Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №279/3608/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3608/26

Номер рядка звіту 38

Провадження № 2/279/2531/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості, зазначивши, що 31.05.2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2312809 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ "Слон Кредит" надає Позичальнику (Споживачу) кредит у гривні в сумі 5500,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 3,00 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом. ТОВ "Слон Кредит", свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. 27.01.2026 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до умов якого ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги до за договором №2312809 від 31.05.2025 року. Відповідач належним чином не виконує умови договору, тому станом на дату складання позовної заяви розмір заборгованості становить 30855,00 грн., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту -5500,00 грн., заборгованість по відсотках - 14355,00 грн., пеня, штраф - 11000,00 грн.. Просить стягнути вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відповідь на відзив в якому вказав, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі, та укладання договору , оскільки зазначений електронний договір не підписаний його електронним цифровим підписом, не доведено факту отримання ним коштів в сумі 5500, 00 грн., відсутні первинні обліково-бухгалтерські документи, не доведено, що банківська картка відкрита на його ім`я. Крім того, в договорі про надання споживчого кредиту №2312809 від 31.05.2025 року зазаначено паспортні дані, що не відповідають його паспортним даним. Також позивач нараховуючи велику суму компенсації діє з порушенням звичаїв ділового обороту, щодо пені, то на даний час існує мараторій на її нарахування. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивачем не подано відповіді на відзив.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

31.05.2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №2312809 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ "Слон Кредит" надає Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 3,00 % в день та застосовується у межах строку кредиту, та знижена процентна ставка 1,95 %.Договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі, містить підпис одноразовим ідентифікатором.

Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 5500,00 грн. (а.с.24).

27.01.2026 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до умов якого ТОВ "Свеа Фінанс" набуло право вимоги до за договором №2312809 від 31.05.2025 року.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України). Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на 27.01.2026 року має заборгованість за договором в розмірі 19855,00 грн., яка складається з: заборгованість по тілу кредиту - 5500,00 грн., заборгованість по відсотках - 14355,00 грн., що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.22-23).

Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.

Так, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Слід зазначити, що нарахування пені проведено позивачем в період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, з огляду на положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для стягнення з відповідача пені, оскільки відповідач звільняється від сплати указаного виду відповідальності згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Щодо посилання відповідача, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту, та не доведено, що банківська картка НОМЕР_1 належить відповідачу, однак відповідач на підтвердження своїх заперечень, викладених у відзиві на позов, не надав жодних доказів, а саме, що звертався до суду з клопотаннями про витребування доказів, не надав доказів, які б спростовували суму заборгованості відповідача перед позивачем або що дана банківська картка йому не належить.

Щодо посилань відповідача про перерахування коштів кредитором.

Матеріалами справи підтверджується наявність у договорі персональних даних відповідача, а саме номер реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номер банківської картки, та електронну адресу ОСОБА_1 . Також суд звертає увагу на те, що реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер мобільного телефону НОМЕР_2 повністю співпадає із такими даними (в договорі №2312809), що зазначені самим відповідачем у його відзиві на позовну заяву.

Щодо посилань відповідача на неотримання ним кредитних коштів за наслідками укладення договору, то суд виходить із того, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 звертавася до первісного кредитора або до нового кредитора зі зверненнями про неотримання кредитних коштів. Також відсутні звернення відповідача з такого приводу до правоохоронних органів. Суду й не надано доказів того, що кошти не були зараховані на банківські рахункии відповідача.

Також договір, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Слон Кредит", та договір факторингу у встановленому порядку недійсним не визнаний, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Крім того, без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19)). Номер мобільного телефону, зазначений у кредитному договорі, та який є логіном особистого кабінету, є фінансовим номером відповідача, через який відбувалася, відповідно, верифікація платежів у банківській установі, де відкритий поточний рахунок на ім`я відповідача

Відповідач не стверджував, що його особистими даними, у тому числі номером мобільного телефону, електронною поштою тощо заволоділи треті особи шахрайським шляхом. Доказів звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами не надав.

У постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 671/1832/20 (провадження № 61-232св23) зазначено, що кредитний договір, укладений в електронній формі через інформаційно- телекомунікаційну систему кредитодавця з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є дійсним та рівнозначним договору в письмовій формі. Для підтвердження укладення такого договору достатньо доказів проходження позичальником процедури ідентифікації (надання паспортних даних, ІПН, телефону, email) та підписання договору шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Також у постанові від 01.07.2024 у справі № 638/161/22 ВС погодився із тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору. Отже суд приходить до висновку, що кредитний договір був укладений в електронному вигляді саме відповідачем, а не третіми особами.

Крім того, відповідач вказує, що в договорі про надання споживчого кредиту №2312809 від 31.05.2025 року зазанчено паспортні дані, що не відповідають його паспортним даним. Однак, з долученої копії паспорту відповідачем вбачається, що дата видача документу 09.06.2025 року, а вищезаначений договір укладений 31.05.2025 року, на підтвердження своїх доводів, доказів не надає.

Аналізуючи надані позивачем докази у сукупності з наведеними вище положеннями законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (0,64%). Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1048,1050 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2312809 від 31.05.2025 в розмірі 19855 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять) грн., станом на 27.01.2026року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" 1713 (одну тисячу сімсот тринадцять) грн. 24 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Невмержицька О.А.