Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №709/1247/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1247/26

3/709/527/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року с-ще Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за

ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 червня

2026 року серії ВБА № 010906 25 червня 2026 року близько 18:00 у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 висловлювалася нецензурними словами в бік дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та здійснила один удар правою рукою по щоці останньої, в результаті чого ліва щока почервоніла. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

Під час судового засідання 03 липня 2026 року ОСОБА_1 вину не визнавала і пояснила, що того дня до її двору на велосипедах приїхали діти, а саме ОСОБА_4 з подружкою, щоб погуляти з її дочкою. Проте вона не хотіла, щоб ОСОБА_5 спілкувалась і гуляла з її дочкою, а тому сказала останній, щоб та їхала додому. Зазначила, що ОСОБА_6 вона не била і не виражалася в її бік нецензурною лайкою. Остання її оговорила щоб створити неприємності.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 із законним представником на виклик у судові засідання 03 і 14 липня 2026 року не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом надсилання повісток про виклик SMS-повідомленням на особистий номер мобільного телефону, які недоставлені, про що свідчать відповідні довідки.

Крім того, у судове засідання 14 липня 2026 року також не з`явилася

ОСОБА_7 , яка є бабою ОСОБА_3 та яка здійснила виклик поліції. Про дату, час і місце розгляду справи остання повідомлена шляхом надсилання повістки про виклик повідомленням на особистий номер мобільного телефону у додаток "Viber", про що свідчить відповідна довідка.

Розглянувши адміністративні матеріали, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

На підтвердження вини ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні адміністративні матеріали містять, зокрема такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 25 червня 2026 року серії ВБА № 010906, де викладено обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (а.с. 1);

- рапорт про надходження повідомлення на лінію 102 від 25 червня 2026 року, згідно з яким 25 червня 2026 року о 18:14 від ОСОБА_7 отримано виклик про те, що ОСОБА_1 побила її внучку (а.с. 2);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25 червня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_7 заявила, що 25 червня 2026 року близько 18:00 у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 почала кричати на її внучку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та здійснила один удар правою рукою по лівій щоці і пішла до свого двору (а.с. 3);

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 25 червня 2026 року про те, що 25 червня 2026 року близько 18:00 до її домоволодіння прийшли гуляти діти - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , але вона вийшла із дому та сказала ОСОБА_9 , щоб вона йшла додому та не гуляла в її домоволодінні, після чого діти поїхали у невідомому напрямку. Фізичної сили до дітей вона не застосовувала, тілесних ушкоджень Соломії не наносила (а.с. 4);

- письмові пояснення неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 від 25 червня 2026 року про те, що 25 червня 2026 року близько 18:00 вона їхала на велосипеді, в цей час з двору за адресою: АДРЕСА_1 , вийшла ОСОБА_1 , зупинила її, та після розмови здійснила один удар долонею по лівій щоці, після чого зайшла до свого двору (а.с. 5).

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від

14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Так, в адміністративних матеріалах відсутні достатні докази, що "поза розумним сумнівом" доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Із аналізу змісту ст. 173 КУпАП вбачається, що об`єктивною стороною складу адміністративного правопорушення передбаченого вказаною статтею є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Проявом хуліганських дій є будь-які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Натомість адміністративні матеріали не містять достатніх доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, а саме, що ОСОБА_1 порушувала громадський порядок і спокій громадян.

При цьому суд бере до уваги, що неповнолітня потерпіла ОСОБА_3 та її баба - ОСОБА_10 на виклик до суду не з`явилися, безпосередньо суду жодних пояснень, які могли б сприяти встановленню об`єктивної істини, не надали, а також не спростували пояснення ОСОБА_1 .

Разом з тим будь-які інші докази, як то письмові пояснення свідків чи очевидців, відеозаписи з місця події тощо, в адміністративних матеріалах відсутні.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.

У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.

Суд також звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом у справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті.

Водночас за своєю правовою природою протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що в адміністративних матеріалах відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б "поза розумним сумнівом" доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 173, 221, 245, 247, 251, 255, 256, 280, 283-285 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.В. Чубай