо клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

За доводами відповідача, з огляду на обсяг і складність процесуальних документів та справи в цілому, а також відсутність доказів фактичної оплати Позивачем вказаних витрат на правову допомогу відсутні правові підстави для задоволення клопотання в частині стягнення витрат на правничу допомогу, а тому просить суд відмовити в задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Статтею 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом перевірено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн.

Постанову в даній справі прийнято 03.06.2026, а клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано через систему «Електронний суд» 04.06.2026, тобто в межах встановленого процесуальним законодавством процесуального строку.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги від 17.06.2024 року;

- додаткову угоду № 4-3 від 02.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 17.06.2024 року;

- додаткову угоду №6 від 25.12.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 17.06.2024 року;

- акт прийому-передачі послуг № 03/06 від 03.06.2026;

- рахунок-фактуру №03/06/1 від 03.06.2026.

Додатковою угодою № 4-3 від 02.10.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 17.06.2024 року (копія додається) встановлено, що керуючись пунктом 2.1. Договору про надання правничої допомоги від 17.06.2024 року, Клієнт доручає, а Адвокат приймає до виконання доручення щодо представництва інтересів Клієнта у справі № 911/3400/24 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2025 (повний текст рішення складено і підписано – 15.08.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025.

Керуючись пунктом 5.1., 5.2., 5.4 Договору, Сторони погодили, що представництво у справі № 911/3400/24 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2025 (повний текст рішення складено і підписано – 15.08.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 28.08.2025, потребуватиме надання правової допомоги Адвокатом та оплати Клієнтом фіксованої суми вартості послуг, що складає 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

Відповідно до пункту 5.5. договору про надання правничої допомоги від 17.06.2024 року, Позивач здійснює оплату послуг Адвоката протягом 6 (шести) місяців з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі послуг та отримання Клієнтом оригіналу рахунку. При цьому, Сторони погодили вважати датою підписання Акта приймання-передачі послуг дату його отримання Клієнтом.

Згідно з актом прийому-передачі послуг № 03/06 від 03.06.2026 року, Позивачу за договором про надання правничої допомоги від 17.06.2024 року та додатковою угодою № 4-3 до нього від 02.10.2025 року було надано наступні послуги: усна консультація, підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу через Електронний суд, участь у судових засіданнях у Північному апеляційному господарському суді.

В акті прийому-передачі послуг № 03/06 від 03.06.2026 року зазначено, що вартість виконаних робіт у справі № 911/3400/24, яка підлягає сплаті, становить 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. Позивач сплачує адвокату вартість виконаних робіт протягом 6 (шести) місяців з дня підписання Сторонами Акта приймання – передачі послуг.

Судом враховується, що відповідно до усталеної судової практики судові витрати у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено (аналогічної правової позиції дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У зв`язку з наведеним, доводи відповідача про відсутність доказів фактичної оплати позивачем вказаних витрат як підставу для відмови в задоволенні відповідної заяви про ухвалення додаткового рішення - судом відхиляються як необґрунтовані.

Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, на суму 10 100, 00 грн.

У свою чергу, відповідач заперечує проти клопотання позивача та просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на обсяг і складність процесуальних документів та справи в цілому, а також відсутність доказів фактичної оплати Позивачем вказаних витрат на правову допомогу.

Колегія суддів вважає, що доводи відповідача про те, що адвокат брав участь в одному короткотривалому судовому засіданні в режимі відеоконференції, тому він не витрачав час на дорогу до суду, а саме засідання тривало близько 15 хвилин та пояснення адвоката зводились лише до повторення вказаного у відзиві на апеляційну скаргу і тривало не більше 15 хвилин – є виключно проявом суб`єктивної думки сторони.

Разом з тим, твердження відповідача про те, що поданий представником позивача відзив на апеляційну скаргу за обґрунтуванням відповідає за змістом позовній заяві та відповіді на відзив з такими ж самими доводами і міркуваннями, що свідчить про те, що адвокат не витрачав значного часу на складання відзиву на апеляційну скаргу - колегія суддів сприймає критично, оскільки підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу потребувала певної затрати часу адвоката.

Відтак, зазначені заперечення відповідача не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви позивача, як про це просить відповідач.

Стосовно посилань відповідача на те, що заявлені витрати не є обґрунтованими і пропорційними до ціни позову судова колегія зазначає наступне.

У постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правову позицію, згідно з якою у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з цим, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19).

Судова колегія зауважує, що стверджуючи про непропорційність витрат позивача на правничу допомогу, відповідач не зазначає, який на його думку розмір витрат є обґрунтованим.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Проаналізувавши надані позивачем документи, колегія суддів зауважує, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений позивачем та його адвокатом у вигляді фіксованої суми – 10 000,00 грн.

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (постанова Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19).

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта. Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі № 915/606/21, від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Виходячи з викладеного, з огляду на погодження між позивачем та адвокатом гонорару у вигляді фіксованого розміру, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені в запереченнях на клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції

З огляду на наявні в матеріалах справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивача та необґрунтованість заперечень відповідача проти їх розміру, колегія суддів дійшла висновку про реальність витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат.

За таких обставин, за висновком суду апеляційної інстанції, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Ухвалити додаткову постанову до постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 у справі № 911/3400/24.

3. Стягнути Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендагроінвест» (08110, Київська обл., Бучанський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, буд. 15, код ЄДРПОУ 39827752) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Сторони мають право оскаржити додаткову постанову в касаційному порядку до Верховного Суду у встановленому законом порядку та термін.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.М. Сибіга

Г.П. Коробенко