Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №376/3184/25 — Сквирський районний суд Київської області

Суд: Сквирський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №376/3184/25

Суддя: Коваленко О. М.

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3184/25

Провадження № 1-кп/376/145/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

законного представника обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

представника Служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради – ОСОБА_7 ,

представника ювенальної поліції – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Сквира Київської області кримінальне провадження № 120 251 112 60 000 247 від 04.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира Сквирського району Київської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, учня ДПТНЗ «Білоцерківський професійний ліцей», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

Встановив:

04.08.2025 року не пізніше 01 год. 55 хв., ОСОБА_4 перебував поблизу кафе-бару «Роставиця», що за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Шамраївка, вул. Центральна, 10, де у останнього виник умисел на проникнення до приміщення кафе-бару.

Надалі ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливого мотиву, скориставшись тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами та власником, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, через віконну раму проник до приміщення котельні кафе-бару «Роставиця». Після чого ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, шляхом віджиму дверей до залу кафе-бару «Роставиця», проник у приміщення, звідки таємно викрав тютюнові вироби, а саме: цигарки «Parliament «SoHo NYC Compact Silver» в кількості 10 пачок вартістю 1 299,80 гривень; цигарки «Parliament Silver Blue» в кількості 10 пачок вартістю 1 499,80 гривень та цигарки «Winston XStyle Blue» в кількості 10 пачок вартістю 1 350,00 гривень, на загальну суму 4 149,60 гривень.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину разом із викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій майнової шкоди на вказану суму.

28.10.2025 між прокурором Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника – адвоката ОСОБА_6 , за письмової згоди потерпілої ОСОБА_9 , укладена угода про визнання винуватості.

Така угода відповідає вимогам ст. 469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості, містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, узгоджують вид покарання із застосуванням ст. 69 КК України – 1 рік пробаційного нагляду.

Згідно ч. 2 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Також покласти на ОСОБА_4 обов`язок, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 591 КК України: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Сторони розуміють наслідки вимог ст. 394, 424 КПК України та наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом (ст. 3891 КК України).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав, щиро розкаявся, добровільно відшкодував збитки потерпілій та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, просив її затвердити, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченому зрозумілі.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_5 підтримала думку захисника.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі.

Представник ювенальної поліції ОСОБА_8 підтримала думку прокурора щодо затвердження угоди про визнання винуватості та повідомила, що обвинувачений на обліку в поліції не перебуває.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради ОСОБА_7 підтримала думку прокурора щодо затвердження угоди про визнання винуватості та повідомила, що будь – яка компрометуюча інформація щодо обвинуваченого в міській раді відсутня.

Потерпіла ОСОБА_9 в підготовче судове засідання не з`явилась, 10.03.2026 подала до суду заяву, у якій просила розгляд проводити без її участі. Крім того згідно заяви від 28.10.2025 не заперечує щодо укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , претензії матеріального характеру до обвинуваченого відсутні, з умовами угоди ознайомлена та з мірою покарання згодна.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст. 473, 474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого, який є неповнолітнім, раніше не судимий, щиро кається, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, а також компрометуючих матеріалів на ОСОБА_4 до Служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради не надходило.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому суд не встановив.

Сукупність вказаних обставин свідчить про можливість застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України, а саме: перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції статті.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28.10.2025 між прокурором Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника – адвоката ОСОБА_6 , за письмової згоди потерпілої ОСОБА_9 .

Враховуючи викладене, з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про доцільність та достатність призначення обвинуваченому покарання, необхідного для його виправлення, застосувавши положення ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

Згідно ч. 2 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Також покласти на ОСОБА_4 обов`язок, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 591 КК України: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На погляд суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно довідки Міністерства внутрішніх справ про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні № 12025111260000247 від 04.08.2025 висновок експерта від 08.08.2025 № СЕ-19/111-25/48795-ТВ вартість витрат складає 2674,20 грн, які відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Ураховуючи, що обвинувачений є неповнолітньою особою, тому судові витрати підлягають стягненню з його законного представника – матері ОСОБА_5 .

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженню підлягають вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 – 2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 59 – 1,66, 67, 69,75, 76, 185 КК України, статтями 100, 124,314, 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395, 424, 468, 469, 470, 472, 476 КПК України, 49 – 2 КВК України, суд

Ухвалив:

Затвердити угоду, укладену 28.10.2025 між прокурором Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника – адвоката ОСОБА_6 , за письмової згоди потерпілої ОСОБА_9 , про визнання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в кримінальному провадженні № 12025111260000247 від 04.08.2025.

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

Згідно ч. 2 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 492 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази:

Сліди взуття, які поміщено до паперового конверту №1; сліди капілярних візерунків пальців рук, які поміщено до паперового конверту №2, який зберігається у камері схову речових доказів ВП №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області – знищити;

блок цигарок «Parliament «SoHo NYC Compact Silver» в кількості 10 пачок; блок цигарок «Parliament Silver Blue» в кількості 10 пачок; 4 пачки цигарок «Winston XStyle Blue», які передано під розписку на відповідальне зберігання бухгалтеру кафе-бару «Роставиця» ОСОБА_10 , залишити потерпілій ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12025111260000247 від 04.08.2025 урозмірі 2674,20 гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення апеляційним судом Київської області.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам процесу.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua