Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №377/558/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

Справа №377/558/26

Провадження №2/377/505/26

15 липня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник- адвокат Красногор Наталія Валентинівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року позивачка ОСОБА_1 , від імені якої діє представник-адвокат Красногор Наталія Валентинівна, звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 18 листопада 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми).

Позов обґрунтований тим, що позивачка перебуває з відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі, зареєстрованому 18 листопада 2021 року відділом ДРАЦС у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Суми), актовий запис № 1859. Під час шлюбу в подружжя народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач. Причиною звернення до суду стало те, що сімейне життя у сторін не склалося через різні погляди на життя, цінності, ведення спільного господарства і побуту. Фактично сім`я припинила своє існування, сторони тривалий час проживають окремо, шлюб має суто формальний характер. Спору з відповідачем про місце проживання дитини немає.

Ухвалою судді від 04 червня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 29 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України судовий розгляд справи відкладено на 15 липня 2026 року.

Позивачка у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлялась належним чином у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України.

Представник позивача- адвокат Красногор Н.В. у судове засідання не прибула, про дату час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 29.06.2026 до її зареєстрованого електронного кабінету. Подала клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, вказала про відсутність у сторони позивача заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у призначене судове засідання не прибув, про дату, час та місце якого повідомлений в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким йому направлялась судова повістка, копія ухвали суду від 29 червня 2026 року за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній». У такому випадку відповідач ОСОБА_2 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280 - 282 ЦПК України, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засідання всіх учасників справи, що узгоджується з приписами частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20 січня 2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, копія якого приєднана до матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 18 листопада 2021 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про що складено відповідний актовий запис за № 1859. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 ( а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , батьком якої є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство України, матір`ю – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянство України, що підтверджується витягом з актового запису про народження № 61 від 10 травня 2022 року, виданого Відділом права, персоналу та реєстрації актів цивільного стану самоврядування м. Висагінас Литовської Республіки, з нотаріальним перекладом українською мовою, справжність підпису перекладача на якому засвідчено 14 лютого 2024 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Морозовою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №1492 ( а.с. 8-9).

Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 15.04.2025, про що свідчить витяг з реєстру Чернігівської територіальної громади №2025/004924138 від 15.04.2025 ( а.с. 10).

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 04.07.2017 по теперішній час, що підтверджується інформацією №08-05/1025 від 25.05.2026 Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, яка надійшла до суду 04 червня 2026 року на запит в порядку частини шостої статті 187 ЦПК України. ( а.с. 18 ).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, причиною звернення позивачки до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що відносини між сторонами не склались в силу розбіжностей у поглядах на сімейне життя, ведення господарства. Сторони припинили шлюбні відносини, проживають окремо та не ведуть спільне господарство.

Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

За змістом частини другої статті 18, статті 51, частини третьої статті 56, частини першої статті 110 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).

Встановлені судом обставини свідчать, що за час сімейного життя у сторін склалась обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливе.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалась остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

У позовній заяві зазначено, що спору з щодо місця проживання дитини сторони не мають.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У позовній заяві позивачка не зазначає вимог щодо зміни її прізвища після розірвання шлюбу, тому суд вважає за можливе залишити їй прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_5 .

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частини першої статті 264 ЦПК України). Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Позивачка за подання позовної заяви сплатила судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією АТ «Таскомбанк» №4368-1328-1984-6396 12.05.2026 (а.с. 2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України ( а.с. 1).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволенню позову, то за правилами частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 18 листопада 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми), актовий запис № 1859.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ,

Повне заочне рішення суду складено 15 липня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич