Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №725/6486/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/6486/26

Номер провадження 3/725/1344/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 року Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Піхало Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 700213 від 22 червня 2026 року, ОСОБА_1 , будучи заступником начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернівецькій області не забезпечив контроль за станом зелених насаджень у межах суми відведення та своєчасне усунення небезпечних дерев, внаслідок чого 26 квітня 2026 року о 9 годині 38 хвилин під час руху транспортного засобу Ніссан Кошкай, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 на автомобільній дорозі міжнародного значення Н-10 217 км (с. Шипинці) відбулося раптове падіння дерева з узбіччя на проїзну частину дороги, що спричинило пошкодження транспортного засобу. Вказаними діями порушив ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» й відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та вказав, що з метою забезпечення виконання вимог законодавства та покладених на Службу повноважень щодо експлуатаційного утримання доріг загального користування державного значення було проведено торги та з ДП «Чернівецький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» укладено договір № 21-2024 від 12 вересня 2024 року , згідно якого саме дана організація відповідає в повній мірі за належне утримання автомобільних доріг. Крім того, на виконання умов договору за результатами весняного обстеження ділянки національної автомобільної дороги Н-10 складено акт та визначено заходи по усуненню виявлених недоліків, серед яких відсутні роботи щодо видалення та прибирання старих, повалених та аварійних дерев й відповідно стан зелених насаджень був у задовільному стані. Крім того, за інформацією Чернівецького обласного центру з гідрометереології від 10 липня 2026 року вдень 26 квітня 2026 року фіксувалися посилання вітру, що і стало причиною падіння дерев. Також вказав, що при складанні протоколу його не було ознайомлено із процесуальними правами, а також не було надано протокол для ознайомлено, не забезпечено можливість надати пояснення тощо. Просив провадження в справі закрити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов"язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, відповідно до диспозиції ст. ч. 4 ст. 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху; порушення визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування; порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

Ці склади є формальними.

Частина 4 статті 140 передбачає кваліфікований склад, встановлюючи відповідальність за вчинення будь-якого з названих вище правопорушень, ускладненого спричиненням створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єкт адміністративного проступку - лише посадові особи, громадяни - суб`єкти господарської діяльності.

Таким чином, для вирішення питання щодо наявності чи відсутності в діях посадової особи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП передбачає необхідність аналізу нормативно-правових актів, які регламентують діяльність у цій сфері суспільних відносин, а також безпосередніх функціональних обов`язків посадових осіб, до компетенції яких входить забезпечення цих правил, норм та стандартів.

Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, не лише про те, які саме професійні обов`язки покладались на винну особу, а й відомості про те, відповідно до яких конкретно нормативних актів (інструкцій, правил, вказівок тощо) вони покладені, та які з цих обов`язків не виконані взагалі або виконані неналежним чином.

Крім того, згідно з ч. 3ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані зокрема, забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Вимогами ст.53 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зі змінами та доповненнями, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно п.11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ від 30.03.1994 № 198, власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані, зокрема: своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану, ДСТУ 8749:2017 Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

ДСТУ 3587:22 Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану установлює вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг за умовами забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме:

Відповідно до п. 5.6.1 ДСТУ 3587:2022, вимоги таблиці 4.3. ДБН В.2.3-4:2015 розміщення зелених насаджень на автомобільних дорогах повинно відповідати вимогам ДБН В.2.3-4 [9] та ДБН В.2.3-5 [10].

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Разом з тим, в даному випадку протокол відносно ОСОБА_1 складений без врахування вимог Закону й відповідно в протоколі не зазначено конкретно які саме правила, норми, стандарти, пункти ДСТУ та інші законодавчі акти чи правила тощо, порушив ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою, а також які саме обов`язки він не виконав або виконав неналежним чином.

Таким чином, із фабули сформованої в протоколі про адміністративне правопорушення та суті інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення неможливо зрозуміти, які саме правила, норми і стандарти були порушені ним, з розкриттям їх змісту та враховуючи його повноваження згідно посадових обов`язків.

Без цього порушується право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знати у чому вона обвинувачується, а відтак і право на захист.

Також слід зазначити, що згідно п.п. 1, 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395) протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до статті 254 КУпАП. При складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Однак, наданий працівниками поліції акт обстеження ділянки складений у відсутності свідків та представників Служби.

При цьому, суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, який складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, і в ньому повинні бути вказані: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Разом з тим, з наданих матеріалів справи, у тому числі відеозапису фіксування складення протоколу не убачаються відомості щодо складання протоколу у присутності ОСОБА_1 , а також ознайомлення його з процесуальними правами , у тому числі правом на дачу пояснень, а також відсутні відомості щодо вручення даного протоколу ОСОБА_1 , що є істотним порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином, неналежне оформлення матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність наведених вище даних, позбавляє суд можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, та прийняти законне рішення.

На переконання суду, без усунення зазначених недоліків зробити однозначний висновок щодо винуватості чи невинуватості ОСОБА_1 не є можливим, відтак неповнота даних є істотною й відповідно суд не наділений повноваженнями таку усунути.

Так, відповідно до ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об`єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , як неповно з`ясовані та неналежно оформлені, підлягають направленню до Департаменту патрульної поліції УПП у Чернівецькій області для приведення матеріалів протоколу у відповідність до вимог закону, що дало б можливість прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 278 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4ст. 140 КУпАП, відносно ОСОБА_1 повернути до Департаменту патрульної поліції УПП у Чернівецькій області для доопрацювання.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.