Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №292/466/21 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 292/466/21

Провадження № 1-кп/0285/127/26

15 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі: прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 292/466/21 (ЄРДР №12021060530000141 від 22.03.2021),

за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянин України, уродженець с. Наталія, Баранівського району, Житомирської області, неодружений, освіта середньо-спеціальна, не працює, на утриманні осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше засуджений вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2024 за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, звільнений після закінчення відбування покарання,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4, ч. 6 ст. 152 КК України -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 вчинив злочини за наступних обставин.

У невстановлений слідством день у середині квітня 2020 року, близько 15 години, малолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом зі своєю сестрою ОСОБА_11 , йшли на зустріч до своїх товаришів через лісовий масив, що між АДРЕСА_2 . Одночасно через лісовий масив на автомобілі ЗАЗ «Славута» проїжджав ОСОБА_9 , який помітив раніше знайому йому ОСОБА_10 .

У цей час у ОСОБА_9 , який достовірно знав, що ОСОБА_10 не досягла 14 років, виник злочинний умисел, спрямований на зґвалтування останньої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_9 вийшов з автомобіля та наздогнав ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які тікали від нього.

При цьому ОСОБА_9 застосував фізичну силу до малолітньої ОСОБА_10 , що виразилось у тому, що взявши її на руки, силоміць посадив до автомобіля та поїхав по лісовій дорозі у бік с. Павлівка Пулинського району Житомирської області.

Заїхавши до лісу, ОСОБА_9 , використовуючи свою фізичну перевагу та безпорадний стан потерпілої, яка через свій вік не могла чинити опору, наказав їй пересісти з переднього сидіння автомобіля на заднє та зняти з себе нижню білизну.

Отримавши відмову ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , застосовуючи фізичну силу, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, силоміць зняв з потерпілої нижню білизну та всупереч її волі вагінально проник у тіло малолітньої ОСОБА_10 , використовуючи геніталії, таким чином зґвалтував її, після чого пригрозив фізичною розправою, у разі повідомлення будь-кому про цю подію.

Крім того, у невстановлений слідством день на початку вересня 2020 року, близько 21 год ОСОБА_9 , перебував на спільному відпочинку в лісовому масиві, що між с. Павлівка Пулинського району Житомирської області та с. Наталія Баранівського району Житомирської області, разом із малолітньою ОСОБА_10 , її неповнолітньою сестрою ОСОБА_11 , односельчанами: неповнолітнім ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

У цей час у ОСОБА_9 , який достовірно знав, що ОСОБА_10 не досягла 14 років, виник злочинний умисел, спрямований на повторне вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло малолітньої потерпілої.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_9 , скориставшись тим, що ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відійшли від місця їх спільного перебування, відвів потерпілу на декілька метрів у сторону та, використовуючи безпорадний стан ОСОБА_10 , яка через малолітній вік не могла чинити опір, у повній мірі розуміти характер та значення вчинених щодо неї дій, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вагінально проник у тіло малолітньої ОСОБА_10 , з використанням геніталій, таким чином повторно зґвалтував її, після чого пригрозив фізичною розправою, у разі повідомлення будь-кому про цю подію.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на повторне вчинення стосовно ОСОБА_10 дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло малолітньої з використанням геніталій, ОСОБА_9 того ж дня близько 22 год у лісовому масиві, що між с. Павлівка Пулинського району Житомирської області та с. Наталія Баранівського району Житомирської області, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 не досягла 14 років, у зв`язку з чим не могла чинити опір, а також розуміти у повній мірі характер та значення дій, які вчинялись щодо неї, скориставшись відсутністю ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , відвів малолітню потерпілу на декілька метрів від місця їх відпочинку, де поклав спиною на землю та сів на неї зверху, а саме на нижню частину обох ніг, спустив штани до колін та намагався зняти труси. Проте, свій злочинний намір не зміг довести до кінця, оскільки в цей час до них підійшла ОСОБА_11 , яка зіштовхнула ОСОБА_9 з потерпілої та допомогла їй втекти з місця вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_9 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Крім того, у невстановлений слідством день на початку жовтня 2020 року, близько 18 год ОСОБА_9 , перебуваючи біля будівлі бібліотеки, що за адресою: АДРЕСА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_10 не досягла 14 років, пересвідчившись у відсутності сторонніх осіб, із застосуванням сили завів останню до спортивної кімнати, що знаходиться у зазначеній будівлі, та використовуючи безпорадний стан потерпілої, зумовлений її малолітнім віком, діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вагінально проник в тіло ОСОБА_10 , з використанням геніталії, у такий спосіб повторно зґвалтував останню.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у скоєнні інкримінованих діянь заперечував. Пояснив, що час знайомства з потерпілою не пам`ятає. Він постійно проживає у селі Наталія Звягельського району Житомирської області та часто відвідував сусіднє село Павлівку, де проводив дозвілля з різними своїми знайомими, серед яких були сестри ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Вони познайомили його зі своєю молодшою сестрою ОСОБА_16 , яку він у подальшому приблизно 10 разів зустрічав у колі спільних знайомих. Будь-яких статевих контактів з потерпілою він ніколи не мав. Разом з тим, ОСОБА_17 неодноразово телефонувала йому та пропонувала зустрітись, від чого він завжди відмовлявся. Висловив припущення, що потерпіла з мотивів помсти повідомила поліції та суду неправдиву інформацію про нібито вчинення зґвалтувань.

Суд сприймає критично показання обвинуваченого щодо заперечення ним подій кримінальних правопорушень, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_10 , свідків та письмовими доказами.

Допитана у судовому засіданні в присутності законного представника та психолога потерпіла ОСОБА_10 повідомила суду, що коли їй було 13 років, у с. Павлівка Пулинського району Житомирської області вона познайомилась із ОСОБА_18 , який проживав у с. Наталія Баранівського району. При знайомстві вона назвала ОСОБА_9 своє ім`я та повідомила, що їй 13 років. Через деякий час після їх знайомства, вона з сестрою ОСОБА_19 йшли через ліс у напрямку с. Наталія Баранівського району. Рухаючись по дорозі, вони почули, що позаду них їхав автомобіль. ОСОБА_14 їй відразу сказала, що потрібно втікати і вона, звернувши у сторону, стала бігти в ліс. Згодом вона побачила ОСОБА_20 , який її наздогнав та схопив за волосся. Після цього він схопив за шию сестру, та повів їх до автомобіля. Затягнувши до автомобіля, ОСОБА_9 посадив її на переднє пасажирське сидіння, а сам швидко забіг і сів за кермо автомобіля, закривши на замок двері. ОСОБА_14 в автомобілі не було. Розвернувши автомобіль, він поїхав у ліс, де зупинився. Після цього ОСОБА_9 переніс її на заднє сидіння та, знявши з неї штани та труси, здійснив з нею, проти її волі, статевий акт.

Крім того, потерпіла повідомила суду, що в один із днів вересня 2020 року, вона з сестрою ОСОБА_19 у лісі між селами ОСОБА_21 та ОСОБА_22 зустрілись із знайомими хлопцями ОСОБА_23 та ОСОБА_24 . У цей час до них на мотоциклі під`їхав ОСОБА_9 , який мав при собі мисливську рушницю. Всі разом вони пішли до лісу де розмістились на галявині та спілкувались. Через деякий час вони з сестрою вирішили піти додому, проте ОСОБА_9 не пустив їх. Піднявши вгору рушницю, він сказав, що якщо вони підуть, то він вистрелить. У той момент, коли на вулиці сутеніло, сестра з хлопцями відійшли шукати дрова для багаття, ОСОБА_9 відвів її неподалік, де у лісі зняв з неї штани, труси та гвалтував. Після цього вони повернулись до компанії, при цьому нічого нікому не розповідала, оскільки реально сприймала погрози ОСОБА_9 щодо заподіяння шкоди її життю та здоров`ю. Через деякий час, коли її сестра пішла за ОСОБА_23 та ОСОБА_24 щоб повернути їх назад до багаття, ОСОБА_9 відвів її на декілька метрів від місця їх відпочинку, де поклав спиною на землю та сів зверху, при цьому спустив її штани до колін та намагався зняти труси. Проте, у цей час до них підбігла її сестра ОСОБА_14 , яка зіштовхнула з неї ОСОБА_20 та, піднявши її з землі, повела додому.

Також потерпіла дала показання про те, що пізніше в інший день, коли вона сиділа з сестрою на гойдалці у с. Павлівка Пулинського району, до них під`їхав автомобіль, з якого вийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_25 . Побачивши їх, вона відразу пішла в сторону туалету, проте ОСОБА_9 схопив її та затягнув у приміщення бібліотеки, де поклав на матрац, стягнувши штани, та здійснив з нею статевий акт.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого, що потерпіла дала неправдиві показання, оскільки доказів на їх підтвердження судом не встановлено.

Показання потерпілої не викликають сумнівів у їх правдивості, оскільки є чіткими, повними та послідовними, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_12 та іншими дослідженими доказами.

Суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повторний допит потерпілої, оскільки вона дала повні та вичерпні показання про обставини вчинених відносно неї злочинів. У зв`язку з тим, що захисником ОСОБА_26 питання ставились у некоректній формі, потерпіла відмовилась відповідати на додаткові запитання та залишила судове засідання.

18.10.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_10 про розгляд справи без її участі та відмову давати додаткові показання.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив, що у 2020 році він під час відпочинку познайомився з ОСОБА_19 та ОСОБА_27 . В один з днів 2020 року, йому зателефонувала ОСОБА_28 та запропонувала зустрітись, на що він погодився. Коли він разом з ОСОБА_29 йшли до місяця зустрічі, то побачили на дорозі ОСОБА_30 , яка повідомила, що ОСОБА_9 на автомобілі кудись поїхав з ОСОБА_31 . Через деякий час після цього, коли вони стояли та розмовляли, до них під`їхав автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_9 , та з якого вийшла ОСОБА_17 . Також свідок показав, що в один з днів 2020 року коли він, ОСОБА_32 , ОСОБА_10 та ОСОБА_28 стояли та спілкувались на дорозі між селами Павлівка та ОСОБА_22 , до них із лісу на мотоциклі виїхав ОСОБА_9 , який, наблизившись запропонував випити вина. Дівчата погодились. ОСОБА_12 відлучився придбати вино. Коли повернувся, то його знайомі вже палили багаття. Сиділи у лісі близько години, на вулиці вже було темно. Він та ОСОБА_32 вирішили піти додому, відійшли на декілька метрів, проте ОСОБА_28 підбігла до них та попросила повернутись. Коли повернулись до вогнища, то ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сиділи біля вогнища. Були там ще півгодини. Він та ОСОБА_32 знову пішли додому, ОСОБА_28 стала бігти за ними та просила повернутись. Про факт зґвалтування ОСОБА_17 не повідомляла.

Показання свідка ОСОБА_12 не викликають сумнівів у їх правдивості, оскільки є чіткими та послідовними, узгоджуються з іншими дослідженими доказами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 дала суперечливі показання. Повідомила, що знайома з ОСОБА_9 та вони разом з її сестрою ОСОБА_27 декілька разів проводили дозвілля у компанії спільних знайомих. Свідок також зазначила, що під час досудового розслідування та розгляду даного кримінального провадження іншим складом суду вона давала неправдиві свідчення про вчинення ОСОБА_18 зґвалтувань її сестри ОСОБА_33 . Потерпіла висунула звинувачення відносно ОСОБА_9 через образу, оскільки хотіла з ним близьких стосунків, а він не відповів їй взаємністю. На теперішній час свідок вважає недоцільним притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, оскільки змінила своє ставлення до ситуації, яка склалась у 2020 році.

Показання свідка ОСОБА_11 щодо заперечення подій злочинів суперечать показанням потерпілої та іншим доказам, зокрема показанням самої ОСОБА_11 під час слідчих експериментів, проведених за її участі.

Під час проведення 26.03.2021 за участі ОСОБА_11 слідчого експерименту, та 27.04.2021 додаткового слідчого експерименту, свідок детально розповіла та на місцевості показала, що в один із днів квітня 2020 року, коли вона разом із сестрою ОСОБА_27 йшли на зустріч з хлопцями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , позаду них їхав автомобіль, за кермом якого сидів ОСОБА_9 . Коли вони з сестрою стали бігти від авто до лісу, ОСОБА_9 наздогнав її, взявши за волосся, наказав сестрі ОСОБА_34 підійти до його. Коли ОСОБА_17 підійшла, то ОСОБА_9 штовхнув її на сидіння автомобіля, а сам сів за кермо та поїхав у невідомому напрямку. Відсутній ОСОБА_9 з ОСОБА_31 був близько 20 хвилин. Коли повернулись, ОСОБА_35 вийшла з пасажирського сидіння автомобіля, була наляканою, нічого їй не розповідала.

Також свідок показала, що на початку осені 2020 року, під час їх відпочинку, який відбувався у вечірній час у лісі поблизу с. Павлівка, де були присутні її сестра ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , її товариші ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вирішили першими піти додому. Коли вони відійшли від вогнища, вона побігла за ними, при цьому залишивши сестру ОСОБА_36 з ОСОБА_9 одних. Повернулась через деякий час разом з хлопцями. Коли вдруге хлопці вирішили йти додому, вона знову пішла за ними, коли через 10 хвилин повернулась, то ОСОБА_37 біля вогнища не виявила. Стала її шукати, почувши розмову, де сестра говорила не «чіпай мене», вона підійшла та побачила, що ОСОБА_35 лежить з приспущеними штанами на землі, а ОСОБА_9 сидить на її ногах. Свідок штовхнула ОСОБА_9 , підняла сестру та пішли з нею додому.

Зафіксовані під час слідчих експериментів показання свідка ОСОБА_38 узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_33 , з фактичними даними протоколів слідчого експерименту за участю потерпілої, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Вони є взаємопідтверджуваними і не містять будь-яких суперечностей.

За таких обставин, показання свідка ОСОБА_11 , що дані в судовому засіданні, суд оцінює критично, як намагання сприяти обвинуваченому в уникненні кримінальної відповідальності за вчинене.

Суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих діянь також підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами:

- Протоколом огляду місця події від 26.03.2021, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_10 , яка показала відкриту ділянку місцевості між с. Павлівка та с. Наталія, Новоград-Волинського району, Житомирської області, де ОСОБА_9 вчинив з нею статевий акт із застосуванням насильства (т. 2, а.с. 13-24).

- Протоколом огляду місця події від 26.03.2021, проведеного за участі потерпілої ОСОБА_10 , яка показала приміщення «спортивної кімнати», що у будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_9 вчинив з нею статевий акт із застосуванням насильства (т. 2, а.с. 35-41).

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2021 за участі потерпілої ОСОБА_10 , під час якого остання детально розповіла та на місцевості показала про обставини вчинення ОСОБА_9 з нею статевого акту з застосуванням насильства (т. 2, а.с. 42-55).

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2021 за участі потерпілої ОСОБА_10 , під час якого остання детально розповіла та у приміщенні бібліотеки по АДРЕСА_3 показала обставини вчинення стосовно неї неправомірних дій ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 76-83).

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2021 за участі свідка ОСОБА_11 , під час якого остання детально розповіла та на місцевості показала відомі їй обставини вчинення стосовно потерпілої ОСОБА_11 неправомірних дій ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 56-66).

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2021 за участю свідка ОСОБА_12 , під час якого останній детально розповів та на місцевості показав відомі йому обставини зустрічі ОСОБА_10 з ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 67-74).

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.04.2021 за участі свідка ОСОБА_11 , під час якого остання детально розповіла та на місцевості показала відомі їй обставини вчинення стосовно потерпілої ОСОБА_11 неправомірних дій ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 112-121).

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2021 за участю свідка ОСОБА_13 , під час якого останній детально розповів та на місцевості показав відомі йому обставини зустрічі ОСОБА_10 з ОСОБА_9 (т. 2, а.с. 124-132).

- Висновком судово-медичної експертизи № 493 від 02.04.2021 року, відповідно до якого при гінекологічному обстеженні ОСОБА_10 виявлено розрив дівочої перетинки. Враховуючи морфологічні особливості даного ушкодження дівочої перетинки, можна вважати, що давність його утворення більш як 21 доба до часу проведення судово-медичної експертизи. Водночас, у зв`язку із тим, що звернення про зґвалтування ОСОБА_10 надійшло до правоохоронного органу по спливу певного часу після події, дати категоричну відповідь про здійснення статевих актів з ОСОБА_10 в термін, вказаний в постанові про призначення судово-медичної експертизи, не є можливим (т. 2, а.с. 88-89).

- Висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №102-2021 від 16.04.2021, відповідно до якого неповнолітня потерпіла ОСОБА_10 виявляє ознаки легкого когнітивного розладу органічного змішаного генезу (наслідки перенесеного менінгококового менінгіту, хронічної гіпоксії внаслідок анемії). Неповнолітня потерпіла ОСОБА_10 , виходячи з рівня когнітивних змін, низького розумового розвитку, емоційної незрілості, сімейно-педагогічної занедбаності, індивідуально-психологічних та виховних особливостей, здатна розуміти лише характер скоєних відносно неї дій, проте, не здатна розуміти їх значення. Нездатна чинити опір. Неповнолітня потерпіла ОСОБА_10 , з урахуванням її когнітивних процесів, індивідуально-психологічних та виховних особливостей, низького рівня розумового розвитку, здатна сприймати лише зовнішню, формальну сторону подій, що мають значення у кримінальному провадженні та давати про них відповідні покази. ОСОБА_10 схильності до надмірного фантазування, підвищеного навіювання не виявляє. Проте, в досліджуваній ситуації знаходять своє відображення зміни когнітивних процесів у вигляді тугорухомості, торпідності, виснажливості, утрудненого переключення уваги, ослабленої пам`яті, низького рівня інтелекту. Виявляє сімейно-педагогічну занедбаність, вікову підкорюваність дорослому, емоційно-вольову незрілість, відсутність нормативного статевого виховання, легковажність, обмеженість інтересів розвагам та вільним проведенням часу (т. 2, а.с. 92-95).

- Висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №103-2021 від 16.04.2021, відповідно до якого неповнолітній свідок ОСОБА_11 на час обстеження будь-якими психічними захворюваннями не страждала. На момент відомих вчинених протиправних дій стосовно її сестри, будь-якими психічними захворюваннями не страждала. Неповнолітній свідок ОСОБА_11 , виходячи з рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей та емоційного стану, здатна правильно розуміти характер та значення відомих їй скоєних стосовно сестри ОСОБА_10 дій. З урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, свідок здатна правильно сприймати обставини, що мають значення у кримінальному провадженні та давати про них відповідні показання. Свідок ОСОБА_11 схильності до вираженого фантазування та підвищеного навіювання не виявляє (т. 2, а.с. 99-101).

- Висновком судово-психіатричної експертизи № 101-2021від 19.04.2024, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_9 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру (т. 2, а.с. 96-98).

У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 728/578/19; від 20 жовтня 2021 року у справі № 759/14119/17; від 25.09.2023 року у справі №165/93/22).

У даному кримінальному провадженні суд дійшов переконання, що надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази є взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню. Вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

На підставі вищевикладеного, суд знаходить доведеною поза розумним сумнівом винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 і його умисні дії кваліфікує:

- за ч. 4 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування);

- за ч. 6 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинених повторно щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).

Призначаючи покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_9 вчинено особливо тяжкі злочини проти статевої недоторканості малолітньої особи. Дані кримінальні правопорушення викликають значний суспільний резонанс, у зв`язку з чим призначене судом покарання повинно сприяти його меті - як виправленню обвинуваченого, так і запобігання вчиненню аналогічних кримінальних правопорушень іншими особами.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, особу винного.

ОСОБА_9 на момент вчинення злочинів, установлених даним вироком, судимості не мав. Був засуджений 12.11.2024 вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, звільнений після закінчення відбування строку покарання.

За місцем проживання ОСОБА_9 характеризується позитивно, неодружений, постійного місця роботи не має, осіб на утриманні не має, на обліках у лікаря психолога та нарколога не перебуває, захворювань, які б перешкоджали відбуванню покарання, не має.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що в даному випадку мета покарання може бути досягнута виключно ізоляцією обвинуваченого від суспільства, а тому призначає ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій ч. 4, ч. 6 ст. 152 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України суд призначає покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, встановлених даним вироком, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим — у виді позбавлення волі на певний строк відповідно до санкції ч. 6 ст. 152 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2024, який набрав законної сили, ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

Приймаючи до уваги, що злочини, у вчиненні яких ОСОБА_9 визнаний винуватим у даному кримінальному провадженні, вчинені ним до ухвалення вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2024, суд приходить до висновку, що в даному випадку при призначенні обвинуваченому остаточного покарання необхідно застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

За сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2024 більш суворим покаранням, призначеним у даному кримінальному провадженні, суд призначає ОСОБА_9 до відбуття покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 6 ст. 152 КК України.

Разом з тим, у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, суд зараховує повністю відбуте покарання за попереднім вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2024, який набрав законної сили 17.03.2025.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 374 КК України у резолютивній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Прокурором у судових дебатах заявлено клопотання про обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Оскільки існують ризики ухилення засудженого від відбування призначеного покарання та вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі, до строку відбування покарання за цим вироком суд зараховує строк попереднього ув`язнення ОСОБА_9 з дня взяття під варту до набрання вироком законної сили.

Крім того відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України необхідно включити інформацію про ОСОБА_9 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати в сумі 5399,19 грн на проведення біологічної експертизи (висновок №СЕ-19-21/12998-БД від 07.05.2021) не підлягають стягненню з ОСОБА_9 , оскільки наданий висновок не мав доказового значення у даному кримінальному провадженні та доцільність його проведення судом не встановлена. Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок держави.

Доказів інших судових витрат у кримінальному провадженні не надано.

Керуючись ст.ст. 100, 104, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_8 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком на 12 років.

Визнати ОСОБА_8 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 152 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком на 15 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_9 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим — у виді позбавлення волі на строк 15 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 листопада 2024 року, більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно ОСОБА_9 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років.

У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати ОСОБА_9 повністю відбуте покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 листопада 2024 року (справа 273/1647/22) у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Обрати ОСОБА_39 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів - до 12 вересня 2026 року включно, або до дня набрання вироком законної сили в межах зазначеного строку.

Взяти ОСОБА_8 під варту.

Вирок в частині взяття під варту підлягає негайному виконанню.

Зарахувати засудженому ОСОБА_39 до строку відбування покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення, починаючи з дня взяття під варту по день набрання вироком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Судові витрати в сумі 5399 гривень 19 копійок на проведення біологічної експертизи (висновок №СЕ-19-21/12998-БД від 07.05.2021) - відшкодувати за рахунок держави.

Включити інформацію про ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Роз`яснити засудженому право заявити клопотання про його доставлення до Житомирського апеляційного суду для участі у розгляді апеляційної скарги.

Оскарження вироку не зупиняє його виконання в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Головуючий

Судді