Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №915/767/21 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/767/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.,

секретар судового засідання: Курінна К.В.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ «Наваль парк» - Дубовик С.В.

представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2026, постановлену суддею Мавродієвою М.В., про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, повний текст ухвали складено та підписано 13.05.2026, м. Миколаїв

у справі № 915/767/21

за позовом: Керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк»

орган державної виконавчої служби: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про: стягнення 16 111 048, 99 грн,

ВСТАНОВИВ

У червні 2021 року керівник Окружної прокуратури міста Миколаєва (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (далі Рада) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» (далі ТОВ «Наваль Парк») з вимогою про стягнення коштів за безоплатне користування земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 4810136300:07:001:0107) площею 32,1161 кв.м., яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1/1, 1/1а, 1/1б, 1/1в (далі земельна ділянка), та на якій розміщено належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.10.2021 у справі № 915/767/21, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2022, у задоволенні позовних вимог Прокурора відмовлено у повному обсязі.

05.10.2022 Верховний Суд прийняв постанову про скасування цих судових рішень та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції Прокурор заявив про зменшення розміру позовних вимог і просив суд стягнути лише 9 087 964 грн.

За результатом нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2023 у задоволенні позовних вимог знову було відмовлено у повному обсязі.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 06.11.2024, вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано, а позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Ради задоволено шляхом стягнення з відповідача на користь Ради 9 087 964 грн (за безоплатне користування земельною ділянкою площею 32,1131 кв.м, яка є частиною спірної земельної ділянки), а також стягнення з відповідача на користь прокуратури 136 319,46 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 204 479,19 грн – за подання апеляційної скарги.

Доручено Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

На виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, Господарським судом Миколаївської області 29.08.2024 видано відповідні накази, які Радою та Прокуратурою були направленні до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відділ ДВС) для їх примусового виконання.

В подальшому, 18.09.2024 та 19.09.2024 державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень № 76076396 та № 76076418, про їх об`єднання у зведене виконавче провадження № 76091310про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а також про арешт майна та коштів боржника.

01.10.2024 ТОВ «Наваль Парк» подано заяву до відділу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачам у зв`язку з невідповідністю наказів суду від 29.08.2024 у справі № 915/767/21 вимогам, що ставляться до виконавчих документів.

Накази стягувачам повернуто не було.

У жовтні 2024 року до Господарського суду Миколаївської області від ТОВ «Наваль Парк» надійшла скарга від 02.10.2024 (далі скарга від 02.10.2024) на дії відділу ДВС щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, постанов про накладення арешту на кошти боржника, в якій скаржник просив суд:

- визнати дії відділу ДВС з винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та постанов про накладення арешту на кошти, майно боржника, із виконання наказів від 29.08.2024 незаконними;

- визнати протиправною бездіяльність відділу ДВС в частині розгляду заяви ТОВ «Наваль Парк» про повернення наказів без виконання стягувачу та неповернення їх стягувачу;

- зобов`язати відділ ДВС скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76076396 від 18.09.2024 із виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2024, постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, постанови про накладення арешту на кошти, майно боржника ТОВ «Наваль Парк»;

- зобов`язати відділ ДВС скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 76076418 від 18.09.2024 із виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2024, постанови про накладення арешту на кошти, майно боржника ТОВ «Наваль Парк».

В обґрунтування зазначеної скарги відповідач вказував, що відділом ДВС відкрито виконавче провадження та у подальшому накладено арешт на кошти ТОВ «Наваль Парк» (в межах суми, що дорівнює 10 372 638,92 грн) на підставі наказів Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2024, які не відповідають вимогам, що ставляться до виконавчих документів, зокрема п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»: в наказах суду допущена помилка (неправильно зазначено код боржника « 10196172» замість вірного « 40496172»).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 відмовлено ТОВ «Наваль Парк» в поновленні пропущеного строку на подання скарги на дії/бездіяльність органу ДВС, скаргу ТОВ «Наваль Парк» залишено без розгляду.

Ухвала від 23.12.2024 була обґрунтована тим, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку заявником.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 скасовано, скаргу ТОВ «Наваль Парк» на дії/бездіяльність відділу ДВС направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду була мотивована тим, що оскільки предметом скарги від 02.10.2024 на дії відділу ДВС з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, постанов про накладення арешту на кошти боржника були не лише дії відділу ДВС, а також його бездіяльність в частині розгляду заяви ТОВ «Наваль Парк» про повернення наказів без виконання стягувачу та неповернення їх стягувачу, то така бездіяльність є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим строк на оскарження такої бездіяльності на момент звернення зі скаргою не сплив.

При цьому апеляційний суд зазначив, що кожна вимога в скарзі від 02.10.2024 є невід`ємною її складовою та тісно взаємопов`язана одна з одною, у зв`язку з чим для належного розгляду однієї з вимог необхідно врахувати всю скаргу в комплексі, без будь-яких винятків.

24.10.2025 Верховний Суд прийняв постанову, якою скасував постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 у справі № 915/767/21 залишив в силі.

Колегією суддів встановлено, що на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у даній справі, 24.09.2024 ТОВ «Наваль Логістик», діючи за дорученням ТОВ «Наваль Парк» на підставі укладеного між ним договору доручення від 09.09.2024 (а.с.170 т.13), сплатило 9 087 964 грн на користь Управління державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області та 340 098,65 грн - на користь Миколаївської обласної прокуратури, про що свідчать відповідні платіжні інструкції (а.с.172 т.13) та не заперечується учасниками цієї справи.

Поряд з цим, колегією суддів також встановлено, що в жовтні 2024 року ТОВ «Наваль Парк» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу ДВС про визнання протиправною та скасування постанов відділу ДВС про стягнення виконавчого збору від 18.09.2024, винесених в межах виконавчих проваджень № 76076396 та № 76076418 (адміністративна справа №400/9429/24).

Також ТОВ «Наваль Парк» подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчих провадженнях № 76076396 та №76076418 до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №400/9429/24.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 заяву ТОВ «Наваль Парк» про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення у виконавчих провадженнях № 76076396 та №76076418 до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі № 400/9429/24 за позовом ТОВ «Наваль Парк» до відділу ДВС про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 18.09.2024 за № 76076396 та за № 76076418.

В подальшому, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.11.2024, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2024, зупинено провадження в адміністративній справі №400/9429/24 до набрання чинності рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/767/21 за результатами розгляду скарги ТОВ «Наваль Парк» на дії/бездіяльність відділу ДВС по винесенню постанов про відкриття виконавчого провадження та постанов про накладення арешту на кошти, майно боржника, із виконання наказів Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2024 у справі 915/767/21.

29.10.2025 від ТОВ «Наваль Парк» до Господарського суду Миколаївської області вдруге надійшла скарга (за вх. №15187/25), у якій відповідач просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо невчинення дій з повернення виконавчих документів стягувачам, закінчення виконавчого провадження, а також зняття арештів з коштів та майна боржника;

- зобов`язати державного виконавця повернути накази стягувачам, скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень та винести постанови про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги від 29.10.2025 відповідач вкотре посилався на те, що в наказах суду допущена помилка (неправильно зазначено код боржника), натомість, державний виконавець, встановивши, що накази суду не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», повністю проігнорував встановлений законом порядок дій і своєю бездіяльністю порушив права боржника.

Ухвалою суду від 06.05.2026 у даній справі у задоволенні скарги від 29.10.2025 відмовлено повністю.

Місцевий господарський суд виходив з того, що належним способом захисту прав скаржника у спірних правовідносинах мало бути оскарження постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, що було вже реалізовано відповідачем шляхом подання попередньої скарги. Водночас, ухвалою суду від 23.12.2024, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 24.10.2025, відповідачу було відмовлено в поновленні пропущеного строку на подання такої скарги, а саму скаргу залишено без розгляду. За таких обставин, суд дійшов висновку, що поданням цієї скарги, відповідач фактично має на меті поновити пропущений ним строк на оскарження постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу у повному обсязі.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- бездіяльність виконавця полягає не у протиправному відкритті виконавчого провадження, а у відсутності усунення порушення шляхом повернення виконавчого документу стягувачу;

- підстави та обставини для звернення до суду із попередньою скаргою є відмінними від підстав та обставин цієї скарги;

- посилаючись на низку постанов Верховного Суду, скаржник також зазначає, що така бездіяльність виконавця є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається;

- за умови відсутності належним чином оформленої заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження та відсутності обов`язкових ідентифікуючих даних боржника, зокрема коду, державний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу, чого протиправно зроблено не було.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Лічмана Л.В., Аленіна О.Ю.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 витребувано у Господарського суду Миколаївської області копії матеріалів справи № 915/767/21, необхідних для розгляду апеляційної скарги ТОВ «Наваль Парк» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2026, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження копій матеріалів з суду першої інстанції.

01.06.2026 копії матеріалів справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Лічмана Л.В. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Філінюка І.Г., Аленіна О.Ю.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 прийнято справу № 915/767/21 до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Філінюка І.Г., Аленіна О.Ю, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Наваль Парк» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2026 у справі № 915/767/21, встановлено іншим учасникам справи строк до 26.06.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 26.06.2026 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, призначено справу № 915/767/21 до розгляду на 14.07.2026 о 13:45 год.

12.06.2026 від ТОВ «Наваль Парк» надійшло клопотання (вх.№2401/26) про участь його представника в усіх судових засіданнях у справі № 915/767/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою суду від 16.06.2026 задоволено.

12.06.2026 від ТОВ «Наваль Парк» надійшли клопотання про витребування доказів, в яких він просив суд апеляційної інстанції:

1) витребувати у Державного підприємства «Національні інформаційні системи» логи поштового сервера за 18.09.2024 по вхідному листу Прокуратури щодо надання інформації по коду боржника на адресу електронної пошти відділу ДВС, у вигляді текстового файлу та скріншотів;

2) витребувати оригінали наступних електронних доказів: скрін з вікна Автоматизованої системи виконавчого провадження про вхідний документ, зокрема, реєстрацію листа Прокуратури від 18.09.2024; журнал реєстрації загальної вхідної кореспонденції відділу ДВС за період з 15.09.2024 по 20.09.2024; скрін з електронної пошти щодо направлення листа Прокуратури від 18.09.2024; лист Прокуратури від 18.09.2024.

У відзиві на апеляційну скаргу державний виконавець заперечував проти її задоволення, зазначаючи про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що скаржником не спростовані висновки суду.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходив.

14.07.2026 від відділу ДВС надійшла заява про розгляд справи за відсутності його паредставника.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

В судове засідання 14.07.2026 з`явився представник ТОВ «Наваль Парк».

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця.

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією з засад виконавчого провадження (пункт 9 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1).

Згідно зі ст. 339-1 ГПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналогічні положення закріплено у ч. 1 ст. 341 ГПК, відповідно до якої скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Статтею 115 ГПК передбачено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 116 ГПК).

Згідно зі ст. 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 119 ГПК визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 920/149/18 наведено висновок, за яким під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень», зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом «а» частини 1 статті 341 цього Кодексу.

Перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов`язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод (постанови Верховного Суду від 03.02.2021 у справі № 2-1441/10, від 07.07.2021 у справі № 127/2-200/2004, від 19.04.2023 у справі № 759/20392/18).

Порівняльний аналіз змісту термінів «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні. Доведення факту, що сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася своєчасно до суду за його захистом недостатньо для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду. Для поновлення строку звернення до суду заявнику потрібно довести наявність об`єктивних обставин, які свідчать про те, що заявник не знав та не міг дізнатись про порушення своїх прав (постанова Верховного Суду від 04.11.2022 у справі № 761/38464/20).

Процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності.

Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) виконавця необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо) (див. постанову Верховного Суду від 04.02.2022 у справі № 925/308/13-г).

Відповідно до ч. 2 ст. 341 ГПК пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не позовною давністю, а є процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Відтак, вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений ст. 341 ГПК, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.

Отже насамперед колегія суддів має першочергово з`ясувати, чи дотримано скаржником встановлений законом строк на звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, встановити наявність/відсутність поважних причин для його поновлення (у випадку пропуску такого строку), та лише після встановлення таких обставин, ухвалити рішення, яким або залишити скаргу без розгляду (у випадку недотримання скаржником строку на звернення із скаргою та відсутності поважних причин для його поновлення), або (у випадку дотримання такого строк або наявності поважних причин для його поновлення) вирішувати спір по суті скарги, в тому числі і такі питання з процесуальних питань, як витребування доказів.

До суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного або приватного виконавця, а й бездіяльність.

У даному випадку ТОВ «Наваль Парк» стверджує саме про бездіяльність державного виконавця, яка, на його думку, полягає у тому, що встановивши, що накази суду не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (неправильно зазначено код боржника), виконавець не вчинив дії з повернення виконавчих документів стягувачам, закінчення виконавчого провадження, а також зняття арештів з коштів та майна боржника.

Так, бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу.

Водночас, як вже зазначалося, в межах цієї справи 24.10.2025 Верховний Суд прийняв постанову, якою скасував постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 23.12.2024 у справі № 915/767/21 залишив в силі.

Суд касаційної інстанції вказав, що:

- бездіяльність виконавця – це невчинення виконавцем виконавчих дій з примусового виконання рішення суду протягом тривалого періоду часу, або вжиття виконавцем не усіх передбачених законом заходів з примусового виконання рішення суду, що призводить до невиконання або до неповного виконання рішення суду;

- прийняття виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження за наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» є дією, а не бездіяльністю виконавця, і така дія може бути оскаржена у встановленому законом порядку;

- неповернення виконавцем виконавчого документа (в якому зазначено ідентифікаційний код юридичної особи-боржника з помилкою) стягувачу з одночасним відкриттям на підставі такого виконавчого документа виконавчого провадження не можна вважати бездіяльність виконавця в розумінні ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», що спрямована на невчинення виконавцем дій щодо примусового виконання рішення суду;

- відкриття виконавчого провадження та неповернення наказу стягувачу без прийняття його до виконання є взаємопов`язаними діями та не можуть розглядатись окремо одна від одної, тобто фактично є однією дією виконавця з прийняття наказу до примусового виконання, тому висновок апеляційного суду про те, що у даному випадку скаржник оскаржує, зокрема, протиправну бездіяльність державного виконавця у вигляді неповернення наказів без виконання стягувачу – є помилковим;

- з урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду відсутні підстави вважати, що у скарзі від 02.10.2024 ТОВ «Наваль Парк» одночасно оскаржуються як дії, так і бездіяльність відділу ДВС в частині неповернення наказів без виконання стягувачу, а тому в даному випадку для оскарження рішень та дій державного виконавця має застосовуватися передбачений ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденний строк.

Враховуючи вищевикладені обставини цієї справи у сукупності, предмет та підстави вдруге поданої скарги ТОВ «Наваль Парк» (від 29.10.2015 за вх. №15187/25), а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові 24.10.2025 у даній справі, колегія суддів зазначає, що вимоги відповідача у вдруге поданій ним скарзі знову ж таки прямо пов`язані саме з відкриттям виконавчого провадження, тобто фактично з дією виконавця з прийняття наказів до примусового виконання (за наявності підстав для повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття його до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»), а відтак, у даному випадку відсутні підстави вважати, що у скарзі (від 29.10.2015 за вх. №15187/25) ТОВ «Наваль Парк» оскаржується саме бездіяльність державного виконавця.

За таких обставин, в даному випадку для оскарження рішень та дій державного виконавця має застосовуватися передбачений ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденний строк від дня, коли скаржник дізнався про стверджуване ним порушення його прав – про відкриття виконавчих проваджень № 76076396 та № № 76076418.

Як вбачається з матеріалів цієї справи постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2024 № 76076396 доставлена до електронного кабінету боржника ТОВ «Наваль Парк» 18.09.2024 о 16:33:29, що підтверджується повідомленням від 20.09.2024 № 2058588 про доставку документа з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС;

В свою чергу, постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2024 № 76076418 доставлена до електронного кабінету боржника ТОВ «Наваль Парк» 18.09.2024 о 15:54:49, що підтверджується повідомленням від 20.09.2024 № 2057675 про доставку документа з АСВП до електронного кабінету ЄСІТС;

Водночас, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску ТОВ «Наваль Парк» строку на звернення зі скаргою (від 29.10.2015 за вх. №15187/25).

Більш того, ТОВ «Наваль Парк» у скарзі (від 29.10.2015 за вх. №15187/25) навіть не порушується питання про його поновлення.

Колегія суддів враховує, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

У силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (ст. 13 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові (такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 17.089.2025 у справі № 372/1622/24, від 16.04.2026 у справі № 736/1003/24).

Місцевий господарський суд хоч і правильно посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові 24.10.2025 у даній справі, а також цілком обґрунтовано зазначив, що поданням цієї скарги (від 29.10.2015 за вх. №15187/25), відповідач фактично має на меті поновити пропущений ним строк на оскарження постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, натомість у підсумку дійшов помилкового висновку про необхідність "відмови у задоволенні скарги", замість "залишення її без розгляду".

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ТОВ «Наваль Парк» не підлягає задоволенню, водночас ухвала Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2026 у справі № 915/767/21 підлягає зміні, із прийняттям нового рішення про залишення скарги ТОВ «Наваль Парк» (від 29.10.2015 за вх. №15187/25) без розгляду.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2026 у справі № 915/767/21 змінити, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції:

«Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наваль Парк» (від 29.10.2015 за вх. №15187/25) залишити без розгляду».

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.

Повна постанова складена 15.07.2026.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

Судді О.Ю. Аленін

І.Г. Філінюк