Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №562/1289/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1289/26

Номер провадження 2/562/1193/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Бєлявській А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, просить зменшити розмір аліментів, встановлений судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21.04.2026 у справі №562/1158/26, що стягуються з нього на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісяця до 3000 грн.

Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує на те, що на підставі судового наказу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21.04.2026 у справі №562/1158/26 з нього на користь відповідача стягуються аліменти на утримання їх спільної доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Позивач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів, однак враховуючи стан його здоров`я просить переглянути розмір аліментів. Позивач потребує постійного та безперервного лікування, характер та ступінь тяжкості його захворювань свідчить про їх хронічний, системний та прогресуючий перебіг, у зв`язку з чим він змушений нести значні та регулярні фінансові витрати на лікування. За таких обставин, просить зменшити розмір аліментів.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 травня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов від 16.06.2026 відповідач з позовними вимогами не погодилася, мотивуючи тим, що позивачу, як особі, з якої стягуються аліменти, законодавець права на обрання чи зміну способу стягнення аліментів не надав і, у випадку звернення до суду із позовом про зменшення їх розміру, він може просити їх зменшення виключно у спосіб, який було обрано стягувачем аліментів під час звернення до суду із відповідною заявою. Також зазначила, що посилання позивача на стан здоров`я не може бути безумовною підставою для зменшення аліментів, оскільки саме по собі захворювання не свідчить про втрату працездатності чи повну неможливість отримувати доходи.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження.

Судовим наказом в справі №562/1158/26від 21 квітня 2026 року стягнуто з Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 від 10.03.2026 №730 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в ВЧ НОМЕР_1 .

Про наявність захворювань, позивачем до матеріалів справи долучено ряд документів: довідку військово-лікарської комісії №2025-0711-1202-3961 від 11.07.2025; консультативні висновки спеціаліста від 09.04.2024, 03.02.2026, 05.02.2026, 20.04.2026, 11.05.2026 та 11.03.2026; виписки №339, №1116 із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого; консультативний висновок №8707061 від 07.07.2026; консультативне заключення від 21.02.2026; епікриз виписний №902/172.

До позову також долучено квитанції про купівлю медичних препаратів, оплату діагностичних процедур.

В силу вимог частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 ЦПК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я, тоді як право вибору способу стягнення аліментів належить лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів.

Як слідує з позовної заяви позивач просить зменшити розмір аліментів, фактично змінивши спосіб стягнення аліментів з 1/4 частини доходу на тверду грошову суму в розмірі 3000 грн.

Аналіз змісту позовної заяви свідчить, що, незважаючи на формулювання вимог як про зменшення розміру аліментів, по суті заявлені вимоги зводяться саме до зміни способу їх стягнення. Позивач не ставить питання про зменшення частки від його доходу у межах раніше обраного способу стягнення, а просить замінити стягнення у частці від доходу на стягнення у твердій грошовій сумі.

У даній справі аліменти стягуються з позивача у частці від його доходу на підставі судового наказу, дитина проживає з відповідачем (матір`ю), позивач є платником аліментів, а не їх одержувачем. Тому, законом не передбачено права позивача, як платника аліментів, на зміну способу стягнення аліментів.

За таких обставин, незалежно від доводів щодо погіршення стану здоров`я позивача, позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки заявлений спосіб захисту не відповідає визначеному законом порядку (право на зміну способу стягнення аліментів є лише у одержувача аліментів), що є самостійною підставою для відмови у позові.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 644/4836/18 (провадження № 61-13257св19) та 24 лютого 2020 року у справі № 539/3532/18 (провадження № 61-10880св19).

Так як у задоволенні усіх позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненскього апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І.А. Чорний